Постанова

від 08.07.2008 по справі 2а-299/08

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа №2а- 299/08

Кат. 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

8 липня 2008

року  Ленінський районний суд м.

Севастополя у складі:

головуючого судді -

Дудкіної Т.М.

при секретарі - Чабан

Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя про визнання дій

неправомірними, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду

з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА

м. Севастополя, просить визнати дії відповідача стосовно недоплати коштів

неправомірними та стягнути на його користь 

недоплачену щорічну грошову допомогу як учаснику

бойових дій за 2005-2007 роки  у сумі

4725,30 грн.

Вимоги мотивовані тим, що

він як учасник бойових дій, на підставі ЗУ „Про статус ветеранів війни та

гарантії їх соціального захисту” (далі по тексту Закон) повинен був отримати до

5 травня  за період з 2005-2007  роки 

грошову допомогу на загальну суму 5505 грн. Щорічно така одноразова

грошова допомога повинна була виплачуватися у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком,

однак у порушення цього Закону  грошова

допомога йому виплачувалася не в повному обсязі. Так  у 2005 р. 250 грн. замість1660 грн., у 2006

р. 250 грн. замість 1795 грн., у 2007 р. 280 грн. замість 2050 грн. Зазначає,

що загальна сума недоплачених коштів становить 4725,30 грн., які він просить

стягнути у судовому порядку. В обґрунтування посилається   на норми ст.22 Конституції України та ст.2

Закону, вважає, що посилання відповідача 

при невиплаті коштів на закони різних років є неспроможними, оскільки

мають однакову юридичну силу з Законом, яким встановлені виплати щорічної

одноразової допомоги як учаснику бойових дій.

У судовому засіданні

позивач підтримав заявлені ним вимоги у повному обсязі, наполягав на їх

задоволенні.

Представник відповідача у

судове засідання не з'явилася, надала письмові заперечення щодо позову, у своїй

заяві просить розглядати справу у її відсутність, що не суперечить вимогам  ст.128 КАС України.

У письмових запереченнях

представник Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м.

Севастополя просила відмовити в задоволенні позовних вимог як

необґрунтованих та не заснованих на законі. Посилається на ч.2 ст.95 Конституції України, в якій визначено, що

всі видатки держави на загальнодержавні потреби визначаються Законом «Про державний бюджет України». З положень

Бюджетного Кодексу України слідує можливість використання бюджетних коштів лише

при наявності відповідного бюджетного призначення, зазначає, що виплати

здійснювалися відповідно до ст.29  ЗУ

«Про Державний бюджет на 2007 рік” та інші законодавчі акти,  не заперечувала проти заявленого позивачем розміру доплати та

наявності рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року.

Звертає увагу суду на те, що згідно ст.152 Конституції України закони,

інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ

рішення про їх неконституційність, але відповідних змін у ЗУ «Про Державний

бюджет» після постановлення рішення, внесено

не було.

Вислухавши позивача,

вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим частковому задоволенню, виходячи із

наступного.

Стаття 22 Конституції

України закріплює принцип гарантованості конституційних прав і свобод, забороняє при прийнятті нових законів

або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.

Частинами 2 та 3 ст.2 ЗУ

«Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» встановлено, що права та пільги для ветеранів

війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу

РСР  не можуть бути скасовані без їх

рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів

місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є

недійсними.

Встановлено, що позивач є

ветераном війни-учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АА №530008, виданим 07.12.2001

року Ленінським РВК м. Севастополя і має 

право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних

пенсій за віком до Дня Перемоги відповідно

до ч.5 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»

в редакції Закону від 25.12.1998

р.

Судом установлено, що у

період з 2005 року по 2007 рік  щорічна

одноразова грошова допомога до 5 травня 

позивачеві  виплачувалася не в

повному обсязі, а в сумах, передбачених відповідними Законами про Державний

бюджет на певний рік.

Враховуючи, що позивач

звернувся до суду з позовом лише 11.02.2008 року, а  строк звернення до адміністративного суду

відповідно до ст.99 КАС України встановлений у один рік, суд вважає можливим в

задоволенні вимог стосовно стягнення коштів за період з 2005р. по 2006 р.

відмовити в зв'язку з пропуском строку на звернення до суду, що також не суперечить

положенням ст.  248-5 ЦПК України (в

ред.1963 року).

Разом з тим, вимоги

стосовно стягнення недоплачених коштів за 2007 рік підлягають задоволенню,

оскільки Рішенням Конституційного

суду України від 09 липня 2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України положення ст.29

ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою розмір щорічної одноразової

допомоги учасникам бойових дій до 5 травня був установлений у сумі 280 грн.

Відповідно до ст.150

Конституції України рішення Конституційного суду України є остаточними та

обов'язковими до виконання всіма на території України та не потребують

схвалення органами влади.

Право позивача на

отримання вказаної допомоги в розмірах, визначених спеціальним законом під час

виникнення права не може залежати від права законодавчої ініціативи суб'єктів,

визначених ст.93 Конституції України.

Враховуючи, що норми

Конституції України мають вищу юридичну силу та є нормами прямої дії, норми ЗУ «Про державний бюджет України на

2007 рік" не можуть бути застосовані в частині, що суперечать ЗУ «Про статус ветеранів війни,

гарантіях їх соціального захисту», зокрема ст. 12 цього Закону. Крім того,

виходячи із конституційних норм, Закон про Держбюджет  є основним фінансовим документом країни, який

в силу спеціального призначення  не

повинен регулювати  правовідносини  у інших сферах громадського життя. Таким

чином дії відповідача щодо невиплати щорічної допомоги не можуть бути визнані

правомірними.

Під час виплат до 5

травня у 2007 році, розмір мінімальної пенсії за віком складав 410грн.

Згідно з  вимогами ЗУ «Про статус ветеранів війни,

гарантіях їх соціального захисту» у 2007 році позивач повинен був отримати 2050

грн. (410 х 5),  відповідно за цей рік недоплата складає 1770 грн.

(2050 - 280), а тому вказана недоплата підлягає стягненню з відповідача на

користь позивача. 

Розрахунок наданий

позивачем відповідачем не спростований та сумніву у суду не викликає.

Судові витрати суд вважає можливим віднести на рахунок держави.

На підставі ст.22

Конституції України, ст.ст.2, ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів

війни, гарантіях їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, ст.99 КАС

України, керуючись ст.ст. 8, 10, 11,17,71,86, 100,159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації в м.

Севастополі щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги як учаснику

бойових дій  неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту

населення Ленінської районної державної

адміністрації в м. Севастополі на користь ОСОБА_1суму недоплаченої грошової

допомоги  учаснику бойових дій за 2007

рік в розмірі 1770 гривень. В задоволенні решти вимог відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок

держави.

Постанова може бути оскаржена до

апеляційного суду м. Севастополя через Ленінський районний

суд м. Севастополя шляхом подачі заяви про

апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі

заяви про апеляційне оскарження.

Суддя   підпис

Постанова не набрала

законної сили.

Копія вірна.

Суддя Ленінського

                    районного суду м.

Севастополя                                                                                 

Т.М.Дудкіна