Рішення

від 13.04.2009 по справі 53/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/38

13.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сфінкс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний Альянс»

про стягнення 152 239,50 грн.

                                                                      Суддя                   Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Кізік А.М. –представник по довіреності від 23.10.2008р.

від відповідача:  не з'явились

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний Альянс»заборгованості за Договором № 3 про організацію охорони та перепускного режиму від 01.11.2007р. в сумі  152 239,50 грн., в тому числі: 165 660 грн. –основний борг, 13 165,70 грн. –пеня, 1 650,22 грн. –3%річних, 1 763,58 грн. –інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами Договору № 3 від 01.11.2007р. позивачем було надано відповідачу в період з травня 2008р. по жовтень 2008р. включно послуги з охорони об'єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 5, за які відповідач не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2008р. порушено провадження у справі № 53/38, розгляд справи призначено на 26.01.2009р.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача по справі та не виконанням останнім вимог ухвали суду про порушення провадження у справі розгляд справи було відкладено на 13.02.2009р.

13.02.2009р. в судовому засіданні оголошено перерву до 02.03.2009р.

Ухвалою суду від 13.02.2009р. продовжено строк вирішення спору за клопотанням сторін по справі.

02.03.2009р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну розміру позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача по справі суму заборгованості в розмірі 162 789,84 грн., в тому числі 135 660,00 грн., збитки від інфляції – 13 430,34 грн., 3% річних –2 899,04 грн., пеня –13 699,50 грн. та виніс про це ухвалу.

Також ухвалою суду від 02.03.2009р. розгляд справи відкладено на 16.03.2009р.

Судове засідання по справі № 53/38, призначене на 16.03.2009р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 11.03.2009р.  по 24.03.2009р. включно, перебувала на лікарняному.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2009р. у зв'язку з виходом судді з лікарняного, справа № 53/38 призначена до розгляду по суті на 13.04.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

В судове засідання представник відповідача не з'явився, проте подав до відділу діловодства Господарського суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник відповідача знаходиться на лікарняному.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що хвороба представника не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Крім того, суд вважає за необхідне нагати відповідачу, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору обмежений.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.04.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007р. між сторонами у справі було укладено Договір № 3 про надання послуг з охорони об'єкту (далі Договір), який підписано повноважними представниками виконавця та замовника та посвідченого печатками сторін, оригінал якого було досліджено судом в судовому засіданні, а належним чином засвідчену копію долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до розділу 2 Договору, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе обов'язки з забезпечення охорони об'єкта, розташованого за адресою: Київ, вул. Сортувальна, 5 (план-схема Об'єкту, що охороняється з зазначенням зон охорони є Додатком № 1 до даного Договору).

Факт надання послуг з охорони підтверджується підписаними та погодженими у двосторонньому порядку належним чином завіреними копіями Актів № СФ-0000008 від 30.11.2007р., № СФ-0000009 від 31.12.2007р., № СФ-0000001 від 31.01.2008р., № СФ-0000002 від 29.02.2008р., СФ-0000003 від 31.03.2008р., № СФ-0000004 від 30.04.2008р., № СФ-0000005 від 31.05.2008р., № СФ-0000006 від 30.06.2008р., № СФ-0000007 від 31.07.2008р., № СФ-0000008 від 31.08.2008р., СФ-0000009 від 30.09.2008р., СФ-0000010 від 31.10.2008р. здачі-приймання робіт (послуг) (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В п. п. 5.1, 5.2 Договору сторони погодили, що щомісячна сума послуг за Договором становить 25 656 грн. Послуги оплачуються Замовником у безготівковому порядку шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок Виконавця до 10-го числа поточного місяця. Акт здачі-приймання виконаних робіт сторони підписують протягом трьох календарних днів після закінчення кожного місяця надання послуг, а якщо в цей термін такий акт з боку Замовника не підписано без письмового обґрунтування –акт вважається підписаним, а послуги з охорони наданими.  

Судом встановлено, що в період з листопада 2007р. по  жовтень 2008р. включно позивачем на підставі Договору № 3 від 01.11.2007р. виконувались роботи по наданню послуг по охороні об'єкта, розташованого за адресою: Київ, вул. Сортувальна, 5. Вартість послуг, згідно з  зазначеним Договором складала 25 656 грн. на місяць.

Суд дійшов висновку, що позивач умови Договору  № 3 від 01.11.2007р. в період з листопада 2007р. по  жовтень 2008р. включно виконав належним чином: ним було здійснено роботи по охороні об'єкта, розташованого за адресою: Київ, вул. Сортувальна, 5, на загальну суму – 307 872,00 грн.

В свою чергу, відповідач свої обов'язки за  Договором № 3 від 01.11.2007р. по  оплаті виконаних позивачем робіт по охороні об'єкта не виконав належним чином і у повному обсязі, оскільки ним було  оплачено виконані позивачем роботи  лише в сумі 172 212,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями платіжних доручень (оригінали оглянуті в судовому засіданні). Таким чином, на даний час у відповідача  перед позивачем існує заборгованість в сумі 135 660,00 грн., яка ним не погашена, і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, позивачем заявлено у позові (згідно останніх уточнень до позовної заяви) вимоги про сплату відповідачем штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт за період з травня по жовтень 2008р. включно, а саме: пені –13 699,50 грн., 3% річних – 2 899,04 грн., інфляційних втрат –13 430,34 грн.

В п. 5.2 Договору сторони погодили, що послуги оплачуються Замовником у безготівковому порядку шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок Виконавця до 10-го числа поточного місяця

          Таким чином, відповідно до норм Цивільного кодексу України у разі наявності в договорі умови про попередню оплату послуг, але невстановлення конкретного строку такої оплати, строк оплати послуг має визначатися відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.          

          Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача лист від 17.09.2008р. № 1/9 з вимогою провести оплату отриманих раніше послуг. На доказ направлення вказаного листа позивач надав копію фіскального чеку № 5180 від 17.09.2008р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650), відповідач повинен був у строк до 27.09.2008р. оплати позивачу надані послуги.

Однак, відповідач, як у строк до 27.09.2008р. так і на дату прийняття  рішення, свого обов'язку щодо оплати отриманих послуг не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 6.2 Договору у разі затримки платежів, Замовник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми несплаченого платежу за кожний день затримки оплати, але не більше 5% у місяць.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір пені, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Позивач надав суду розрахунок пені  за період з 11.06.2008р. по 11.11.2008р. на суму 13 699,50 грн. з яким суд не погоджується, оскільки він зроблений з 11.06.2008р. замість 27.09.2008р.

Згідно з Постановою Національного банку України № 107 від 21.04.2008р. облікова ставка НБУ з 30.04.2008 по 16.02.2009 становить 12%.   

Таким чином, суд  робить власний розрахунок пені за період з 27.09.2008р. по 11.11.2008р. (51 день), за яким розмір пені становить 4 536,83 грн. (135 660,00 грн. *24%/366*51).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в розмірі 4 536,83 грн.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

          Позивачем надано розрахунок втрат від інфляції за період з 11.06.2008р. по 25.02.2009р.  на суму 13 430,34 грн., з яким суд не погоджується,  оскільки останній зроблений з 11.06.2008р. замість 27.09.2008р. Проте, за розрахунком суду розмір збитків від інфляції більший ніж позивачем визначений у позовних вимогах.

          За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 13 430,34 грн. підлягають задоволенню.

          Позивачем надано розрахунок трьох відсотків річних за період з 11.06.2008р. по 25.02.2009р.  на суму 2 899,04 грн., з яким суд не погоджується,  оскільки останній зроблений з 11.06.2008р. замість 27.09.2008р.

          Тому розмір трьох відсотків річних становить 567,10 грн. (135 660,00 грн. *3% /366*51).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню частково в розмірі 567,10 грн.

          Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволення частково, а саме на суму 135 660,00 грн. основного боргу, 4 536,83 грн. пені, 567,10 грн. 3% річних  та 13 430,34 грн. збитків від інфляції.

          Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний  Альянс" (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 5; код ЄДРПОУ 31723193 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сфінкс" (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64-А, код ЄДРПОУ 13688156) основний борг в сумі 135 660 (сто тридцять п'ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп., пеню в сумі 4 536 (чотири тисячі п'ятсот тридцять шість) грн. 83 коп., втрат від інфляції в сумі 13 430 (тринадцять тисяч чотириста тридцять) грн. 34 коп., 3% річних в сумі 567 (п'ятсот шістдесят сім) грн.. 10 коп. державне мито в сумі 1 541 (одна тисяча п'ятсот сорок одна) грн. 94 коп., витрати на ін формаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  109 (сто дев'ять) грн. 81 коп.

          3. В решті позову відмовити.

          4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          Грєхова О.А.