35/287-08
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2009 року Справа № 35/287-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого Прокопенко А.Є.–доповідач, суддів: Крутовських В.І., Дмитренко А.К.
При секретарі судового засідання Савін В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Шульга О.І., довіреність №421 від 05.05.09, представник;
від позивача: Романенкова Н.Д., довіреність №422 від 05.05.09, представник;
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.09р. у справі № 35/287-08
за позовом комунального закладу “Міська клінічна лікарня №18”, м. Дніпропетровськ
до комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
третя особа товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Родник-Юг”, м. Запоріжжя
про зобов'язання вчинити дії
за зустрічним позовом комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до комунального закладу “Міська клінічна лікарня №18”, м. Дніпропетровськ
про визнання договору недійсним
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.09р. (суддя –Широбокова Л.П.) задоволено первісний позов комунального закладу “Міська клінічна лікарня №18”, м. Дніпропетровськ про зобов'язання комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ здійснити заміну приладу обліку теплової енергії, який вийшов із ладу, на новий та забезпечити працездатність вузла обліку теплової енергії за власний рахунок та відмовив в задоволенні зустрічного позову комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ до комунального закладу “Міська клінічна лікарня №18”, м.Дніпропетровськ про визнання недійсним договору №20-29 від 02.04.2004р.
Не погоджуючись з рішенням суду, комунальне підприємство “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради просить його скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування та недоведеність обставин справи та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову позивача відмовити, а зустрічний позов задовольнити, визнавши договір №20-09 від 02.04.2004р. недійсним та стягнути з комунального закладу “Міська клінічна лікарня №18” на користь комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради суму сплаченого державного мита у розмірі 85,00 грн. а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
02.04.2004р. між ДП ОКП ДТЕ ПТЕ «Теплоенерго»(правонаступником якого є відповідач) –виконавець, та Міською клінічною лікарнею №18 –замовник, було укладено договір №20-29, згідно якого замовник доручав, а виконавець прийняв на себе зобов'язання розробки робочого проекту, закупівлі лічильника теплової енергії, виконання монтажно-налагоджувальних робіт та ввід в експлуатацію вузла обліку теплової енергії за адресою м.Дніпропетровськ вул. Гусенко,13. Відповідно до п. 4.1. договору вказані роботи повинні відповідати вимогам, які пред'являються до даного виду робіт, технічній документації (робочому проекту), СНіП.
Відповідач вважає, що вказаний договір є недійсним, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»на здійснення діяльності щодо розробки проекту та виконання монтажно-налагоджувальних робіт підприємство повинно мати відповідну ліцензію, яку підприємство не мало на час укладання договору.
Апеляційний господарський суд вважає безпідставними доводи скаржника щодо відсутності підстав для відмови в задоволенні зустрічного позову у зв'язку з тим, що ліцензія була видана обласному комунальному підприємству “Дніпротеплоенерго”, а законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” не передбачено механізму переходу права займатися певними видами господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню при здійсненні правонаступництва.
На момент укладення договору між позивачем та ДП ОКТ ДТЕ ПТЕ “Теплоенерго” (правонаступником якого є відповідач) останній мав всі належні документи і дозволи на здійснення діяльності, визначеної договором.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, тощо, визначені в ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п.30 якої (в редакції на час укладання договору) визначав, що ліцензуванню підлягає будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж). Як встановлено господарським судом при розгляді справи при укладанні спірного договору шляхом проведення тендеру правопопередник відповідача надав позивачу Державну ліцензію на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві строком дії з 16.08.2008р. до 16.08.2004р. та ліцензію, видану Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, строком дії з 12.05.2003р. по 12.02.2005р., що були видані Обласному комунальному підприємству «Дніпротеплоенерго». Відповідно до Статуту Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго»із виробництва теплової енергії «Теплоенрего», зареєстрованого 06.10.2003р., вказане підприємство створено шляхом виділення структурних одиниць Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго»та є правонаступником останнього в межах розподільчого балансу. Відповідач, - Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської Ради, - є правонаступником Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго»із виробництва теплової енергії «Теплоенрего», що встановлено в1.2. Статуту відповідача, який зареєстрований 14.04.2006р.
Вважаючи на викладене господарський суд обґрунтовано відмовив відповідачу у задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання договору №20-29 від 02.04.2004р. недійсним.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2006р. по справі №3/93 зобов'язано дочірнє підприємство обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" по виробництву теплової енергії "Теплоенерго" за власний рахунок розробити, відповідно до технічних умов Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" № 80/03 від 04.07.2003р. на встановлення вимірювачів тепла та лічильників гарячої води, уточнення до робочого проекту комплексу робіт по встановленню вузла комерційного обліку теплової енергії у приміщенні Міської клінічної лікарні №18, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гусенко, 13. Зобов'язано дочірнє підприємство обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" по виробництву теплової енергії ''Теплоенерго", 49005, м. Дніпропетровськ, вул.Феодосіївська, 7 за власний рахунок замінити вузол обліку теплової енергії, що вийшов з ладу, встановлений у приміщенні Міської клінічної лікарні №18, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гусенко, 13, перенести вузол обліку теплової енергії в нормальне для функціонування приміщення.
Рішення господарського суду сторонами не оскаржувалось.
Таким чином саме на виконання рішення господарського суду по справі №3/93 від 30.05.06р. відповідач здійснював всі подальші дії по встановленню і налагоджуванню вузла обліку теплової енергії та повинен нести відповідальність у разі неналежного його виконання, що відповідає приписам діючого законодавства.
Статтями 837,839 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Умовами договору, що укладений між сторонами, передбачено, що підрядник із свого матеріалу виконує роботи та проводить закупівлю приладу обліку (п.1.1 договору). Також сторони обумовили, що робота повинна відповідати вимогам, які пред'являються до даного виду робіт, технічній документації, СНіП.
Відповідно до ч. 2 статті 839 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування.
Спірний вузол обліку придбано та проведено монтажно-налагоджувальні роботи підрядником, отже, на нього покладається і відповідальність за якість цього приладу обліку.
Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (ст. 857 ЦК України).
Встановлений відповідачем прилад обліку теплової енергії не відповідає умовам договору, та не може бути використаний позивачем за призначенням.
Як вбачається із матеріалів справи сторонами неодноразово складалися акти, що прилад не веде обліку теплової енергії та не придатний до комерційного обліку –акти від 29.11.2007р., від 25.01.2008р., від 30.01.2008р., від 18.02.2008р., від 27.02.2008р., від 28.02.2008р., від 29.02.2008р., 03.03.2008р. (а.с.15-25 т.1). Відповідачем, як теплопостачальною організацією, не було прийнято вказаний прилад обліку на комерційний облік, та не проводився облік теплової енергії, що споживається лікарнею, за показами цього приладу обліку.
Згідно ст. 858. Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Вказані права та обов'язки сторін визначені також в п. 6.6.-.6.8 договору.
Відповідач в добровільному порядку вимоги позивача про усунення недоліків виконаних робіт не виконав, прилад обліку не замінив.
Приймаючи до уваги викладене, господарський суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача по первісному позову, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009р. у справі № 35/287-08 залишити без змін , а апеляційну скаргу комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ без задоволення.
Головуючий А.Є.Прокопенко
Суддя В.І.Крутовських
Суддя А.К.Дмитренко
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4176326 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Прокопенко А.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні