Рішення

від 12.11.2013 по справі 12/5007/2/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" листопада 2013 р. Справа № 12/5007/2/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

при секретарі Заруцькій О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Сервіс" (м.Житомир)

до Глезненської сільської ради (с.Глезне, Любарський район, Житомирська область)

про стягнення 32888,14 грн.

Строк вирішення спору продовжувався за клопотанням відповідача, відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Сервіс" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Глезненської сільської ради про стягнення 32888,14грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "СВ-Сервіс" вказує, що 01.12.2009 року між сторонами у справі було укладено договір на виконання ремонтних робіт приміщення дитячого дошкільного навчального закладу. Остаточний розрахунок з позивачем мав здійснюватись відповідачем на протязі п'яти робочих днів після підписання обома сторонами актів виконаних робіт, але не пізніше як до 31.12.2010р.

Позивач доводить, що відповідно до умов договору на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009р. він виконав свої зобов'язання в повному обсязі, про що свідчать підписані акт виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт. В свою чергу, відповідач за виконані роботи розрахунки не провів.

Зазначає, що відповідачу неодноразово направлялись претензії з вимогою про оплату виконаних робіт у розмірі 26971,45грн., які залишені без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з до суду з позовом у даній справі.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.01.2012р. порушено провадження у справі № 12/5007/2/12 за позовом ТОВ "СВ-Сервіс" до Глезненської сільської ради про стягнення коштів у розмірі 32888,14грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.02.2012р. (суддя Сікорська Н.А.) позов задоволено частково та стягнуто з Глезненської сільської ради на користь ТОВ "СВ-Сервіс" 26971,45грн. боргу за виконані роботи, 2073,11грн. пені, 1186,72грн. інфляційних, 767,02грн. 3% річних.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. рішення господарського суду Житомирської області від 28.02.2012р. залишено без зміни, а апеляційну скаргу Глезненської сільської ради - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2012р. по справі №12/5007/2/12 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. та рішення господарського суду Житомирської області від 28.02.2012р. у справі №12/5007/2/12 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Житомирської області №180/2012 від 30.10.2012р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ здійснено повторний автоматичний розподіл справи та справу №12/5007/2/12 передано для розгляду судді Прядко О.В.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.10.2012р. задоволено заяву судді Прядко О.В. про самовідвід у справі №12/5007/2/12 та передано справу для повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Житомирської області №182/2012 від 30.10.2012р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ та реєстру автоматизованого розподілу справ Господарського суду Житомирської області за 30.10.2012р., справу №12/5007/2/12 передано для розгляду судді Кравець С.Г.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.11.2012р. справу №12/5007/2/12 прийнято до свого провадження суддею Кравець С.Г. та призначено розгляд справи на 13.11.2012р.

У зв'язку із заявленим представником позивача клопотанням про витребування доказів, ухвалою від 13.11.2012р. господарський суд з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та необхідністю витребування додаткових доказів, відклав розгляд справи на 28.11.2012р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.11.2012р., зокрема відкладено розгляд справи на 11.12.2012р., викликано в судове засідання судового експерта Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (фахівця з будівельно-технічних питань) для надання пояснень щодо можливості призначення у даній справі відповідної судової експертизи на підставі ст.41 ГПК.

В порядку ст.77 ГПК України в судовому засіданні 11.12.2012р. оголошувалась перерва до 21.12.2012р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.12.2012р. призначено по справі №12/5007/2/12 технічну експертизу документів та будівельно-технічну експертизу, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі на час проведення експертиз.

На адресу господарського суду 21.01.2013р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 16.01.2013р. за №198/13-34 щодо погодження терміну проведення судових експертиз та клопотання судових експертів Лінючева Г.В. та Цимбала О.В. про надання матеріалів для проведення судово-технічної експертизи. Для розгляду вищезазначених звернень експертної установи та клопотання експертів, ухвалою суду провадження у справі було поновлено та справу призначено до розгляду на 04.02.2013р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.02.2013р. продовжено строк розгляду спору за клопотанням відповідача, відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, погоджено терміни проведення судових експертиз у справі №12/5007/2/12, призначених ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.12.2012р.

На адресу господарського суду 28.10.2013р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів №7778/7779/13-34/7780/13-33, складений 22.10.2013р. Також, до суду повернулись матеріали справи №12/5007/2/12. У зв'язку з цим, ухвалою від 31.10.2013р. господарський суд провадження у справі поновив та призначив судове засідання 12.11.2013р.

Позивач повноважного представника в судове засідання 12.11.2013р. не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1000212694146 про вручення 05.11.2013р. уповноваженій особі позивача рекомендованого листа.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. На адресу господарського суду Житомирської області 11.11.2013р. від відповідача електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання.

Приймаючи до уваги той факт, що неявка представників сторін не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також враховуючи, що поважність неявки представника відповідача не підтверджена документально, господарський суд відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до ст.77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків встановлених статтею 69 цього Кодексу. Строк розгляду спору у даній справі, з урахуванням його продовження ухвалою від 04.02.2013р., у відповідності із ч. 3 ст. 69 ГПК України, сплинув, що виключає можливість відкладення розгляду справи в межах зазначених процесуальних строків.

При цьому, господарський суд враховує, що доводи відповідача викладені письмово у поясненнях вх.№1029 від 26.01.2012р. (а.с.47, т.1) та письмових обґрунтуваннях заперечень проти позову з урахуванням обставин, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 03.10.2012р. (а.с.11-12, т.2). Зокрема, відповідач посилається на невідповідність вартості та обсягів робіт, виконаних позивачем, та підтверджує вказане результатами перевірки КРВ у Любарському районі, а також зазначає, що по кількості та якості робіт, виконаних позивачем, у ході обстеження виявлено ряд недоліків. При цьому, відповідач вказав, що договір на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009р. та акт приймання виконаних робіт за грудень 2009 року для перевірки КРВ не надавались.

Також, відповідач стверджує, що в порушення п.1.1 договору на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009р. року кошторис, який є невід'ємною частиною даного договору, відсутній, обсяги, зміст підрядних робіт та їх вартість сторонами за цим договором не погоджувались, а відтак роботи по капітальному ремонту зазначеного об'єкту позивачем на підставі цього договору, не виконувались.

Крім цього, зазначає, що ні акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, ні довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2009 року, надані позивачем в обґрунтування позову, не містять посилання на договір на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009 року, а тому не можуть стверджувати факт виконання позивачем таких робіт за цим договором.

На думку відповідача, позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту виконання останнім робіт по капітальному ремонту приміщень дитячого дошкільного навчального закладу Глезненської сільської ради за договором на виконання ремонтних робіт від 01.09.2009 року.

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представників сторін не перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2009р. між Глезненською сільською радою Любарського району Житомирської області (замовник/відповідач) та ТОВ "СВ-Сервіс" (виконавець/позивач) був укладений договір на виконання ремонтних робіт (далі - договір, а.с.7-9, т.1), відповідно до п.1.1 якого виконавець здійснює, згідно затвердженого кошторису, який є невід'ємною частиною даного договору, капітальний ремонт приміщень дитячого дошкільного навчального закладу Глезненської сільської ради, а замовник приймає і оплачує роботи, виконані виконавцем.

Вартість робіт, згідно розрахунку договірної ціни обчисленої на підставі кошторису, складає 30000,00грн. з врахуванням ПДВ (п.2.1 договору).

У пункті 3.1 договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату виконаних робіт безготівково, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, згідно підписаних обома сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт. Оплата за виконані роботи повинна бути перерахована до 31.12.2010р.

Роботи рахуються виконаними після підписання обома сторонами акту виконаних робіт (п.5.1 договору).

Згідно із п.6.1 та п.6.2. договору, замовник зобов'язується провести повні розрахунки відповідно до актів виконаних робіт. Остаточний розрахунок здійснюється на протязі 5-ти робочих днів після підписання обома сторонами актів виконаних робіт, але не пізніше 31.12.2010р.

Відповідно до п.11.1 договору, термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання і діє до повного його виконання.

Також, 01.12.2009р. Глезненською сільською радою Любарського району Житомирської області та ТОВ "СВ-Сервіс" було підписано первинні кошторисні документи, а саме: зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (а.с.28-29, 83-84, т.2), локальний кошторис №2-1-1 (а.с.30-33, 77-80, т.2) та договірну ціну (а.с.26-27, 81-82, т.2), згідно яких вартість ремонтних робіт становить 26971,45грн.

Так, у локальному кошторисі №2-1-1 від 01.12.2009р. сторони визначили види, вартість та обсяги робіт, які ТОВ "СВ-Сервіс" зобов'язалося виконати. Також зазначили постатейний перелік витрат на виконання робіт. У зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва від 01.12.2009р. сторони визначили повну кошторисну вартість усіх об'єктів ремонту, включаючи кошторисну вартість ремонтних робіт, а також усі інші витрати. Відповідно до договірної ціни, сторони узгодили визначену на основі кошторису та в межах обумовленої у договорі на виконання ремонтних робіт (30000,00грн.), ціну (вартість) робіт в сумі 26971,45грн. Зазначені документи були надані позивачем під час розгляду справи в судовому засіданні 28.11.2012р.

Як пояснив представник позивача, раніше проектно-кошторисна документація до договору від 01.12.2009р. суду не надавалась, оскільки після переїзду ТОВ "СВ-Сервіс" неможливо було відразу відшукати ці документи, а пізніше виявилось, що проектно-кошторисна документація до договору від 01.12.2009р. знаходилась в папці з іншою проектною документацією (протокол судового засідання від 11.12.2012р., а.с.63-64, т.2).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "СВ-Сервіс" у грудні 2009 року було виконано, а Глезненською сільською радою прийнято підрядні роботи на загальну суму 26971,45грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (форми КБ-3) та актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (форми КБ-2в) (а.с.10-14, т.1).

Відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (форми КБ-2), позивачем виконано наступні роботи:

1) улаштування перегородок із гіпсокартонних листів товщ. 12мм (роздаточна),

2) улаштування підстильного шару шлакового,

3) улаштування підстильного шару піщаного,

4) улаштування підстильного шару щебеневого,

5) улаштування цементної стяжки товщиною 20мм по бетонній основі площею до 20м.кв. (туалет, кухня, котельня),

6) на кожні 5мм зміни товщини шару цементної стяжки додавати або виключати,

7) улаштування перегородок із гіпсокартонних листів товщ. 12мм вологостійких (туалет),

8) улаштування покриття підлоги із плити ОСБ (зал для ігор та роздаточна),

9) шпаклювання гіпсокартонних перегородок та одноразове стін в столовій,

10) фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами перегородок ГКЛ,

11) ремонт штукатурки прямолінійних укосів всередині будівлі по каменю та бетону цементно-вапняним розчином,

12) фарбування укосів всередині будівлі,

13) шпаклювання стін мінеральною шпаклівкою,

14) поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін та стель,

15) поліпшене фарбування колером олійним розбіленим стін по штукатурці,

16) поліпшене олійне фарбування дверей всередині будівлі,

17) укладання по цегляних стовпчиках лаг з брусків площею покриття підлоги,

18) антисептування водними сумішами покриттів по фермах,

19) перестилання дощатих простильних покриттів з дощок,

20) фарбування олійними сумішами за 2 рази сталевих труб,

21) пробивання отворів у цегляних стінах при товщині стіни в 1,5 цеглини

22) установлення вентиляційних грат,

23) забивання борозен ширина борозни до 50мм, глибина борозни до 20мм.

Даний акт підписано відповідачем без будь-яких зауважень щодо виконаних позивачем ремонтних робіт.

ТОВ "СВ-Сервіс" неодноразово зверталось до Глезненської сільської ради з вимогою про оплату виконаних підрядних робіт на суму 26971,45грн. (а.с.15-19, т.1). Однак, зазначені вимоги позивача відповідач залишив без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з Глезненської сільської ради на користь ТОВ "СВ-Сервіс" боргу в сумі 26971,45грн. за актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року по договору на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009р.

Слід зазначити, що скасовуючи рішення господарського суду Житомирської області від 28.02.2012р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. у даній справі та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 03.10.2012р., зокрема вказав, що оскільки спір між сторонами виник з приводу оплати робіт за спірним договором підряду від 01.12.2009р. і в матеріалах справи відсутній кошторис на виконання робіт за договором на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009р., в акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року відсутня посилка на договір і між сторонами в 2009 році укладались інші договори підряду на ремонт дошкільного навчального закладу Глезненської сільської ради, а для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, зокрема, для вирішення питання щодо виконання робіт саме за спірним договором потрібні спеціальні знання, то суди, відповідно до вимог ст. 853 ЦК України, ст. 41 ГПК України мали вирішити питання про призначення відповідної судової експертизи.

У відповідності до ч.1 ст.111-12 ГПК України, вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З урахуванням вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 03.10.2012р. та які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, ухвалою від 21.12.2012р. господарським судом призначено, у тому числі, будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

При цьому, враховуючи, що саме відповідач доводив при розгляді даної справи необхідність призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, господарський суд поклав оплату послуг за проведення будівельно-технічної експертизи на відповідача.

На вирішення будівельно-технічної експертизи було поставлено наступні питання:

1) Чи фактично проводились ТОВ "СВ-Сервіс" ремонтні роботи в приміщеннях дитячого дошкільного навчального закладу Глезненської сільської ради, що зазначені в акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009р. (а.с. 72, 73-76, т.2), та які їх обсяг і вартість?

2) Чи дублюються роботи, зазначені в актах приймання виконаних підрядних робіт: за листопад 2008 року, а.с.205-209, т.1 (договір №45 від 27.08.2008р., а.с.210-212, т.1); за березень 2009р., а.с.125-126, т.1 (договір №1 від 02.03.2009р., а.с.164-166, т.1); за серпень - вересень 2009р, а.с.101-104, т.1 (договір б/н від 30.07.2009р., а.с.174-176, т.1); за вересень 2009 року, а.с.112-115, т.1 (договір №12 від 21.09.2009р., а.с. 109-110, т.1) в наступних документах: акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009р., а.с. 72, 73-76, т.2). У разі повторного зазначення робіт визначити чи фактично вони повторно виконувались, зазначивши, при цьому, обсяг і вартість повторно виконаних робіт та/або повторно зазначених, але не виконаних?

З огляду на те, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.12.2012р., Глезненську сільську раду було зобов'язано здійснити попередню оплату за проведення судових експертиз згідно рахунку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в 3-х денний термін після одержання рахунку, господарський суд згідно з листом від 07.02.2013р. вих.№1252 надіслав відповідачу рахунок експертної установи №385 від 23.01.2013р. на суму 7075,20грн. для його оплати (а.с.29, 33, т.3). Вказаний лист відповідач одержав 14.02.2013р. (а.с. 41, т.3), однак, попередню оплату будівельно-технічної експертизи не провів.

Листом від 25.04.2013р. за вих.№40199/13-43 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд про те, що оскільки попередня оплата за проведення будівельно-технічної експертизи станом на 25.04.2013р. не проведена, то у відповідності до п.1.13. "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року за №53/5 (із змінами), ухвала від 21.12.2012р. щодо питань будівель-технічного дослідження, залишається без виконання.

У пункті 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" вказано, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

При цьому, як зазначили представники позивача в судовому засіданні 21.12.2012р., оплату вартості будівельно-технічної експертизи позивач проводити не буде (а.с.107-108, т.2).

Крім цього, як уже зазначалось, ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.12.2012р. у даній справі було призначено технічну експертизу документів, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В зв'язку з тим, що ініціатива стосовно призначення технічної експертизи документів виходила від відповідача на нього було покладено оплату послуг за проведення експертизи.

На вирішення технічної експертизи документів поставлено наступне питання:

1) У який період часу (у 2009 році чи у 2012 році) були вчинені Мельником Н.В. підписи від імені голови Глезненської сільської ради у:

- локальному кошторисі №2-1-1 на капітальний ремонт від 01.12.2009р (в графі "Затверджено: Замовник" та графі "Узгоджено: замовник", т.2, а.с. 77-80);

- договірній ціні на капітальний ремонт приміщень дитячого дошкільного навчального закладу Глезненської сільської ради, що здійснюється у 2009 році (в графі "Керівник підприємства (організації) замовника", т.2, а.с. 81-82);

- зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва від 01.12.2009р. (в графі "Затверджено" та графі "Узгоджено: замовник", т.2, а.с. 83-84).

За результатами проведеного експертного дослідження експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок від 22.10.2013р. №7778/7779/13-34/7780/13-33 (а.с.57-61,т.3). У даному висновку експерти вказали, що:

встановити час виконання підпису від імені голови Глезненської сільської ради Мельника Н.В. у дослідженій Договірній ціні на будівництво Капітальний ремонт приміщень дитячого дошкільного навчального закладу Глезненської сільської ради, що здійснюється у 2009 році (у графі "Керівник підприємства (організації) замовника", т.2, а.с.81-82) не видається можливим із причини перетинання більшості його штрихів із барвною речовиною відтиску печатки фіолетового кольору;

встановити час виконання підпису від імені голови Глезненської сільської ради Мельника Н.В. у досліджених:

- Локальному кошторисі №2-1-1 на капітальний ремонт від 01.12.2009р (у графі "Затверджено: Замовник" та графі "Узгоджено: замовник", т.2, а.с. 77-80);

- Зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва від 01.12.2009 (у графі "Затверджено" та графі "Узгоджено: замовник", т.2, а.с.83-84)"

не видається можливим через відсутність у документах, які надійшли на експертизу у якості зразків порівняння (вшиті в матеріали справи, т.2, а.с.96-101, 124-131, 133), записів та підписів, які б співпадали з досліджуваними підписами за морфологічними ознаками їх штрихів та були виконані у період із грудня 2009 року по листопад 2012 року.

Таким чином, технічна експертиза документів не встановила у який період часу (у 2009 році чи у 2012 році) були вчинені Мельником Н.В. підписи від імені голови Глезненської сільської ради у зазначених вище документах.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність результативного висновку технічної експертизи документів, зважаючи не неможливість проведення судової будівельно-технічної експертизи у зв'язку з її неоплатою відповідачем та відмовою щодо проведення її оплати з боку позивача, суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи документи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "СВ-Сервіс" в частині стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом при розгляді справи встановлено, що між сторонами укладено договір на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009 року, за яким Глезненська сільська рада доручила, а ТОВ "СВ-Сервіс" зобов'язалося виконати до 01.01.2010р. капітальний ремонт приміщень дитячого дошкільного навчального закладу Глезненської сільської ради, згідно затвердженого кошторису, який є невід'ємною частиною даного договору.

В матеріалах справи міститься проектно-кошторисна документація до договору від 01.12.2009р., в якій визначено перелік та об'єм ремонтних робіт, що зобов'язався виконати позивач, а також їх вартість. При цьому, надані позивачем акт приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за грудень 2009 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за грудень 2009 року не містять посилання на договір від 01.12.2009р.

З даного приводу господарський суд приймає до уваги, що відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009р. №554, первинними доказами (що засвідчують факт виконання та прийняття робіт по договору підряду) є типові форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Відсутність посилання на договір від 01.12.2009р. в акті виконаних робіт за формою №КБ-2в за грудень 2009р. та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 за грудень 2009р. свідчить про неналежне заповнення представниками сторін форми №КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та форми №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що у 2009 році між сторонами укладались й інші договори підряду на виконання робіт по ремонту дошкільного навчального закладу Глезненської сільської ради, а саме: договір №1 від 02.03.2009р. (акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2009р., а.с.134-170, т.1), договір б/н від 30.07.2009р. (акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень, вересень 2009р., а.с.174-184, т.1), договір №12 від 21.09.2009р. (акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009р., а.с. 186-192, т.1).

Виокремивши перелік та обсяги підрядних робіт виконаних за умовами інших, крім спірного, договорів підряду, проаналізувавши перелік підрядних робіт, визначених актом виконаних робіт за формою №КБ-2в за грудень 2009р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 за грудень 2009р., підписаними у встановленому порядку обома сторонами та відповідність вказаних робіт локальному кошторису №2-1-1 від 01.12.2009р., зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва від 01.12.2009р., підписаних сторонами, а також визначення на основі вказаних документів вартості робіт (26971,45грн.) в межах ціни робіт, обумовленої договором від 01.12.2009р. (30000,00грн.), суд дійшов висновку, що підставою виконання позивачем підрядних робіт в грудні 2009 року (акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року) на суму 26971,45грн. є саме договір на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009р.

Слід зазначити, що до справи не надано будь-яких письмових доказів щодо наявності заперечень щодо якості робіт, передбачених договором від 01.12.2009р., на момент підписання акту приймання виконаних робіт за грудень 2009 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (рекламацій, акту з переліком претензій тощо), а отже доводи відповідача про неякісне проведення позивачем робіт (виявлення ряду недоліків по кількості та якості робіт) належними доказами не підтверджується.

Не може бути прийнятим до уваги судом як належний доказ у справі і акт позапланової виїзної ревізії КРВ у Любарському районі від 26.03.2010р., оскільки з його змісту вбачається, що викладені в ньому обставини не стосуються предмету спору, зокрема укладеного 01.12.2009р. між сторонами договору та підписаних акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009року.

Стосовно посилань відповідача на те, що договір не зареєстровано в органах державного казначейства, суд зауважує, що згідно чинного законодавства саме на відповідача покладено обов'язок щодо реєстрації бюджетного зобов'язання за договором та актом виконаних підрядних робіт в органах Державного казначейства України. Невиконання відповідачем норм законодавства щодо реєстрації бюджетного зобов'язання не звільняє відповідача від зобов'язання за договором та актом виконаних підрядних робіт. Чинне законодавство не пов'язує дійсність чи недійсність договору із реєстрацією бюджетного зобов'язання в органах Державного казначейства України.

Твердження відповідача про неукладеність договору з посиланням на пояснення, надані під час розслідування кримінальної справи, не приймається судом до уваги, оскільки згідно ст.35 ГПК України лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Вироку суду із встановленими обставинами щодо правовідносин за договором на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009 року до суду надано не було.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст.837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (частина 4 статті 882 Кодексу).

Аналогічні положення містить постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", відповідно до пункту 91 якої передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункт 96 Постанови).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем належним чином були виконані ремонтні роботи у приміщеннях дитячого дошкільного навчального закладу Глезненської сільської ради, обумовлені договором на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009р., проте відповідачем оплату робіт на суму 26971,45грн. не проведено.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені встановлені господарським судом обставини справи в сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 26971,45грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача наведені у письмових поясненнях (вх.№1029 від 26.01.2012р., а.с.47, т.1) та письмових обґрунтуваннях заперечень проти позову з урахуванням обставин, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 03.10.2012р. (а.с.11-12, т.2) спростовуються вищевикладеними встановленими обставинами справи та нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому, не є підставою для відмови в позові.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009р., позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 3962,95грн. пені, 1186,72грн. інфляційних та 767,02грн. 3% річних.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.3. договору на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009р., укладеного сторонами, передбачено, що у разі несвоєчасного виконання зобов'язань, передбачених п.п.6.1. цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення таких зобов'язань.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте умовами договору встановлено інше.

При цьому, умовами договору на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009р. сторони не обумовили інший, ніж передбачено законом (ч.6 ст.232 ГК України) період нарахування пені.

Як вбачається з розрахунку пені, доданого до позовної заяви, позивачем на суму основного боргу в розмірі 26971,45грн. нараховано 3962,95грн. пені за період з 01.01.2011р. по 12.12.2011р., за 346 днів прострочки (а.с.5, т.1).

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, з урахуванням умов договору стосовно строків проведення розрахунків (не пізніше як до 31.12.2010р.) та вимог ч.6 ст. 232 ГК України, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування пені в сумі 2073,11грн., нарахованої за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. на суму заборгованості 26971,45грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі 2073,11грн. У задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 1889,84грн. суд відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму основного боргу в розмірі 26971,45грн. нараховано 1186,72грн. інфляційних за період з 01.01.2011р. по 30.11.2011р. (індекс інфляції 104,4%)та 767,02грн. 3% річних за період з 01.01.2011р. по 12.12.2011р. (а.с.5, т.1).

Слід зазначити, що позивачем при розрахунку інфляційних не враховано, що індекс інфляції за період з 01.01.2011р. по 30.11.2011р. склав 104,3515%, у зв'язку з чим правомірним є нарахування інфляційних у розмірі 1173,66грн. за визначений позивачем період.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача інфляційних підлягають частковому задоволенню в сумі 1173,66грн. У задоволенні позову в частині стягнення інфляційних в сумі 13,06грн. суд відмовляє.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, здійснений позивачем за період з 01.01.2011р. по 12.12.2011р. на суму заборгованості 26971,45грн. (а.с.5, т.1), господарський суд встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому сума 3% річних в розмірі 767,02грн. є правомірною та підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та укладеного сторонами договору та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 30985,24грн., з яких: 26971,45грн. боргу за виконані ремонтні роботи, 2073,11грн. пені, 1173,66грн. інфляційних нарахувань та 767,02грн. 3% річних. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1889,84грн. пені та 13,06грн. інфляційних суд відмовляє за безпідставністю.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно сумі обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 837, 854 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 232 ГК України та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Глезненської сільської ради Любарського району Житомирської області (13124, Житомирська область, Любарський район, с.Глезне, вул.Центральна, 1 ідентифікаційний код 04345747) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Сервіс" (10007, м.Житомир, вул.Саєнка, буд.21, ідентифікаційний код 30355942):

- 26971,45 грн. боргу за виконані ремонтні роботи;

- 2073,11 грн. пені;

- 1173,66 грн. інфляційних;

- 767,02 грн. 3% річних;

- 1329,83 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.11.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.)