Постанова

від 09.02.2009 по справі 11/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "09" лютого 2009 р.                            м.Чернівці                                       Справа № 11/231

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М. при секретарі судового засідання Єршовій А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області

До сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Луківчанка” с.Лукавці Вижницького району Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 3354,16 грн.

За участю представників:

Від позивача –Юрійчук В.В. –гол. спеціаліст-юрисконсульт (дор. від 05.01.2009р.)

Від відповідача –Тодорюк О.М. - директор

Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області звернулось з позовом до СТзОВ  “Луківчанка” с.Лукавці Вижницького району Чернівецької області про стягнення заборгованості в сумі 3354,16   грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в не повному обсязі та несвоєчасно сплачував страхові внески до зазначеного вище фонду за що до нього було застосовано фінансову санкцію в сумі в сумі 3354,16 грн., згідно рішення № 229 від 15.11.2007 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Ухвалою суду від 21.11.2008 року  відкрито провадження у справі та судове засідання призначено на 17.12.2008 року.

Ухвалою від 17.12.2008 року розгляд справи відкладено на 19.01.2009 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

Ухвалою від 19.01.2009 року провадження у справі зупинено за клопотанням позивача, ухвалою від 09.02.2009 року –поновлено.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог до 3712,33 грн. в  тому числі штрафна санкція в сумі 1556,87 грн. та пеня в сумі 2155,46 грн., при цьому позивач посилається на те, що при складанні акту перевірки та винесенні рішення № 229 від 15.11.2007 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків було допущено технічну помилку, а саме: невірно вказаний період застосування фінансової санкції та пені.

Відповідач проти збільшення позовних вимог не заперечує та погоджується з тим, що за ним рахується заборгованість в сумі 3712,33 грн., з яких штрафна санкція в сумі 1556,87 грн. та пеня в сумі 2155,46 грн.

Вказана заява не суперечить вимогам ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстав для відмови в задоволенні заяви про збільшення позовних вимог суд не вбачає.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон), який набрав чинності 01.01.2004 року, визначено систему пенсійного забезпечення і механізм її функціонування, встановлено, що страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і вони зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (преамбула Закону, статті 2, 14, 15, 17 Закону).

У відповідності до частини 2 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, передбачені статтею 20 цього Закону... вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі –недоїмка) і стягуються з урахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи приписи наведеної норми права, позивачем було прийнято рішення  про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, а саме: № 229 від 15.11.2007 року, яким відповідачу нараховано пеню у сумі 2155,46 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 1556,87 грн.

Згадане рішення, яке отримане відповідачем та не оскаржене, на момент вирішення спору виконане не було, а тому є обов'язковим для виконання відповідачем.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Таким чином, у відповідача, який отримав вказане рішення, і який не сплатив протягом десяти робочих днів з дня його одержання нараховані суми, виникла недоїмка із сплати фінансових санкцій  в сумі 3712,33 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Задовольнити заяву позивача про збільшення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Луківчанка” с.Лукавці Вижницького району Чернівецької області, (код 31507602):

·          на користь на користь Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі, м. Вижниця, вул. Українська, 100-а, (код 21430590) –  1556,87 грн. штрафу та 2155,46 грн. пені;

·          у дохід державного бюджету 37,12 грн. державного мита.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Після набрання постановою законної сили видати виконавчий лист.

Суддя                                                             С.М. Гушилик