Рішення

від 12.01.2007 по справі 17/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "12" січня 2007 р.Справа №  17/333

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи № 17/333

за позовом: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград  

до відповідача: колективного підприємства "Лін", м. Кіровоград     

про стягнення 7789,32 грн.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Ніколаєнко В.В., довіреність № 07/01-20 від 11.09.06 р., юрисконсульт юридичного відділу;

від відповідача - Фундовна Л.М., директор, на підставі виписки з протоколу   № 8 від 05.02.02 р.;

від відповідача - Фундовний В.В., довіреність № 3 від 10.11.06 р., представник.

В судовому засіданні 12.12.2006 р. оголошувалась перерва до 26.12.2006р., 26.12.2006 р.- до 09.01.2007 р. та   09.01.2007 р. - до 11.01.2007 р., а також 11.01.2007 р.- до  14 год. 12.01.2007 р.

Подано позов про стягнення з колективного підприємства „Лін” на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кіровоградгаз” 7789,32 грн. завданих збитків.

Заявою №07/325 від 29.12.2006 р. (вх.№02-05/110 від 04.01.2007 р.) позивачем зменшено позовні вимоги: він просить стягнути з відповідача 6329,31 грн. збитків (том 2 а.с.23).

Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що споживання газу без лічильника, а також несанкціонованого і неоплачуваного відбору газу не було. Крім того, відповідач звернув увагу суду на той факт, що фактично газовий  котел працював 12 годин на добу, а не цілодобово, тому розрахунки позивача виходячи з цілодобової роботи котла є невірними (том 1 а.с.25-28). У письмових поясненнях КП „Лін” також повідомило про те, що постачання природного газу ВАТ „Кіровоградгаз” розпочав відповідачеві з листопада 2003 р., поставка ж газу  в період з січня 2000 р. по квітень 2003 р. здійснювалась ЗАТ  з іноземними інвестиціями „Концерн Регіони України” (том 1 а.с.87-88).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та дослідженні в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між ВАТ "Кіровоградгаз" ("постачальник") та колективним підприємством „Лін” („споживач") укладено договір купівлі-продажу природного газу №К-01/2200-ПГ (далі - договір №К-01/2200-ПГ), предметом якого є постачання і транспортування природного газу для комунально-побутових і виробничих потреб споживача (том 1 а.с.94-101).

Відповідно до пункту 11.1 вказаного договору він набирає чинності з 01.05.2003 р. та діє в частині поставки та транспортування газу по 31.12.2003 р., а в частині проведення розрахунків за газ та його транспортування - до їх повного виконання.

В зв'язку з припиненням дії даного договору між сторонами було укладено договір №К-01/467-ПГ/2004 від 30.12.2003 р. (далі- договір №К-01/467-ПГ/2004), строк дії якого збіг 31.12.2004 р.

24.12.2004 р. між ВАТ "Кіровоградгаз" ("постачальник") та колективним підприємством „Лін” („споживач") укладено договір купівлі-продажу природного газу №К-01/132-ПГ/2005 (далі- договір №К-01/132-ПГ/2005), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність і протранспортувати споживачу через свої газові мережі природний газ, а споживач- прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (том 1 а.с.7-14).

Пунктом 11.1 даного договору визначено, що він набирає чинності з 01.01.2005р. і  діє в частині поставки та транспортування газу по 31.12.2005 р., а в частині проведення розрахунків за газ та його транспортування- до їх повного виконання.

Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.  

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи в період з  01.05.2003 р. по 31.03.2005 р. на виконання вимог вказаних договорів позивачем відповідачеві здійснювалась поставка та транспортування природного газу, облік якого здійснювався за допомогою засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до пункту 3.3. договорів №К-01/2200-ПГ, №К-01/467-ПГ/2004,  №К-01/132-ПГ/2005 засоби вимірювання техніки (лічильник, манометр, термометр, перетворювач, обчислювач, коректор) мають бути повірені у порядку, встановленому Держстандартом України та опломбовані в місцях, передбачених заводом-виробником, а в разі їх відсутності - в місцях, передбачених  постачальником. Відповідальність за належний та технічний (справний) стан вузлів обліку газу, за своєчасну повірку засобів вимірювання техніки, а також за цілісність встановлених пломб несуть власники цих комерційних вузлів обліку газу згідно з чинним законодавством України.

21.10.2005 р. під час проведення державним підприємством "Кіровоградстандартметрологія" експертизи приладу обліку природного газу- газового лічильника типу G6 PREMA зав.№8838040, 1995 року випуску, який використовувався для розрахунків за спожитий природний газ споживачем - колективним підприємством "Лін", було виявлено стороннє втручання в обліковий пристрій лічильника. Вказане підтверджується актом  №1068 проведення експертизи приладу обліку природного газу від 21.10.2005 р. (том 1 а.с.16), що проведена  у відповідності до вимог  Типового положення про проведення експертизи приладів обліку природного газу споживачів ВАТ "Кіровоградгаз", затвердженого Кіровоградським державним центром стандартизації, метрології та сертифікації 17.12.2001 р. та зареєстрованого в Кіровоградському обласному управлінні юстиції 24.12.2001 р. за №175/878  (том 1 а.с.110-114).

Сторони від проведення судової експертизи відмовились, що підтверджується їх письмовими заявами (том 2 а.с.1,2).

Відповідно до частини другої пункту 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 р. №8  якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи відмову сторін від проведення експертизи та оплати її вартості, господарський суд приймає до уваги докази наявні в матеріалах справи.

Згідно пунктів 7.12 договорів №К-01/2200-ПГ, №К-01/467-ПГ/2004, №К-01/132-ПГ/2005  в разі самовільного відбору газу  та виявленні постачальником згідно "Типового положення про проведення експертизи приладів обліку природного газу споживачів ВАТ "Кіровоградгаз", затвердженого Кіровоградським ДЦСМС 17.12.2001 р. та зареєстрованого в Кіровоградському обласному управлінні юстиції 24.12.2001 р. за №175/878 , у засоби вимірювання техніки, які йому належать,   втручання в лічильні механізми та пристрої, постачальник повністю припиняє поставку газу шляхом опломбування запірної вхідної арматури споживача або від'єднання від газових мереж.   При цьому споживач сплачує постачальнику вартість недооблікованого газу, обрахованого по максимальній потужності всього газоспоживаючого обладнання з дати встановлення засобу вимірювання техніки після останньої державної повірки та витрати, понесені постачальником при виконанні цих робіт згідно калькуляції.

Остання державна повірка газового лічильника відповідача була проведена 27.10.2000 р., про що свідчить акт б/н від 27.10.2000 р. (том 1 а.с. 122). Газовий лічильник типу G6 PREMA зав.№8838040, 1995 року випуску, після планової державної повірки було встановлено 22.12.2000 р., що підтверджується відповідним актом (том 1 а.с.30).

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною першою статті 224 Господарського кодексу України  встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське  зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Визначення поняття збитків наводяться також у частині другій статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, враховуючи наведені норми, аналізуючи обставини справи та  з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують виконання споживачем  частини другої пункту  7.12 договорів №К-01/2200-ПГ, №К-01/467-ПГ/2004,  №К-01/132-ПГ/2005, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 1944,95  грн. вартості недооблікованого газу, обрахованого по максимальній потужності всього газоспоживаючого обладнання за період з 01.05.2003 р. по 31.03.2005 р.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з огляду на те, що пунктом 11.1 договору  №К-01/2200-ПГ визначено строк набрання чинності вказаного договору, а саме: з 1 травня 2003 р. До 01.05.2003 р. договірні відносини між позивачем та відповідачем стосовно постачання природного газу не існували, відтак не мала місця домовленість у вигляді відшкодування вартості недооблікованого газу у разі втручання споживача  в лічильний механізм. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 4384,36 грн. вартості недооблікованого газу за час, коли постачання природного газу здійснювалось іншою газопостачальною організацією (закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями концерн "Регіони України") заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача на те, що газоспоживаюче обладнання працювало 12 годин на добу до уваги господарським судом не приймається, оскільки вказані обставини не мають вирішального значення у разі узгодження сторонами відшкодування вартості недооблікованого газу саме по максимальній потужності газового котла марки КС-Т-12,5 (копія технічного паспорта газового котла міститься на а.с.13-17 том 2). В той же час докази визнання недійсними договорів №К-01/2200-ПГ, №К-01/467-ПГ/2004, №К-01/132-ПГ/2005 або пунктів 7.12 вказаних угод в передбаченому чинним законодавством порядку в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду - не подано.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                              В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з колективного підприємства "Лін" (25014, м.Кіровоград, вул.Садова, 81а, р/р 260031010 в АППБ "Аваль" м.Кіровограда, МФО 323538, ідентифікаційний код 04590406) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз" (25006, м.Кіровоград, вул.Володарського, 67, р/р 2600030050554 в ДО УСБ м.Кіровограда, МФО 323293, ідентифікаційний код 03365222)-  1944,95 грн. вартості недооблікованого газу, обрахованого по максимальній потужності всього газоспоживаючого обладнання за період з 01.05.2003 р. по 31.03.2005 р., 19,45 грн. державного мита та 36,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя   С.В. Таран