Рішення

від 21.04.2009 по справі 43/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/8

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.04.09 р.                                                                                                       Справа № 43/8                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Кондор”,               м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП Авто”,                               м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 22000грн., пені у сумі 1818,04грн., штрафу у сумі 4100грн., 3% річних у сумі 233,59грн., індексу інфляції у сумі 2093,50грн.

За участю представників:

від позивача: на підставі протоколу №10 від 03.07.06р. директор Удод О.В.

від відповідача: представник не з'явився.

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 19.02.09р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

          СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація Кондор”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП Авто”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 22000грн., пені у сумі 1818,04грн., штрафу у сумі 4100грн., 3% річних у сумі 233,59грн., індексу інфляції у сумі 2093,50грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором на охорону об'єкту №003/08 від 01.01.08р., в частині сплати вартості наданих послуг. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на охорону об'єкту №003/08 від 01.01.08р. з додатком, акти здачі-прийомки робіт по договору №003/08 від 01.01.08р. складені 31.01.08р., 29.02.08р., 31.03.08р., 30.04.08р., 31.05.08р., 30.06.08р., 30.07.08р., 31.08.08р., 30.09.08р., акт 27/10 від 31.10.08р. здачі-прийомки робіт по договору №003/08 від 01.01.08р., акт №ОУ-04/11 здачі-прийомки робіт (надання послуг) від 30.11.08р., лист вих.№01/14 від 05.12.08р., опис вкладення до рекомендованого листа від 01.04.09р.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 26.01.09р., 04.02.09р., 19.02.09р., 31.03.09р. Проте останній право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з'явилися. Причин нез'явлення відповідач не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/584 від 19.02.09р. (вх.№02-41/7192) Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІП Авто” (ідентифікаційний код - 34225095) є юридичною особою та знаходиться за адресою: 83003, м. Донецьк, вул. Антипова, 7А.

З огляду на викладене, зважаючи, що позивачу було надано можливість представити всі необхідні докази для доведення своєї правової позиції та враховуючи, що термін розгляду справи обмежений, згідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами і обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України та роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4І ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4і ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

                                     ВСТАНОВИВ:

01.01.08р. між позивачем (“охорона”) та відповідачем (“замовником”) був укладений договір на охорону об'єкту, №003/08.

За умовами договору “замовник” передає, а “охорона” приймає під цілодобову охорону автосалон ‘'Detroit'', розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 82б (далі – об'єкт). Всі приміщення, які беруться під охорону повинні бути відображені у дислокації об'єкту, яка додається до договору /пункт 1 договору/.

Вартість охоронних послуг щомісяця становить 9500грн. з ПДВ. Якщо мало місце виконання “охороною” додаткових послуг, пов'язаних з охороною матеріальних цінностей “замовника”, то такі послуги повинні бути сплачені “замовником” додатково на підставі акту виконаних робіт. Сторони домовились, що розрахунковим періодом є календарний місяць /пункт 2 договору/.

Відповідно до пункту 3 договору сплата охоронних послуг здійснюється щомісяця на підставі виставленого “охороною” рахунку-фактури за минулий розрахунковий період та акту виконаних робіт. Розрахунок за охоронні послуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок “охорони” протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Факт надання “замовнику” охоронних послуг підтверджується актом виконаних робіт, який складається щомісяця та підписується представниками сторін, які підписали договір. При безпідставному непідписанні акту виконаних робіт протягом 7-ми днів акт автоматично вважається  підписаним по факту наданих охоронних послуг та є підставою для сплати.

Згідно пункту 20 договору, договір укладений строком на (один) рік та набуває чинності з моменту його підписання. Якщо за два місяці до закінчення строку дії договору не одна із сторін у письмовій формі не вимагає його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах та на той строк. У разі дострокового розірвання договору, “замовник” повідомляє про це “охорону” в письмовій формі не пізніше ніж за 2 (два) місяці. При достроковому розірванні договору “замовник” зобов'язаний відшкодувати витрати “охорони” пов'язані з виконанням своїх функцій та компенсацію змушеного прогулу особистого складу “охорони”, який знімається з об'єкту, що охороняється.   

Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод. З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах.

До договору на охорону обєкту №003/08 від 01.01.08р., як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивачем надано відповідачу послуги з охорони загальною вартістю 107500грн., що підтверджується актами здачі-прийомки робіт по договору №003/08 від 01.01.08р. складеними 31.01.08р., 29.02.08р., 31.03.08р., 30.04.08р., 31.05.08р., 30.06.08р., 30.07.08р., 31.08.08р., 30.09.08р., актом 27/10 від 31.10.08р. здачі-прийомки робіт по договору №003/08 від 01.01.08р., актом №ОУ-04/11 здачі-прийомки робіт (надання послуг) від 30.11.08р. Належним чином засвідчені копії означених актів містяться у матеріалах справи (а.с.25-11).

Відповідач у звязку з підписанням вказаних актів повністю погодився з обсягами та вартістю наданих позивачем послуг.

Таким чином наявний факт надання та отримання послуг з охорони автосалону ‘'Detroit'', розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 82б.

Водночас, як вбачається з умов пункту 3 договору обов'язок відповідача сплатити надані послуги виникає на підставі акту виконаних робіт та виставленого рахунку-фактури.

У судовому засіданні позивач посилався на той факт, що рахунки-фактури на сплату відповідачу виставлялись і частина вартості наданих послуг у сумі 85500грн. була сплачена останнім. Проте вказаних рахунків-фактури та доказів їх направлення та отримання відповідачем позивачем суду не представлено.

Відповідно до приписів ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не доведено факту пред'явлення відповідачу рахунків-фактури та отримання відповідачем таких рахунків, таким чином право вимагати стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги у сумі 22000грн. у позивача не настало.  

Водночас, судом надано належну оцінку листу вих.№01/14 від 05.12.08р. (а.с. 36), проте доказів направлення та отримання відповідачем такого листа позивачем також не надано. При цьому, слід звернуту увагу, що лист не є рахунком- фактури на підставі якого у відповідача виникає зобов'язання за договором сплатити надані послуги з охорони.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості у сумі 22000грн. слід відмовити за недоведеністю.

Враховуючи висновки суду про недоведеність з боку позивача факту порушення відповідачем своїх обов'язків за договором на охорону обєкту №003/08 від 01.01.08р., тобто за відсутністю доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, які тягнуть за собою можливість застосування певного виду відповідальності, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 1818,04грн., штрафу у сумі 4100грн., 3% річних у сумі 233,59грн., індексу інфляції у сумі 2093,50грн. підлягають залишенню без задоволення.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                       ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Кондор”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП Авто”,                 м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 22000грн., пені у сумі 1818,04грн., штрафу у сумі 4100грн., 3% річних у сумі 233,59грн., індексу інфляції у сумі 2093,50грн., відмовити за недоведеністю.

Судові витрати покласти на позивача.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 5 примірники: 4 – сторонам, 1 – у справу.