Постанова

від 21.08.2008 по справі 2а-299/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                                                      Справа

2а-299/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

              21 серпня 2008 року                                                                                          

м. Львів

              Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

              головуючої - судді  Хоми О.П.,

              при секретарі   Керницькій І.В.,

розглянувши

у відкритому  судовому засіданні

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої

і недоплаченої щорічної разової допомоги учасника  війни,

 в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить

стягнути з ОСОБА_2 різницю не доплаченої у повному розмірі одноразової щорічної

грошової допомоги в розмірі 3148 грн. 00 коп. Вимоги мотивує тим, що їй як  учаснику 

війни  відповідно до ст. 14  Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії

їх соціального захисту» щорічно до 5 травня 

повинна виплачуватися 

одноразова  грошова  допомога у розмірі трьох мінімальних

пенсій  за віком. Відповідачем всупереч

вимог вказаного Закону та ст. 22 Конституції України  така грошова допомога за 2005-2007 роки   виплачувалася  не в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, підтримала

позовні вимоги в повному обсязі на попередньому судовому засіданні, дала  аналогічні викладеним  у позовній заяві  пояснення, 

в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її

відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не

з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі свого представника та

письмові заперечення проти позову, суть яких зводиться до наступного. Головним

розпорядником державних коштів, з яких здійснюються виплати щорічної

одноразової грошової допомоги  учасникам

бойових дій до 5 травня, є Міністерство праці та соціальної політики, а не  управління соціального захисту населення, яке

відповідно до ст. 17№ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту» здійснює лише виплату 

такої допомоги в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Виплата оспорюваної позивачем допомоги була здійснена відповідно до  Постанови Кабінету Міністрів України від 18

лютого 2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги,

передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту» з дотриманням норм ст.95 Конституції України, ст. 22, ч.5

ст.51 Бюджетного кодексу України. Вважає, що з боку управління відсутні

протиправні дії, просить відмовити у задоволенні позову, застосувавши термін

позовної давності відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України. 

              Суд, з'ясувавши обставини, на які

сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши

докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового

задоволення, виходячи з  наступного.

              Відповідно до статті  64 Конституції України  конституційні права і свободи людини і

громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією

України.

     Позивач

ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серія Д № НОМЕР_1,

виданим 29.12.2004 року ОСОБА_2.

     Положеннями

частини п'ятої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії

їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, в редакції від 09

липня 2007 року, передбачено щорічно до 5 травня  виплачувати учасникам війни разову грошову

допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

              Згідно з частиною 1 статті 17-1  цього ж Закону - щорічну виплату разової

грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього

Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через

відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий

рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не

є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

              Тобто, позивач

відповідно до зазначеної статті правильно визначив відповідача у даній справі,

оскільки звернувся саме до того органу, на який законом покладено обов'язок по

виплаті щорічної грошової допомоги.

  Саме на місцеві

органи праці та соціального захисту населення покладено фізичну виплату цієї

допомоги ветеранам війни і  Постановою КМ

України № 177 від 18.02.2004р. «Про забезпечення щорічної виплати разової

грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту», на яку покликається представник

відповідача.

              Відтак, викладена в запереченні на

позов мотивація про неналежність відповідача в особі ОСОБА_2, є

необґрунтованою.

              В позовній заяві ОСОБА_1 та в

попередньому судовому засіданні її представник ОСОБА_3 зазначили, що позивачці

було виплачено відповідачем у 2005 та 2006 роках по 50 грн. грошової допомоги,

а в 2007 році - 55 грн.

             Вказані позивачем суми виплати

відповідають фактичним обставинам, оскільки первинна виплата разової щорічної

допомоги учасникам війни проводилась з 2005 року і становила: квітень 2005 року

- 50 грн., квітень 2006 року - 50 грн., квітень 2007 року - 55 грн., тобто з

урахуванням розмірів, встановлених Законами України «Про Державний бюджет

України на 2005 рік» (ст. 34), «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (ст.

30), «Про Державний бюджет України  на

2007 рік»  (ст. 29).

              Частиною 3 статті 22 Конституції

України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних

законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

              Рішенням  Конституційного Суду України  про соціальні гарантії громадян від 09 липня

2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не

відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема,

положення стаття 29 Закону України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік», якими встановлювалася щорічна разова грошова

допомога учасникам війни в розмірі 55 грн.

              Оскільки вказаним

рішенням Конституційного Суду України, яке має преюдиціальне значення,  визнано неконституційним встановлені Законом

України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» обмеження гарантій учасникам

війни стосовно отримання ними разової грошової допомоги до 5 травня, вимоги

позивача  щодо виплати недоплаченої у

2007 році такої допомоги підлягають задоволенню.

              У відповідності до вимог ч.4 ст.

17-1  Закону України

«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня

1993 року № 3551-ХІІ. особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5

травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного

року, в якому здійснюється виплата допомоги.

              З урахуванням положень  ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік» з наступними змінами та доповненнями, та ст. 28 Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний

розмір пенсії за віком станом на день виплати згаданої разової допомоги

становить 410 грн.06 коп. ( прожитковий мінімум для осіб, які втратили

працездатність, збільшений на 1 відсоток).

              Отже, недоплата разової грошової

допомоги за 2007 рік, яка підлягає стягненню на користь позивача,  становить 

1175 грн. 18 коп. ( 410.06 х 3 - 55.00 = 1175.18)

              Щодо вимог позивача стосовно

виплати разової грошової допомоги за 2003-2006 роки, то такі не підлягають до

задоволення, виходячи з наступного.

              В Україні визнається і діє

принцип верховенства права, що закріплено статтею 8 Конституції України, і який

є одним із принципів адміністративного судочинства (ст. 8 КАСУ).           

              Конституція України має найвищу

юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі

Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами

прямої дії.

              Єдиним органом, до повноважень якого

належить вирішення питань про відповідність Конституції України

(конституційність), зокрема, законів та інших правових актів  Верховної Ради України, у відповідності до

вимог ст.150 Основного Закону та ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд

України» від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР, з наступними  змінами та доповненнями, є Конституційний Суд

України.

             Відтак,  недоплата щорічної разової грошової допомоги

до 5 травня за  2005 та 2006 роки не

підлягає стягненню, оскільки положення 

статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»

та  статті 30 Закону України «Про

Державний бюджет України на 2006 рік», якими 

встановлені  інші, менші, ніж  передбачено Законом України «Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту», 

розміри такої допомоги, не були оскаржені до Конституційного Суду

України. 

               Виходячи із наданих

суду повноважень при вирішенні справи, суд вважає, що найбільш доцільним

способом захисту порушеного права позивача ОСОБА_1 на одержання недоплаченої їй

одноразової грошової допомоги учаснику війни до 5 травня за 2007 рік буде  обраний самим позивачем спосіб у вигляді

стягнення грошової  суми.

              Відповідно до ст. 94 КАС України

судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.

              Керуючись ст. ст. 8, 22, 64, 95

Конституції України,  ст. ст. 2, 14, 17,

17-1  Закону України

«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону

України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону України

«Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду

України від   09 липня 2007 року №

6-рп/2007,  ст.ст.11, 14, 69-71, 86, 87,

94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

              Позов задовольнити частково.

              Стягнути з ОСОБА_2 в користь

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, проживаючої в с. АДРЕСА_1, разову

грошову допомогу учаснику війни до 5 травня за 2007 рік в сумі 1175 (одна

тисяча сто сімдесят п'ять) грн. 18 коп.

              В решті позовних вимог відмовити.

              Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного

адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом

подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або

в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

              Постанова набирає законної сили в

строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства

України.

Суддя                                                 

ХОМА О.П.

              Повний текст постанови

виготовлений 22 серпня 2008 року.