Рішення

від 01.11.2013 по справі 5011-31/18225-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-31/18225-2012 01.11.13

За позовомКомунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" м. Києва за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора "Покровське" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Ікс Тайм", м. Київ Простягнення 40 966,11 грн. Головуюча суддя Куркотова Є.Б.

Судді Гавриловська І.О.

Марченко О.В.

Представники: Від позивача:Гутій І.В. Від відповідача:Берник Ю.В. Від третьої особи :не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду м. Києва перебувають позовні вимоги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікс Тайм", м. Київ про стягнення 40 966,11 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2012 р. (суддя Жагорнікова Т.О.) порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська", розгляд справи призначено на 15.01.2013

Розгляд справи неодноразово відкладався.

За розпорядженням В.о. Голови Господарського суду м. Києва від 14.02.2013 р., у зв'язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, справу №5011-31/18225-2012 передано судді Ващенко Т.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2013 р. справу №5011-31/18225-2012 прийнято до провадження судді Ващенко Т.М., розгляд справи призначено на 19.03.2013 р.

За розпорядженням В.о. Голови Господарського суду м. Києва від 18.02.2013 р., у зв'язку із виходом судді Жагорнікової Т.О. з лікарняного, справу №5011-31/18225-2012 передано для розгляду судді Жагорніковій Т.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.02.2013 р. справу №5011-31/18225-2012 прийнято до провадження судді Жагорнікової Т.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2013 р., у зв'язку із неявкою у судове засідання представників відповідача та третьої особи, розгляд справи відкладено до 11.04.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.04.2013 р. суд за власною ініціативою ухвалив призначити колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 15.04.2013 р. справу №5011-31/18225-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Жагорнікова Т.О., (головуюча), Гавриловська І.О. та Нечай О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 22.05.2013 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

За розпорядженням Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 12.06.2013 р., у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному, справу №5011-31/18225-2012 передано для розгляду колегії судів у складі: Жагорнікова Т.О. (головуючий), Гавриловська І.О., Спичак О.М.

За розпорядженням Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 10.07.2013 р., у зв'язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. у відпустці, справу №5011-31/18225-2012 передано для розгляду колегії судів у складі: Цюкало Ю.В., (головуюча), Гавриловська І.О. та Спичак О.М.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

За розпорядженням Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 30.08.2013 р., у зв'язку із перебуванням судді Цюкало Ю.В. у відпустці, справу №5011-31/18225-2012 передано для розгляду колегії судів у складі: Жагорнікова Т.О., (головуюча), Гавриловська І.О. та Спичак О.М.

За розпорядженням Керівника апарату Господарського суду м. Києва від 30.08.2013 р. №04-1/604, у зв'язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. у тривалому лікарняному, з метою дотримання вимог ГПК України, призначено повторний автоматичний розподіл справи №5011-31/18225-2012.

Згідно автоматизованої системи документообігу Господарського суду м. Києва справу №5011-31/18225-2012 передано на розгляд судді Куркотовій Є.Б. (головуючий суддя).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.2013 р. справу № 5011-31/18225-2012 прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи на 27.09.2013 р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду м. Києва від 27.09.2013 р. справу №5011-31/18225-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Куркотова Є.Б. (головуюча), судді: Гавриловська І.О. та Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2013 р. справу №5011-31/18225-2012 вказаною колегією суддів прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2013 р. розгляд справи було відкладено на 01.11.2013.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем свого обов'язку по оплаті наданих за умовами договору № К-653 від 05.09.2008 року в період з вересня 2010 по вересень 2012 року комунальних послуг.

31.01.2013 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 29.01.2013 року, в якій позивач, з посиланням на те, що в період з 22.04.2009 року по 31.08.2012 року відповідачем в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, відбувалося фактичне споживання комунальних послуг, просить стягнути з відповідача заборгованість за фактично надані комунальні послуги (опалення, гаряче та холодне водопостачання) за період з 22.04.2009 року по 31.08.2012 року в сумі 40 233,53 грн., які складаються з основного боргу в сумі 39 388,12 грн., збитків від інфляції в сумі 135,87 грн. та 3% річних в сумі 709,54 грн.

У зазначеній заяві позивач просить стягнути спірну заборгованість з посиланням на те, що між сторонами існували договірні відносини, відповідно до яких позивачем надавались комунальні послуги, а відповідачем вони споживались, і в даних правовідносинах позивач був зобов'язаною стороною щодо надання цих послуг, а відповідач - щодо їх оплати. Зазначені правовідносини, за твердженням позивача, не були оформлені у вигляді єдиного письмового документу, але реалізовані у фактичних діях сторін в рамках договору про надання комунальних послуг.

Відповідач позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що 05.08.2008 року ним з комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" укладено договір № К-653, предметом якого було надання комунальних послуг в нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1, загальною площею 132,2 кв.м., при цьому позивач у справі не є стороною даного договору, а тому підставі для звернення з вимогою оплати наданих комунальних послуг у позивача відсутні.

01.11.2013 представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача з'явився, надав пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

У судове засідання представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як слідує з матеріалів справи, предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за фактично спожиті відповідачем комунальні послуги (опалення, гаряче та холодне водопостачання) у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 у період з жовтня 2010 року по 01.09.2012 року включно.

Позивач, заявляючи до стягнення зазначену суму, посилається на відсутність укладеного між сторонами у формі єдиного документу договору, який би регулював взаємовідносини сторін по наданню позивачем відповідачу послуг з опалення та гарячого та холодного водопостачання, посилаючись на те, що між сторонами існували договірні відносини, відповідно до яких позивачем надавались комунальні послуги, а відповідачем вони споживались, і в даних правовідносинах позивач був зобов'язаною стороною щодо надання цих послуг, а відповідач - щодо їх оплати, які (послуги) хоча і не були формалізовані єдиним письмовим документом, але реалізовані у фактичних діях сторін в рамках договору про надання комунальних послуг.

З доданої до позовної заяви копії договору купівлі-продажу приміщення від 05.09.2008 року, укладеного між ОСОБА_10 та відповідачем, слідує, що останній купив нежиле приміщення загальною площею 132,20 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

При зверненні до суду позивач послався на умови договору № К-653 від 05.09.2008 року, копію якого долучив до позовної заяви.

Зі змісту вказаного договору слідує, що він укладений між відповідачем та третьою собою, а предметом його було надання третьою особою відповідачу комунальних послуг в нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1 загальною площею 132,20 кв. м., які відповідач зобов'язався оплачувати.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 15 договору № К-653 від 05.09.2008 року встановлено, що термін дії останнього становить з 05.09.2008 року по 31.12.2011 року.

Згідно з п. 16 даного договору, якщо по закінченню терміну дії договору ні одна зі сторін, не менш як за два місяці, не звернулась до іншої сторони про припинення дії договору чи його зміні, дія договору вважається продовженою на новий термін.

Матеріали справи не містять доказів звернення сторін за договором № К-653 від 05.09.2008 року з відповідною заявою про припинення дії договору чи його зміну.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами укладеного між відповідачем та третьою особою договору відповідач у період його дії мав оплачувати комунальні послуги саме третій особі, а не позивачу, і звернення останнього з позовом про стягнення заборгованості за надані за вказаним договором послуги не ґрунтується на нормах закону.

При цьому, посилання позивача на те, що оскільки:

- відповідно до укладеної 30.03.2007 року між КП "Керуюча дирекція", комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, правонаступником якого є позивач, та КП "ЖЕК" угоди про співробітництво, саме на позивача покладений обов'язок щодо здійснення обліку та збору коштів від споживачів за спожиті комунальні послуги, тобто саме позивач має право на звернення до суду щодо стягнення заборгованості за спожиті споживачами комунальні послуги;

- відповідно до укладеного між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, правонаступником якого є позивач, та третьою особою договору доручення № 64 від 01.09.2008 року, остання прийняла на себе обов'язок вчинити за рахунок та саме на користь позивача, серед іншого, і юридичні дії по укладенню з власниками (орендарями) нежилих приміщень договорів на надання комунальних послуг, а отже, при укладенні договору № К-653 від 05.09.2008 року третя особа діяла саме в інтересах позивача;

- відповідно до укладеного між КП "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, правонаступником якого є позивач, договору про забезпечення надання комунальних послуг № 5 від 01.01.2009 року, позивач приймає на себе функції вчасного та якісного надання комунальних послуг, з огляду на що останньому надано право укласти відповідні договори зі споживачами таких послуг та забезпечити нарахування та збір платежів від споживачів за надані послуги,

а отже, саме позивач має право на звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті комунальні послуги, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на те, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор, і зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

У даному випадку будь-які укладені між КП "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради, комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, правонаступником якого є позивач, та КП "ЖЕК" угоди не створюють для відповідача обов'язку оплачувати комунальні послуги іншій особі, ніж тій, яка визначена в договорі № К-653 від 05.09.2008 року.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 у справі №910/156/2013.

Суд також приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що згідно п.3 договору № К-653 від 05.09.2008 року споживач бере на себе зобов'язання оплатити надані послуги в 10-ти денний строк після отримання виставлених виконавцем (третьою особою) документів.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що починаючи з 2010 року від третьої особи не надходили на адресу відповідача ані рахунки, ані акти прийому-передачі наданих послуг, а наявні в матеріалах справи рахунки за період 2010 - 2011 років, виставлені позивачем у справі, місять посилання на договір доручення №1 від 01.02.2012, що ставить під сумнів можливість їх виставлення відповідачу саме у період 2010-2011 року.

Належних доказів надсилання на адресу відповідача вказаних рахунків у позовний період позивачем суду не надано.

Відтак згідно умов п.3 договору № К-653 від 05.09.2008 року та виходячи з положень ст.530 ЦК України обов'язок відповідача щодо оплати комунальних послуг за відсутності наданих третьою особою платіжних документів не настав.

Крім того, суд також відзначає, що згідно умов п.2.2.12 договору доручення №64 від 01.09.2008 передбачено обов'язок третьої особи не пізніше наступного дня з моменту отримання на свій рахунок коштів за оплату комунальних послуг від орендарів та власників нежитлових приміщень здійснювати перерахування даних коштів на рахунок позивача, як довірителя.

Отже умовами договору доручення не передбачено право довірителя на проведення прямих взаєморозрахунків зі споживачами комунальних послуг, а відтак у позивача відсутні відповідні правові підстави для звернення з позовом до суду до відповідача з вимогами щодо оплати наданих комунальних послуг.

Водночас, що стосується стягнення з відповідача заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2-5 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини;

Згідно з ч.ч.1,2 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до п.п.1,5 ч.3 ст.20 та п.3 ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Отже, приписами чинного законодавства передбачено виключно договірне формування відносин між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі й між виконавцем та споживачем, а обов'язок підготування відповідного договору покладений на виконавця таких послуг, тобто саме на позивача.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 34 ГПК України, на підтвердження укладення з відповідачем договорів щодо надання в період з вересня 2010 року по грудень 2011 року комунальних послуг суду не надано.

Жодних доказів укладення будь-яких договорів між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, правонаступником якого є позивач, та відповідачем щодо надання спірних комунальних послуг у спірний період матеріали справи не містять.

Наведеним спростовується передчасний висновок позивача про обов'язок відповідача оплачувати фактично надані послуги на позадоговірних засадах.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди та її розміру;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як зазначалось раніше, з системного аналізу змісту ст.ст.11,509 ЦК України та ч.1 ст.19, п.п.1,5 ч.3 ст.20, п.3 ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між сторонами по справі (виконавцем та споживачем), як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору, а обов'язку споживача (відповідача) оплачувати вартість житлово-комунальних послуг має передувати виконання позивачем обов'язку підготувати договір на надання житлово-комунальних послуг та надати його на підписання споживачу.

Як вбачається з матеріалів справи, дія договорів доручень, зокрема договору №64 від 01.09.2008, на підставі якого був укладений договір № К-653 від 05.09.2008 року, припинилась з жовтня 2010 року відповідно до Окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Пахальчук Г.Д. від 13.09.2010 р. №905, згідно якого позивача було зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району.

Судом встановлено, а позивачем не заперечується, що договір на постачання комунальних послуг відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, з якого б вбачався обов'язок відповідача сплачувати позивачу кошти за надані комунальні послуги, між сторонами не укладався.

Адже, з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено вчинення ним дій щодо підготовки проекту договору на постачання комунальних послуг та направлення його на підписання споживачу, як і не доведено ухилення останнього від укладення такого договору в спірний період.

Отже позивачем не було вчинено жодних активних дій на протязі принаймні трьох років щодо врегулювання правовідносин сторін з приводу споживання комунальних послуг та укладання відповідного договору.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність протиправної поведінки відповідача, та наявності вини позивача, яка полягає у бездіяльності щодо укладення договору, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що фактичне позадоговірне споживання комунальних послуг сталося з вини відповідача.

Поряд з цим, враховуючи те, що договір про надання комунальних послуг з відповідачем не укладався, обсяги споживання, розмір плати за спожиті послуги тощо сторонами не були узгоджені.

При цьому позивачем не було доведено належними засобами доказування обсягів та вартості фактично спожитих відповідачем комунальних послуг.

Зокрема, позивачем не доведено та необґрунтовано, яким чином ним вираховано за допомогою інформації за наданими обліковими картками суми, які має сплатити споживач комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1, зважаючи на те, що з наданих копій облікових карток об'єктивно неможливо встановити, які обсяги комунальних послуг спожиті безпосередньо за вказаною адресою, то господарський суд не приймає їх як докази постачання комунальних послуг у зазначене приміщення.

Більш того, у таблиці розрахунку заборгованості, доданої до позовної заяви, у кожному місяці вказано різну суму вартості комунальних послуг, нарахованих у відповідному місяці, у зв'язку з чим можна дійти висновку, що відповідна таблиця заповнена позивачем у довільній формі.

Також суд звертає увагу на те, що серед переліку об'єктів, в межах яких третя особа наділена повноваженнями на вчинення юридичних дій на підставі договору доручення №64 від 01.09.2008 року (додаток №1 до договору), відсутній спірний будинок по АДРЕСА_1 (позиції 131-134).

З огляду на вказані обставини позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті в період дії договору № К-653 від 05.09.2008 року послуги не ґрунтуються на нормах закону.

З огляду на вказані обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті в період з 27.09.2010 року по 01.09.2012 року комунальні послуги (опалення, гаряче та холодне водопостачання) в сумі 39 388,12 грн. задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що у випадку наявності у відповідача заборгованості за надані в період з вересня 2010 по вересень 2012 комунальні послуги особа, якій відповідач мав оплачувати ці послуги, не позбавлена права на звернення з позовом до суду за захистом своїх прав у встановленому законодавством порядку.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 379,54 грн. та 3% річних в сумі 1 198,45 грн. не сформульовані як самостійні, не містять окремого обґрунтування та доказів, а є правовим наслідком встановлення судом факту прострочення відповідачем обов'язку по сплаті основного боргу, а тому у стягненні вказаних сум судом також відмовлено.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, до Господарського суду мають право звертатися підприємства та організації за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, документально та нормативно не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта наведених сторонами доказів судом не приймається як такі, що не мають значення для справи, та не впливають на розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Головуюча суддя Куркотова Є.Б.

Судді Гавриловська І.О.

Марченко О.В.

Повне рішення складено 04.11.2013 р.