Постанова

від 26.09.2013 по справі 2а-11027/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1                                                       ПОСТАНОВА                        вх.11022/13 від 16.07.13 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ місто Київ 26 вересня 2013 року                                                    Справа №2а-11027/12/2670 Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді:                               Пісоцької О.В., розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу за позовною заявою  приватного акціонерного товариства «Київсоцбуд» доЦентрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку провизнання протиправним та скасування розпорядження від 05 жовтня 2009 року №915-КУ, ВСТАНОВИВ: Закрите акціонерне товариство «Київсоцбуд», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Київсоцбуд» (далі – ЗАТ «Київсоцбуд», ПАТ «Київсоцбуд», Товариство, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області (далі – ТУ Держкомісії, Комісія), правонаступником якого є Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Департамент Нацкомісії, Комісія, відповідач), в якому просило: - визнати поважним пропуск строку звернення з позовом; - визнати протиправним та скасувати розпорядження ТУ Держкомісії від 05 жовтня 2009 року №915-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери; - визнати протиправною та скасувати постанову ТУ Держкомісії від 04 березня 2010 року №94-КУ про накладення на закрите акціонерне товариство «Київсоцбуд» санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; - визнати протиправною та скасувати розпорядження ТУ Держкомісії від 04 березня 2010 року №201-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери; - визнати протиправним та скасувати постанову ТУ Держкомісії від 27 жовтня 2010 року №847-КУ про накладення на ЗАТ «Київсоцбуд» санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; - визнати протиправним та скасувати розпорядження ТУ Держкомісії від 27 жовтня 2010 року №951-КУ. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року, в задоволенні клопотання про поновлення строку відмовлено та позовна заява ЗАТ «Київсоцбуд» в частині визнання протиправним і скасування розпорядження ТУ Держкомісії від 05 жовтня 2009 року №915-КУ залишена без розгляду. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2011 року у справі №2а-19333/10/2670 за адміністративним позовом ЗАТ «Київсоцбуд» до ТУ Держкомісії про визнання протиправними та скасування розпоряджень від 04 березня 2012 року №201-КУ, від 27 жовтня 2010 року №951-КУ та постанов від 04 березня 2010 року №94-КУ та від 27 жовтня 2010 року №847-КУ в задоволенні позову відмовлено повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2011 року залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 26 червня 2012 року скасовані ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року, а справа направлена до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду. Таким чином, предметом розгляду у вказаній справі №2а-11027/12/2670 є позовні вимоги щодо визнання протиправним і скасування розпорядження Комісії від 05   жовтня 2009   року №915-КУ. Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не наділений повноваженнями вимагати від акціонерних товариств, як і від будь-яких інших господарських товариств внесення змін до статутів (установчих документів) таких товариств, оскільки Закон України «Про господарські товариства», в частині, що регулює правове становище господарських товариств як корпоративних утворень та юридичних осіб приватного права не відноситься до законодавства про цінні папери. Також, позивач зазначає, що був позбавлений можливості виконати розпорядження територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київської області від 05 жовтня 2009 року №915-КУ, оскільки його не отримував. Комісія стосовно задоволення позовних вимог Товариства заперечує, вважаючи, що оскаржуване розпорядження винесено законно та у відповідності з вимогами законодавства. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року, у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування розпорядження ТУ Держкомісії від 05 жовтня 2009 року №915-КУ відмовлено. Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2013 року касаційну скаргу ПАТ «Київсоцбуд» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року скасовано, а дану справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2013 року справу №2а-11027/12/1070 за позовом ПАТ «Київсоцбуд» до Департаменту Нацкомісії про визнання протиправним та скасування розпорядження від 05 жовтня 2009 року №915-КУ, зокрема, прийнято до розгляду. У судовому засіданні представник ПАТ «Київсоцбуд» просив відповідну частину позову задовольнити з вище наведених в ньому підстав. Зауважував на вимоги статті 19 Конституції України та обсяг повноважень відповідача. Просив врахувати, що статут ЗАТ «Київсоцбуд» був зареєстрованим у встановленому законом порядку без зауважень, а тому спірне розпорядження видане з перевищенням наданих законодавством ТУ Держкомісії повноважень. Також звертав увагу суду на те, що судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду позовних вимог про оскарження постанови від 04 березня 2010 року №94-КУ, розпорядження від 04 березня 2010 року №201-КУ, постанови від 27 жовтня 2010 року №847-КУ та розпорядження від 27 жовтня 2010 року №951-КУ, виданих ТУ Держкомісії, не можуть враховуватись, оскільки зазначені рішення відповідачем видавались на підставі розпорядження №915-КУ, а йому правова оцінка не надавалась. Додатково зазначав, що спірне розпорядження відповідача позивачем не одержувалось, що зумовило несвоєчасне його оскарження. Департамент Нацкомісії у письмових поясненнях стосовно задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Вказував на те, що, видаючи розпорядження №915-КУ, ТУ Держкомісії діяло на підставі та в межах повноважень, визначених чинним на той час законодавством. Зауважувалось на тому, що спірне розпорядження видавалось на підставі постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 05   жовтня 2009 року №535-КУ і термін його виконання встановлювався до 05 лютого 2010 року, проте позивач вимог ТУ Держкомісії не виконав. Також відповідач просив врахувати, що свідченням того, що позивач був обізнаним про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, є отримання товариством постанови від 25 вересня 2009 року №602-КУ. Відповідач, посилаючись на правильність зазначення адреси позивача на кореспонденції та - наявність реєстру поштових відправлень, додатково зазначав про те, що спірне розпорядження надіслано ПАТ «Київсоцбуд» вчасно, а тому відсутні підстави вважати, що строк подання даного позову порушений з поважних причин. Ухвалою суду від 11 вересня 2013 року (протокольною) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне. В період з 10 серпня 2009 року по 25 вересня 2009 року на підставі наказу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 червня 2009 року №464 «Про затвердження план-графіку проведення перевірок учасників фондового ринку центральним апаратом та територіальними органами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у ІІІ кварталі 2009 року» та посвідчення ТУ Держкомісії від 29 липня 2009 року №55-Е-КУ проведено планову перевірку закритого акціонерного товариства «Київсоцбуд» з питань дотримання вимог чинного законодавства про цінні папери. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25 вересня 2009 року, в якому зафіксовано те, що позивачем допущено порушення вимог статті 4 Закону України «Про господарські товариства», а саме: статут закритого акціонерного товариства «Київсоцбуд» (нова редакція), затверджений Загальними зборами акціонерів ЗАТ «Київсоцбуд» від 15 квітня 2009 року (Протокол № 22) та зареєстрований Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 16 квітня 2009 року за номером запису №1 074 105 0011 002020, не містить відомостей про склад засновників товариства. На підставі акту проведеної планової перевірки ТУ Держкомісії 25 вересня 2009   року складено акт №602-КУ про правопорушення на ринку цінних паперів, з копії якого вбачається, що примірник акту отримано уповноваженою особою Товариства 25 вересня 2009 року. Постановою ТУ Держкомісії від 05 жовтня 2009 року №535-КУ на підставі акту про правопорушення на ринку цінних паперів від 25 вересня 2009 року №602-КУ за порушення вимог законодавства про цінні папери та вимог нормативно-правових актів Комісії до ЗАТ «Київсоцбуд» застосовано санкцію у вигляді попередження. 05 жовтня 2009 року відповідачем на підставі доручення начальника територіального управління Комісії від 03 серпня 2009 року №30-КУ та постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 05 жовтня 2009 року №535-КУ видано розпорядження №915-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери, яким зобов'язано ЗАТ «Київсоцбуд» у термін до 05 лютого 2010 року усунути порушення законодавства про цінні папери та письмово проінформувати уповноважену особу ТУ Держкомісії про виконання цього розпорядження, також роз'яснено наслідки невиконання даного розпорядження. 04 березня 2010 року ТУ Держкомісії на підставі пункту 10   статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» прийнято постанову №94-КУ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, якою за невиконання розпорядження №915-КУ від 05 жовтня 2009 року про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів на ЗАТ «Київсоцбуд» накладено штраф у розмірі 34000грн. В подальшому у зв'язку з невиконанням розпорядження від 05 жовтня 2010 року №915-КУ відповідачем видано розпорядження від 04 березня 2010 року №201-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери, що полягає у невідповідності статуту ЗАТ «Київсоцбуд» вимогам статті 4 Закону України «Про господарські товариства». Позивачу визначено термін для усунення порушень до 06 вересня 2010 року. За невиконання розпорядження від 04 березня 2010 року №201-КУ постановою ТУ Держкомісії прийнято постанову №847-КУ від 27 жовтня 2010 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у розмірі 85000грн. Також у зв'язку невиконанням розпорядження №915-КУ від 05 жовтня 2010 року відповідачем видано розпорядження №951-КУ від 27 жовтня 2010 року про усунення порушень законодавства про цінні папери, що полягає у невідповідності статуту ЗАТ «Київсоцбуд» вимогам статті 4 Закону України «Про господарські товариства». Встановлено термін для усунення порушень до 04 травня 2011 року. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2011 року, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.12 року, у справі №2а-19333/10/2670 в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 04 березня 2010 року №94-КУ та від 27 жовтня 2010 року №847-КУ, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери від 04 березня 2010 року №201-КУ та від 27 жовтня 2010 року №951-КУ - відмовлено. З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків. Так, Вищий адміністративний суд України, скасовуючи ухвалою від 02 липня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року, зазначив про те, що при розгляді вказаного спору суди попередніх інстанцій не перевірили доводи позивача щодо неотримання розпорядження ТУ Держкомісії від 05 жовтня 2009 року №915-КУ та можливості його виконання, тобто коли позивачем було отримане оскаржуване розпорядження та підстави його невиконання. Також вказувалось на необхідність перевірки повноважень Комісії щодо перевірки статутних даних Товариства. Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначає Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року « 1576-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон України №1576-ХІІ). Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України №1576-ХІІ установчі документи товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. При цьому, суд зауважує на тому, що при вирішенні вказаного спору є некоректним застосовування положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008  року №514-VI, оскільки відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону, статей 1-49 Закону України «Про господарські товариства» положення у частині, що стосуються акціонерних товариств, втрачають чинність через два роки з дня набрання чинності цим Законом. Так, зміст статуту ЗАТ «Київсоцбуд», затвердженого загальними зборами акціонерів 15 квітня 2009 року (протокол №22) та зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 16 квітня 2009 року за номером запису № 1074105 0011 002020, вказує на те, що в останньому не зазначена інформація щодо складу засновків та учасників ЗАТ «Київсоцбуд», що позивачем не заперечується. Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваного розпорядження, далі – Закон №448/96). Статтею 8 Закону України №448/96 визначено повноваження національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, у пункті 10 передбачено, що вона має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства. А відповідно до пункту 14 - накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Крім того, Інструкційним листом «Щодо дій уповноважених осіб Комісії при виявленні невідповідності положень статуту юридичної особи вимогам, встановленим законодавством України», затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.12.2008 року №1404, передбачено, що з метою однакової практики правозастосування у центральному апараті Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і у її територіальних органах у разі виявлення уповноваженою особою комісії невідповідність положень статуту юридичної особи вимогам, встановленим законодавством України, керуючись пунктом 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та пунктом 2 розділу ХІV Правил, уповноважена особа Комісії повинна винести розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач наділений правом вимагати від господарських товариств виконання розпоряджень щодо усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства, зокрема, що стосується установчих документів позивача. Також Комісія має повноваження щодо перевірки відповідності статутних даних Товариства чинному законодавству України. Стосовно доводів позивача про неотримання розпорядження відповідача від 05 жовтня 2009 року №915-КУ та неможливості його виконання, є необхідним зазначити наступне. З метою забезпечення дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог законодавства на ринку цінних паперів, захисту прав учасників ринку цінних паперів Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року №2272 затверджено Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій (далі – Правила №2272), які визначають порядок та строки розгляду Комісією справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів. Приписами пунктів 1-3 розділу ІІІ даних Правил визначено, що справа про правопорушення може бути порушена лише в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення. Справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: за відсутності факту вчинення правопорушення; за відсутності складу правопорушення; якщо справа не підлягає розгляду Комісією; у разі закінчення на дату розгляду справи про правопорушення строків, передбачених законом; наявність по тому самому факту не скасованої постанови уповноваженої особи, рішення суду; у разі скасування державної реєстрації або визнання банкрутом юридичної особи, щодо якої порушено справу про правопорушення; у разі скасування законодавчого акта, який встановлює відповідальність за правопорушення; за наявності за даним фактом порушеної справи про правопорушення щодо особи, яка притягується до відповідальності. Уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи. Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2012 року за №К/9991/68701/11, скасовуючи ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року, встановлено таке. Відповідно до пункту 16 розділу I Правил постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, акт про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів (постанова по справі про адміністративне правопорушення), постанова про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про виправлення описок вважаються надісланими (врученими) юридичній особі (посадовій особі чи громадянину), яка притягується до відповідальності, якщо їх вручено керівнику чи представнику юридичної особи (посадовій особі чи громадянину) під розписку або надіслано поштою рекомендованим листом. Доказом надіслання перелічених документів є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об'єкта поштового зв'язку проставлено відбиток календарного штемпелю та касовий чек. Позивач у своїй заяві зазначає, що не одержував оскаржуваного розпорядження Комісії №915-КУ, а про його існування дізнався лише 04 березня 2010 року – під час одержання постанови відповідача від 04 березня 2010 року №94-КУ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу в розмірі 34000грн. Товариство наполягає, що відповідач не надав доказів на підтвердження отримання ним оскаржуваного розпорядження, а сам факт направлення поштового відправлення, згідно з реєстром №307 від 06 жовтня 2009 року, не є належним і допустимим доказом отримання його позивачем, оскільки в реєстрі не зазначено повну адресу одержувача, як того вимагає діюче законодавство. Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку в Україні визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009р. №270 (далі – Правила №270), які містять вимоги щодо порядку адресування поштових відправлень, поштових переказів. Абзацом 2 пункту 42 Правил встановлені вимоги до послідовності зазначення поштової адреси, а саме: 1) найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; 2) найменування населеного пункту, району, області; 3) поштовий індекс; 4) країна призначення. Згідно з пунктом 48 Правил №270 реєстровані поштові відправлення, поштові перекази без зазначення відправника та його поштової адреси для пересилання не приймаються. Обов'язковою вимогою при заповненні списку згрупованих поштових відправлень (Форма №103-1) є зазначення повної адреси одержувача. Аналогічні вимоги до форми та змісту списку згрупованих поштових відправлень (Форма 103) містяться й у Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженому Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року №211. Відсутність у реєстрі №307 від 06 жовтня 2009 року необхідного обсягу інформації щодо поштової адреси позивача, а також будь-якого іншого доказу на підтвердження одержання останнім оскаржуваного розпорядження, позбавляє можливості встановити дату його отримання Товариством, а відтак відсутня можливість визначити, з якого часу починається перебіг строку звернення до адміністративного суду. Відтак, враховуючи наведене судом касаційної інстанції у вказаному судовому рішенні та встановлені обставини, є наявним те, що ЗАТ «Київсоцбуд» не отримувало оскаржуваного розпорядження від 05 жовтня 2009 року №915-КУ, а отже було позбавлене можливості як виконати його у встановлений термін, так і вчасно оскаржити у встановленому законом порядку. Пунктами 4, 7 розділу XIV Правил №2272 передбачено, що розпорядження про усунення порушень надається особі, щодо якої його винесено (про що здійснюється відповідний напис на примірнику розпорядження, що залишається у справі), або надсилається поштою протягом трьох робочих днів з дати його винесення. У разі повернення розпорядження про усунення порушень до чи після терміну, встановленого для виконання цього розпорядження, з відмітками пошти «організація не значиться», «підприємство вибуло» тощо уповноважена особа Комісії, яка винесла це розпорядження, повинна скасувати його у зв'язку з його поверненням. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем розпорядження від 05 жовтня 2009   року №915-КУ прийнято відповідно до вимог чинного законодавства про цінні папери, проте нездійснення у встановлений законодавством спосіб направлення спірного розпорядження та відсутність доказів вручення останнього призвело до порушення Правил №2272 і відповідних прав позивача. Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті   71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Врахувавши вище встановлене, положення статей 2, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, межі заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову ПАТ «Київсоцбуд» шляхом скасування розпорядження ТУ Держкомісії від 05 жовтня 2009   року №915-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери. Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва ПОСТАНОВИВ: Позов приватного акціонерного товариства «Київсоцбуд» задовольнити частково. Скасувати розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області від 05 жовтня 2009 року №915-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери. В частині решти позовних вимог приватному акціонерному товариству «Київсоцбуд» відмовити. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.            Суддя                                                   (підпис)                              О.В. Пісоцька