Постанова

від 25.03.2009 по справі 13/185

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6, тел.

278-43-43

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 25.03.2009 р.                                                                                                    

№ 13/185

Окружний адміністративний суд міста

Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій

О.В.,  розглянувши справу

за адміністративним позовом

приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1»  

до          Державної податкової інспекції  у Дарницькому районі м. Києва

про   визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення від 09.02.2008р. № 0000212320/0.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС

України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини

постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що

повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини

постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4  ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

на думку Позивача в його діях відсутні ознаки порушення, за яке застосовано

штрафні санкції та прийнято спірне податкове повідомлення рішення. Вважає, що

зазначеним рішенням його необґрунтовано позбавлено права на податковий кредит в

той час, як відповідні суми податку на додану вартість були сплачені в ціні

придбаного товару, що підтверджується належним чином оформленими податковими

накладними. Зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість»(надалі

- Закон про ПДВ) не передбачає залежності права платника податків на податковий

кредит, від обставин господарської діяльності його контрагентів, а має значення

лише наявність належним чином оформлених податкових накладних та докази

фактичної сплати сум в ціні придбаних товарів чи послуг.

У письмовому запереченні на позов

та у судовому засіданні представник Відповідача повідомив, що проти позову

заперечує. В обґрунтування свого заперечення вказує, що внаслідок проведеної

перевірки було встановлено, що позивач мав взаємовідносини з підприємствами ТОВ

«ІНФОРМАЦІЯ_2», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», ПП «ІНФОРМАЦІЯ_4», які мають ознаки

фіктивності. Зазначає, що відповідно до вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ»не

дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті

податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В письмових запереченнях на позов

Відповідач посилається також на те, що в жовтні 2007 року Дарницьким районним

судом м. Києва було розглянуто кримінальну справу № 1-728/07 по обвинуваченню

ОСОБА_1 (засновник та директор ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3») у вчинені злочину,

передбаченого ст.. 205 ч. 2 Кримінального Кодексу України (Фіктивне

підприємництво) в результаті чого було проголошено вирок, яким ОСОБА_1 визнано

винним за ст. 205 ч. 2 КК України і призначено йому покарання у вигляді 3-х

років позбавлення волі. Даним вироком було встановлено фіктивність всіх угод

які складені від імені директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Щодо ПП «ІНФОРМАЦІЯ_4», то

Відповідач зазначає, що на момент складання податкових накладних директором та

засновником підприємства була громадянка ОСОБА_2. Відповідно до письмових

пояснень останньої, наданих 18.01.08 р. УПМ ДПА у м. Києві з березня 2006 року

у зв'язку з погіршенням стану здоров'я перестала вести фінансово-господарську

діяльність у якості директора та подавала до ДПІ У Голосіївському районі м.

Києва декларації з ПДВ та податку на прибуток з нульовими показниками у зв'язку

з відсутністю діяльності. Також зазначила, що ніяких фінансово-господарських

операцій ПП «ІНФОРМАЦІЯ_4»з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»в період часу з моменту реєстрації

по 17.08.07 р. не проводила, податкових накладних не виписувала.

          Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на

яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази,

суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство

«ІНФОРМАЦІЯ_1»зареєстровано Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією

27.09.2004 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 33055025.

На підставі направлення №2072 від

30.11.07 р. посадовими особами Державної податкової інспекції у Дніпровському

районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку фінансово-господарської

діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого

законодавства. За результатами перевірки складено акт №358/23-616-33055025 від

23.01.08 р. в якому зафіксовані порушення пп..7.4.2, пп..7.4.5 п.7.4 ст. 7

Закону про ПДВ в результаті чого встановлено заниження податку на додану

вартість на суму 11626054,42 грн.

Відповідач зазначив, що в ході

передвіки перевірки було встановлено, що Позивач мав взаємовідносини з

підприємствами ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_2" , ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3", ПП „ІНФОРМАЦІЯ_4".

Під час перевірки даним контрагентам надсилались запити, для підтвердження

взаємовідносин, але відповіді не надходили. В подальшому було відпрацьовано

зазначених контрагентів.

Щодо згаданих вище контрагентів в

акті перевірки зазначено наступне:

Актом від 10.10.2006р. №29-239/2125

анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ

„ІНФОРМАЦІЯ_2". Підставою анулювання є відсутність діяльності з жовтня

2004р., що підтверджено висновком про анулювання реєстрації платників ПДВ від

05.10.2006р. №630. Отже, виписані податкові накладні ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_2"

від 02.07.07р. №01/0207 на суму 578801,46 грн. в т.ч. ПДВ 96466,91грн.; від

02.07.07р. №02/0207 на суму 730475,28 грн. в т.ч. ПДВ 121745,88 грн.; від

02.07.07р. №03/0207 на суму 662498,34 грн. в т.ч. ПДВ 110416,39 грн.; від

02.07.07р. №04/0207 на суму 1188773,70 грн. в т.ч. ПДВ 198128,95 грн. на

загальну суму податку на додану вартість 526758,13 грн. не відповідають вимогам

чинного законодавства та вважаються недійсними. На момент проведення перевірки

вищезазначені податкові накладні надані не були.

Зафіксовано факт відображення

Позивачем у книзі придбання податкових накладних виписаних ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3»,

а саме: від 07.12.06р.№010712 на суму 483997,92 грн. в т.ч. ПДВ 80666,32 грн.;

від 07.12.06р.№020712 на суму 801903,78 грн. в т.ч. ПДВ 133650,63 грн.; від

15.12.06р.№011512 на суму 517540,32 грн. в т.ч. ПДВ 86256,72 грн.; від

15.12.06р.№021512 на суму 706078,02 грн. в т.ч. ПДВ 117679,67 грн.; від

18.12.06р. №011812 на суму 191769,84 грн. в т.ч. ПДВ 31961,64 грн.; від

18.12.06р. №021812 на суму 337557,06 грн. в т.ч. ПДВ 56259,51 грн.; від

18.12.06р. №031812 на суму 994591,74 грн. в т.ч. ПДВ 165765,29 грн.; від

20.12.06р. №012012 на суму 761931,60 грн. в т.ч. ПДВ 126988,60 грн.; від

20.12.06р. №022012 на суму 575417,64 грн. в т.ч. ПДВ 95902,94 грн.; від

20.12.06р.№032012 на суму 785912,22 грн. в т.ч. ПДВ 130985,37 грн. на загальну

суму податку на додану вартість 1026116,69 грн. На момент проведення перевірки

вищезазначені податкові накладні надані не були. В акті зазначено, що згідно

бази АРМ «AISOR»ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3»за грудень 2006 року задекларувало податкові

зобов'язання у розмірі 545,00 грн. З метою підтвердження вказаних

взаєморозрахунків до ДПІ у Голосіївському району м. Києва та на підприємство

надіслано листи для надання документів від 18.01.08 р. №247/7/23-608 та від

18.01.08 р. №960/10/23-608 відповідно.

Також в акті зафіксовано факт

відображення Позивачем у книзі придбання слідуючи податкові накладні виписані

ПП „ІНФОРМАЦІЯ_4", а саме: від 05.07.07р. №048/01 на суму 415499,16 грн. в

т.ч. ПДВ 69249,86 грн.; від 05.07.07р. №048/02 на суму 584500,84 грн. в т.ч.

ПДВ 97416,81 грн.; від 09.07.07р. №048/03 на суму 700616,34 грн. в т.ч. ПДВ

116769,39 грн.; від 09.07.07р. №048/04 на суму 389491,32 грн. в т.ч. ПДВ

64915,22 грн. на загальну суму податку на додану вартість 348351,28 грн. На

момент проведення перевірки вищезазначені податкові накладні також надані не

були. В акті зазначено, що згідно бази АРМ «AISOR»ПП «ІНФОРМАЦІЯ_4»за липень

2007 року подало декларацію по податку на додану вартість з «0»показниками. З

метою підтвердження вказаних взаєморозрахунків до ДПІ у Голосіївському району

м. Києва та на підприємство надіслано листи для надання документів від 18.01.08

р. №251/7/23-608 та від 18.01.08 р. №956/10/23-608 відповідно.

          На підставі даного акту перевірки

винесене податкове повідомлення-рішення 09.02.2008р. № 0000212320/0 за

порушення пп. 7.4.2 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ та визначено суму

податкового зобов'язання у сумі 2851839,15 грн. (за основним платежем

1901226,10 грн., та штрафні фінансові санкції 950613,05 грн.).

Досліджуючи надані сторонами

докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в

сукупності, судом враховується наступне.

П.1 ст. 11-1 Закону України «Про

державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-XII надає право

податковим органам проводити виїзні планові перевірки фінансово-господарської

діяльності підприємств з питань дотримання вимог податкового, валютного та

іншого законодавства.

Відповідно до п.п.1.3. п. 1 ст. 1

Закону про ПДВ  платник податку -особа,

яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до

бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на

митну територію України.

Згідно пп1.7. сказаної вище статті

податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове

зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Господарська операція -це дія або

подія, ка вивликає зміни в структурі активів та зобовязань платника податку….

В статті 1 Закону України «Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»законодавець визначив

поняття первинного документу під яким необхідно розуміти документ, що містить

відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6

п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ податкова накладна складається в момент виникнення

податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його

вимогу продавцем товарів (робіт, послуг). Вказаними приписами статті

передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно

розрахунковим документом.

Пункт 7.5 ст.7 Закону про ПДВ

визначає датою виникнення права платника податку на податковий кредит, дату

здійснення першої з наступних подій: а)         

дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату

товарів (робіт, послуг); б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує

факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом враховується, що відповідно

до зазначеної статті у Позивача при взаєморозрахунках з підприємствами ТОВ

«ІНФОРМАЦІЯ_2», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», ПП «ІНФОРМАЦІЯ_4»відбулася перша подія, а

саме списання коштів з банківських рахунків Позивача в оплату товарів, докази

чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.

7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум

податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у

зв'язку з придбанням товарів (робі послуг), вартість яких відносяться до складу

валових витрат виробництва (обігу) і основних фондів чи нематеріальних активів,

що підлягають амортизації.

Підставами для включення витрат на

придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені п.5.1

ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого

валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у

грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація

вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким

платником податку для їх подальшого використання у власній господарській

діяльності.

За визначенням п.1.32 ст. 1 цього

Закону необхідною ознакою господарської діяльності є її направленість на

отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В судовому засіданні представник

Позивача не надав суду документів (доказів), які б підтверджували подальше

використання підприємством товару, отриманого від ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», ТОВ

«ІНФОРМАЦІЯ_3»та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_4»у власній господарській діяльності з

врахуванням змісту поняття такої діяльності відповідно до вимог податкового

законодавства, а також не надано документальних доказів віднесення цього товару

до валових витрат виробництва та обігу.

Враховуючи вище викладене, суд

приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо

(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія); з урахуванням  права

особи  на участь  у 

процесі  прийняття  рішення; 

своєчасно,  тобто протягом

розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що обставини справи,

які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними

засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,

судом визнається, що позивачем у позовний заяви не були наведені обставини, які

б підтверджувались достатніми доказами та свідчили про обґрунтованість позовних

вимог. Докази, надані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач

посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами

відповідача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94,

158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного

позову відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України

сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в

апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне

оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга

подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Подаються до  апеляційного суду через суд

першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України

Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не

було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, постанова 

суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього

строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                          

А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано

21.04.2009 р.