Постанова

від 15.06.2009 по справі 53/38

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/38

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.06.2009                                                                                           № 53/38

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 за участю секретаря

судового засідання

          Терещенко Я.О.

 за участю представників сторін:

 від позивача:      Кізік А.М., представник, довіреність б/н від 23.10.2008;

 від відповідача:     Брунь В.П., представник, довіреність № 1ю від 22.07.2008;

 розглянувши  апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М"ясний Альянс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009

 у справі № 53/38 (суддя Грєхова О.А.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Сфінкс”

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "М"ясний Альянс"

 про                                                   стягнення суми

постанова прийнята 15.06.2009, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 01.06.2009 до 15.06.2009.

ВСТАНОВИВ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Сфінкс” (далі – ТОВ „Фірма „Сфінкс”) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „М'ясний альянс” (далі – ТОВ „М'ясний альянс”) про стягнення 135 660,00 грн. основного боргу, 13 165,70 грн. пені, 1 650,22 грн. 3% річних та 1 763,58 грн. інфляційних втрат.

          До прийняття рішення по суті спору в порядку ст. 22 ГПК України ТОВ „Фірма „Сфінкс” звернулось до суду із заявою про зміну розміру позовних вимог та просило стягнути з відповідача 135 660,00 грн. основного боргу, 13 430,34 грн. інфляційних втрат, 2 899,04 грн. 3% річних та 13 699,50 грн. пені.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 у справі № 53/38 позовні вимоги ТОВ „Фірма „Сфінкс” до ТОВ „М'ясний альянс” про стягнення 152 239,50 грн. задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 135 660,00 грн., пеню в сумі 4 536,83 грн., втрат від інфляції в сумі 13 430,34 грн., 3% річних в сумі 567,10 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

          Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 ТОВ „М'ясний альянс” подало апеляційну скаргу, в якій просить його змінити в частині надмірно стягнутих основного боргу на 51 312,00 грн., пені на 1 716,01 грн., 3% річних на 214,50 грн. і інфляційних втрат на 4 931,11 грн. та стягнути з відповідача 84 348,00 грн. основного боргу, 2 820,82 грн. пені, 352,60 грн. 3% річних та 8 499,23 грн. інфляційних втрат.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилався на те, що судом не враховано, що в листі позивача від 17.09.2008 № 1/9 ставиться вимога щодо стягнення основного боргу в сумі 84 348,00 грн., а тому стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 135 660,00 грн. є помилковим; оскільки стягнута судом сума основного боргу є вищою, ніж сума за вимогою позивача, то відповідно стягнуті суми штрафних санкцій є також завищеними та підлягають перегляду з урахуванням суми основної заборгованості.

          ТОВ „Фірма „Сфінкс” у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „М'ясний альянс” проти її доводів заперечувало та просило рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „М'ясний альянс” – без задоволення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          Між ТОВ „Фірма „Сфінкс” (Виконавець) та ТОВ „М'ясний альянс” (Замовник) 01.11.2007 укладено договір № 3 про організацію охорони та перепускного режиму, за умовами якого, Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання з надання послуг щодо забезпечення: охорони периметра об'єкта від несанкціонованого вивезення та/або винесення продукції Замовника, а також проникнення сторонніх осіб на територію об'єкта; перепускного режиму; контролю за завантаженням продукції Замовника зі складів Замовника, які знаходяться на території об'єкту, на транспортні засоби (п. 2.1 договору).

          Щомісячна сума послуг згідно з договором: 25 656,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 4 276,00 грн. Сума вартості послуг може переглядатись щоквартального, згідно з офіційно встановленим індексом інфляції (п. 5.1 договору).

          Пунктом 5.2 договору передбачено, що послуги оплачуються Замовником у безготівковому порядку шляхом 100% передплати на розрахунковий рахунок Виконавця, до 10-того числа поточного місяця. Акт здачі-приймання виконаних робіт сторони підписують протягом трьох календарних днів після закінчення кожного місяця надання послуг, а якщо в цей термін таких актів з боку Замовника не підписано без письмового обґрунтування – акт вважається підписаним, а послуги з охорони наданими.

          Як вбачається з матеріалів справи відповідачем надано послуг позивачу на загальну суму 307 872,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт за період з 30.11.2007 по 31.10.2008 (а.с. 30-41).

          Натомість, відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково на суму 172 212,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с. 42-66), а тому заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 3 складала 135 660,00 грн.

          Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

          Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

          Позивач 17.09.2008 звернувся до відповідача з претензією в якій зазначив про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 3 та просив протягом 10 календарних днів від отримання даної претензії погасити заборгованість в сумі 84 348,00 грн.

          Статтею 5 ГПК України встановлено, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

          Відповідно до п. 8.1 договору будь-які суперечки, що виникли при виконання договору, або у зв'язку з ним, вирішуються у претензійно-позовному порядку. Якщо спір неможливо вирішити в досудовому порядку, він вирішується за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

          Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 84 348,00 грн. за надані позивачем послуги.

          Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Враховуючи, що п. 8.1 договору передбачено, що будь-які суперечки, що виникли при виконання договору, або у зв'язку з ним, вирішуються у претензійно-позовному порядку і позивач листом від 17.09.2008 звертався до відповідача з претензією на суму 84 348,00 грн., то колегія суддів вважає, що оскільки матеріалами справи доведено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 84 348,00 грн. і ця сума визнана відповідачем, що підтверджується змістом його апеляційної скарги та зазначено в судовому засіданні 15.06.2009, а також те, що вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена позивачу, а тому задоволенню підлягають позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 84 348,00 грн. суми основного боргу.

          Пунктом 6.2 договору встановлено, що у разі затримки платежів, Замовник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми несплаченого платежу за кожний день затримки оплати, але не більше 5% у місяць.

          Оскільки сума основної заборгованості відповідача становить 84 348,00 грн., то пеню слід обчислювати виходячи із зазначеної суми боргу, а не із 135 660,00 грн., як це зазначено в рішенні суду першої інстанції.

          Беручи до уваги, що позивачем в претензії від 17.09.2008 встановлено строк, протягом якого відповідач повинен погасити заборгованість (протягом 10 календарних днів від отримання даної претензії), то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правильно встановив, що період, за який підлягає нарахуванню штрафні санкції становить з 27.09.2008 по 11.11.2008.

          Виходячи із норм ст. 549 ЦК України, ст. 232 ГК України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та п.6.2 договору, розрахунок пені здійснюється із суми 84 348,00 грн. і підлягає стягненню за період з 27.09.2008 по 11.11.2008 та становить 2 820,82 грн.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 352,60 грн. 3% річних та 8 499,23 грн. інфляційних втрат.

          Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 84 348,00 грн. основного боргу, 2 820,82 грн. пені, 352,60 грн. 3% річних та 8 499,23 грн. інфляційних втрат.

          В засіданні суду 15.06.2009 представник позивача зазначила, що не може надати доказів досудового врегулювання спору (претензійно-позовний порядок) на суму, зазначену в позовній заяві – 135 660,00 грн., тобто, не надано доказів, необхідних для вирішення спору (протокол с/з від 15.06.2009).

          Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

          Оскільки матеріали справи підтверджують застосування позивачем претензійно-позовного порядку (п. 8.1 договору) на суму 84 348,00 грн., а позов до відповідача пред'явлено на суму основного боргу 135 660,00 грн., то беручи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із суми основного боргу 84 348,00 грн., то відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України в іншій частині позов слід залишити без розгляду.

          Враховуючи, що судом першої інстанції невірно визначено суму основного боргу та відповідно неправильно зроблено розрахунок стягнення з відповідача штрафних санкції за прострочення виконання зобов'язання останнім, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 у справі № 53/38 підлягає зміні.

Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на ТОВ „М'ясний альянс” пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „М'ясний альянс” на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 у справі № 53/38 задовольнити.

          2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 у справі № 53/38 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „М'ясний альянс” (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 5, код ЄДРПОУ 31723193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Сфінкс” (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64-А, код ЄДРПОУ 13688156) основний борг в сумі 84 348 (вісімдесят чотири тисячі триста сорок вісім) грн. 00 коп., пеню в розмірі 2 820 (дві тисячі вісімсот двадцять) грн. 82 коп. 3% річних в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 60 коп., інфляційні втрати в розмірі 8 499 (вісім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 23 коп., 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 21 коп. витрат, пов'язаних з відшкодуванням державного мита та 73 (сімдесят три) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позов залишити без розгляду.”

          3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Сфінкс” (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64-А, код ЄДРПОУ 13688156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „М'ясний альянс” (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 5, код ЄДРПОУ 31723193) 290 (двісті дев'яносто) грн. 87 коп. витрат, пов'язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.

          4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання п.п. 2, 3 зазначеної постанови суду.

          5. Матеріали справи № 53/38 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 17.06.09 (відправлено)