Ухвала

від 31.10.2013 по справі /13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Провадження № 11сс/797/153/13 Слідчий суддя суду першої інстанції: Категорія: скарга на рішення слідчого Казаков В.В.

про закриття кримінального провадження Доповідач: Лесь В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - судді Леся В.І.,

суддів Косенка А.М., Соловйова Є.О.,

при секретареві Сидорук М.А.,

за участю прокурора відділу прокуратури міста Севастополя Мавдрика М.Я., представника заявника - адвоката ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополі від 22 жовтня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні її скарги на постанову слідчого відділу розслідування ЗЗ СУ УМВС України в місті Севастополі від 13 березня 2013 року про закриття кримінального провадження,

в с т а н о в и в:

Як вбачається із наданих до апеляційного суду матеріалів, 8 січня 2013 року слідчим відділу розслідування ЗЗ СУ УМВС України в місті Севастополі було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013140000000027 за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_4

Згідно з повідомленням про початок досудового розслідування, 8 січня 2013 року о 14 годині 10 хвилин водій ОСОБА_4 керувала автомобілем В«Москвич 2140В» номерний знак НОМЕР_1 і рухалась в місті Севастополі по вул. Меншикова з боку вул. Щелкунова в напрямку вул. Вакуленчука. Під час руху водій ОСОБА_4 навпроти будинку № 48 скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка переходила проїжджу частину дороги по позначеному пішохідному переходу справа наліво по ходу руху автомобіля. У результаті наїзду пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження.

Постановою слідчого відділу розслідування ЗЗ СУ УМВС України міста Севастополя Морозова В.В. від 13 березня 2013 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013140000000027 від 8 січня 2012 року, закрито, оскільки в діянні ОСОБА_4 встановлена відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

10 жовтня 2013 року ОСОБА_4 оскаржила дану постанову слідчому судді Ленінського районного суду міста Севастополя, просила скасувати постанову слідчого про закриття справи як необґрунтовану.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 22 жовтня 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та ухвалення нової ухвали, якою її скаргу задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована незаконністю та необґрунтованістю прийнятого процесуального рішення.

Апелянт зазначає, що слідчий безпідставно дійшов висновку про відсутність у її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки фактично була відсутня сама подія кримінального правопорушення. На думку апелянта, це підтверджується тим, що тілесні ушкодження пішохід отримала у результаті падіння при необачному та необережному перебіганні дороги, про що свідчать свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Крім того, свідок ОСОБА_9 пояснив, що свідчив про наїзд на пішохода, виходячи з того, що машина загальмувала, а дівчина впала, тобто на підставі припущень. При цьому, як на автомобілі так і на одязі потерпілої були відсутні будь-які сліди контакту автомобіля з потерпілою.

Апелянт вказує, що посилання в ухвалі слідчого судді на те, що вона має бажання уникнути відповідальності, є безпідставними, оскільки вона готова сплатити витрати пов'язані з лікуванням, у разі доведення її провини.

На думку ОСОБА_4 в ході розслідування дорожньо-транспортної пригоди не з'ясовано чи був взагалі наїзд на пішохода, чи були сліди контакту одягу дівчини із автомобілем, чи міг бути факт наїзду, враховуючи, що дівчина впала досить на великій відстані від автомобіля, не встановлена відстань від автомобіля до дівчини, не допитаний судово-медичний експерт на предмет можливості отримання потерпілою тілесних ушкоджень при падінні, не встановлені інші очевидці цієї пригоди, не допитана потерпіла на предмет того, чи був здійснений на неї наїзд, чи все ж таки вона впала при необачному перебіганні дороги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту оскарженого судового рішення та доводів, викладених в апеляційній скарзі, висловлення доводів представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_4 без задоволення, дослідивши матеріали провадження та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що ухвала підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Як убачається з матеріалів провадження, заявник ОСОБА_4 10 жовтня 2013 року звернулася до слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя зі скаргою на постанову слідчого відділу розслідування ЗЗ СУ УМВС України в місті Севастополі від 13 березня 2013 року про закриття кримінального провадження, у зв'язку з встановленням відсутності в її діянні складу кримінального правопорушення.

На обґрунтування доводів своєї скарги, ОСОБА_4 вказала на передчасність, незаконність та необґрунтованість постанови слідчого про закриття кримінального провадження, оскільки вказана постанова прийнята на підставі аналізу неповно з'ясованих обставин події, доводи заявника в повному обсязі не перевірено, не зібрано нових доказів, які мають значення для кримінального провадження, не з'ясовано та не проаналізовано всі обставини справи, які б свідчили про наявність чи відсутність самої події кримінального правопорушення (заподіяння тілесних ушкоджень в результаті наїзду автомобіля).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_4, слідчий суддя констатував, що висновок слідчого про відсутність у діянні ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, обґрунтований матеріалами кримінального провадження, згідно з якими даних про те, що будь-хто отримав тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до середніх, в ході проведення досудового розслідування, не встановлено.

При цьому в ухвалі слідчий суддя зазначив, що подія дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілій ОСОБА_5 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, підтверджується протоколом огляду місця ДТП, згідно якого автомобіль "Москвич" розташований на пішохідному переході та має потертості бруду на бампері, показами свідка ОСОБА_9, який підтвердив факт наїзду 8 січня 2013 року автомобіля "Москвич" на дівчину, а також показами допитаної у якості потерпілої ОСОБА_10 про те, що зі слів її доньки на неї на пішохідному переході скоїв наїзд автомобіль під керуванням жінки-водія.

Пояснення ж заявниці ОСОБА_4 у судовому засіданні про те, що фактично наїзду на потерпілу не було слідчий суддя визнав неправдивими і розцінив як бажання уникнути матеріальної відповідальності за вчинене з огляду на розгляд цивільної справи, де вона виступає відповідачем.

Такий висновок слідчого судді колегія суддів вважає необґрунтованим і передчасним.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Проте, як правильно звертає увагу в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_4 , слідчим не була безпосередньо допитана потерпіла ОСОБА_5 на предмет того, чи був здійснений на неї наїзд, чи все ж таки вона впала при необачному перебіганні дороги, не проведена судово-медична експертиза та не допитаний судово-медичний експерт щодо можливості отримання потерпілою тілесних ушкоджень в результаті падіння на дорожнє покриття чи в результаті удару передньою або боковою частиною автомобіля (виходячи із виявлених слідів потертості на автомобілі, а також характеру і локалізації тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої). В ході досудового розслідування не встановлено також місце наїзду на потерпілу, не з'ясована шляхом проведення автотехнічних досліджень, виходячи з показань очевидців про те, що потерпіла перебігала проїжджу частину дороги, а також розташування транспортних засобів на місці ДТП (автомобілів "Москвич 2140" і ЗІЛ), наявність у водія ОСОБА_4 технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки .

Таким чином, на думку колегії суддів, в ході розслідування кримінального провадження не перевірено доводи заявника в повному обсязі, не з'ясовано та не проаналізовано всі обставини справи, які б свідчили про наявність чи відсутність самої події злочину, передбаченого ст. 286 КК України.

Звертає на себе увагу й той факт, що ОСОБА_4 була допитана у цьому кримінальному провадженні у якості свідка, у зв'язку з чим попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та за завідомо неправдиве показання.

Оскільки слідчий не виконав в повному обсязі дій, направлених, згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України, на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, то його постанова про закриття кримінального провадження не може бути визнана законною і обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право або залишити ухвалу без змін, або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження підлягає безумовному скасуванню, а матеріали кримінального провадження № 12013140000000027, внесеного в ЄРДР 8 січня 2013 року, поверненню до відділу розслідування ЗЗ СУ УМВС України в місті Севастополі для продовження досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 404, 405, 407, 422 КПК України 2012 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополі від 22 жовтня 2013 року скасувати і постановити нову ухвалу.

Скаргу ОСОБА_4 задовольнити. Постанову слідчого відділу розслідування ЗЗ СУ УМВС України в місті Севастополі від 13 березня 2013 року про закриття кримінального провадження № 12013140000000027, внесеного 8 січня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якою встановлена відсутність в діянні ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - скасувати.

Дійсна на належними підписами.

З дійсною згідно:

Суддя апеляційного суду

міста Севастополя В.І. Лесь

31.10.2013