Рішення

від 11.03.2009 по справі 51/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/225

11.03.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк –Сервіс»

до Комунального підприємства  «Київблагоустрій»

треті особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1)          Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація

2)          Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва

про    витребування майна з чужого незаконного володіння та відновлення становища, яке існувало до порушення

                                                                                                                  Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Махмудові О.С., Пампуха Л.О. –пред. за довірен.

від відповідача : Новосельський С.В. –пред. за довірен.

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2:  Новосельський С.В. – пред. за довірен.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про витребування з незаконного володіння відповідача малих архітектурних форм з металевих конструкцій сірого кольору у вигляді торгівельного ряду з 24 торгівельних місць, що належать позивачу на праві власності та зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення ним права власності позивача, а саме: встановити малі архітектурні форми з металевих конструкцій сірого кольору у вигляді торгівельного ряду з 24 торгівельних місць на місце біля станції метро «Чернігівська»на площі Новоросійська. Позовні вимоги обґрунтовані незаконними діями відповідача з демонтажу та вилученню вказаного вище майна, що є власністю позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.08р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.09.08р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Підтримуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що на підставі договору дарування № 14 від 05.05.05р. та акту приймання –передачі від 05.05.05р. він є законним власником металевих конструкцій, які обшиті металевим профілем сірого кольору у вигляді торгівельного ряду з 24 торгівельних місць. Зважаючи на те, що демонтаж власності позивача відбувався без направлення повідомлення його власнику та додаванням будь –яких документі ідентифікуючих осіб, які проводять незаконний демонтаж або визначають їх право на проведення зазначених дій, відповідачем, на думку позивача, порушено його право володіння, користування та розпорядження майном.  

Представник відповідача заперечив поти заявлених позовних вимог з наступних підстав. По –перше, представник відповідача зауважив на відсутності у позивача дозвільної документації, передбаченої законами та нормативними актами та договору оренди на земельну ділянку, що доводить неправомірність експлуатації малої архітектурної форми за розташуванням біля станції метро «Чернігівська»площа Новоросійська в Дніпровському районі м. Києва. По – друге, встановлюючи зазначені малі архітектурні форми, позивач порушив вимоги ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»та п. 5.6 «Правил благоустрою територій м. Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 26.09.02р. № 47/207. Зважаючи на вищевикладені обставини, приймаючи до уваги рішення Дніпровської районної у м. Києві ради № 251 від 26.06.08р. «Про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок», враховуючи звернення  Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації до Головного  управління контролю за благоустроєм м. Києва про здійснення демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм силами КП «Київблагоустрій», відповідачем за дорученням останнього було здійснено демонтаж встановленого ТОВ «Парк –Сервіс»МАФ на Новоросійській площі у м. Києві.

Представник відповідача зауважив на тому, що демонтовані металеві конструкції з яких був побудований торгівельний ряд на 24 місця та споруджені МАФ, знаходяться на зберіганні в КП «Київблагоустрій»і можуть бути повернуті власникові після сплати вартості демонтажу, перевезення та зберігання конструкцій МАФ.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання учасників судового засідання, невиконання ними вимог суду, заміни сторони правонаступником; залучення до участі у розгляді справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва та необхідність витребування нових доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

В письмових поясненнях по справі представник позивача зазначив, що рішення Дніпровської районної у м. Києві  ради № 251 від 26.06.08р., на яке посилається відповідач, обґрунтовуючи свою правову позицію,  не може бути обґрунтуванням  законності  дій КП «Київблагоустрій», оскільки воно зобов'язувало саме користувачів земельних ділянок самовільно звільнити зайняті ними площі та не було обов'язковим для відповідача. Крім того, представник позивача зауважив на тому, що земельна ділянка, на якій були розміщені малі архітектурні форми не є самовільно занятою, оскільки договір на право тимчасового користування землею, укладений 03.09.98р. між Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва та ТОВ «Парк –Сервіс», є автоматично пролонгованим в силу вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Малі архітектурні форми були установлені позивачем на підставі Розпорядження Дніпровської РДА від 19.08.98р. № 696, розпорядження № 399 від 22.05.00р., листа Дніпровської РДА у м. Києві від 15.07.05р. за № 5-14-1417/5, а також ордеру № 9810086 ГУ контролю за благоустроєм міста від 28.10.98р.

Представник третьої особи 2 в наданих письмових поясненнях підтримав правову позицію відповідача та зазначив, що у позивача відсутні дозвільні документи, передбачені законами та нормативними актами, та договір оренди на земельну ділянку, що доводить неправомірність експлуатації малої архітектурної форми за розташування біля станції метро «Чернігівська»площа Новоросійська в дніпровському районні м. Києва. Зважаючи на добровільну відмову позивача демонтувати МАФ та звільнити земельну ділянку, виконавчий орган Дніпровської районної у м. Києві ради звернувся до Головного управління контролю з благоустроєм м. Києва з прохання здійснити демонтаж встановленої позивачем без належної дозвільної документації малої архітектурної форми.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 01.04.09р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд розглядає  справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи 2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.98р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк – сервіс»та Дніпровською районною державною адміністрацією було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), відповідно до якого позивач отримав в тимчасове платне користування земельну ділянку загальною площею 52 кв.м. за рахунок земель запасу міста.

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що земельна ділянка надається в тимчасове короткострокове користуваннях на умовах оренди строком до 19.08.99р. для експлуатації та обслуговування лоточного ряду біля станції метро «Чернігівська»у Дніпровському районі.

Таким чином, судом встановлено, що строк в межах якого позивач мав змогу користуватися земельною ділянкою, встановлено до 19.08.1999 року.

05.05.05р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк –сервіс» було укладено договір дарування № 14, за умовами якого дарувальник зобов'язався передати безоплатно у власність, а обдарований прийняти торговельний ряд з 24 торгівельних місць.

Відповідно до п. 5 договору № 14 від 05.05.05р. сторонами було узгоджено, що обдарований набуває право власності на дарунок з моменту його прийняття та підписання акту приймання –передачі дарунку.

На виконання умов зазначеного договору сторонами 05.05.05р. був підписаний акт приймання –передачі дарунку, відповідно до якого позивач набув право власності на торгівельний ряд з 24 торговельних місць виготовлений з металевих конструкцій, який обшитий металевим профілем сірого кольору, дах темно сірого кольору та зашиті прилавки від підлоги до місця торгівлі.

Враховуючи наведені обставини, суд встановив, що позивач є законним власником малих архітектурних форм

01.08.06р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк – сервіс»та Фізичною особою –підприємцем Демірським Богданом Миколайовичем було укладено договір підряду № 2, відповідно до якого позивач доручив, а підрядник взяв на себе зобов'язання на власний ризик за рахунок позивача виконати, у відповідності з умовами договору та затвердженим обома сторонами кошторисом, роботи з ремонту торговельних рядів та встановлення двадцяти чотирьох ролетів на торгівельних місцях, які розміщені на площі Новоросійська біля станції м. «Чернігівська».

08.06.00р. Київською міською радою було прийнято рішення № 164/885, п. 2 якого районні в м. Києві ради було зобов'язано приймати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель і споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування.

Враховуючи зазначені вище обставини, Дніпровською районною у м. Києві радою було прийнято рішення № 251 від 26.06.08р., п. 1 якого позивача було зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, зазначену в додатку до цього рішення, у двомісячний термін з моменту прийняття рішення.

Пунктом  2 зазначеного рішення № 251 від 26.06.08р. на Дніпровську районну у м. Києві державну адміністрацію було покладено обов'язок вирішити питання знесення малих архітектурних форм у відповідності до чинного законодавства України.

На виконання протоколу доручення № 12 від 16.07.08р. третьою особою 1 було надано третій особі 2 перелік незаконно встановлених МАФів, які підлягають демонтажу, до яких було включено малі архітектурні форми, які належать позивачу на праві власності.

У зв'язку з відмовою позивача добровільно демонтувати  малі архітектурні форми та звільнити земельну ділянку, третя особа 1 звернулася до третьої особи 2 з листом № 8-19/40-1541/4 від 04.08.08р., відповідно до якого просила силами відповідача здійснити 05.08.08р. демонтаж встановленої ТОВ «Парк –сервіс»без належної дозвільної документації  малої архітектурної форми на Новоросійській площі.

Відповідно до Положення про Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа 2 відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходи щодо очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єкті оренди, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів, малих архітектурних форм.

Відповідно до п. 2 зазначеного Положення Головному управлінню контролю за благоустроєм м. Києва підпорядковується КП «Київблагоустрій».

Пунктом 10 Положення встановлено, що до обов'язків начальника Головного управління, зокрема, відноситься координація і контроль роботи та фінансово –господарській діяльності КП «Київблагоустрій».

З п. 3.1 статуту Комунального підприємства «Київблагоустрій»вбачається, що метою створення підприємства, зокрема, є здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві.

Відповідно до п.п. 3.2.6 статуту, предметом діяльності підприємства є демонтаж, перевезення та зберігання безхазяйного майна (кіосків, павільйонів, гаражів, рекламоносіїв, залишків будівельних матеріалів, автомобілів та ін.) та самовільно розміщених об'єктів, що порушують правила благоустрою міста.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом № 283 від 05.08.08р., відповідачем було проведено демонтаж встановленого позивачем малих архітектурних форм з металевих конструкцій сірого кольору у вигляді торгівельного ряду з 25 торгівельних місць.

На думку позивача вищевказані дії відповідача є неправомірними з огляду на те, що, по –перше, земельна ділянка, на якій були розміщені малі архітектурні форми не є самовільно зайнятою. Позивач вважає в силу вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі»та ст. 764 ЦК України автоматично продовженим дію договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 03.09.98р.

Проте, суд не може погодитися з зазначеною позицією позивача з наступних підстав.

Посилання позивача на приписи ст. 33 Закону України «Про оренду землі»в редакції станом на 16.09.08р. суд вважає безпідставним, оскільки до орендних правовідносин, які виникли між сторонами відповідно до умов договору  на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 03.09.98р. строк якого закінчився 19.09.99р. слід застосовувати редакцію нормативного акту, яка була чинною станом на момент припинення договірних відносин між позивачем та третьою особою 1.

Так, відповідно до Закону України «Про оренду землі»законодавцем не передбачено порядку автоматичної пролонгації договору за відсутності заперечень орендодавця та продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди.

Статтею 26 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди земельної ділянки припиняється, зокрема,  у разі  закінчення терміну, на який було укладено договір.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі»строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором оренди. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для забезпечення своїх вимог до орендодавця.

Таким чином, враховуючи приписи наведених норм права, зважаючи на те, що Законом України «Про оренду землі»не передбачено порядку автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки за відсутності заперечень орендодавця та продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, і у матеріалах справи відсутні докази укладення між позивачем та третьою особою 1  нового договору оренди,  суд дійшов висновку, що договір оренди припинив свою дію 19.08.1999 року і на даний час у позивача  відсутні правові підстави користуватися спірною земельною ділянкою.

Як встановлено судом, малі архітектурні форми були встановлені позивачем у серпні 2006 року, тобто після припинення договірних відносин між позивачем та третьою особою 1.

Зважаючи на те, що малі архітектурні форми були встановлені позивачем у серпні 2006 року, то до порядку їх зведення та розміщення слід керуватися Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради N 11/2587 в редакції станом на 27.10.05р.

Відповідно до п. 13.2.3  вказаного нормативно –правового акту, тимчасові споруди (павільйони, малі архітектурні форми для здійснення підприємницької діяльності) розміщуються на термін, визначений договором оренди земельної ділянки, проектом (паспортом) і використовуються для забезпечення функцій об'єктів обслуговування населення на період до використання території для будівництва капітальної споруди відповідного функціонального призначення або благоустрою території з відновленням її функціонального використання.

Згідно з п. 13.2.5. Правил (в редакції станом на 27.10.05р.), земельні ділянки для розміщення та обслуговування МАФ загальною площею до 20 кв. м, розміщення сезонних майданчиків закладів громадського харчування та сезонної торгівлі без права забудови площею до 100 кв. м надаються в оренду на термін до трьох років відповідно до рішення Київради від 08.06.2000 N 164/885 "Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин".

Рішення відповідної районної ради про надання земельної ділянки для розміщення МАФ є підставою для отримання АПЗ та інших вихідних даних на проектування об'єкта або розроблення паспорта прив'язки у разі застосування типових МАФ, погоджених Головкиївархітектурою.

На підставі рішення Київради надаються земельні ділянки для встановлення тимчасових споруд з площею забудови від 20 до 300 кв. м з терміном оренди до п'яти років. Таке рішення Київради є підставою для отримання АПЗ на проектування об'єкта.

Пунктом 13.2.8 законодавець передбачив, що дозвіл на розміщення тимчасових споруд готується відділом містобудування та архітектури районної у м. Києві державної адміністрації на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного в установленому порядку, паспорта прив'язки об'єкта з відображенням благоустрою та інженерного забезпечення майданчика в М 1:500, інших матеріалів та надається Головкиївархітектурою за принципом організаційної єдності.

Відповідно до п. 13.2.9. Правил (в редакції станом на 27.10.05р.), дозвіл на розміщення МАФ чинний протягом терміну оренди земельної ділянки. Після завершення терміну оренди земельної ділянки продовження договору оренди відбувається на підставі відповідного рішення Київради (для МАФ - районної у м. Києві ради) за наявністю висновків відповідних служб згідно із Земельним кодексом України.

Отже, зважаючи на відсутність у позивача вищезазначеної дозвільної документації, передбаченої Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради N 11/2587 в редакції станом на 27.10.05р., приймаючим до уваги відсутність договору оренди земельної ділянки, який надав би позивачу змогу отримати дозвіл на  розміщення малих архітектурних форм з металевих конструкцій сірого кольору у вигляді торгівельного ряду з 24 торгівельних місць, які належать йому на праві власності,  суд дійшов висновку про неправомірність експлуатації ТОВ «Парк –Сервіс»земельної ділянки загальною площею 52 кв.м., що розташована на пл. Новоросійській в Дніпровському районі м. Києва та розміщення на ній у серпні 2006 року свого об'єкту власності.

Судом не приймається до уваги посилання позивача, як на дозвіл для розміщення  МАФ,  на розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 696 від 19.08.98р. «Про дозвіл на установку лоточного ряду на території біля станції м. «Чернігівська», № 399 від 22.05.2000 року «Про продовження та припинення дії договорів оренди земельних ділянок»та лист Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 5-14-1417/5 від 15.07.05р, з огляду на наступне.

Розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 696 від 19.08.98р. «Про дозвіл на установку лоточного ряду на території біля станції м. «Чернігівська»надавало позивачу дозвіл на розміщення МАФ протягом терміну оренди земельної ділянки, продовження користування якою після спливу дії договору можливе лише за рішенням органу місцевого самоврядування.

Розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 399 від 22.05.00р. є лише передумовою для укладання договору оренди земельної ділянки, який в свою чергу є обов'язковою умовою для строкового, платного володіння та користування позивачем об'єктом оренди. Оскільки позивачем нового договору оренди землі  укладено не було, то відповідно ним не було набуто права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених законодавством України.

Листом № 5-14-1417/5 від 15.07.05р Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація лише надала згоду на відновлення позивачем  роботи торговельного ряду на період до 01.01.2006 року на пл. Новоросійській, біля ст. м. «Чернігівська»при умові вирішення вказаного питання згідно встановленого порядку. Зважаючи на те, що позивачем було розміщено об'єкт власності без дотримання вимог порядку розміщення та встановлення МАФ та без укладання відповідного договору оренди землі, суд дійшов висновку про неправомірність експлуатації ТОВ «Парк –Сервіс»спірної земельної ділянки та розміщення на ній малих архітектурних форм.

Враховуючи зазначені вище обставини, приймаючи до уваги той факт, що демонтаж самовільно встановленого позивачем МАФ було проведено відповідачем за дорученням Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва та за заявкою Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, суд дійшов висновку, що Госпрозрахункова організація «Київблагоустрій»діяла в межах покладених на неї зобов'язань.

В силу вимог ст. 1 ГПК України, підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів певної особи.  

Таким чином, враховуючи те, що на час демонтажу самовільно встановлених позивачем малих архітектурних форм з металевих конструкцій сірого кольору у вигляді торгівельного ряду з 24 торгівельних місць на місце біля станції м. «Чернігівська»на пл. Новоросійська, відповідачем не було порушено прав позивача, суд відмовляє в задоволенні  позовної вимоги про зобов'язання відповідача відновити становище, яке існувало до проведеного ним демонтажу МАФів, які належать позивачу на праві власності.

Щодо заявленої позовної вимоги про витребування з незаконного володіння відповідача об'єкта власності позивача, суд відзначає наступне.

Як вже встановлено судом, позивач набув право власності на торгівельний ряд з 24 торговельних місць виготовлений з металевих конструкцій, який обшитий металевим профілем сірого кольору, дах темно сірого кольору та зашиті прилавки від підлоги до місця торгівлі.

З акту про демонтаж та вивезення майна № 283 від 05.08.08р. вбачається, що демонтовані малі архітектурні форми передано на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна КП «Київблагоустрій». Зазначені обставини підтверджуються письмовими поясненнями відповідача, який в свою чергу зазначає, що демонтовані металеві конструкції можуть бути повернуті власнику лише після сплати реально понесених відповідачем збитків, які складаються з вартості демонтажу, перевезення та зберігання конструкцій МАФ.

Судом встановлено, що  відповідач прийняв на зберігання демонтоване майно  з урахуванням  «Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», затвердженого постановою КМУ № 1340 від 25.08.98р.

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку, його дія поширюється, зокрема, на   майно, визнане безхазяйним відповідно до законодавства.

Відповідачем при заповненні акту № 283 від 05.08.08р. та додатків до нього, зазначено, що демонтоване майно є безхазяйним.

Пунктом 3.2.9 Статуту КП «Київблагоустрій» передбачено, що на відповідач має право реалізувати безхазяйне майно відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Приписами ст. 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зважаючи на те, що демонтоване майно належить позивачу на праві власності, а отже  не є безхазяйним, суд дійшов висновку, що  відповідач своїми діями порушує право ТОВ «Парк –Сервіс»на володіння, користування та розпорядження вказаним майном.

Поряд з цим, суд звертає увагу відповідача на те, що його не позбавлено права звернутися до господарського суду з позовною вимогою про відшкодування понесених ним збитків.

Враховуючи зазначені обставини, позовна вимога про витребування з незаконного володіння ГО «Київблагоустрій»малих архітектурних форм з металевих конструкцій сірого кольору у вигляді торгівельного ряду з 24 торгівельних місць, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Витребувати з незаконного володіння Комунального підприємства  «Київблагоустрій»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143, код 26199708) малі архітектурні форми з металевих конструкцій сірого кольору у вигляді торгівельного ряду з 24 торгівельних місць, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Парк –Сервіс»(02218, м. Київ, б-р. Перова, 19А, код 22969776)  на праві власності.

3.          Стягнути з Комунального підприємства  «Київблагоустрій»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143, код 26199708), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк –Сервіс»(02218, м. Київ, б-р. Перова, 19А, код 22969776) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

   Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог  ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

            Суддя                                                                                   Пригунова А.Б.          

Дата підписання 30.04.09р.

                                                                      ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ-30,вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 51/225                                                                                                                               11.03.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк –Сервіс»

до Комунального підприємства  «Київблагоустрій»

треті особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

3)          Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація

4)          Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва

про    витребування майна з чужого незаконного володіння та відновлення становища, яке існувало до порушення

                                                                                                                  Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Махмудові О.С., Пампуха Л.О. –пред. за довірен.

від відповідача : Новосельський С.В. –пред. за довірен.

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2:  Новосельський С.В. – пред. за довірен.

     Керуючись ст. ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Витребувати з незаконного володіння Комунального підприємства  «Київблагоустрій»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143, код 26199708) малі архітектурні форми з металевих конструкцій сірого кольору у вигляді торгівельного ряду з 24 торгівельних місць, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Парк –Сервіс»(02218, м. Київ, б-р. Перова, 19А, код 22969776)  на праві власності.

3.          Стягнути з Комунального підприємства  «Київблагоустрій»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143, код 26199708), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк –Сервіс»(02218, м. Київ, б-р. Перова, 19А, код 22969776) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

   Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог  ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

            Суддя                                                                                   Пригунова А.Б.