Рішення

від 13.03.2009 по справі 35/607

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/607

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/607

13.03.09

За позовом   Дочірнього підприємства «Екос»Акціонерного товариства холдингової

                      компанії «Київміськбуд»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенвенуто –Україна»

про                стягнення  75 534,34 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:      не з'явились;

від відповідача: Слабоус Є.А. –предст. за довір. № 3/08 від 16.12.2008р.

Рішення прийняте 13.03.2009р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеними в судовому засіданні перервами з 18.02.2009р. по 06.03.2009р., з 06.03.2009р. по 13.03.2009р.

В судовому засіданні 13.03.2009р., за згодою представника відповідача, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенвенуто –Україна»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 71 610,48 грн., пені в розмірі 3 923,86 грн., всього –75 534,34 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов Договору свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконував.

Разом з позовними вимогами позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вирішив відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову, у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю, з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення   позову допускається  в  будь-якій  стадії  провадження  у  справі,   якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим

виконання рішення господарського суду.

Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем не було надано суду належного обґрунтування необхідності забезпечення позову.

          Частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, встановлено застосування одного з заходів забезпечення позову або арешт на майно, або на грошові суми.

          Одночасне застосування вказаних заходів забезпечення позову чинним законодавством України не передбачено.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2008р. було порушено провадження у справі № 35/607, розгляд справи призначено на 17.12.2008р.

До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов із зазначенням в останньому клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 17.12.2008р. вирішення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було покладено представником позивача на розсуд суду.

Судом було вирішено задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засідання 17.12.2008р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/607 від 01.12.2008р.

Відповідач в судове засідання 17.12.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/607 від 17.12.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 21.01.2009р.

В судовому засіданні 21.01.2009р. представником відповідача було надано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 35/607 у зв'язку з необхідність надати додаткові докази у справі.

В судовому засіданні 21.01.2009р. представник позивача не заперечував проти клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору у справі № 35/607.

Судом було вирішено задовольнити клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору у справі № 35/607.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/607 від 21.01.2009р., на підставі ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору у справі № 35/607. На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 04.02.2009р.

Представник відповідача в судове засідання 04.02.2009р. з'явився, проте вимог ухвали суду № 35/607 від 21.01.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Позивач в судове засідання 04.02.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду №35/607 від 21.01.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/607 від 04.02.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 18.02.2009р.

В судовому засіданні 18.02.2009р. представником відповідача були надані документи на виконання вимог ухвали суду № 35/607 від 21.01.2009р.

В судовому засіданні 18.02.2009р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали суду № 35/607 від 21.01.2009р. та заява по уточнення (збільшення) позовних вимог.

В судовому засіданні 18.02.2009р. представник відповідача заперечував проти заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

Судом було вирішено відмовити позивачу в задоволені заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог з огляду на те, що остання не відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.02.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 06.03.2009р.

В судовому засіданні 06.03.2009р. представником позивача були надані документи до матеріалів справи та для огляду суду.

В судовому засіданні 06.03.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 13.03.2009р. для дослідження матеріалів справи та прийняття рішення у справі.

Позивач в судове засідання 13.03.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив.

Про місце, дату та час судового засідання позивач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 13.03.2009р. ані позивач, ані його представники не з'явились.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача,  Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2007 року між Дочірнім підприємством «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенвенуто –Україна»(далі відповідач) було укладено Договір № 96 оренди нежитлових приміщень (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) орендодавець на підставі даного договору та акту передачі передає приміщення, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення розташоване по проспекту Возз'єднання, 5-б загальною площею 110,51 кв.м.

Загальна орендна плата по цьому договору становить 7 956,72 грн. на місяць в т.ч. ПДВ 1 326,12 грн., при цьому щомісячно укладається двосторонній акт про фактичне надання використання послуг по оренді приміщення (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, щомісячно, до 20 числа поточного місяця, орендар зобов'язаний повністю оплатити отриманий рахунок, незалежно від фінансових результатів господарської діяльності.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушенні умов Договору, взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів, належним чином не виконував.

У зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати за період січень –вересень 2008 року становить 71 610,48 грн.

Згідно п. 5.2. Договору, за несвоєчасну оплату платежів орендар повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми недоїмки за кожний день прострочення.

З огляду на зазначене, позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 3 923,86 грн.

Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов зазначив наступне.

У відповідності до п. 2.1. Договору, при використанні орендованого приміщення сторони щомісяця укладають акт про надання-використання послуг по оренді приміщення.

В зв'язку з невикористанням приміщення відсутні двосторонні акти про використання приміщення, а тому сума основного боргу в розмірі 71 610,48 грн. документально не доведена.

У відповідності до вимог п. 6.4. Договору, якщо орендар не освоїв приміщення протягом місяця з дня укладання Договору та підписання акту прийому-передачі приміщення, Договір є неукладеним.

За твердженням відповідача останній не освоїв приміщення, а тому Договір є неукладеним.

На думку відповідача, у зв'язку з тим, що останній не використовував орендоване приміщення, двосторонні акти про використання приміщення не укладались, орендна плата жодного разу не сплачувалась, Договір вважається розірваним з 01.03.2008р. на підставі п.п. 5.1. та 6.1. Договору.

Розрахунок пені за Договором не відповідає ні математичним, ні логічним правилам.

Позивач заперечував проти тверджень відповідача стосовно того, що останній не освоїв орендоване приміщення та, що Договір є розірваним, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.7. Договору, останній вважається недійсним без укладання договору на комунальні послуги з відповідними міськими службами або з  надавачем цих послуг (ЖУ, ДП, тощо).

01.01.2008р. між ЖУ Лівобережне ДП «Екос»та відповідачем було укладено Договір № 1004 про надання комунальних послуг на приміщення, що здані в оренду, та утримання прибудинкової території.

Протягом дії вищевказаного договору відповідач сплачував за надані комунальні послуги в безготівковій формі..

Таким чином, твердження відповідача про те, що останній не освоїв орендоване приміщення не відповідає дійсності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).  

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що не здійснював користування орендованим приміщенням, що спірний Договір вважає не укладеним у зв'язку з не освоєнням приміщення, а також на той факт, що між сторонами не укладались двосторонні акти про використання приміщення.

Суд вважає такі твердження відповідача безпідставними та необґрунтованими,  оскільки останнім не було надано належних, допустимих доказів на підтвердження наведеного.

Крім того, згідно тверджень позивача, останнім виставлялись рахунки відповідачу відносно сплати комунальних послуг, які в свою чергу оплачувались відповідачем.

Отже, твердження відповідача відносно того, що останнім не здійснювалось використання орендованим приміщенням є безпідставним, необґрунтованим та документально не підтвердженим.  

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за Договором № 96 від 20.12.2007р. щодо сплати орендних платежів не виконав, суму заборгованості в розмірі 71 610,48 грн. не сплатив.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів.

Відповідно до п. 5.2. Договору позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 3 923,86 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 71 610,48 грн., пені в розмірі 3 923,86 грн., всього –75 534,34 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенвенуто –Україна»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15-А, 02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 5-Б, р/р 2600500520123 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983, код ЄДРПОУ 32070828) на користь Дочірнього підприємства «Екос»Акціонерної холдингової компанії «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, р/р 26002038224551 в міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанку», МФО 322012, код ЄДРПОУ 23739162), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 71 610,48 грн. (сімдесят одну тисячу шістсот десять гривень 48 коп.) –заборгованості за Договором № 96 від 20.12.2007р., 3 923,86 грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять три гривні 86 коп.) –пені, 755,34 грн. (сімсот п'ятдесят п'ять гривень 34 коп.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.                          

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:01.04.2009р.