Рішення

від 13.04.2009 по справі 34/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/99

13.04.09

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «БТА Банк»

доЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал України»

простягнення 1 890 054,42 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Владимиров О.В. (довіреність № 91 від 04.12.2008);

від відповідача –Гончарук М.П. (довіреність б/н від 02.03.2009).

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «БТА Банк» (далі –Банк або позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал України»(далі –Страхова компанія або відповідач) про стягнення 1 686 554,73 грн. заборгованості за передані відповідачу цінні папери за договором купівлі-продажу цінних паперів №Д-17 05/08 від 30.05.2008, укладеного між Позивачем та Відповідачем, (далі –Договір), а також нарахованої на підставі пункту 4.1 Договору пені за прострочення оплати цінних паперів у сумі 203 499,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- згідно з пунктом 3.1 Договору відповідач зобов'язувався у термін 16.06.2008 сплатити суму Договору шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок Банку, який у свою чергу відповідно до пункту 3.2 Договору повинен був провести дії необхідні для перереєстрації права власності на цінні папери;

- відповідач у вказаний вище строк свої зобов'язання щодо проведення оплати не виконав, а тому згідно з статтею 613 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) відбулося прострочення відповідача;

- у зв'язку із простроченням Страхової компанії відбулась відстрочка виконання Банком своїх зобов'язань щодо передачі цінних паперів, які фактично були передані відповідачу 29.07.2008 шляхом надання зберігачу відповідача розпорядження на поставку (перевід) цінних паперів на рахунок Страхової компанії;

-  проте навіть після передачі цінних паперів Страхова компанія їх не оплатила.  

Відповідач позов не визнав, мотивуючи це тим, що:

- Банк у порушення умов пункту 3.2 Договору не вчинив дії необхідні для перереєстрації права власності на цінні папери шляхом надання зберігачу відповідача документів, необхідних для поставки цінних паперів на рахунок відповідача, незважаючи на неодноразові звернення Страхової компанії до Банку про виконання останнім взятих зобов'язань;

- у зв'язку з суттєвим простроченням Банком виконання своїх зобов'язань щодо передачі цінних паперів у власність Страхової компанії, остання керуючись статтею 220 Господарського кодексу України (далі –ГК України), статтею 612 ЦК України, 21 серпня 2008 року направила на адресу позивача лист № 4-08/08, у якому офіційно повідомила Банк про втрату інтересу до виконання Договору та про свою відмову від прийняття від позивача виконання зобов'язань з передачі у власність відповідачу цінних паперів відповідно до умов Договору;

- цінні папери не перейшли у власність Страхової компанії, а тому остання їх не повинна оплачувати.

При цьому, відповідач наголошує, що пунктом 3.1 Договору передбачений обов'язок Банку здійснити поставку цінних паперів незалежно від строку, обсягу, їх оплати Страховою компанією. Тобто, поставка цінних паперів мала бути здійснена незалежно від факту оплати/неоплати цінних паперів.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 16.03.2009 оголошувалась перерва до 30.03.2009.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2008 між Банком (Продавець) та Страховою кампанією (Покупець) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується передати Покупцю, а Покупець зобов'язується забезпечити прийом та оплатити наступні цінні папери: акції прості, іменні, документарні ВАТ «Агромашбуд», код ЄДРПОУ 33151719, номінальною вартістю 0,25 грн., кількістю 10 000 000 штук, загальною вартістю 2 500 000 грн., загальною договірною вартістю 1 686 554,73 грн.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Продавець продає, а Покупець купує цінні папери, зазначені в пункті 1.1 Договору за загальною сумою угоди 1 686 554,73 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Продавець (Банк) гарантує, що на дату підписання цього Договору і на весь строк до передачі прав власності на цінні папери Покупцю (Страховій компанії), цінні папери, пойменовані в цьому Договорі, знаходяться в його абсолютній власності (з правом володіння, користування та розпорядження), не обтяжені заставою, включаючи податкову, та ніякими іншими правами третіх осіб, а також не знаходяться під арештом.

Цінні папери належать Продавцю (Банку) на праві власності (пункт 1.4 Договору).

Продавець зобов'язується: прийняти від Покупця грошові кошти в терміни та на умовах, що передбачені пунктом 3.1 Договору (пункт 2.1.1 Договору); в терміни, визначені в пункті 3.2 Договору, надати зберігачу цінних паперів розпорядження на переказ цінних паперів, що є предметом даного Договору, на рахунок Покупця, відкритий у зберігача Покупця (пункт 2.1.2 Договору).

Покупець зобов'язується: сплатити вартість цінних паперів, ціна яких визначена пунктом 1.2 Договору, в терміни, що передбачені пунктом 3.1 Договору (пункт 2.2.1 Договору); право власності на цінні папери від Продавця до Покупця переходить з моменту зарахування їх на рахунок Покупця, відкритий у зберігача та підтверджується випискою з цього рахунку (пункт 2.2.2 Договору); Продавець та Покупець самостійно здійснюють всі необхідні дії та оплату послуг зберігача по перереєстрації прав власності на цінні папери (пункт 2.2.3 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору Покупець зобов'язаний 16.06.2008, сплатити суму Договору Продавцю шляхом перерахування коштів на рахунок 36417010000001 в ВАТ «БТА Банк», код ЄДРПОУ 14359845.

Продавець зобов'язаний 16.06.2008, провести дії необхідні для перереєстрації прав власності на цінні папери зазначені в пункті 1.1 Договору, шляхом надання зберігачу Продавця документів, необхідних для поставки цінних паперів на рахунок Покупця, з дотриманням вимог чинного законодавства. При переході прав власності від Продавця Покупцю, сторонами укладається та підписується акт прийому-передачі цінних паперів (пункт 3.2 Договору).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що у випадку невиконання або прострочення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 3.1 Договору, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день затримки.

29.07.2008 позивач направив до АКБ «Укрсоцбанк», який є зберігачем відповідача розпорядження № 3 на переказ цінних паперів номінальною вартістю 0,25 грн., кількістю 10 000 000 штук, загальною вартістю 2 500 000 грн. Вказане розпорядження отримано ВАТ «Укрсоцбанк»29.07.2008, що підтверджується підписом уповноваженого представника ВАТ «Укрсоцбанк»на вказаному розпорядженні.

21.08.2008 відповідач направив позивачу листа № 4-8/08, у якому зазначив, що станом на 20.08.2008, незважаючи на неодноразові звернення відповідача, позивач не виконав свої зобов'язань за Договором та не передав у власність Відповідача цінні папери, що визначені умовами Договору, а тому у зв'язку з суттєвим простроченням позивачем виконання своїх зобов'язань щодо передачі цінних паперів у власність відповідача, керуючись статтею 220 ГК України та статтею 612 ЦК України, відповідач повідомляє про втрату інтересу до виконання та про свою відмову від прийняття від позивача виконання зобов'язання з передачі у власність відповідачу цінних паперів відповідно до умов Договору. Про отримання позивачем вказаного листа, свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення 21.08.2008.

13.10.2008 позивач листом № 04-1-02/1820 повідомив відповідача про те, що відповідно до статті 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»відповідач є власником цінних паперів, а тому останній повинен сплати позивачу кошти за цінні папери відповідно до умов Договору.

Як убачається з отриманої на судовий запит від АКБ «Укрсоцбанк» (зберігача відповідача) Виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 054395 Страхової компанії за період з 17.06.2008 до 09.04.2009, цінні папери, що були предметом Договору, на вказаний рахунок зараховані не були (операція щодо зарахування цих цінних паперів на рахунок відповідача у даній виписці не відображена).

За таких обставин справи позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З умов Договору вбачається, що він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу цінних паперів.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, за загальним правилом, виходячи зі змісту вказаних положень ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати товару одразу після його прийняття, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього правила лише у разі здійснення попередньої оплати (стаття 693 ЦК України), або застосувавши розстрочення платежу (стаття 695 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання (частина 1).

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (частина 2).

Як убачається з положень розділу 3 Договору, сторони у ньому обумовили зустрічне виконання своїх обов'язків. Так, обидві сторони повинні були 16.06.2008 вчинити певні дії, зокрема позивач повинен був на виконання пункту 3.2 Договору надати зберігачу відповідача документи, необхідних для поставки цінних паперів на рахунок відповідача, а останній на виконання пункту 3.1 Договору сплатити суму Договору позивачу.

Проте, обидві сторони у порушення зазначених умов Договору вказані дії у встановлені строки не виконали.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з пункту 3.2 Договору позивач зобов'язаний 16.06.2008, провести дії необхідні для перереєстрації прав власності на цінні папери, шляхом надання АКБ «Укрсоцбанк»документів, необхідних для поставки цінних паперів на рахунок відповідача.

Проте, як свідчать матеріали справи, Позивач лише 29.07.2008 здійснив дії щодо перереєстрації прав власності на цінні папери, шляхом надання АКБ «Укрсоцбанк»документів, необхідних для поставки цінних паперів на рахунок Відповідача.

Таким чином, Позивач в супереч приписам частини 1 статті 530 ЦК України не виконав свої зобов'язання, а саме не здійснив у строк встановлений пунктом 3.2 Договору дій щодо перереєстрації прав власності на цінні папери, шляхом надання АКБ «Укрсоцбанк»документів, необхідних для поставки цінних паперів на рахунок Відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (пункт 1 частини 1).

Згідно з частиною 2 статті 220 ГК України, частиною 3 статті 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3 статті 538 ЦК України).

Таким чином, відповідач правомірно, на підставі вищезазначених норм, відмовився від прийняття від позивача виконання зобов'язань з передачі у власність відповідачу цінних паперів відповідно до умов Договору, про що 21.08.2008 повідомив позивача листом № 4-08/08.

Посилання позивача на те, що Банк не повинен був виконувати дії щодо передачі цінних паперів до їх повної оплати (сплати суми Договору), суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Аналогічне положення міститься й у частині 3 статті 220 ГК України, згідно з якою боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з положеннями статей 613 ЦК України та 221 ГК України прострочення кредитора настає якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок (свого зобов'язання).

Отже, виходячи із зазначених положень Банк звільнявся від відповідальності за прострочення виконання свого зобов'язання щодо вчинення дій з передачі Страховій компанії цінних паперів (чи мав право відстрочити виконання цього зобов'язання без будь-яких негативних наслідків для себе) лише у тому разі, якщо ці дії не могли бути вчиненні до проведення відповідачем оплати цінних паперів.

Проте, як убачається з умов Договору та матеріалів справи, позивач мав можливість здійснити поставку цінних паперів і до їх оплати. Про це, зокрема, свідчить те, що позивач 29.07.2008 надав зберігачу відповідача розпорядження №3 щодо перереєстрації прав власності на цінні папери, незважаючи на те, що останні не були Страховою компанією оплачені.

При цьому, суд погоджується з посиланням відповідача на ту обставину, що згідно з умовами Договору поставка цінних паперів мала бути здійснена незалежно від факту оплати/неоплати цінних паперів, позаяк розділом 3 Договору передбачений обов'язок Банку здійснити поставку цінних паперів незалежно від строку їх оплати Страховою компанією.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).

Судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Позивач посилається на те, що ним виконаний обов'язок щодо передачі відповідачу цінних паперів, оскільки надано зберігачу Страхової компанії відповідне розпорядження щодо зарахування на рахунок останньої цінних паперів.

Відповідно до абзацу 2 статті 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Згідно з пунктом 4 статті 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

У пункті 2.2.2 Договору передбачено, що право власності на цінні папери від позивача до відповідача переходить з моменту зарахування їх на рахунок відповідача, відкритий у зберігача та підтверджується випискою з цього рахунку.

Як убачається з наявної у матеріалах справи виписки з рахунку відповідача у цінних паперах у АКБ «Укрсоцбанк»(зберігача Страхової компанії), за період з 17.06.2008 до 09.04.2009 на рахунок відповідача цінні папери визначені у Договорі зараховані не були.

Таким чином, перехід права власності на цінні папери від позивача до відповідача не відбувся.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 1 686 554,73 грн. заборгованості за цінні папери не є законною та обґрунтованою, і такою що відповідає матеріалам справи, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, встановлені судом обставини, беручи до уваги те, що:

- відповідач на законних підставах відмовився від прийняття до виконання зобов'язань позивача й, відповідно, від зобов'язань за Договором;

- встановлений факт наявності вини обох сторін у невиконанні взятих на себе зобов'язань;

- умовами Договору не передбачалась попередня оплата за цінні папери;

- виконання зобов'язань передбачених Договором було зустрічним;

- відповідач на підставі частини 3 статті 538 ЦК України, у зв'язку із невиконанням позивачем, як другою стороною зустрічного зобов'язання, свого обов'язку з виконання дій щодо передачі відповідачу цінних паперів, мав право зупинити виконання свого обов'язку щодо оплати цих цінних паперів, а отже і не було прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань;

- пунктами 4.1 та 4.2 Договору передбачено однаковий розмір пені за порушення сторонами своїх обов'язків передбачених пунктами 3.1 та 3.2 Договору,

суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з Страхової компанії 203 499,69 грн. пені, нарахованої також і за період коли правовідносини між сторонами вже припинились внаслідок відмови відповідача від прийняття до виконання, і від виконання свого зобов'язання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів суду тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 15.04.2009