Рішення

від 30.03.2009 по справі 35/287-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/287-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.03.09р.

Справа № 35/287-08

За позовом  Комунального закладу "Міська клінічна лікарня №18",    м. Дніпропетровськ

до   Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської

                    міської Ради,

                    м. Дніпропетровськ

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Родник-Ют", м. Запоріжжя

про зобов'язання вчинити дії

та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської Ради, м. Дніпропетровськ

до                    Комунального закладу "Міська клінічна лікарня №18",

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Романенкова Н.Д., заст.голов.лікаря, дов. №11 від 10.01.2009р.

                         Чорний В.О., представник, дов. №13 від 10.01.2009р.

                         Шульга О.І., представник, дов. №12 від 10.01.2009р.

від відповідача - Ткаченко Р.А., нач.юр.відділу, дов.№1900 від 29.08.2008р.

від третьої особи - Лейн Б.Н., представник, дов. №1 від 26.01.2009р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач в грудні 2008р. звернувся до суду та просить зобов'язати відповідача здійснити заміну приладу обліку теплової енергії, який вийшов із ладу, на новий та забезпечити працездатність вузла обліку теп-лової енергії за власний рахунок протягом семи днів. Свої вимоги обгрун-товує тим, що між сторонами було укладено договір №20-29 від 02.04.2004р. на виконання робіт, пов'язаних із встановленням вузла обліку теплової енергії. На підставі рішення господарського суду Дніпропет-ровської області від 30.05.2006р. у справі №3/93 відповідач здійснив замі-ну раніше встановленого та непридатного до використання вузла обліку, про що державним виконавцем складено акт від 24.04.2007р. та відпові-дачем надано гарантійний лист від 19.04.2007р. Незважаючи на це, вузол обліку знову виявився непридатним для використання, про що представ-никами сторін були складені акти від 29.11.2007р, від 25.01.2008р., від 30.01.2008р. від 28.02.2008р., тощо. В добровільному порядку відповідач не погоджується усунути недоліки виконаної роботи, що і стало підставою для звернення Позивача до суду.

Заявою від 25.12.2008р. позивач змінив свої позовні вимоги та просить зобов'язати відповідача здійснити заміну приладу обліку, який вийшов з ладу, на новий та забезпечити працездатність вузла обліку теплової енергії за власний рахунок у випадку задоволення позову протягом семи днів після набрання рішенням законної сили.

      Відповідач позовні вимоги не визнає, вказує, що відповідно до умов договору він розробив робочий проект, здійснив закупівлю лічильника теплової енергії у ТОВ фірма «Родник-Юг»м. Запоріжжя, монтажно-нала-годжувальні роботи, ввід приладу в експлуатацію. Посилається, що в  договорі відсутній обов'язок відповідача щодо технічного обслуговування та експлуатації лічильника, який відповідно до п. 7.2.45 «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж»покладається на власника приладу обліку.

      21.01.2009р. від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, яка була прийнята судом до сумісного розгляду з первісним позовом. В ній відповідач просить визнати недійсним  договір №20-29 від 02.04.2004р., в зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»та ст. 203 Цивільного кодексу України.

      Позивач проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що при укладенні договору сторонами були дотримані вимоги чинного законодавства та в своїх тендерних пропозиціях відповідач вказував на досвід роботи та наявність ліцензії на виконання вище зазначених робіт.

      13.01.2009р. від відповідача надійшло клопотання про призначення технічної експертизи з метою встановлення причин виходу з ладу лічильника.

     З метою врегулювання спору в добровільному порядку за клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено до 05.03.2009р.

      Ухвалою суду від 26.02.2008р. провадження у справі було зупинено та призначено судову технічну експертизу виконаних робіт. Листом від 10.03.2009р. суду було повідомлено, що у Дніпропетровському науково-дослідному інституті судових експертиз відсутні експерти по проведенню даного виду досліджень. Ухвалою суду від 12.03.2009р. провадження у справі було поновлено.

    Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечує.

    За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

      02.04.2004р. між ДП ОКП ДТЕ ПТЕ «Теплоенерго»(правонаступ-ником якого є відповідач) –виконавець та Міською клінічною лікарнею №18 –замовник було укладено договір №20-29, згідно якого замовник доручав, а виконавець прийняв на себе зобов'язання розробки робочого проекту, закупівлі лічильника теплової енергії, виконання монтажно-нала-годжувальних робіт та  ввід в експлуатацію вузла обліку теплової енергії за адресою м. Дніпропетровськ вул. Гусенко,13. Відповідно до п. 4.1. до-говору вказані роботи повинні відповідати вимогам, які пред'являються до даного виду робіт, технічній документації (робочому проекту), СНіП.

      Відповідач вважає, що вказаний договір є недійсним, оскільки відпо-відно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господар-ської діяльності»на здійснення діяльності щодо розробки проекту та виконання монтажно-налагоджувальних робіт підприємство повинно мати відповідну ліцензію, яку підприємство не мало на час укладання договору.

  Відповідно до ст.7 Господарського кодексу України  господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

   Види   господарської   діяльності,   що підлягають   ліцензуванню,  порядок  їх  ліцензування, тощо,  визначені в ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п.30 якої (в редакції на час укладання договору) визначав, що ліцензуванню підлягає буді-вельна  діяльність  (вишукувальні та проектні роботи для  будівництва,  зведення  несучих  та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж). При укладанні спірного договору шляхом проведення тендеру правопопередник відповідача надав позивачу Державну ліцензію на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві строком дії з 16.08.2008р. до 16.08.2004р. та ліцензію, ви-дану Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, строком дії з 12.05.2003р. по 12.02.2005р., що були видані Обласному комуналь-ному підприємству «Дніпротеплоенерго». Відповідно до Статуту Дочір-нього підприємства Обласного комунального підприємства «Дніпротепло-енерго»із виробництва теплової енергії «Теплоенрего», зареєстрованого 06.10.2003р., вказане підприємство створено шляхом виділення структур-них одиниць Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго»та є правонаступником останнього в межах розподільчого балансу. Відповідач -  Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської  міської Ради -  є правонаступником Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго»із виробництва теплової енергії «Теплоенрего», що встановлено в1.2. Статуту відповідача, який зареєстрований 14.04.2006р.

      З огляду на викладене, відсутні підстави для визнання договору недійсним, та в зустрічному позові слід відмовити.

      24.04.2007р. сторонами було складено акт про повторне встановлення лічильника теплової енергії на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2006р. у справі №3/93 (а.с.10 т.1), в якому зазначено про встановлення вимірювально-обчислювального блоку «Січ», заводський №871 (дата держповірки 11.04.2007р.), придбаний у завода-виробника «Родник-Юг», тощо. Відповідачем було надано лікарні гарантійного листа про постановку приладу обліку на комерційний облік з початку нового опалювального сезону та його заміну в разі непридатності для обліку теплоенергії.  

       В подальшому сторонами неодноразово складалися акти, що прилад не веде обліку теплової енергії та не придатний до комерційного обліку –акти від 29.11.2007р., від 25.01.2008р., від 30.01.2008р., від 18.02.2008р., від 27.02.2008р., від 28.02.2008р., від 29.02.2008р., 03.03.2008р. (а.с.15-25 т.1).  Відповідачем, як теплопостачальною організацією, не було прийнято вказаний прилад обліку на комерційний облік, та не проводився облік теплової енергії, що споживається лікарнею, за показами цього приладу обліку.

    Статтями 837,839 Цивільного кодексу України передбачено, що за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підряд-ник   зобов'язаний   виконати   роботу,  визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Умовами договору, що укладений між сторонами, передбачено, що підрядник із свого матеріалу виконує роботи та проводиться закупівлю приладу обліку (п.1.1 договору). Також сторони обумовили, що робота повинна відповідати вимогам, які пред'являються до даного виду робіт, технічній документації, СНіП.

      Відповідно до ч. 2 статті 839  Цивільного кодексу України   підрядник  відповідає  за  неналежну  якість  наданих  ним матеріалу  і  устаткування.

      Спірний вузол обліку придбано та проведено монтажно-налагоджувальні роботи підрядником, отже, на нього покладається і відповідальність за якість цього приладу обліку.

    Робота,  виконана  підрядником,  має  відповідати   умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат  роботи  в  межах  розумного  строку  має   бути придатним  для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (ст. 857 ЦК України).

        Як встановлено вище, встановлений відповідачем прилад обліку теплової енергії не відповідає умовам договору, та не може бути використаний позивачем за призначенням.

    Згідно ст. 858. Цивільного кодексу України  якщо  робота  виконана  підрядником  з відступами від умов договору підряду,  які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для викори-стання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру,  замовник має  право,  якщо  інше  не встановлено дого-вором або законом,  за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплат-ного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат  на  усунення  недо-ліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи,  за які  він  відповідає,  безоплатно   виконати   роботу   заново   з відшкодуванням   замовникові   збитків, завданих простроченням виконання.  У цьому разі замовник  зобов'язаний  повернути  раніше передану йому роботу підрядникові,  якщо за характером роботи таке повернення можливе.

       Вказані права та обов'язки сторін визначені також в п. 6.6.-.6.8 договору.

       Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про усунення недоліків виконаних робіт (листи №30 від 18.01.2008р., №47 від 28.01.2008р., №145 від 05.03.2008р., №221 від 03.04.2008р.) та відповідач в добровільному порядку недоліки в роботі не усунув, прилад обліку не замінив.

       З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи, підлягають задоволенню та відповідач повинен здійснити заміну приладу обліку, який вийшов з ладу, на новий та забезпечити працездатність вузла обліку теплової енергії за власний рахунок. Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду, що набрали  законної сили, виконуються в порядку, встановленому Законом  України «Про виконавче провадження», з огляду на вказане ви- моги позивача щодо виконання рішення суду на протязі 7-ми днів не ґрунтуються на вимогах закону.

       Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по первісному та зустрічному позовах  відносяться на відповідача.

        Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 837, 839, 857 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 207 Господарського кодексу України, господарський суд-,  

ВИРІШИВ :

         В задоволенні зустрічного позову відмовити.

         Первісний позов задовольнити.

         Зобов'язати Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетров-ської міської Ради  (м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка,2а, код ЄДРПОУ 32688148) за власний рахунок замінити вузол обліку теплової енергії, встановлений у приміщенні Комунального закладу «Міська клінічна лікарня №18»(м. Дніпропетровськ, вул. Гусенко,13, код ЄДРПОУ 01984398) та забезпечити працездатність вузла обліку теплової енергії.

     Стягнути з  Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропет-ровської міської Ради –49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка,2а, код ЄДРПОУ 32688148 (р/р 2600884368 в ДОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) на користь Комунального закладу «Міська клінічна лікарня №18»- 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гусенко,13, код ЄДРПОУ 01984398 (р/р 35419001001459 в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) витрати по сплаті державного мита – 85,00 грн (вісімдесят п'ять грн.) та  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00  грн  (сто вісімнадцять грн 00 коп).

         Наказ видати після набрання рішенням законної сили.    

         Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 27 березня 2009 р.