Рішення

від 09.04.2009 по справі 9/25-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.09

          Справа № 9/25-09.

За

позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідерпродукт - регіон»», м.

Суми

до   відповідача: Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1,   м. Суми 

про

стягнення 4 277 грн. 56 коп.  

СУДДЯ        Лущик М.С.

За

участю секретар с/з Сидорук А.І.

За

участю представників сторін:

Від

позивача:      Гордієнко Р.П.

Від

відповідача: ОСОБА_1

СУТЬ

СПОРУ: Позивач згідно позовної заяви просить суд  стягнути з відповідача 3 677 грн. 56 коп.

-суму заборгованості та 600 грн. 00 коп. -збитки, які понесло ТОВ “Лідерпродукт

-регіон” в зв'язку з витратами на юридичну допомогу, 102 грн. 00 коп. -державного

мита та 118 грн. 00 коп. -витрат на інформаційно -технічне забезпечення

судового процесу.

Відповідач

згідно заперечень проти позову  просить

суд відмовити позивачеві в задоволенні позову у зв'язку з  необґрунтованістю.

Згідно

ст. 75 господарського процесуального кодексу України справа розглядається за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

Позивач

згідно позовної заяви просить суд 

стягнути з відповідача 3 677 грн. 56 коп. -суму заборгованості та 600

грн. 00 коп. -збитки, які понесло ТОВ “Лідерпродукт -регіон” в зв'язку з

витратами на юридичну допомогу, 102 грн. 00 коп. -державного мита та 118 грн.

00 коп. -витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

В

обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що Між ТОВ

«Лідерпродукт-регіон» та ФОП ОСОБА_1. був укладений договір № 4 від 01.07.2008

р. на поставку продукції. Відповідно до умов цього договору відповідачу на

протязі другої половини 2008 р. поставлялася молочна продукція в асортименті.

Відповідно до п. 3.6. договору № 25 від 16.07.2008 р. відповідач повинен

сплатити за поставлену продукцію на протязі 7 днів з моменту отримання

продукції.

Після

поставок по накладним:

-          № РН-0000144 від 08.07.2008 р. на

суму 500,47 грн.;

-          № РН-0000073 від 22.07.2008 р. на

суму 736,79 грн.;

-          № РН-0000105 від 26.07.2008 р. на

суму 640,95 грн.;

-          № РН-0000152 від 31.07.2008 р. на

суму 208,89 грн.;

-          №РН-0000163 від 01.08.2008 р. на суму

1636,26 грн.;

-          № РН-0000285 від 15.08.2008 р. на

суму 215,86 грн.;

-          № РН-0000316 від 21.08.2008 р. на

суму 584,35 грн.;

-          № РН-0000337 від 25.08.2008 р. на

суму 64,16 грн.;

-          № РН-0000355 від 26.08.2008 р. на суму

2291,57 грн.;

-          № РН-0000449 від 06.09.2008 р. на

суму 793,99 грн.;

-          № РН-0000562 від 23.09.2008 р. на

суму 1907,28 грн.;

-          №РН-0000631 від 30.09.2008 р. на суму

1834,35 грн., усього на 11414,92 грн. та часткових оплат відповідача, а саме

чеки : від 28.07.08 р. на суму 500,47 грн.; від 01.08.08 р. на суму 1000,00

грн.; від 06.08.08 р. на суму 377,74 грн. від 11.08.08 р. на суму 208,89 грн.

від 14.08.08 р. на суму 600,00 грн. від 18.08.08 р. на суму 300,00 грн. від

22.08.08 р. на суму 952,12 грн. від 03.09.08 р. на суму 400,00 грн. від

10.09.08 р. на суму 300,00 грн. від 15.09.08 р. на суму 300,00 грн. від

25.09.08 р. на суму 700,00 грн. від 01.10.08 р. на суму 655,73 грн.; чек від

08.10.08 р. на суму 400,00 грн.; чек від 14.10.08 р. на суму 250,00 грн.; чек

від 23.10.08 р. на суму 150,00 грн.; повернення товару ВН-0000297 від 21.11.08

р.;   на суму 142 грн. 42 коп.; банк.

виписка від 27.11.08 р. на суму 200,00 грн.; банк. виписка від 24.12.08 р. на

суму 100,00 грн.; банк. виписка від 26.12.08 р. на суму 200,00 грн., усього

7737,36 грн., за ним виникла заборгованість у сумі 3677,56 грн., яку відповідач

в добровільному порядку погашати відмовляється.

Враховуючи,

що на цей час пройшло більше двох місяців, а відповідач так і не сплатив

існуючи перед ним заборгованість, тим самим грубо порушивши свої договірні

зобов'язання перед позивачем, він вимушений був звернутися за правовою

допомогою для подання позовної заяви до суду. Вартість цієї допомоги складає

600 (шістсот) грн. Тим самим вважаємо, що позивачу були спричинені збитки у

сумі 600 грн., які були витрачені ним на правову допомогу по стягненню з

відповідача заборгованості, які є прямими наслідками не належного виконання

відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Суд

вважає вимоги  позивача такими, що не

підлягають задоволенню виходячи  з

наступного:

Відповідно

до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із

дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб,

що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та

обов'язки, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є:

договори та інші правочини.

Згідно

зі ст. ст. 202, 205, 207 Цивільного кодексу України правочином є дія особи,

спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків,

зокрема дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох

або більше сторін.

Відповідно

до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на

лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до

вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно

до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись

належним чином і відповідно до умов договору.

     Відповідно до ст. 43 ГПК України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

    Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

    В силу вказаної норми предметом доказування

є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та

складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів,

якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

    При цьому, згідно ст. 34 ГПК України

обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені

певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування.

Відповідно

до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських

операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських

операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це

неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Ухвалами

господарський суд неодноразово зобов'язував позивача надати докази виконання

умов договору № 4 від 01.07.2008 року укладеного між сторонами, а саме п. 3.9 (

доручення відповідача на отримання продукції, а також докази, хто саме

отримував спірну продукцію).

Проте,

позивачем в обґрунтування своєї правової позиції не подано  бухгалтерсько-фінансових документів, також

позивачем не подано доказів повного виконання ним прийнятих на себе по

вищезазначеному договору зобов'язань.

Відсутність

належно оформлених фінансово-бухгалтерських документів стосовно фактичних

обставин взаємовідносин між сторонами, свідчить про необґрунтованість заявлених

позивачем вимог.

За

таких обставин заявлені позивачем вимоги не можуть підлягати задоволенню,

оскільки позивач на надав належних та допустимих доказів настання у нього права

на  стягнення з відповідача вказаних у

позовній  заяві грошових сум.

Враховуючи

вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача суб'єктивного

матеріального права та законного інтересу, на захист яких подано позов,

оскільки не доведено факт їх порушення.

    Таким чином, вимоги позивача про стягнення

з відповідача 3 677 грн. 56 коп. заборгованості за поставлений відповідачу

товар відповідно до договору № 4 від 01.07.2008 року на поставку продукцію є

необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.

49,68,82-85 ГПК України, суд -

В

И Р І Ш И В :

В

позові -  відмовити.

СУДДЯ                                                                                                      М.С.

Лущик