Рішення

від 20.03.2009 по справі 12/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/53

20.03.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю  «Укрпромзв'язок»

До          Товариства з обмеженою відповідальністю  «Інвестиційно-фінансова            компанія «Система Ресурс»

Про                             стягнення 48 909,36 грн.

    Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Мокляк Ю.В. -  предст. ( дов. № 008 від 20.08.2008 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ  «Інвестиційно-фінансова компанія «Система Ресурс»про стягнення заборгованості у розмірі 48 909,36 грн. (5 434,37 грн. –3% річних, 43 474,99 грн. -  пеня), що виникла  внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору   № 01/04/08-УПС-СР  від 01.04.2008 р.

Ухвалою суду від 03.02.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі  № 12/53 та призначено розгляд справи на 03.03.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, натомість представником відповідача в судовому засіданні 03.03.2009 р.  було заявлено клопотання про відкладення слухання справи для надання можливості підготовити письмові пояснення по суті спору, оскільки відповідачем не отримувалась копія позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на належне направлення зазначених документів на адресу відповідача та на наявність відповідних доказів в матеріалах справи.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд задовольнив клопотання  відповідача  про відкладення слухання для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, Ухвалою  від 03.03.2009р.  слухання справи відкладено на 20.03.2009 р.

Представник відповідача в судове засідання 20.03.2009 р. не з'явився,   витребувані судом документи не надав.

19.03.2009 року відділом діловодства суду отримано від представника відповідача Заяву від 16.03.2009 р. № 209-1, згідно  якої ТОВ  «Інвестиційно-фінансова компанія «Система Ресурс»зазначає, що станом на 16.03.2009 року відповідач не отримував копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Зазначене спростовується наданою позивачем поштовою квитанцією від 11.03.2009 р. №4441 та Описом вкладення у цінний лист, що підтверджують направлення відповідачу копії  позовної заяви та доданих до неї документів, крім того, позивачем надано  копію позовної заяви з відміткою співробітника відповідача про отримання документів 16.03.2009 р.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.03.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

      01.04.2008 р. між сторонами укладено договір № 01/04/08-УПС-СР, згідно з умовами якого позивач   зобов'язувався передати у власність, а відповідач зобов'язувався прийняти й оплатити нафтопродукти.

                На підставі вищевказаного договору позивач передав відповідачу товар за видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач, в порушення умов п.3.1. договору, не виконав зобов'язань по сплаті вартості отриманого товару протягом 30  календарних днів з моменту відвантаження товару,  та   розрахувався з порушенням строків.  

Враховуючи наведене, позивач ставить вимоги про  стягнення 3% річних, що згідно   розрахунку становлять 5434,37 грн., 43474,99 грн. –пені.  

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 6.3  Договору встановлено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 43474,99 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано, розрахунок пені  відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 43474,99  грн.   підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума   3% річних складає 5434,37 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми   3% річних відповідачем суду не надано, розрахунок   3% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення     3% річних у розмірі  5434,37 грн. також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,   відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

       2.     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фінансова      компанія «Система Ресурс»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, код ЄДРПОУ 34047209,  п/р №260023013090 у   ВАТ «Єврогазбанк", МФО 380430, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромзв'язок" (02099, м.Київ, вул. Зрошувальна, 2, код ЄДРПОУ 21462727,  п/р №26001000000165 у ТОВ УКБ "Камбіо", МФО 380399) 43474,99грн. - пені, 5434,37 грн. - 3 % річних,       державне мито у розмірі 489,09  грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

3      Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

                 Суддя                                                                                     Л.В.Прокопенко