Ухвала

від 14.05.2014 по справі 2а-11027/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11027/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Київсоцбуд» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Київсоцбуд» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 05 жовтня 2009 року № 915-КУ.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 26 вересня 2013 року адміністративний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 10 серпня 2009 року по 25 вересня 2009 року відповідачем проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного законодавства про цінні папери.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25 вересня 2009 року, в якому зафіксовано те, що позивачем допущено порушення вимог статті 4 Закону України «Про господарські товариства», а саме: статут закритого акціонерного товариства «Київсоцбуд» (нова редакція), затверджений загальними зборами акціонерів ЗАТ «Київсоцбуд» від 15 квітня 2009 року (Протокол № 22) та зареєстрований Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 16 квітня 2009 року за номером запису № 1 074 105 0011 002020, не містить відомостей про склад засновників товариства.

На підставі акту проведеної планової перевірки ТУ Держкомісії 25 вересня 2009 року складено акт № 602-КУ про правопорушення на ринку цінних паперів, з копії якого вбачається, що примірник акту отримано уповноваженою особою товариства 25 вересня 2009 року.

05 жовтня 2009 року відповідачем видано розпорядження № 915-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери, яким зобов'язано ЗАТ «Київсоцбуд» у термін до 05 лютого 2010 року усунути порушення законодавства про цінні папери та письмово проінформувати уповноважену особу ТУ Держкомісії про виконання цього розпорядження, також роз'яснено наслідки невиконання даного розпорядження.

04 березня 2010 року ТУ Держкомісії на підставі пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» прийнято постанову № 94-КУ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, якою за невиконання розпорядження № 915-КУ від 05 жовтня 2009 року про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів на ЗАТ «Київсоцбуд» накладено штраф у розмірі 34000 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Зі змісту статуту ЗАТ «Київсоцбуд», вбачається, що в ньому не зазначена інформація щодо складу засновків та учасників ЗАТ «Київсоцбуд». Даний факт позивачем не заперечується.

Статтею 8 Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваного розпорядження, далі - Закон №448/96) визначено повноваження національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Так, у пункті 10 передбачено, що вона має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства. А відповідно до пункту 14 - накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Крім того, Інструкційним листом «Щодо дій уповноважених осіб Комісії при виявленні невідповідності положень статуту юридичної особи вимогам, встановленим законодавством України», затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.12.2008 року № 1404, передбачено, що у разі виявлення уповноваженою особою комісії невідповідність положень статуту юридичної особи вимогам, встановленим законодавством України, уповноважена особа Комісії повинна винести розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач наділений правом вимагати від господарських товариств виконання розпоряджень щодо усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства, які стосується установчих документів позивача. Також, комісія має повноваження щодо перевірки відповідності статутних даних товариства чинному законодавству України.

Що стосується доводів позивача про неотримання розпорядження відповідача від 05 жовтня 2009 року № 915-КУ та неможливості його виконання, колегія зазначає наступне.

Відповідно до пункту 16 розділу I Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій (далі - Правила № 2272) постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, акт про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів (постанова по справі про адміністративне правопорушення), постанова про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про виправлення описок вважаються надісланими (врученими) юридичній особі (посадовій особі чи громадянину), яка притягується до відповідальності, якщо їх вручено керівнику чи представнику юридичної особи (посадовій особі чи громадянину) під розписку або надіслано поштою рекомендованим листом.

Доказом надіслання перелічених документів є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об'єкта поштового зв'язку проставлено відбиток календарного штемпелю та касовий чек.

Позивач у своїй заяві зазначає, що не одержував оскаржуваного розпорядження Комісії № 915-КУ, а про його існування дізнався лише 04 березня 2010 року - під час одержання постанови відповідача від 04 березня 2010 року № 94-КУ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн.

Абзацом 2 пункту 42 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270) встановлені вимоги до послідовності зазначення поштової адреси, а саме: 1) найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; 2) найменування населеного пункту, району, області; 3) поштовий індекс; 4) країна призначення.

Згідно з пунктом 48 Правил № 270 реєстровані поштові відправлення, поштові перекази без зазначення відправника та його поштової адреси для пересилання не приймаються.

Обов'язковою вимогою при заповненні списку згрупованих поштових відправлень (Форма № 103-1) є зазначення повної адреси одержувача.

Відсутність у реєстрі № 307 від 06 жовтня 2009 року необхідного обсягу інформації щодо поштової адреси позивача, а також будь-якого іншого доказу на підтвердження одержання останнім оскаржуваного розпорядження, позбавляє можливості встановити дату отримання його позивачем, а відтак відсутня можливість визначити, з якого часу починається перебіг строку звернення до адміністративного суду. Сам факт направлення поштового відправлення, згідно з реєстром № 307 від 06 жовтня 2009 року, колегія суддів вважає не належним і допустимим доказом отримання його позивачем, оскільки в реєстрі не зазначено повну адресу одержувача, як того вимагає діюче законодавство.

З огляду на вищевикладене, в матеріалах справи відсутні докази того, що ЗАТ «Київсоцбуд» отримувало оскаржуване розпорядження від 05 жовтня 2009 року № 915-КУ, а отже було позбавлене можливості як виконати його у встановлений термін, так і вчасно оскаржити у встановленому законом порядку.

Пунктами 4, 7 розділу XIV Правил № 2272 передбачено, що розпорядження про усунення порушень надається особі, щодо якої його винесено (про що здійснюється відповідний напис на примірнику розпорядження, що залишається у справі), або надсилається поштою протягом трьох робочих днів з дати його винесення.

У разі повернення розпорядження про усунення порушень до чи після терміну, встановленого для виконання цього розпорядження, з відмітками пошти «організація не значиться», «підприємство вибуло» тощо уповноважена особа комісії, яка винесла це розпорядження, повинна скасувати його у зв'язку з його поверненням.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем було прийнято розпорядження від 05 жовтня 2009 року № 915-КУ у відповідності до вимог чинного законодавства про цінні папери, але нездійснення у встановлений законодавством спосіб направлення спірного розпорядження та відсутність доказів вручення останнього призвело до порушення Правил № 2272 і відповідних прав позивача, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 14.05.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.