Рішення

від 12.12.2006 по справі 19/291

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/291

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2006 р.                                                                              Справа  № 19/291

За позовом  Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-Захід"   

до відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕ"

про стягнення в сумі 2530 грн. 00 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача  : представник  Кундеус В.І.       

Від відповідача : представник не з'явився      

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 2530 грн.- суми заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого  статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними в матеріалах справи. За таких обставин розгляд справи здійснюється за нормами статті 75 ГПК України.    

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Суд виходив з такого.

10 січня 2006 року між дочірнім транспортно-експедиційним підприємством "ІСТ-Захід" та товариством з обмеженою відповідальністю "Форте" було укладено договір № 01(3)-06Р(зам) про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні. За умовами договору позивач (експедитор) зобов'язувався надати відповідачу (замовнику) перелік послуг визначений договором, а відповідач вчасно здійснювати розрахунки з експедитором.

Згідно договору, позивач прийняв замовлення від відповідача на надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Білорусія-Україна (м. Рівне), узгоджена вартість перевезення становила 3030,50 грн. Надання послуг позивачем здійснено у відповідності до договору та ст.ст. 929-935 ЦК України. Факт виконання перевезення та доставки вантажу вантажоотримувачу підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 0023705.

Відповідно до п. 4.5 договору термін оплати наданих послуг не може перевищувати 15 банківських днів з дні виставлення рахунку, податкової накладаної та товарно-транспортної накладної.

28.02.2006 р. відповідачу виставлено рахунок № 855-6 на суму 3030,50 грн., який останнім оплачено частково в сумі 500 грн. Відтак залишок боргу складає 2530,50 грн.

На дану суму заборгованості позивачем направлялась відповідачу претензія від 31.07.2006 р. № 679а, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.     

Вищезазначені дії відповідача є вчинення ним правопорушенням у сфері господарювання.

У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.  

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 2530,50 грн. підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕ"  (вул. Соборна, 1, м. Рівне, 33000,   код ЄДРПОУ 21080687, розрахунковий рахунок № 26003301585305,  банк: ПІБ м. Рівне,   МФО банку 333335) на користь Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-Захід" (вул. Вол.Великого 29,Львів,79026,  код ЄДРПОУ 30822981) основний борг в сумі 2530грн. 50коп.,       витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн. 00коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                              

Повний текст рішення суддею підписано "28" грудня 2006 р.