34/204
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 34/204
29.04.09
За позовом Фінансового управління Ірпінської міської ради Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»
про стягнення 3 500 000 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача –Карєв К.Ю., нач. юр. відділу, дов. №217 від 22.04.2009;
від відповідача –Гутник А.Ж., представник за дов. №98-Го/09 від 27.03.2009.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фінансове управління Ірпінської міської ради Київської області (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі –Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3 500 000 грн., за договором банківського вкладу в національній валюті №144/Ю-08 від 10.07.2008 (далі –Депозитний договір).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що відповідно до умов укладеного Депозитного договору, Відповідач відкрив Позивачу вкладні (депозитні) рахунок №2546602302656 та прийняв грошові кошти в сумі 14 000 000 грн.
Однак, Відповідач у передбачений договорами строк, до 02.02.2009 суму вкладу не повернув.
Відповідач проти позову не заперечив. Однак, просив врахувати введення мораторію, строком до 21.07.2009, факт настання правових наслідків, що пов'язаний із введенням мораторію щодо заборони стягнення на підставі виконавчих документів.
Відповідно до ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Разом з тим, Відповідач, керуючись п.6 ст. 83 ГПК України просив суд при ухвалі рішення визначити порядок його виконання, а саме відстрочити його виконання до закінчення строку дії мораторію.
Однак, як слідує з поданої заяви, заявник (Відповідач) не надав жодних належних доказів в підтвердження викладених обставин, а відтак не довів підстав для задоволення поданої заяви.
За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
10.07.2008 між Позивачем (Вкладник) та Відповідачем (Банк) укладено Депозитний договір, відповідно до якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №2546602302656 (далі-рахунок) в ТОВ «Укрпромбанк», код банку 321228.
Пунктом 1.2 Депозитного договору передбачено, що Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а Банк приймає грошові кошти Вкладника в сумі 14 000 000 грн.
Відповідно до п.1.3 Депозитного договору Банк зобов'язується повернути суму вкладу 2 лютого 2009 року.
Згідно з п.3.1.2 Депозитного договору Банк зобов'язаний повернути Вкладнику вклад та виплатити проценти згідно з умовами договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються Банком в безготівковій формі на поточний рахунок Вкладника за реквізитами, вказаними в розділі 7 договору. Якщо днем повернення вкладу є вихідний, святковий (неробочий) день, то грошові кошти та нараховані проценти за вкладом перераховуються на поточний рахунок Вкладника, вказаний у розділі 7 договору, на наступний робочий день.
Пунктом 3.2.2 Депозитного договору передбачено, що Вкладник зобов'язаний перерахувати грошові кошти у сумі, вказаній у п.1.2 договору, на рахунок протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня укладення цього договору, але не пізніше 16 липня 2008 року.
На виконання умов Депозитного договору, Позивач платіжним дорученням №16 від 10.07.2008 перерахував на свій депозитний рахунок відкритий у ТОВ «Укрпромбанк»кошти в сумі 14 000 000 грн., що також підтверджується випискою з особового рахунку Позивача.
Як слідує з матеріалів справи, Відповідач частково перерахував суму депозитного вкладу в сумі 10 500 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з особового рахунку.
23.01.2009 Позивач звернувся до Відповідача з листами за вих. №24 та, з метою своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери м. Ірпінь за січень 2009 року та в зв'язку з закінченням 02.02.2009 терміну Депозитного договору просив вчасно повернути з депозитного рахунку №2546602302656 залишок коштів в сумі 3 500 000 грн. на розрахунковий рахунок: загальний Ірпінь (котловий) - №31427000899007 відкритий в Банку ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, ідентифікаційний код 02318025.
Вказані листи були отримані Відповідачем 29.01.2009 та 27.01.2009, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення за №23411 та №22245 відповідно.
У відповідь на вказані листи, Відповідач повідомив, що постановою правління Національного банку України «Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»№19/БТ від 20.01.2009 з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мора торій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 до 21.07.2009.
Відтак, Відповідач запропонував продовжити строк розміщення коштів, відповідно до Депозитного договору в сумі 3 500 000 грн. на наступних умовах: строк –6 місяців, процента ставка –14,0% річних, строк –9 місяців, процента ставка –15% річних, строк понад 12 –місяців, процента ставка –17% річних.
В подальшому, Позивач звертався до Відповідача з аналогічними вимогами від 02.02.2009, 05.02.2009.
Однак, Відповідач вказані листи проігнорував, відповіді не надав, суму депозитного вкладу не повернув.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Матеріали справи також містять довідку за підписом Начальника фінансово управління та головного бухгалтера Позивача, відповідно до якої сума неповернутого залишку становить 3 500 000 грн.
Враховуючи той факт, що строк повернення депозиту Позивача закінчився 02.02.2009, факт наявності боргу у Відповідача в сумі 3 500 000 (три мільйони п'ятсот тисяч) грн. неповернутого депозиту Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд не буре до уваги виходячи з нижчевикладеного.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі –Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Стаття 2 Закону містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язань Відповідача перед Позивачем за Депозитним договором настав після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на спірні правовідносини не поширюється.
Судові витрати, в порядку ст. 49 ГПК України, покладаються на Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325, з вкладного (депозитного) рахунку №2546602302656 в ТОВ «Укрпромбанк», код банку 321228) на користь Фінансового управління Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченко, 2-А, ідентифікаційний код 02318025) 3 500 000 (три мільйони п'ятсот тисяч) грн. депозитного вкладу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) на користь державного бюджету України 25 500 (двадцять п'ять тисяч) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.
Повний текс рішення підписано 06.05.2009
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3597141 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні