Постанова

від 27.03.2007 по справі 15/486пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/486пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.03.2007  року                                                                      Справа № 15/486пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                                  Бойченка К.І.

суддів                                                            Єжової С.С.

                                                                Семендяєвої І.В.

Секретар судового засідання:                         Наумов Б.Є.

За участю представників сторін:

від  позивача:                                                                 -Погребняк А.В., представник за дов. б/н від 26.10.06;

-Юсупжанов Р.А., представник за дов. №84/1 від 26.10.06;

від відповідача:                                             -Трет'яченко А.В., представник за дов. б/н від 14.11.06;

від третьої особи –ТОВ “Антей - С”,

м. Сєвєродонецьк  Луганської області:          -Федько В.С., директор, наказ №10/к;

від третьої особи –Сєвєродонецька

міська рада Луганської області:                    -Шарнікова І.І., головний спеціаліст юридичного

відділу, дов. №2481 від 27.07.05;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                                            Малого приватного підприємства “Лагуна”, м. Луганськ

на рішення          

господарського суду                                        Луганської області

від                                                            12.01.07

по справі                                                  №15/486пн (колегія: головуючий суддя –

  Пономаренко Є.Ю., суддя - Ворожцов А.Г.,

  суддя –Яресько Б.В.)

за позовом                                                  Приватного виробничо-комерційного підприємства

          “Метеор”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача                                        Малого приватного підприємства “Лагуна”, м. Луганськ

треті особи на стороні

відповідача, які не заявляють

самостійних вимог

на предмет спору                                        1.Товариство  з обмеженою відповідальністю

“Антей-С”, м. Сєвєродонецьк Луганської області;

                                                            2.Сєвєродонецька міська рада Луганської

області, м. Сєвєродонецьк Луганської області;

про                                                            звільнення земельної ділянки

та стягнення 7347 грн. 20 коп.

В С Т А Н О В И В:

          У судовому засіданні 20.03.07 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 27.03.07.

          У жовтні 2006 року Приватне виробничо - комерційне підприємство “Метеор”,           м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом –ПВКП “Метеор”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою з вимогами про спонукання Малого приватного підприємства “Лагуна”, м. Луганськ (далі за текстом –МПП “Лагуна”, відповідач), у п'ятиденний термін з дня набрання судовим рішенням законної сили звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, площею 6040 м2, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Заводська,  1-Р2, та про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 7347 грн. 20 коп., заподіяних позивачу внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки.

18.12.06 позивач подав до господарського суду Луганської області заяву від 15.12.06 №103 про уточнення позовних вимог, у якій він на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України просить прийняти пункт 1 позовних вимог, викладених у позовній заяві, в наступній редакції: зобов‘язати відповідача у 5-денний термін з дня набрання судовим рішенням законної сили звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 0,5081га, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Заводська, 1-Р2, шляхом демонтажу козлового крану, прибирання з цієї земельної ділянки металобрухту, будівельних матеріалів, металеві конструкції та іншого майна.

Решта вимог за позовною заявою про стягнення з відповідача збитків у сумі 7347 грн. 20 коп., заподіяних внаслідок самовільного зайняття ним земельної ділянки, позивачем залишена без змін. Так, заявою №103 від 15.12.06 конкретизовано тільки першу позовну вимогу. Згадана заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом першої інстанції до провадження.

Позивач підтримав остаточні вимоги у повному обсязі.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 18.12.06 залучив до справи №15/486пн у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Антей-С”,                            м. Сєвєродонецьк Луганської області, та Сєвєродонецьку міську раду Луганської області,     м. Сєвєродонецьк Луганської області.

          Рішенням від 12.01.07 по справі №15/486пн господарський суд Луганської області визнав недійсним договір оренди від 02.01.04, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Антей-С” та Малим приватним підприємством “Лагуна”; позов задовольнив частково; спонукав Мале приватне підприємство “Лагуна” (відповідача у справі) у п'ятиденний термін з дня набрання судовим рішенням законної сили звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2, шляхом демонтажу козлового крану, прибирання з цієї земельної ділянки металобрухту, будівельних матеріалів, металевої конструкції та іншого майна; в решті позовних вимог відмовив; стягнув з відповідача  на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн. 00 коп.

          Дане рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:

          -матеріалами справи підтверджується, що на частині земельної ділянки, яка має знаходитися у правомірному користуванні позивача, насправді знаходиться майно відповідача без належних правових підстав, тобто відповідач використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України;          

          -належним користувачем спірної земельної ділянки є підприємство позивача на підставі договору суборенди землі №040641900235 від 16.06.06, з урахуванням договору №040641900203 оренди землі від 05.05.06, укладеним між Сєвєродонецької міською радою та громадянкою Співак О.В. Вказані договори укладені правомірно, є чинними на даний час та не визнані недійсними в судовому порядку;

          -відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди –відповідача; наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою); вина відповідача –заподіювача шкоди;

          -суду не доведено належним чином всіх складових обставин, що можуть бути підставами стягнення з відповідача заявлених збитків;

          -позивачем також не доведено фактичні дані, покладені в основу розрахунку збитків та відповідно заявлені збитки є необґрунтованими. Так, позивачем не доведено суду чіткий розмір площі земельної ділянки незаконно займаної відповідачем, виходячи з якої  здійснено розрахунок збитків;

          -вимога позивача щодо стягнення збитків у сумі 1500 грн. 00 коп., які він поніс на оплату правової допомоги, є необґрунтованою, оскільки ця грошова сума не може розглядатися як завдані позивачу збитки, тому, що такі витрати не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 12.01.07 по справі №15/486пн, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 16.02.07 б/н та уточнення до неї, у яких просить зазначене рішення скасувати та залишити позовні вимоги без задоволення.

          В обґрунтування згаданої апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення, були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають матеріалам справи.

          Позивач –Мале приватне підприємство “Лагуна”, м. Луганськ, та третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Товариство з обмеженою відповідальністю “Антей-С”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, проти апеляційної скарги відповідача заперечили за доводами, викладеними у їх відзивах №23/03 від 13.03.07 та б/н від 20.03.07, відповідно, та просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

          Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Сєвєродонецька міська рада Луганської області, відзиву на апеляційну скаргу відповідача до Луганського апеляційного господарського суду на подала.

          Згідно зі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 22.02.07 для розгляду апеляційної скарги Малого приватного підприємства “Лагуна”, м. Луганськ, від 16.02.07 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 12.01.07 по справі №15/486пн була призначена судова колегія у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя –Баннова Т.М., суддя –Єжова С.С.  

          У зв'язку з хворобою судді Баннової Т.М. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.03.07, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю  Баннову Т.М. виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №15/486пн та призначено до складу судової колегії суддю Семендяєву І.В.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, між Сєвєродонецької міською радою Луганської області як орендодавцем та фізичною особою Співак Ольгою Володимирівною як орендарем 05.06.06 укладений договір №040641900203 оренди землі, згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,1442 га,  яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2 (т.1, а.с. 10-11, далі за текстом договір оренди).

В подальшому зазначена земельна ділянка передана в суборенду за договором суборенди землі №040641900235, укладеним 16.06.06 між фізичною особою Співак О.В. та Приватним виробничо-комерційним підприємством “Метеор” (т.1, а.с. 17-18, далі за текстом –договір суборенди).

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на зазначений договір суборенди.

Умовами п. 6 договору суборенди сторони за ним визначили, що земельна ділянка, яка передається в суборенду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Згідно з п. 7 договору суборенди особливості об'єкта суборенди, які можуть вплинути на суборендні відносини, відсутні.

На суборендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб (п. 24 договору суборенди).

Передача в суборенду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку (п. 25 договору суборенди).

Орендар (Співак О.В.) та суборендар (позивач у справі) 29.06.06 склали та підписали акт передачі –прийняття земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про оренду землі” орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Умови договору оренди не передбачають право Співак О.В. передавати орендовану земельну ділянку в суборенду без згоди орендодавця.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 18.10.06, а також ухвалами від 03.11.06 і від 24.11.06 у даній справі господарський суд Луганської області витребував від позивача докази згоди орендодавця на передачу орендарем земельної ділянки в суборенду позивачу.

У письмових поясненнях від 01.11.06 №88 і від 21.11.06 №93 позивач зазначив, що доказами згоди орендодавця на передачу земельної ділянки в суборенду є висновок комісії по підготовці висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок Протокол №20 від 27.06.06 (підписаний начальником відділу земельних орендних відносин Сєвєродонецької міської ради) та реєстрація договору суборенди землі у Сєвєродонецькому міському реєстраційному офісі Луганської регіональної філії ДП “Центр державного земельного кадастру”, про що вчинено запис за №040641900235 від 29.06.06.

Судовою колегією ці доводи позивача до уваги не приймаються, оскільки договір суборенди, на підставі якого заявлений позов, як вищевказано, укладений 16.06.06 і доказів надання згоди Сєвєродонецькою міською радою на момент укладання договору суборенди та його схвалення після дати укладення, позивачем не надано.

Орендарем за договором суборенди є фізична особа (Співак О.В.), яка має певні права та інтереси за цим договором.

Враховуючи зазначені обставини, судова колегія вважає неможливим вирішити питання щодо дійсності договору суборенди за правилами п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, Сєвєродонецькою міською радою Луганської області (третьою особою у справі) 16.01.01 було прийнято рішення №78, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Антей-С”, м. Сєвєродонецьк Луганської області (також третя особа у даній справі), надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,8191 га  в районі території комбінату будівельних матеріалів та конструкцій з боку вул. Заводська       (м. Сєвєродонецьк).

На виконання рішення Сєвєродонецької міської ради від 16.01.01 №78 ТОВ “Антей-С” видано державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №006127 від 16.01.01.

02.01.04 ТОВ “Антей-С” та МПП “Лагуна” уклали договір оренди площадки для переробки і схову чорного та кольорового металобрухту загальною площею 1000 кв.м., які розташовані за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Силікатна, 10, який діяв до 31.12.05.

11.05.06 Сєвєродонецькою міською радою прийнято рішення №57 “Про переоформлення в оренду земельної ділянки гр. Співак О.В.”,  відповідно до пункту 3 якого припинено Товариству з обмеженою відповідальністю “Антей-С” право постійного користування на земельну ділянку, передану під цех по переробці деревини, площею 0,8191 га, за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Силікатна, 10, та передано в довгострокову оренду, строком на 25-ть років гр. Співак О.В. земельну ділянку площею 1,1442 га за адресою:          м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2, за рахунок земель, які знаходились в користуванні ВАТ “Антей-С” та земель міської ради.

З якої відповідної площі складається загальна площа земельної ділянки (1,1442 га) чітко не визначено.

У пункті 1 рішення №57 “Про переоформлення в оренду земельної ділянки гр. Співак О.В.” Сєвєродонецька міська рада затвердила гр. Співак Ользі Володимирівні проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під склад подрібнено в'яжучих за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2.  

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що надання у користування земельної ділянки, яка перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до частини 3 статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Згідно з частиною 4 статті 142 Земельного кодексу України власник земельної    ділянки    на    підставі    заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Дані про вилучення земельної ділянки площею 0,8191 га, якою користувалось ТОВ “Антей-С” на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №006127 від 16.01.01, в порядку ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України, в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи (т. 2, а. с. 17) знаходиться світлокопія заяви ТОВ “Антей-С” без дати і номеру на ім'я Сєвєродонецького міського голови, у якій ТОВ  “Антей-С” просить вилучити у нього земельну ділянку площею 0,8191 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту №418 (реєстраційний номер в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею). Зі світлокопії цієї заяви не вбачається, що заява була отримана Сєвєродонецькою міською радою і за відповідною датою.

Вищевказана світлокопія заяви ТОВ “Антей - С” без дати та номеру про відмову від земельної ділянки площею 0,8191 га за адресою: вул. Силікатна, 10, м. Сєвєродонецька, яка була надана у користування згідно державного акта ІІ-ЛГ №006127 від 16.01.01, містить лише запис про те, що зазначений державний акт 01.09.05 був переданий до управління земельних ресурсів і не містить даних щодо його отримання Сєвєродонецькою міською радою за відповідною датою.

Інші докази відмови ТОВ “Антей -С” від права користування вищевказаною земельною ділянкою в матеріалах справи відсутні.

Тобто, в матеріалах справи відсутні безспірні докази того, що на момент прийняття Сєвєродонецькою міською радою рішення №57 від 11.05.06, вже існувала заява ТОВ “Антей-С” про відмову від права користування земельною ділянкою.

Позивач в обґрунтування заяви про уточнення позовних вимог від 15.12.06 за №103 (т.1, а.с. 147) надав до справи акт від 05.12.06 обстеження земельної ділянки за адресою:     м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1-Р2, який складений та підписаний заступником начальника управління земельних ресурсів Сєвєродонецької міської ради Шляхтич О.Б., державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у                         м. Сєвєродонецьку Нагуляк Н.М., головним спеціалістом юридичного відділу Сєвєродонецької міської ради Шарніковою І.І. та техніком –геодезистом КП “Землевпорядник” Бондарем А.М. (далі за текстом – акт обстеження).

В акті обстеження зазначено, що на виконання ухвали господарського суду Луганської області по справі №15/486 пн від 24.11.06, було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вул.. Заводська, 1-Р2.

В ході обстеження, як вказується далі, встановлено, що рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради №57 від 11.05.06 Співак О.В. передано в довгострокову оренду, строком на 25 років земельну ділянку під склад подрібнено в'яжучих площею 1,1442 га по вул. Заводській, 1-Р2.

Укладено договір оренди землі №040641900203 від 05.06.06

На частині вищевказаної земельної ділянки, як слідує з цього акту, площею орієнтовано 0,5081 га розташовано козловий кран, який є власністю МПП “Лагуна”, будівельні матеріали (блоки), металеві споруди та металобрухт.

Разом з тим, зазначеною групою осіб не обумовлені індивідуальні ознаки вказаного козлового крану, зокрема, заводський номер, дата виготовлення (випуску), марка.

Також відсутні дані щодо належності цього козлового крану відповідачу та наявності або відсутності на цій земельній ділянці іншого козлового крану.

Крім того, відсутні конкретні дані щодо кількості та належності вищевказаних будівельних матеріалів (блоків), металевих споруд та металобрухту саме відповідачу, а земельна ділянка, яка за доводами позивача зайнята відповідачем, зазначена у приблизному розмірі (площі), без визначення мереж на місцевості.

Про те, що позивачем не доведено чіткий розмір площі земельної ділянки, незаконно займаної відповідачем, виходячи з якої здійснено розрахунок збитків, зазначив вірно і господарський суд Луганської області в оскаржуваному рішенні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу належить кран козловий двухконсольний  електричний ККС-10, рік випуску 1978 року, заводський №151, з рухомою кабіною і влаштованою підкрановою колією, який розташований за адресою:                         м. Сєвєродонецьк, вул. Силікатна, 10 (т.2, а. с. 23).

В матеріалах справи відсутні дані щодо зміни адреси земельної ділянки площею 0,8191 га, яка передавалась у користування ТОВ “Антей-С” за державним актом на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №006127 від 16.01.01.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості немайнових позовних вимог, задовольняючи позов у цій частині, причому не зазначивши в резолютивній частині оскаржуваного рішення площу земельної ділянки, яку відповідач зобов'язаний звільнити.

Судова колегія погоджується з рішенням господарського суду Луганської області від 12.01.07 у даній справі у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у сумі 7347 грн. 20 коп., з яких 5847 грн. 20 коп. –це збитки, заподіяні внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, понесених з суборендної плати, та 1500 грн. 00 коп. –це витрати на правову допомогу за позовом.

Так, позивач у частині заявлених майнових вимог посилається на положення ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України і ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України  збитками є: -втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); -доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні положення регламентуються ст.ст. 224 і 225 Господарського кодексу України, згідно з якими учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати нанесені цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майновою шкодою є шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди; наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою); вина заподіювача шкоди.

За недоведеністю та необґрунтованістю немайнових позовних вимог безпідставні вимоги позивача щодо решти майнових позовних вимог –стягнення збитків у сумі 5847 грн. 20 коп., понесених з суборендної плати земельної ділянки, яка за доводами позивача ним не використана з вини відповідача, а також стягнення збитків у сумі 1500 грн. 00 коп., понесених з оплати правової допомоги, а всього у сумі 7347 грн. 20 коп.

Суд першої інстанції помилково, застосувавши положення п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, визнав недійсним вищевказаний договір оренди, укладений 02.01.04 між ТОВ “Антей-С” (третьою особою у справі) та МПП “Лагуна” (відповідачем у справі), який припинив свою дію 31.12.05, оскільки цей договір не пов'язаний з предметом спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги до задоволення не підлягають у повному обсязі.

Тому, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку про:

-часткове задоволення апеляційної скарги Малого приватного підприємства “Лагуна”, м. Луганськ, від 16.02.07 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 12.01.07 по справі №15/486пн;

-зміну рішення господарського суду Луганської області від 12.01.07 по справі №15/486пн з виключенням з резолютивної частини цього рішення пунктів 1, 2 і 3, а тому: пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 12.01.07 по справі №15/486пн слід вважати пунктом 1, який викласти у наступній редакції: “1. У задоволенні позову відмовити повністю.”; пункт 5 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 12.01.07 по справі №15/486пн слід вважати пунктом 2, який викласти у наступній редакції: “2.Витрати по сплаті державного мита у сумі 187 грн. 00 коп. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. за позовом покласти на позивача –Приватне виробничо - комерційне підприємство “Метеор”, м. Сєвєродонецьк Луганської області.”

         Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на позивача –Приватне виробничо-комерційне підприємство “Метеор”, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

          Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України Малому приватному підприємству “Лагуна”, м. Луганськ (заявнику апеляційної скарги), ідентифікаційний код №31053822, слід повернути з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні апеляційної скарги  державне мито у сумі  42 грн. 50 коп. за платіжним дорученням №36 від 25.01.07, яке знаходиться у матеріалах справи №15/486пн (т.2, а.с. 110).

          У судовому засіданні за згодою присутніх оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 47, 49, 85, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства “Лагуна”, м. Луганськ, від 16.02.07 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 12.01.07 по справі №15/486пн  задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 12.01.07 по справі №15/486пн змінити.

3.Пункти 1, 2 і 3 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 12.01.07 по справі №15/486пн виключити.

4.Пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 12.01.07 по справі №15/486пн вважати пунктом 1, який викласти у наступній редакції:            “1. У задоволенні позову відмовити повністю.”

5.Пункт 5 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 12.01.07 по справі №15/486пн вважати пунктом 2, який викласти у наступній редакції: “2.Витрати по сплаті державного мита у сумі 187 грн. 00 коп. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. за позовом покласти на позивача –Приватне виробничо - комерційне підприємство “Метеор”, м. Сєвєродонецьк Луганської області.”

         6.Стягнути з  Приватного виробничо - комерційного підприємства “Метеор”,            вул. Єгорова, 22, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код №31220104, рахунок №26005043386600 в АКІБ УкрСиббанк м. Харкова, МФО 351005, на користь Малого приватного підприємства “Лагуна”, вул. Коцюбинського, буд. 9 “а”,               м. Луганськ, 91055, ідентифікаційний код №31053822, поточний рахунок №26000959676165 в Луганській філії  Першого українського міжнародного банку, м. Луганськ, МФО 304966, витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду.

          7.Повернути Малому приватному підприємству “Лагуна”, м. Луганськ, ідентифікаційний код №31053822, з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні апеляційної скарги  державне мито у сумі  42 грн. 50 коп. за платіжним дорученням №36 від 25.01.07, яке знаходиться у матеріалах справи №15/486пн.

          Підставою для повернення із Державного бюджету України зайве сплаченого державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.

          Доручити  господарському суду Луганської області видати відповідний  наказ.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             К.І. Бойченко

Суддя                                                                                С.С. Єжова

Суддя                                                                                І.В. Семендяєва