Постанова

від 30.09.2009 по справі 35/607

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/607

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2009                                                                                           № 35/607

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Скляр І.М. (довіреність № 4 від 08.01.2009 р.)

від відповідача    – Слабоус Є.А. (довіреність № 3/08 від 16.12.2008 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенвенуто-Україна"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.03.2009

 у справі № 35/607 (суддя  

 за позовом                               Дочірнього підприємства "Екос" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенвенуто-Україна"

 про                                                   стягнення 75 534,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Дочірнє підприємство „Екос” Акціонерного товариства холдингової компанії „Київміськбуд” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бенвенуто-Україна” про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 71610,48 грн. та пені в розмірі 3923,86 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором № 96 оренди нежитлових приміщень від  20.12.2007 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.03.2009 р. позов задоволено повністю.

Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо сплати орендних платежів за договором                    № 96 оренди нежитлових приміщень від  20.12.2007 р., то з нього підлягає стягненню сума орендної плати в розмірі 71610,48 грн., а також пеня за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 3923,86 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скаргу мотивовано тим, що, на думку відповідача, той факт, що сторонами у відповідності до вимог п. 2.1. Договору оренди № 96 від 20.12.2007 р. не складались акти про надання-використання послуг по оренді приміщення, свідчить про те, що відповідач спірне приміщення не використовував, то відповідно договір вважається неукладеним, отже і розмір заборгованості документально не доведений.

Крім того, відповідач вважає, що оскільки ним не отримувались від позивача рахунки, то у нього відсутні підстави для сплати орендних платежів.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.   

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 20.12.2007 р. між Дочірнім підприємством «Екос» Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенвенуто - Україна» (далі відповідач) було укладено Договір № 96 оренди нежитлових приміщень (далі Договір), відповідно до   п. 1.1. якого орендодавець на підставі даного договору та акту передачі передає приміщення, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення розташоване по проспекту Возз'єднання, 5-б, загальною площею 110,51 кв.м.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна орендна плата по цьому договору становить 7956,72 грн. на місяць в т.ч. ПДВ 1326,12 грн., при цьому щомісячно укладається двосторонній акт про фактичне надання використання послуг по оренді приміщення.

Як вбачається з п. 2.2.  Договору, щомісячно, до 20 числа поточного місяця, Орендар зобов'язаний повністю оплатити отриманий рахунок, незалежно від фінансових результатів господарської діяльності.

Згідно п. 4.4. Договору Орендар зобов'язаний протягом 10-ти днів з дня підписання даного Договору прийняти, а у разі закінчення терміну дії даного Договору передати орендоване приміщення Орендареві за актом прийому-передачі, і здійснити остаточний розрахунок у разі наявності заборгованості по оплаті орендної плати.

На виконання п. 4.4. Договору 02.01.2008 р. сторонами по справі був підписаний акт про передачу-прийняття нежилого приміщення по пр. Возз'єднання, 5-б загальною площею 110,51 кв.м.

У зв'язку з несплатою орендної плати за період з січня по вересень 2009 р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 71610,48 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати в розмірі 71610,48 грн., з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, що підтверджується ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди)   наймодавець   передає   або   зобов'язується   передати   наймачеві   майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється    плата,    розмір    якої   встановлюється    договором    найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідач належним чином своїх обов'язків не виконав, суму основного боргу не сплатив.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 71610,48 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що оскільки згідно п. 2.1. Договору, при використанні орендованого приміщення сторони щомісяця повинні укладати акти про надання-використання послуг по оренді приміщення, а оскільки відсутні двосторонні акти про використання приміщення, то сума основного боргу в розмірі 71 610,48 грн. документально не доведена.

В матеріалах справи міститься акт про передачу-прийняття нежилого приміщення від 02.01.2008 р. до договору № 96 від 20.12.2007 р., який підтверджує прийняття приміщення відповідачем. Отже, посилання останнього на той факт, що у відповідності до вимог п. 6.4. Договору, якщо орендар не освоїв приміщення протягом місяця з дня укладання Договору та підписання акту прийому-передачі приміщення, Договір є неукладеним, а оскільки відповідач не освоїв приміщення, тому Договір є неукладеним.

Також не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що останній не освоїв орендоване приміщення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 6.7. Договору, останній вважається недійсним без укладання договору на комунальні послуги з відповідними міськими службами або з надавачем цих послуг (ЖУ, ДП, тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2008 р. між ЖУ Лівобережне ДП «Екос» та відповідачем було укладено Договір № 1004 про надання комунальних послуг на приміщення, що здані в оренду, та утримання прибудинкової території.

Протягом дії вищевказаного договору відповідач сплачував за надані комунальні послуги в безготівковій формі.

Крім того, в матеріалах справи містяться рахунки, які виставлялись відповідачу на оплату комунальних послуг, які, як вбачається з банківських виписок з особового рахунку ЖУ Лівобережне ДП «Екос», оплачувались відповідачем.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3923,86 грн.

Згідно   п.  5.2.   Договору,   за   несвоєчасну   оплату   платежів   орендар   повинен платити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку, зробленого позивачем, перевіреного судами першої та апеляційної інстанцій, розмір пені становить 3923,86 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2009 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю                “Бенвенуто-Україна” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2009 р. у справі         № 35/607 залишити без змін.

Справу № 35/607 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 05.10.09 (відправлено)