Рішення

від 23.04.2009 по справі 9/25-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/25-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

23.04.2009                                                                Справа №  9/25-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТА-ПЛАСТ”, м.Херсон

до Відкритого акціонерного товариства “БУРГУНСЬКЕ”, с.Бургунка, Бериславського райноу Херсонської області  

про стягнення 42258 грн. 40 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Харченко Д.М., представник, довіреність №23/09 від 31.01.2009р.;

від відповідача –Тищенко В.В., представник, довіреність від 01.12.2008р.

          Суть справи: Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки нафтопродуктів №99 від 02.08.2007р.  на загальну суму 42258 грн. 40 коп., а також  понесені судові витрати.

                 Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на положення ст.ст.173, 174, 193 ГК України та ст.ст. 526, 624,  625 ЦК України.

                 Відповідач проти позову заперечує, позовні вимоги визнає частково в сумі основного боргу - 35233 грн. 50 коп. та стверджує, що умовами договору від 02.08.2007р. сторонами була передбачена 100% передплата за паливно-мастильні матеріали, а умовами договору не передбачені строки  розрахунків за отриманий товар.

               Відповідач вважає, що відповідно до положень ч.2 ст. 530 ЦК України його підприємство повинно виконати зобов'язання щодо оплати отриманої продукції протягом 7 днів з моменту отримання вимоги –з 15.02.2009р., а позов був поданий до суду вже 23.02.2009р. Посилаючись на дану обставину відповідач вважає, що лише з 15.02.2009р. позивач мав право на нарахування інфляційних, пені, річних.

       Також у відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на положення ст. 121 ГПК України та ті обставини, що він є сільгоспвиробником і його діяльність носить сезонний характер просить суд надати відстрочку виконання рішення строком на 3 місяці.

        Представник позивача проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов висловив заперечення.

           У судовому засіданні 21.04.2009р. оголошувалась перерва до 12 год 30 хв. 23.04.2009р., з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

                 Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд           

в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем –ТОВ  “НАФТА-ПЛАСТ” та відповідачем  ВАТ “БУРГУНСЬКЕ” на підставі ст. 11 ЦК України виникли цівільно-правові правовідносини, які виразились в тому, що 02.08.2009р. між сторонами було уладено договір поставки нафтопродуктів. Умовами п.2.1 розділу 2 даного договору сторони обумовили для кожної партії поставляємого товару 100% передплату. Пунктом 3.1 розділу 3 договору сторони встановили відповідальність: за прострочку оплати покупцем товару він сплачує на користь продавця пеню в розмірі 0,5% від суми недоплати за кожний день прострочення оплати. Такої умови як строк оплати  умовами договору №99 від 02.08.2007р. не передбачено.

              Документальні докази наявні в матеріалах справи свідчать про те, що при виконанні умов даного договору сторони відхилилися від його змісту і товар був поставлений позивачем відповідачу без дотримання умов п.2.1 розділу 2 договору №99 від 02.08.2007р., тобто без передплати, що  не заперечується  сторонами.

             Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені паливно-мастильні матеріали становить 35 233 грн. 50 коп., що підтверджується накладними №8/36; №8/37 від 04.07.2008, довіреністю №732160 від 04.07.2008р. та актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2008 –01.12.2008р.(а.с. 10-12).

                 02 лютого 2009р., що підтверджується відповідною поштовою квитанцією, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про сплату боргу за отримані нафтопродукти у сумі 35233 грн. 50 коп. та керуючись ст. 530 ЦК України просив розрахуватися за отримані нафтопродукти протягом семиденного строку від дня отримання вимоги.       

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку про часткову їх обгрунтованість.

             Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

               Нормами ст. 509 ЦК України  визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

               Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

                 Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

               Положеннями ч.2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право  вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок  у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

            Враховуючи ту обставину, що умовами договору №99 від 02.08.2007р. не встановлено строк його виконання, з вимогою про сплату боргу позивач звернувся до відповідача 02.02.2009р., яка була направлена поштою, а з позовом до суду позивач звернувся 23.02.2009р., то з урахуванням поштового пробігу, порушення права у позивача виникло 11.02.2009р.

            Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                 Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 2117 грн. 39 коп. інфляційних, 655 грн. 63 коп. –3% річних та 4251 грн. 88 коп. – пені є завищеними та підлягають лише частковому задоволенню в розмірі 12 грн. – пені, 31 грн. 85 коп. – 3% річних, в  частині інфляційних – право такої вимоги в календарному відліку станом на час  звернення з позовом до суду у позивача ще не настало, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується у періодичних  офіційних виданнях   

          Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                   Докази подаються сторонами та  іншими учасниками судового процесу.

                   Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

           Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

             Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву підлягають частковому задоволенню, суд відхиляє клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду строком на три місяці, оскільки воно недостатньо обгрунтоване документальними доказами. Крім того, суд звертає свою увагу на ту обставину, що відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на процесуальну норму – ст. 121 ГПК України, яка регламентує порядок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та роз'яснює відповідачу, що за достатньої мотивації та документальної доведеності тяжкого фінансового стану він не позбавлений права звернення до суду з заявою про розстрочку або відстрочку  виконання судового рішення за правилами ст. 121 ГПК України..

          Також суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом  платіжним дорученням №73 від 30.01.2009р. сплачено держмито у сумі 500 грн., в той час як за заявленою позовною заявою його розмір  становить 422 грн. 58 коп. Надмірно сплачене державне мито в сумі 77 грн. 42 коп. підлягає поверненню  позивачу.

              Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з відповідача на користь позивача стягується 35233 грн. 50 коп. основного боргу, 12 грн. – пені, 31 грн. 85 коп. – 3% річних, в решті позовних вимог - позов задоволенню не підлягає через недоведеність та необгрунтованість.

          Понесені позивачем  витрати зі сплати державного мита відшкодовуються йому  пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі  352 грн. 77 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рахунок  відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.          

               На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

                                                     в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “БУРГУНСЬКЕ”, (74334, Херсонська область, Бериславський район, с. Бургунка, вул. Жовтнева, 13, код ЄДРПОУ 31494316 МФО 380805 п/р 2600834826 в Райфайзен Банк Аваль, м. Київ І.П.Н. 314943121059; № св. 30756297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТА-ПЛАСТ” (73009, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 50, код ЄДРПОУ 24947555 МФО 352651 п/р 26001029801165 в ХФ ВАТ “Кредитпромбанк” І.П.Н. 249475521038; № св. 30573423) - 35233 грн. 50 коп. основного боргу, 12 грн. – пені, 31 грн. 85 коп. – 3% річних, 325 грн. 77 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          3. В решті позовних вимог – відмовити.

          4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “НАФТА-ПЛАСТ” (73009, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 50, код ЄДРПОУ 24947555 МФО 352651 п/р 26001029801165 в ХФ ВАТ “Кредитпромбанк” І.П.Н. 249475521038; № св. 30573423) з державного бюджету 77 грн. 42 коп. надмірно сплаченого держмита, видати довідку.

          5. Копію рішення надіслати сторонам

                Наказ видати стягувачу після набрання рішення законної сили.

                        Суддя                                                                                      С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

27 квітня 2009 року.