Постанова

від 10.03.2009 по справі 8/466

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6, тел.

278-43-43

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 10.03.2009

р.                                                                                

№ 8/466

Окружний адміністративний суд міста

Києва в особі судді  Пилипенко О.Є.,  при секретарі Коваль А.В.

За результатами розгляду у

відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом

Контрольно-ревізійного управління

в м. Києві

До

Дитячо-юнацької спортивної школи

№ 17 Святошинського району          м.

Києва

Про

Зобов`язання виконати п. 3

законної вимоги від 28.08.2008 р. № 27-14/293

За

участю представників сторін

від

позивача: ОСОБА_1 за дов. № 26-16-17/6460 від 22.09.2008 р., ОСОБА_2. за дов. №

26-16-17/7277  від 27.10.2008 р.

від відповідача: ОСОБА_3. директор,

ОСОБА_4. за дов. № 39/1 від 30.09.2008 р., ОСОБА_5 за дов. № 8 від 10.03.2009

р.

ВСТАНОВИВ:

          Контрольно-ревізійне управління в м.

Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до

Дитячо-юнацької спортивної школи № 17 Святошинського району м. Києва про

зобов`язання виконати п. 3 законної вимоги від 28.08.2008 р. № 27-14/293 щодо

укладення договорів оренди нежитлових приміщень школи на умовах, що передбачені

Типовим договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень)

комунальної власності територіальної громади Святошинського району               м. Києва, що затверджені

рішенням відповідного органу місцевого самоврядування; про внесення змін до

діючих договорів оренди та зобов`язання забезпечити відшкодування до бюджету

Святошинського району м. Києва незаконно використаних бюджетних коштів в

загальній сумі 20612,03 грн., які всупереч вимог чинного законодавства перераховані

ДЮСШ № 17, як плата за землю.

В судовому засіданні 17.12.2008 р.

позивач звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, просив суд винести

рішення про зобов`язання Дитячо-юнацьку спортивну школу № 17 Святошинського

району м. Києва виконати п. 3 законної вимоги Контрольно-ревізійного управління

в м. Києві від 28.08.2008 р. № 27-14/293 про забезпечення відшкодування до

бюджету Святошинського району м. Києва незаконно використаних бюджетних коштів

в загальній сумі 20612,03 грн.

          Позивач позов підтримав, проси суд

задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування заявлених вимог посилається на

Закони України «Про оренду державного та комунального майна», «Про плату за

землю», «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Цивільний кодекс України.

          Відповідач проти позову заперечував,

просив відмовити у задоволенні позовних вимог, свою позицію виклав в письмових

запереченнях на адміністративний позов. В обґрунтування своєї позиції

відповідач посилається на Закони України «Про оренду державного та комунального

майна», «Про плату за землю», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про

Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих

актів України», Постанову Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228

«Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог

до виконання кошторисів бюджетних установ».

Проаналізувавши матеріали справи та

пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу

адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права,

свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення

до адміністративного суду з адміністративним позовом. 

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 6 Кодексу

адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його

прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу

адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в

адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в

наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними

нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом

лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача

(суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері

публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного)

порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними

та допустимими доказами саме позивач.

Відповідно до ст. 2 Закону України

«Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», головним завданням

державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового

контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів,

необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних

коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і

достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та

інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у

суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах

і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється)

кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують

(використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно

(далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення

пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у

подальшому.

Державний фінансовий контроль

реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення

державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та

інспектування.         

Інспектування здійснюється у формі

ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або

окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка

повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства,

встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Результати ревізії викладаються в акті.

Контрольно-ревізійним відділом у

Святошинському районі Контрольно-ревізійного управління в м. Києві, відповідно

до плану контрольно - ревізійної роботи на І квартал 2008 року, проведено

ревізію фінансово-господарської діяльності Дитячо-юнацької спортивної школи №

17 Святошинського району м. Києва (далі - ДЮСШ №17) за період з 01.10.2005 р.

по 01.01.2008 р..

За результатами ревізії складено

акт від 17.03.2008 р. № 27-30/11.

Проведеним позивачем контрольним

заходом встановлено, що ДЮСШ № 17 за період з 01.10.2005 р. по 01.12.2007 р.

здійснено оплату земельного податку за орендовану площу в загальній сумі

20612,03 грн., а внаслідок безпідставного (самовільного) виключення з укладених

договорів оренди умови щодо відшкодування податку на землю, орендарями не

відшкодовано кошти за сплачений ДЮСШ № 17 земельний податок в сумі 20612,03

грн., що призвело до незаконних видатків (матеріальної шкоди) за вищевказаний

період по спеціальному фонду на вказану суму, що є порушенням ч. 8 ст. 9 Закону

України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч. 2 ст.

10 «Про оренду державного та комунального майна», п. 17 Порядку складання,

розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних

установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2002 р.

№ 228.

На підставі п. 7 ст. 10 Закону

України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»відповідачу було

пред'явлено вимоги, зокрема, вимогу про зобов`язання забезпечити відшкодування

до бюджету Святошинського району м. Києва незаконно використаних коштів в

загальній сумі 20612,03 грн., які всупереч вимогам чинного законодавства

перераховані як палата за землю за рахунок бюджетних коштів (лист-вимога від

28.08.2008 р. № 27-14/293).

Суд вважає, що позивачем були

доведені обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому суд

приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що

ДЮСШ № 17 були укладені договори оренди нежилих приміщень від 01.05.2007 р.,

від 15.05.2007 р., від 01.01.2008 р. та від 01.06.2007 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону

України «Про оренду державного та комунального майна», укладений сторонами

договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору

оренди відповідного майна. Типові договори оренди майна, що перебуває у

комунальній власності, розробляють і затверджують органи місцевого

самоврядування.

Так, пунктом 1.3 рішення

Святошинської районної у м. Києві ради від 31.10.2006 р.   № 41 «Про оренду майна, що належить до

комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва»,

затверджено Типовий договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд,

приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району

м. Києва.

Пунктом 3.5. Типового договору

оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної

власності територіальної громади Святошинського району м. Києва, затвердженого

вищезазначеним рішенням визначено, що крім орендної плати орендар відшкодовує

орендодавцю витрати в тому числі експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням

приміщення; амортизаційні відрахування за орендоване майно; плату за землю.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України

«Про плату за землю», ДЮСШ № 17, як заклад, який повністю утримується за

рахунок коштів бюджету, звільнена від плати за землю. Проте, згідно з п. 25 ст.

12 вказаного Закону, у разі здачі установою, яка користується пільгами щодо

сплати земельного податку, у тимчасове користування (оренду) земельної ділянки,

окремої будівлі або її частини, земельний податок на такі площі сплачується у

встановлених розмірах на загальних підставах.

Статтею 797 Цивільного кодексу

України, визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої

капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування

нею і плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, Святошинською районною

у м. Києві радою в межах повноважень наданих Законом, затверджено типовий

договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень)

комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва

пунктом 3.5 якого передбачено, що крім орендної плати орендар відшкодовує

орендодавцю витрати, в тому числі, плату за землю та якому мали б відповідати

договори оренди укладені ДЮСШ № 17 в особі директора з ТОВ «Альпіна УА», СПД

ОСОБА_6., СПД ОСОБА_7 СПД ОСОБА_8, СПД ОСОБА_9, СПД ОСОБА_10., ТОВ «Агрофуд

Компанія».

Всупереч вищенаведеному, директором

ДЮСШ № 17 було самовільно виключено з укладених договорів оренди, умову щодо

відшкодування плати за землю, а орендарями не відшкодовано кошти в сумі

20612,03 грн., що призвело до незаконних видатків (матеріальної шкоди) по

спеціальному фонду бюджетної установи - ДЮСШ № 17 на вказану суму.

У відповідності до Статуту

дитячо-юнацької спортивної школи № 17 Святошинського району м. Києва, власником

майна ДЮСШ № 17 виступає територіальна громада Святошинського району м. Києва,

а засновником -Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, ДЮСШ №

17 є бюджетною установою.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного

кодексу України, бюджетна установа -орган, установа чи організація, створена у

встановленому порядку органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується

за рахунок місцевих бюджетів.

Згідно п. 36 ст. 2 Бюджетного

кодексу України, розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх

керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних

зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Згідно п. 1 рішення Святошинської

районної у м. Києві ради від 30.12.2004 р. № 305 «Про оренду приміщень

дитячо-юнацької спортивної школи № 17», останній надано повноваження по

передачі в оренду приміщень згідно діючого законодавства за адресою:     м. Київ, вул. Симиренка, 5-А, 5-Б

підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам - суб'єктам

підприємницької діяльності.

Таким чином, директор ДЮСШ № 17 був

позбавлений права виключати з умов договорів оренди  щодо відшкодування орендарями плати за землю.

Відповідно до вказаного рішення,

кошти отримані від надання в оренду приміщень повинні спрямовуватись на

соціальні потреби та розвиток ДЮСШ № 17.

Тобто, кошти, отримані від надання

в оренду приміщень, згідно вищенаведеного рішення Святошинської районної у м.

Києві ради повинні були спрямовуватись на соціальні потреби та розвиток ДЮСШ №

17, але скеровувалися на відшкодування плати за землю.

Отже, ДЮСШ № 17 за період з

01.10.2005 р. по 01.12.2007 р. неправомірно здійснювало плату за землю за

орендовану площу в загальній сумі 20612,03 грн. за рахунок орендної плати,

внаслідок самовільного виключення директором ДЮСШ № 17 з укладених договорів

оренди умови щодо відшкодування плати на землю, що призвело до незаконних

видатків (матеріальної шкоди) за вищевказаний період по спеціальному фонду

бюджетної установи - ДЮСШ № 17 на вказану суму.

Пунктами 6 та 11 статті 7

Бюджетного кодексу України, визначені принципи бюджетної системи України, а

саме, принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники

бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні

мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при

використанні визначеного бюджетом обсягу коштів; принцип відповідальності учасників

бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за

свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Згідно ч. 1 ст. 20 Бюджетного

кодексу України, учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які

наділені бюджетними повноваженнями.

Статтею 116 Бюджетного кодексу

України визначено, що бюджетним правопорушенням визнається недотримання

учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими

нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення

змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Згідно ч. 1 ст. 121 Бюджетного

кодексу України, особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть

цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність

згідно з законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166

Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,

діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної

особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,

відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи

позивача, відповідач суду не надав, оскільки судом не може бути прийнято, як

доказ правомірності здійснення плату за землю за орендовану площу в загальній

сумі 20612,03 грн. за рахунок орендної плати та обставина, щ, за твердженням

відповідача, орендна плата за користування орендованими приміщеннями була

більшою ніж визначено Методикою розрахунку орендної плати за користування

майном територіальної громади м. Києва, затвердженою Рішенням Київської міської

ради від 28.09.2006 р. № 34/91, крім того, судом не приймається як доказ

позиції відповідача рішення Господарського суду міста Києва у справі 35/435 від

22.10.2008 р., яким відповідачеві відмовлено в задоволенні позову щодо зобов'язання

переукласти договір оренди з ТОВ «Альбіна УА», оскільки це рішення не було

оскаржено відповідачем ні апеляційному, ні в касаційному порядку, тобто

відповідач погодився зі змістом рішення Господарського суду міста Києва.

Стаття 15 Закону України «Про

державну контрольно-ревізійну службу в Україні»передбачає, що законні вимоги

службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для

виконання службовими особами суб'єктів, що ревізуються чи перевіряються.

Пункт 10 ст. 10 вищевказаного

Закону, органам державної контрольно-ревізійної служби надано право звертатися

до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено

виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з

питань збереження і використання активів.

Проаналізувавши матеріали справи,

суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача

виконати п. 3 законної вимоги Контрольно-ревізійного управління в м. Києві від

28.08.2008 р. № 27-14/293 про забезпечення відшкодування до бюджету

Святошинського району м. Києва незаконно використаних бюджетних коштів в

загальній сумі 20612,03 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь

суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за

відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із

залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий

збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст.

105, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний

адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити

повністю.

2.          Зобов`язати Дитячо-юнацьку спортивну

школу № 17 Святошинського району м. Києва виконати п. 3 законної вимоги

Контрольно-ревізійного управління в м. Києві від 28.08.2008 р. № 27-14/293 про

забезпечення відшкодування до бюджету Святошинського району м. Києва незаконно

використаних бюджетних коштів в загальній сумі 20612,03 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.

254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному

обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного

судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про

апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної

скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

О.Є. Пилипенко

Дата

підписання повного тексту постанови: 27.03.2009 р.