Ухвала

від 09.12.2013 по справі 17/5007/120/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 грудня 2013 року Справа № 17/5007/120/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Владимиренко С.В., Плюшка І.А., Селіваненка В.П., Шевчук С.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 26.09.2013 у справі№17/5007/120/11 за позовом Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" простягнення 294086,46 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Спільне виробничо-торгівельне підприємство "Механік" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" 6986,12 грн. основного боргу (плати за користування майном за період з червня 2006 року по жовтень 2011 року), а також 37988,80 грн. - 3% річних та 2735,69 грн. - інфляційних. До початку розгляду справи по суті, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій фактично змінено підстави позову, а саме, позивач просив стягнути з відповідача 294086,46 грн. шкоди за фактичне користування майном за період з 01.06.2006 до 25.02.2013.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.03.2013 у справі №17/5007/120/11 в задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача шкоду в сумі 189834,07 грн.; в задоволенні позову в частині стягнення 104252,39 грн. відшкодування шкоди відмовлено у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявив відповідач. Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2013 постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.09.2013 у справі №17/5007/120/11 , в якій заявник просить вказану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 01.08.2012 у справі №2/88-Д та від 14.03.2013 у справі №21/5007/965/12 .

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як убачається зі змісту постанови від 26.09.2013 у справі №17/5007/120/11 , про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача 189834,07 грн. шкоди за фактичне користування орендованим приміщення, з огляду на те, що відповідач використовував об'єкт оренди протягом спірного періоду без достатніх правових підстав, оскільки підписаний сторонами договір оренди майна є неукладений, а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу, як власнику приміщення, шкоду.

Разом з тим, зі змісту постанови від 14.03.2013 у справі №21/5007/965/12 , на яку посилається заявник, вбачається, що позов у даній справі був заявлений, зокрема, про стягнення шкоди за фактичне користування майном у сумі 37612,02 грн. Приймаючи постанову, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові в частині стягнення шкоди у сумі 7189,55 грн., оскільки позивачем не доведено як і факту користування майном у спірний період, так і розміру відшкодування, яке підлягало сплаті позивачу. Водночас рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення шкоди у розмірі 30422,47грн. скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції, однак, прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову у зазначеній частині не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України. Вирішення спору стосовно інших позовних вимог у справі №21/5007/965/12 не стосується доводів заявника.

У постанові від 01.08.2012 по справі №2/88-Д , на яку посилається заявник, виходячи з встановлених судом першої інстанції обставин справи стосовно того, що оспорюваний договір оренди нерухомого майна в порушення положень статей 793, 794 Цивільного кодексу України нотаріально не посвідчений та не проведена його державна реєстрація, суд касаційної інстанції зазначив, що такий договір є неукладеним, а відтак оскільки неукладений договір є таким, що не породжує для сторін прав та обов'язків, позовні вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості за таким договором оренди задоволенню не підлягають.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанови Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу зазначених постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

За таких обставин відсутні підстави для допуску справи №17/5007/120/11 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" у допуску справи №17/5007/120/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді С.Владимиренко І.Плюшко В.Селіваненко С.Шевчук