15/486пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.07 Справа № 15/486пн.
Судова колегія у складі суддів: Пономаренко Є.Ю. –головуючий, Ворожцов А.Г., Яресько Б.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного виробничо-комерційного підприємства «Метеор», м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Малого приватного підприємства «Лагуна», м. Луганськ
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Антей-С», м. Сєвєродонецьк Луганської області
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сєвєродонецька міська рада Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про звільнення земельної ділянки та стягнення 7347,20 грн.
За участю представників:
від позивача: Юсупжанов Р.А., довіреність № 84/1 від 26.10.06.;
від відповідача: Трет"яченко А.В., довіреність № б/н від 14.11.06.
від третьої особи –ТОВ «Антей-С»: Федько В.С., директор згідно наказу №10/к від 08.07.03р.;
від третьої особи –Сєвєродонецької міської ради Луганської області: Смолій Д.С., в.о. спец юр відділу по довіреності від01.06.06р. №1935.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області від 18.12.06. у справі № 15/486пн призначено судову колегію у складі суддів: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Яресько Б.В., Ворожцов А.Г. У зв'язку з цим розгляд спору розпочато заново, у тому числі облік строку розгляду справи розпочато з моменту початку розгляду спору новим складом суду, тобто призначення судової колегії.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про зобов‘язання відповідача звільнити зайняту ним земельну ділянку площею 6040кв. м, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Заводська, 1-Р2, та стягнути з відповідача заподіяні внаслідок самовільного зайняття ним земельної ділянки збитки у сумі 7374,20 грн.
Від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 15.12.06. №103, у якій він просить зобов‘язати відповідача у 5-денний термін з дня набрання судовим рішенням законної сили звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 0,5081га, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Заводська, 1-Р2, шляхом демонтажу козлового крану, прибрання з цієї земельної ділянки металобрухту, будівельних матеріалів, металеві конструкції та іншого майна, та стягнути з відповідача заподіяні внаслідок самовільного зайняття ним земельної ділянки збитки у сумі 7374,20 грн.
Решта вимог за заявою залишено без змін. Так, заявою конкретизовано першу позовну вимогу. Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зміна предмету позову є правом позивача. Тому, заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача на позов заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 24.11.06р., посилаючись на те, що земельну ділянку підприємство відповідача займає на підставі договору оренди з ТОВ «Антей-С». Згідно пояснень відповідача від 18.12.2006р. об'єктом оренди за вказаним договором оренди є територія, тобто земельна ділянка на якій знаходиться майно МПП «Лагуна». Також за відзивом відповідача він просив направити запит визначених ним організацій. Судом не задоволено таке клопотання відповідача з огляду на наступне. Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав аргументованих та підтверджених пояснень про неможливість ним самостійно отримати певні докази. Також при розгляді клопотання судом враховано принцип належності та допустимості доказів, закріплений у ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачем не зазначено які саме документи (докази) він просить витребувати від кожної організації та жодним чином не обґрунтовано які саме обставини, що дійсно можуть мати значення для справи можуть підтвердити певними документами зазначені ним організації.
Третьою особою –ТОВ «Антей-С»надано відзив на позовну заяву від 09.01.07р., за яким надано пояснення про обґрунтованість позовних вимог.
Третьою особою –Сєвєродонецькою міською радою Луганської області на вимогу суду надано певні документи щодо землеустрою та здійснено обстеження спірної земельної ділянки на предмет встановлення факту чи дійсно саме на спірній земельній ділянці, що знаходиться у користуванні позивача і розташована по вул. Заводській, 1-Р2 у м. Сєвєродонецьку, знаходиться майно підприємства відповідача у справі. За результатами обстеження комісійно складено акт від 05.12.06р.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково - в частині звільнення відповідачем земельної ділянки, виходячи з наступних підстав.
Між Приватним виробничо-комерційним підприємством «Метеор», як суборендарем та фізичною особою –громадянкою Співак О.В., як орендарем 16.06.2006р. укладено договір суборенди землі 040641900235.
Предметом даного договору є правовідношення, за яким орендар передав, а суборендар – позивач у справі прийняв у строкове платне користування земельну ділянку –землі комерційного використання (під склад подрібнено в'яжучих), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2.
Об'єкт суборенди за даним договором –земельна ділянка площею 1,1442га , яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2 передано орендарем суборендарю за актом приймання-передачі від 29.06.2006р.
Державну реєстрацію договору суборенди проведено 29.06.2006р.
Договір суборенди укладено строком по 04.06.2031 р.
Земельна ділянка за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2 (у тому числі спірна земельна ділянка) належить до сфери розпорядження Сєвєродонецької міської ради (з урахуванням п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України). За договором №040641900203 оренди землі від 05.06.2006р., укладеним між Сєвєродонецькою міською радою та громадянкою Співак О.В. зареєстрованим відповідно до законодавства 08.06.06р, зазначена земельна ділянка, межі якої визначено в натурі, передана в оренду громадянці Співак О.В. строком по 04.06.2031 р., яка потім, за згодою орендодавця передала її в суборенду підприємству позивача у справі.
Так, на даний час належним землекористувачем земельної ділянки площею 1,1442га, яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2 є підприємство позивача у справі.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано суду належних доказів користування спірною земельною ділянкою та знаходження на ній свого майна.
Матеріалами справи підтверджується, що на частині земельної ділянки, яка має знаходитися у правомірному користуванні позивача насправді знаходиться майно відповідача без належних правових підстав.
Так, зокрема, проведеним на вимогу суду обстеженням спірної земельної ділянки, комісією у складі: заступника начальника управління земельних ресурсів Шляхтич О.Б., державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у м. Сєвєродонецьку Нагуляк Н.М., головним спеціалістом юридичного відділу Сєвєродонецької міської ради Шарниковою І.І., техніком-геодезістом КП «Землевпорядник»Бондарем А.М. складено та підписано акт обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Заводська, 1-Р2 від 05.12.2006р.
Згідно даного акту обстеження встановлено, що на частині земельної ділянки по вул. Заводській, 1-Р2, розташовано козловий кран, який є власністю МПП «Лагуна», будівельні матеріали (блоки), металеві споруди та металобрухт, а отже МПП «Лагуна»використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Таким чином, та з урахуванням рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 10.05.2005р. №757, яким виділено в самостійний об'єкт склад подрібнено в'яжучих, з присвоєнням поштової адреси: м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, №1-Р2, спростовуються заперечення відповідача про те, що він займає ділянку по вул. Силікатній, 10 поруч з ділянкою позивача.
Заперечення відповідача проти позову, які ґрунтуються на тому, що земельна ділянка займається ним на підставі договору оренди від 02.01.2004р. судом відхиляються з наступних підстав.
Належним користувачем спірної земельної ділянки є підприємство позивача на підставі договору суборенди землі 040641900235 від 16.06.2006р., з урахуванням договору №040641900203 оренди землі від 05.05.2006р., укладеним між Сєвєродонецькою міською радою та громадянкою Співак О.В.
Вказані договори укладені правомірно, є чинними на даний час та не визнані недійсними в судовому порядку. Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, за якою право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Відносно договору оренди, на який посилається відповідач слід зазначити наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Антей-С», як орендодавцем та малим приватним підприємством «Лагуна», як орендарем 02.01.2004р. укладено договір оренди.
Відповідно до п. 1.1., 1.3 даного договору його предметом визначено правовідношення з передачі в орендне користування площадей для переробки та зберігання чорного та кольорового лому, загальною площею 1000 кв. м. по вул. Силікатна, 10 у м. Сєвєродонецьку.
Відповідачем, як орендарем за вказаним договором надано пояснення (т. 2 а.с. 22) про те, що об'єктом оренди за вказаним договором оренди, є земельна ділянка на якій знаходиться майно МПП «Лагуна».
Договором оренди від 02.01.2004р. не передбачено, що об'єктом оренди є нерухомість розташована на земельній ділянці. Також учасниками судового процесу не надано суду доказів того, що дійсно в оренду за вказаним договором оренди передано нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці.
Тому, дійсно вбачається що фактично ТОВ «Антей-С»передало в оренду МПП «Лагуна»земельну ділянку.
Проте, ТОВ «Антей-С», як орендодавець за вказаним договором не є власником земельної ділянки.
Земельна ділянка за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2 (у тому числі спірна земельна ділянка), яка раніше мала адресу вул. Силікатна, 10, належить до сфери розпорядження Сєвєродонецької міської ради (з урахуванням п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України).
Сєвєродонецька міська рада передала спірну земельну ділянку громадянці Співак О.В. по договору оренди від 05.06.2006р., а остання згодом за згодою орендодавця передала її в суборенду позивачу у справі.
Таким чином, договір оренди від 02.01.2004р., за яким фактично в оренду передана земельна ділянка укладено ТОВ «Антей-С»як орендодавцем не уповноваженою особою.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 760 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
При укладенні договору оренди від 02.01.2004р. порушено права Сєвєродонецької міської ради, як уповноваженого органу на передачу в оренду землі, та відповідно, зокрема ст. 760 Цивільного кодексу України та п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право визнати недійсним пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
За таких підстав, суд визнає недійсним договір оренди від 02.01.2004р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Антей-С», як орендодавцем та малим приватним підприємством «Лагуна».
Вимоги позивача про стягнення збитків у сумі 5847,20 грн. не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, яка регламентує відшкодування збитків:
1. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
2. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майновою шкодою є шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди - відповідача; наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою); вина відповідача - заподіювача шкоди.
Враховуючи фактичні обставини справи, суду не доведено належним чином всіх складових обставин, що можуть бути підставами стягнення з відповідача заявлених збитків.
Позивачем також не доведено фактичні дані, покладені в основу розрахунку збитків та відповідно заявлені збитки є необґрунтованими. Так, позивачем не доведено чіткий розмір площі земельної ділянки незаконно займаної відповідачем, виходячи з якої здійснено розрахунок збитків. Тому, вимоги про стягнення збитків не підлягають задоволенню.
Вимога позивача щодо стягнення збитків у сумі 1500 грн. 00 коп., які він поніс на оплату правової допомоги, є необґрунтованою, та відхиляється судом з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
В силу ч.2 ст.22 ЦК України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.
При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.
Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 1500 грн. 00 коп., витрачена ним у зв'язку з отриманням правової допомоги від іншої особи безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором. (постанова Верховного Суду України від 04.03.2002р. №2/217).
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. Підлягає визнанню недійсним, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України договір оренди від 02.01.2004р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Антей-С»та малим приватним підприємством «Лагуна». Відповідач у п'ятиденний термін з дня набрання судовим рішенням законної сили повинен звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2 шляхом демонтажу козлового крану, прибирання з цієї земельної ділянки металобрухту, будівельних матеріалів, металевої конструкції та іншого майна. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України здійснені позивачем при подачі позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог, у складі: 85 грн. витрат зі сплаченого державного мита (за вимогами немайнового характеру про звільнення відповідачем земельної ділянки) та 59 грн. зі сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Визнати недійсним договір оренди від 02.01.2004р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Антей-С»та малим приватним підприємством «Лагуна».
2. Позов задовольнити частково.
3. Малому приватному підприємству «Лагуна», м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б. 9а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31053822, у п'ятиденний термін з дня набрання судовим рішенням законної сили звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2 шляхом демонтажу козлового крану, прибирання з цієї земельної ділянки металобрухту, будівельних матеріалів, металевої конструкції та іншого майна.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Малого приватного підприємства «Лагуна», м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б. 9а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31053822, на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «Метеор», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Єгорова, б. 22, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31220104 витрати зі сплати державного мита у сумі 85 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 17.01.2007р.
Суддя (головуючий)
Суддя
Суддя
Є.Ю. Пономаренко
А.Г. Ворожцов
Б.В. Яресько
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 366014 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Пономаренко Є.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні