Рішення

від 13.04.2009 по справі 53/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/143

13.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдвєртайзінг Авеню»   

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реаліст Груп»

про стягнення 35 488,42 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

Від позивача Неділько Ж.В. –представник по довіреності від 25.02.2009р.,

Від відповідача не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реаліст Груп»заборгованості за Договором № 15/02-08R від 15.02.2008р. в розмірі 35 488,42 грн., в тому числі 32 222,67 грн. –сума основного боргу, збитки від інфляції в розмірі –2 062,26 грн., 3% річних в розмірі –542,93 грн., пеня в розмірі –660,56 грн.

 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2009р. порушено провадження по справі № 53/143, розгляд справи призначено на 16.03.2009р.

Судове засідання по справі № 53/143, призначене на 16.03.2009р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 11.03.2009р. по 24.03.2009р. включно, перебувала на лікарняному.

             Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2009р. у зв'язку з виходом судді з лікарняного, справа № 53/143 призначена до розгляду по суті на 13.04.2009р.

 Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2009р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в судове засідання не з'явився.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 11.03.2009р. № 21-10/1546, наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.12.2008р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

15.02.2008р. між сторонами у справі  було укладено Договір № 15/02-08R про рекламне обслуговування (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався на замовлення відповідача надавати послуги по виготовленню та /або розповсюдженню реклами, далі –послуги, а відповідач надавати позивачу рекламу чи рекламні матеріали та сплачувати передбачену в договорі грошову суму (п. 1.1 договору).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.. 901 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1 Договору замовник по мірі виникнення необхідності надає агентству замовлення про надання необхідних послуг, після чого сторони узгоджують умови їх надання відповідно до п. 1.2 даного договору та оформлюють їх у вигляді додатків.

В додаткової угоді № 1 від 17.03.2008р. до договору № 15/02-08R про рекламне обслуговування від 15.02.2008р. сторони погодили, що позивач бере на себе зобов'язання розмістити рекламні матеріали відповідача в рекламних носіях: «Бізнес», «Деловая Столица», «РЕВЮ Rеаl Еstate»та «Building». Загальна вартість виконаних робіт по даній додатковій угоді становить 133 265,52 грн.

27 червня 2008 року позивач отримав замовлення відповідача на розміщення двох публікацій рекламних матеріалів ТОВ «Реаліст Груп»у виданні «РЕВЮ Rеаl Еstate»у жовтні та грудні 2008 року, а у виданні «Building»трьох публікацій рекламних матеріалів ТОВ «Реаліст Груп»у вересні, жовтні та грудні 2008 року.

Вартість даних послуг була визначена в розмірі 32 222,67 грн.

Зі змісту п. 2.5 договору слідує, що у випадку виконання замовником умов п.п. 2.2, 2.3 договору, агентство надає замовнику рахунки-фактури в п'ятиденний строк після отримання замовлення на послуги.

На виконання умов Договору позивач виставив відповідачу рахунок № 2008/344/1 від 27.07.2008р. на суму 32 222,67 грн., належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи (оригінал досліджений в судовому засіданні).

Послуги агентства вважаються виконаними в частині виготовлення реклами –після її надання замовнику, в частині розповсюдження реклами –після розміщення останньої реклами відповідно до узгодженого сторонами додатку, про що сторони складають відповідний акт (акти) про приймання-передачу виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2009р. сторони в двосторонньому порядку без зауважень підписали акт приймання-передачі виконаних робіт: «Розміщення рекламного матеріалу для замовника в пресі: «РЕВЮ Rеаl Еstate»у жовтні та грудні 2008 року; у виданні «Building»у вересні, листопаді, грудні 2008р.»на суму 32 222,67 грн. по рахунку № 2008/344/1 від 27.07.2008р.

Відповідно до п. 3.3.3 договору та п. 2.2 додаткової угоди № 1 замовник зобов'язаний перераховувати на розрахунковий рахунок агентства оплату рахунків-фактур, які будуть виставлятися на підставі договору та додаткової угоди до нього протягом періоду рекламної компанії, але не пізніше 5 банківських днів з моменту виставлення кожного з рахунків-фактур.

Зі змісту ч. 1 ст. 903 ЦК України слідує, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 32 222,67 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує про що свідчить додана до матеріалів справи належним чином засвідчена копія гарантійного листа № 72 від 31.10.2008р. (оригінал оглянутий в судовому засіданні).  

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 32 222,67 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою від 16.03.2009р. за підписами генерального директора та головного бухгалтера позивача.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він  вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті наданий послуг суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 32 222,67 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 32 222,67 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 4.2 Договору за порушення строків оплати послуг замовник сплачує агентству пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної  облікової ставки НБУ за весь період прострочки, якщо інша відповідальність не встановлена в додатках до договору.

Позивач надав суду розрахунок пені в суму 660,56 грн., який здійснений без урахування положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені частково в сумі 569,12 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 2 062,26 грн. та 3% річних в сумі 542,93 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реаліст Груп»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 35032502 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдвєртайзінг Авеню»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А; ідентифікаційний код 33239468) основний борг в сумі 32 222 (тридцять дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 67 коп., пеню в сумі 569 (п'ятсот шістдесят дев'ять) грн.. 12 коп., збитки від інфляції в сумі 2 062 (дві тисячі шістдесят дві) грн. 26 коп., 3% річних в сумі 542 (п'ятсот сорок дві) грн.. 93 коп., витрати на сплату державного мита в сумі  353 (триста п'ятдесят три) грн. 97 коп. та 117 (сто сімнадцять) грн. 70 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.