Рішення

від 31.03.2009 по справі 13/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        31.03.2009 р.                                                                      Справа №13/362

за позовом  Приватного підприємства "ГРИВлайн", пл. Перемоги, 2, к. 308,          м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", вул. Фрунзе, 57, м. Полтава.

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Салта ЛТД", вул. Комунальна/пров. Промежуточний, буд.24/3, м. Сімферополь, АР Крим, 95000;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізумруд", вул. Гоголя, 5,                           м. Ужгород, 88000

про стягнення 14484,00 грн.

                                                                                           Суддя Босий В.П.

Представники

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

від третіх осіб: 1,2 - не з"явилися

Обставини справи: Розглядається позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" матеріальної шкоди в розмірі 14484,00 грн., завданої  в результаті пошкодження вантажу під час перевезення.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ПП "ГРИВлайн" не може бути позивачем у даній справі, оскільки, договір не встановлює жодних зобов"язань ТОВ "Нова пошта" перед позивачем.

Крім того, відповідач в обґрунтування заперечення посилається на п.3 договору про те, що ТОВ "Нова пошта" не несе відповідальності за пошкодження вантажу, якщо його пакування відсутнє або не забезпечує його цілісність. Відповідач стверджує, що належне пакування та маркування товару, згідно Правил було відсутнє.

Також зазначає, що акт відмови від прийняття продукції складений з порушенням вимог п. 15 Правил перевезення.

Представник третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Салта ЛТД" в судове засідання не з"явився, але надіслав заяву, в якій підтримує позовні вимоги позивача.

Від товариства з обмеженою відповідальністю "Ізумруд" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-2 вказує, що за пошкодження вантажу має нести відповідальність перевізник - ТОВ "Нова пошта", який здійснював транспортування вантажу. В зв"язку з чим вважає, що позов  ПП "Гривлайн" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив: Відповідно до Договору "Про надання транспортно-експедиторських послуг" від 16.05.2008р. та експрес-накладної №10000614606 (копії договору та накладної в матеріалах справи) ТОВ "Нова Пошта" повинно було доставити папір металізований (в контейнері на палеті) з м. Ужгород, де папір був завантажений і відправлений ТОВ "Ізумруд" згідно договору доручення №1 від 9 травня 2008 року, до М.Сімферополь, де папір мало отримати ТОВ "Фірма "Салта ЛТД" на підставі Договору №05/06-Бм від 06.05.2008 року,  укладеного з ПП "ГРИВлайн".

Як зазначає позивач, перед завантаженням відправником ТОВ "Ізумруд" папір був сфотографований в присутності представників ТОВ "Нова Пошта".

20.05.2008р. ТОВ "Нова Пошта" доставило папір до М.Сімферополя. Позивач стверджує, що при транспортуванні було повністю пошкоджено упаковку та цілісність паперу, в зв"язку з чим він став непридатним для використання, про що представники ТОВ "Фірма "Салта ЛТД" за участю представника ПП "ГРИВлайн" склали Акт відмови від приймання продукції, а також сфотографували папір. Як вказує позивач, представник  ТОВ "Нова Пошта", який доставив вантаж від участі в складанні вищезазначеного Акту та від підпису в ньому відмовився, про що було зроблено відповідні відмітки у зазначеному Акті.

За висновками комісії, якою було складено вищезазначений Акт, причиною пошкодження вантажу стало порушення перевізником, ТОВ "Нова Пошта", технічних вимог по перевезенню та завантаженню у зв'язку з чим була знищена заводська упаковка, палет розсипався.

У зв'язку з тим, що ТОВ „Фірма " Салта ЛТД" не отримала зазначену партію товару, то на підставі листа ТОВ "Фірма "Салта ЛТД" від 09.10.2008 року перерахована ними передплата у сумі 70000,00 грн., перерахована по рахунку №СФ-0000046 від 6 травня 2008 року пл. дорученням №61886 від 14.05.2008 року були зараховані в рахунок оплати по рахунку №СФ-0000072 від 05.06.2008 року (в рахунок оплати іншої партії).

Позивач зазначає, що пошкоджений товар (металізований папір), від прийняття якого відмовилося ТОВ "Фірма "Салта ЛТД" так і залишився у ТОВ "Нова Пошта".

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2008 р. ПП "ГРИВлайн" на адресу ТОВ "Нова Пошта" було направлено листа №353 з вимогою провести внутрішнє розслідування по факту псування вантажу.  

03.06.2008 р. ПП "ГРИВлайн" на адресу ТОВ "Нова Пошта" було направлено Претензію за №389  про відшкодування завданої шкоди в розмірі 14484,00 грн.

12.06.2008 р. ТОВ "Нова Пошта" надіслало відповідь за №1137 на претензію ПП "ГРИВлайн" де погодилося відшкодувати тільки 5000 (п'ять тисяч) грн.

19.06.2008р. ПП "ГРИВлайн" на адресу ТОВ "Нова Пошта" було направлено листа №372 з пропозицією прийняти 5000 грн. в рахунок відшкодування шкоди, а залишок в розмірі 9484,00 грн. ПП "ГРИВлайн" готове було прийняти у вигляді компенсації шляхом отримання від ТОВ „Нова Пошта" послуг з перевезення.

У своєму листі №1187 від 27 червня 2008 року ТОВ "Нова Пошта" не погодилася з такою пропозицією.

Матеріали справи свідчать, що позивач 01.07.2008 року листом за №382  знову звернулося до ТОВ "Нова Пошта" з вимогою про відшкодування вартості пошкодженого вантажу.

Однак, ТОВ "Нова Пошта" не відшкодувала ПП "ГРИВлайн" вартості пошкодженого вантажу, навіть ту суму, яку погоджувалося сплатити - 5000,00 грн.

Судом досліджено, що між сторонами Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України було укладено Договір транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч.2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Вантажовідправник зобов"язаний підготувати підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (п. 3 ст. 308 ГК України)

Згідно з ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

- у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності - v розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Як вбачається з експрес-накладної №10000614606 від 16.05.2008 року ТОВ "Нова Пошта" прийняла вантаж до перевезення з оголошеною вартістю 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень). Однак, дійсна вартість вантажу складає 14484,00 грн., що підтверджується Договором №05/06-Бм від 06.05.2008 року  між ПП "ГРИВлайн" та ТОВ "Фірма "Салта ЛТД" в якому зазначено ціну паперу з урахуванням ПДВ за 1 кг -20,40 грн. та загальна кількість товару та його загальна вартість - 14484,00 грн., видатковою накладною №РН-0000055 від 19.05.2008 року (копія накладної в справі), в якій зазначено кількість - 710 кг. та вартість паперу - 14484,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що ПП "ГРИВлайн" було спричинено шкоду в результаті пошкодження вантажу під час його перевезення на суму 14484,00 грн.  

Факт визнання відповідачем своєї вини у пошкодженні вантажу підтверджується листом № 1137 від 12.06.2008 р.

Відповідно до ст. 224 та ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства .

Відповідно до чинного законодавства України, перевезення вантажів на території України здійснюється за «Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених  наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 та зареєстровано в Мін'юсті 20.02.1998р. №128/2568 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 10.16. вказаних Правил замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів (бій, поломка, деформація,  теча,  тощо), а також застосування тари  й  упаковки,  що  не  відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам. Правила встановлюють, п.5.2., вимоги, щодо упаковки:

-          вид упаковки має відповідати особливостям вантажу;

-          упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його  транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт;

-          упаковка має відповідати кліматичним умовам.

-          Згідно п.5.3 Правил, при виборі упаковки потрібно враховувати спосіб, відстань, тривалість і можливість перевантаження вантажу в дорозі, температурний режим і вологість під час транспортування, пору року (погодні умови), сумісність з іншими вантажами тощо. Пункт 5.4 Правил, зазначає про те, що характер упаковки вантажу повинен відповідати виду вантажу, профілю і стану дороги та іншим умовам.

Відповідач стверджує, що відправником (ТОВ "Ізумруд") неналежним чином було запаковано та промарковано вантаж, однак жодних доказів на підтвердження цього відповідач не надав.

В п. 5.1 зазначених Правил встановлено, що пакування - це процес розміщення продукції в упаковці (тарі). Упаковка (тара) повинна відповідати державним стандартам.

Відповідно до ДСТУ 2101-92 „ПАПІР Терміни та визначення" визначено поняття паперу металізованого як паперу, покритого шаром металевого порошку або склеєного з фольгою. Зазначений металізований папір використовується для виготовлення етикеток. Відповідно до п. 5.1 ГОСТу 7625-86 „Бумага этикеточная" визначено, що упаковка, транспортування та зберігання такого паперу здійснюється по ГОСТ 1641-75. У п. 5.1.7 цього ж ГОСТу зазначено, що маса брутто пакета (мається на увазі транспортного пакета) не повинна бути більшою 1000 кг (в даному випадку вага брутто вантажу 720 кг). Відповідно до п. 5.1. ГОСТу 1641-75 „Бумага. Упаковка, маркировка, транспортировка и хранение" зазначено, що папір, придатний для пакетування, повинен формуватися в транспортні пакети на плоских піддонах у відповідності до вимог ГОСТ 21929-76 та ГОСТ 21650-76. Відповідно ж до п. „б" додатку №1 до ГОСТ 21650-76 встановлено один із варіантів скріплення за допомогою пакетувальної плівки. При цьому відповідно до Додатку №2 до зазначеного ГОСТу використовується плівка поліетиленова термоусадочна.

Таким чином, відповідно до вищезазначених стандартів, використана при транспортуванні пошкодженого вантажу упаковка повністю відповідала вимогам стандартів, як того вимагає п. 5.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, повністю відповідала особливостям вантажу і належним чином забезпечувала його збереження від забруднення, псування, втрати зовнішнього вигляду та пом'ятості під час його транспортування та перевантажень.

Про це ж свідчить і лист ТОВ „Ізумруд" №02 від 20.01.2009 року, в якому ТОВ „Ізумруд" детально описало упаковку вантажу.

Таким чином відповідач не  довів, належними доказами,  що обраний метод пакування, або ж сама упаковка не забезпечувала його зберігання під час транспортування.

Щодо твердження відповідача про відсутність на упаковці вантажу, зданого до перевезення спеціального маркування, слід зазначити, що товаром був металізований папір, на транспортному пакеті перед відвантаженням було збережено оригінал етикетки заводу - виробника, на якій англійською мовою було зазначено найменування товару. При цьому було зроблено фотографування вантажу (копії фотографій в справі). До того ж, як зазначає у своєму листі № 02 від 20.01.2009 р. ТОВ "Ізумруд", вантаж було передано на склад перевізника, працівники перевізника повідомлялись про характер вантажу.

Отже, якогось спеціального маркування товар не потребував.

Крім того, виходячи із змісту положень п. 8.20 та 10.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перевізник (відповідач) мав право відмовитись від приймання вантажу для перевезення, якщо вантаж не було підготовлено належним чином. Однак відповідач прийняв вантаж до перевезення і ніяких зауважень щодо неправильного пакування або маркування у відповідача не було.  Як зазначено у листі ТОВ „Ізумруд" №02 від 20.01.2009 року вантаж було здано працівникам складу перевізника і у перевізника було достатньо часу для того, щоб заявити про можливу невідповідність, а вантажовідправник міг би усунути можливі недоліки. Однак в матеріалах справи відсутні докази заявлення перевізником про недоліки товару.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 314 Господарського кодексу України передбачено право одержувача вантажу відмовитися від вантажу, якщо внаслідок пошкодження вантажу його   якість   змінилася   на  стільки,   що   він   не   може   бути використаний  за   прямим призначенням. ТОВ „Фірма Салта ЛТД" скористалося цим правом і відмовилася від вантажу, про що було складено акт відмови від приймання продукції (товарів). Не зважаючи на те, що акт не відповідає формі  встановленій Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні,  він містить усі необхідні аналогічні дані, які містив би акт належної форми. До того ж, використання акту невстановленої форми не є відповідно до діючих нормативних документів підставою для звільнення перевізника від відповідальності. До того ж, форма акту, встановлена Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні  застосовується у випадках, коли вантажоодержувач приймає вантаж на своє зберігання. В даному ж випадку складено акт про відмову у прийманні вантажу, тобто вантажоодержувач взагалі відмовився приймати пошкоджений до неможливості його використання вантаж. Складений  же  акт  відмови  від  приймання  продукції  (товару)  від  20.05.2008  року  є документом, який підтверджує певні обставини справи, а відповідно до положень ст.32 ГПК  України є письмовим доказом наявності пошкодження вантажу, вини перевізника у цьому, та факту  відмови  вантажоодержувача  від  приймання  вантажу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України, встановлена презумпція вини перевізника за пошкодження та втрату вантажу під час перевезення.

З огляду на викладене суд вважає, що заперечення щодо позовних вимог є безпідставними, такими, що не доводять те, що пошкодження  вантажу сталося не з його вини, тобто внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. У зв'язку з чим позовні вимоги ПП „ГРИВлайн" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач у позовній заяві також просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 2000,00 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

В якості доказів по сплаті вказаних послуг позивачем до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги № 444 від 19.08.2008 р., копію рахунку № 1 від 21.08.2008 р. та копію виписки банку від 27.08.2008 р.

Таким чином, на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню.

Керуючись  ст. ст. 32-33, 43, 49, 82-85  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", вул. Фрунзе, 57, м. Полтава, ЄДРПОУ 31316718, п/р 26004323732001в ПРУ КБ ПРИВАТБАНК, МФО 331401, ІПН 313167116014, Свідоцтво платника ПДВ № 23512889 на користь Приватного підприємства "ГРИВлайн", пл. Перемоги, 2, к. 308,          м. Сєверодонецьк, Луганська область, ЄДРПОУ 30196081, св-во платника ПДВ № 16632673, ІПН 301960812140, п/р 26004040391600 в АКІБ "УКРСІББАНК", м. Харків, МФО 351005. 14484,00 грн. матеріальної шкоди, 144,84 грн. держмита , 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000, 00 витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.   

          Суддя                                                                                               Босий В.П.