Постанова

від 13.01.2014 по справі 34/5005/6771/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2014 року Справа № 34/5005/6771/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Подобєд І.М. (доповідач),

суддів : Березкіна О.В., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання: Погорєлової Ю.А.

за участі представників сторін:

від позивача: представник у судове засідання не з'явився;

від відповідача-1: Тараненко А.І. представник, довіреність № б/н від 09.12.2013р.;

від відповідача -2: представник у судове засідання не з'явився;

від третьої особи: представник у судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендіс ЛТД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2013р. у справі №34/5005/6771/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендіс ЛТД", м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк", м. Київ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоленд - Дніпро", м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ

про визнання недійсними договору кредиту та договору іпотеки

за зустрічним позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоленд-Дніпро", м.Дніпропетровськ

до відповідача-1 за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендіс ЛТД", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2 за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "УніКредіт Банк", м. Київ

про визнання договору іпотеки від 04.07.2008р. № 726 припиненим

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_3, м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендіс ЛТД", м.Дніпропетровськ

відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "УніКредіт Банк", м.Київ

про визнання Договору іпотеки недійсним, визнання права власності, припинення права власності та усунення перешкод у здійсненні права власності

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Лендіс ЛТД» 21.10.2010р. звернулось з позовом до ВАТ "УніКредит Банк", яке є правонаступником ТОВ «УніКредіт Банк», та до ТОВ "Автоленд - Дніпро", в якому просить господарський суд: 1) визнати недійсним кредитний договір № 121-СВ від 30.05.2008р.; 2) визнати недійсним договір іпотеки № 726 від 04.07.2008р.; 3) визнати такою, що підлягає скасуванню та вилученню з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис щодо існуючого обмеження на нерухоме майно, а саме запис №727/91; 4) визначити, що рішення суду в частині скасування та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записів щодо існуючих обмежень на нерухоме майно підлягає виконанню відповідними реєстраторами, визначеними згідно Положенню про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим Наказом Мін'юсту України від 09.06.1999 року №31/5 та Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. №410.

17.11.2010р. ТОВ «Лендіс ЛТД» звернулося до господарського суду із заявою про зміну предмету позову (а.с. 66-68, том 1) , в якій фактично залишило незмінними свої первісні позовні вимоги про визнання недійсними кредитного договору № 121-СВ від 30.05.2008р. і договору іпотеки від 04.07.2008р. № 726 та скасувати заборони щодо відчуження на нерухоме майно, але при цьому уточнило обставини та правові підстави своїх позовних вимог.

Так в обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Лендіс ЛТД» вказує, що спірний кредитний договір містить умови надання та повернення кредитних коштів, сплату відсотків не в грошовій одиниці України, а в іноземній валюті - доларах США, і оскільки на вказану операцію з іноземною валютою банк повинен мати індивідуальну ліцензію, яка у обох сторін, відсутня, оспорюваний кредитний договір не відповідає вимогам діючого законодавства (ст.ст. 2, 19 Закону України «Про банківську діяльність») та повинен бути визнаний недійсним із застосуванням положень ст.ст. 91, 203, 215, 227 Цивільного кодексу України. Вважає, що в силу положень ст. 548 Цивільного кодексу України, недійсність оспорюваного кредитного договору, спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, тобто й оспорюваного договору іпотеки. Також ТОВ «Лендіс ЛТД» стверджує, що в тексті довіреності №5587 від 20.06.2008р., яка була видана колишнім директором ТОВ "Лендіс ЛТД" ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5 на право укладення іпотечного договору, замість директора підписалась інша особа. Таким чином, при її посвідчені порушені умови ст.ст. 207, 246 Цивільного кодексу України, що є додатковою підставою для визнання договору іпотеки недійсним, згідно положень ст.ст. 203, 207, 215, 246 Цивільного кодексу України, внаслідок його укладання неуповноваженою особою, тобто особою, яка не мала необхідного обсягу дієздатності.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010р. у справі №3/178-10 (суддя Юзіков С.Г.) в задоволенні позову відмовлено (а.с. 30-33 том 2).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2011р. у справі №3/178-10 залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Лендіс ЛТД", а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010р. залишено без змін (а.с. 165-166 том 2).

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2011р. скасовані постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2011р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010р.,а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 30-33, а.с. 165-166, а.с. 222-224 том 2) для розгляду клопотання ТОВ «Лендіс ЛТД» (а.с. 76-78 том 1) про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011р. справу прийнято до свого провадження суддею Примаком С.А. із присвоєнням їй нового номеру - справа № 34/5005/6771/2011 ) (а.с. 1 том 3).

20.10.2011р. від ТОВ «Автоленд-Дніпро» надійшов зустрічний позов, в якому відповідачами є: ТОВ "Лендіс ЛТД" та ПАТ "УніКредит Банк", як правонаступник ВАТ «УніКредіт Банк» та ТОВ «УніКредіт Банк». У своєму зустрічному позові ТОВ «Автоленд-Дніпро» просить господарський суд визнати кредитний договір № 121-СВ від 30.05.2008р. розірваним, а зобов'язання за ним припиненими на підставі положень ст.ст. 652, 653 Цивільного кодексу України, а також просить господарський суд визнати договір іпотеки №726 від 04.07.2008р. припиненим (а.с. 8-11 том 4). Позовні вимоги ТОВ «Автоленд - Дніпро» за зустрічним позовом обґрунтовані посиланням на те, що протягом 2009 - 2011 років відносно ТОВ «Автоленд-Дніпро» тричі порушувались справи про банкрутство і за наслідками розгляду останньої справи №Б38/8-11 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011р. ТОВ «Автоленд-Дніпро» визнано банкрутом та розпочата процедура ліквідації підприємства. На думку ТОВ «Автоленд-Дніпро» це є суттєвою зміною обставин у порівнянні із обставинами, якими керувались сторони при укладанні кредитного договору №121-СВ від 30.05.2008р., оскільки порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє того, на що вони розраховували при укладенні цього договору, що є підставою (відповідно до положень ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України) для розірвання цього договору та визнання припиненими зобов'язань за цим договором в силу положень ст.653 Цивільного кодексу України. За вказаних обставин ТОВ «Автоленд - Дніпро» вважає, що на підставі визнання кредитного договору №121-СВ від 30.05.2008р. розірваним, а зобов'язань за ним припиненими, згідно ст. 593 Цивільного кодексу України, є відповідні підстави для визнання договору іпотеки №726 від 04.07.2008р. припиненим.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2011р. справа №34/5005/6771/2011 прийнята до провадження суддею Калиниченко Л.М. (а.с. 22 том 4).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012р. зустрічний позов ТОВ «Автоленд-Дніпро» прийнятий до розгляду. Цією ж ухвалою суду здійснено заміну ВАТ «УніКредіт Банк» на його правонаступника ПАТ «УніКредит Банк» з новою юридичною адресою: 01034, м. Київ, вул.Ярославів Вал, 14 А, код ЄДРПОУ 21753123) (а.с. 102-104 том 5).

17.01.2013р. від фізичної особи ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "Лендіс ЛТД" та ТОВ "УніКредит Банк" про визнання недійсним договору іпотеки №726 від 04.07.2008р., що був укладений між ТОВ «Лендіс ЛТД» та ПАТ «УніКредіт Банк», про визнання права власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 та про усунення перешкод у здійсненні права власності, а саме: припинити право власності ТОВ «Лендіс ЛТД» на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2; виселити ТОВ «Лендіс ЛТД» з нерухомого майна - комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2; скасувати записи щодо обтяження зазначеного нерухомого майна у Державному реєстрі іпотек - запис № 7511862, контрольна сума 7229ДД9566, РПВН 10168267, контрольна сума 38814В296Д, РПВН 10168267; визначити, що рішення суду в частині скасування та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записів щодо існуючих обмежень на нерухоме майно підлягає виконанню відповідними реєстраторами, визначеними згідно Положенню про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим Наказом Мін'юсту України від 09.06.1999 року №31/5 та Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. №410 (а.с. 105-109 том 5).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2013р. заява фізичної особи ОСОБА_3 прийнята до розгляду, як заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору (а.с. 124 том 5).

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 вказує, що 28.02.2008р. між ним та іншою фізичною особою - ОСОБА_6 (Позичальник) був укладений договір позики б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_3 була надана ОСОБА_6 позика у сумі 7500000,00 грн. на строк до 28.03.2008р., а в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки №1-10/03/08 від 10.03.2008р., відповідно до умов якого в іпотеку було передано комплекс будівель і споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.03.2008р. Вказує, що рішенням Постійно діючого третейського суду «Південно-Східний Межрегіональний» від 19.05.2008р. визнано дійсними укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 договір іпотеки та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а також визнано за ОСОБА_3 право власності на зазначену нерухомість. Вказує, що листом від 15.02.2010р. ОСОБА_3 попросив ТОВ «Лендіс ЛТД» звільнити нерухомість, однак листом від 20.04.2010р. ТОВ «Лендіс ЛТД» повідомило про невизнання ним права власності на цю нерухомість за ОСОБА_3, а також про те, що 04.07.2008р. нерухомість передано в іпотеку ТОВ «УніКредіт Банк». Вважає, що наведені обставини свідчать про оспорювання ТОВ «Лендіс ЛТД» права власності ОСОБА_3 на зазначену нерухомість, у зв'язку з чим він змушений пред'явити позов про визнання його права власності та припинення права власності цього відповідача, а також вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, відповідно до ст. ст. 321, 346, 391, 392 Цивільного кодексу України та ст.ст. 12, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку». Наголошує на тому, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має бути власником предмета іпотеки, однак іпотечний договір №726 від 04.07.2008р., що був укладений між ТОВ «Лендіс ЛТД» та ВАТ «УніКредіт Банк», було укладено у період, коли ТОВ «Лендіс ЛТД» вже не був власником зазначеної нерухомості. Вважає відсутніми правові підстави для обтяження належного йому нерухомого майна іпотекою за іпотечним договором №726 від 04.07.2008р., оскільки ОСОБА_3, як власник цього майна, не мав волевиявлення передавати його в іпотеку третім особам. За таких обставин ОСОБА_3 просить визнати договір іпотеки №726 від 04.07.2008р. недійсним та захистити його порушені права шляхом визнання права власності на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, та усунути перешкоди у користуванні цим майном шляхом виселення ТОВ «Лендіс ЛТД» та скасування у Державному реєстрі іпотек відповідних записів про обтяження цього нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2013р. у справі №34/5005/6771/2011 (суддя Калиниченко Л.М.) відмовлено в позові ТОВ «Лендіс ЛТД» та зустрічному позові ТОВ «Автоленд - Дніпро», припинено провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Автоленд - Дніпро» та до ПАТ «УніКредіт Банк» про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні права власності (а.с. 152-158 том 6).

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2013р. у справі №34/5005/6771/2011 ТОВ «Лендіс ЛТД» звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить означене судове рішення скасувати повністю в зв'язку з порушенням норм процесуального права України, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 14-15 том7).

В обґрунтування вимог у апеляційній скарзі ТОВ «Лендіс ЛТД» вказує, що останній процесуальний документ, який було надіслано поштою на адресу ТОВ «Лендіс ЛТД» і отримано ним, це була ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013р. у справі №34/5005/6771/2011 про призначення судової експертизи. Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення справу було розглянуто господарським судом за відсутності ТОВ «Лендіс ЛТД», не повідомленого належним чином про місце засідання суду. Також вважає, що господарський суд прийняв рішення про права та обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі - ОСОБА_3 та ТОВ «Автоленд-Дніпро». В заяві про відновлення строків звернення з апеляційною скаргою ТОВ «Лендіс ЛТД» вказує, що не мало можливості звернутися із апеляційною скаргою у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з тим, що про прийняте у справі рішення дізналося тільки 16.10.2013р.

09.12.2013р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом відновлено ТОВ «Лендіс ЛТД» строк подання апеляційної скарги та прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Лендіс ЛТД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2013р. у справі №34/5005/6771/2011, яка призначена до розгляду у судове засідання 16.12.2013р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Іванов О.Г., Березкіна О.В.

В судове засідання 16.12.2013р. з'явився представник ПАТ "УніКредит Банк". Представники інших сторін в судове засідання не з'явились, про місце, день та час судового засідання вчасно були повідомлені.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «УніКредіт Банк» вказує, що 28.03.2013р. за клопотанням ТОВ «Лендіс ЛТД» господарським судом Дніпропетровської області було призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі. В подальшому в зв'язку з ненаданням судовому експерту необхідних для проведення дослідження документів та матеріалів, справу було повернуто до суду, а провадження у справі було поновлено та призначено чергове судове засідання. При цьому з матеріалів справи вбачається, що процесуальні документи господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду ТОВ «Лендіс ЛТД» не отримував через те, що за зареєстрованою адресою не знаходиться. Відносно позовних вимог ТОВ «Лендіс ЛТД» вважає, що посилання цієї особи на те, що кредитний договір, укладений між банком та ТОВ «Автоленд-Дніпро» є мультивалютним, в зв'язку з чим, на думку ТОВ «Лендіс ЛТД», він є незаконним та підлягає визнанню недійсним, є неправомірними, оскільки не відповідає усталеній судовій практиці застосування законодавства України у східних зі спірними правовідносинах. Щодо вимог ТОВ «Лендіс ЛТД» про визнання недійсним договору іпотеки з підстав відсутності повноважень у представника ТОВ «Лендіс ЛТД» ОСОБА_5 на підписання оскаржуваного договору іпотеки вказує, що матеріали справи містять беззаперечні докази (нотаріальні заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5) того, що довіреність від імені ТОВ «Лендіс ЛТД» на ім'я ОСОБА_5 була підписана особисто директором цього товариства ОСОБА_4 і відповідно ОСОБА_5 мав усі повноваження на підписання оспорюваного іпотечного договору. На думку ПАТ «УніКредіт Банк» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Однак, на думку ПАТ «УніКредіт Банк», матеріали справи містять достатню кількість поданих сторонами спору доказів, на підставі яких суд може винести законне та обґрунтоване рішення, в зв'язку з чим наразі дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, відсутня. Вважає, що навіть якщо припустити, що ОСОБА_4 насправді не підписував довіреності від імені ТОВ «Лендіс ЛТД» на імя ОСОБА_5, даний факт не буде мати ніякого юридичного значення для дійсності іпотечного договору, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів того, що ПАТ «УніКредіт Банк» знало чи за всіма обставинами не могло не знати про відсутність повноважень ОСОБА_5 на підписання іпотечної угоди. Вказує також на те, що після укладання оскаржуваного договору ТОВ «Лендіс ЛТД» було вчинено дії, направлені на виконання умов п. 2.6 іпотечного договору, а саме було укладено договори добровільного страхування іпотечного нерухомого майна. Наголошує на тому, що висновок судового експерта у будь-якому випадку не зможе спростувати правову конструкцію п. 2 ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України та бути належним доказом недійсності іпотечного договору. Зазначає при цьому, що суд першої інстанції неодноразово надавав ТОВ «Лендіс ЛТД» можливість подати, витребувані експертом матеріали, але ТОВ «Лендіс ЛТД» вирішив не користуватися наданими йому процесуальними правами. Стосовно позовних вимог ТОВ «Автоленд-Дніпро» вважає, що вимоги про розірвання кредитного договору не підлягають задоволенню, оскільки ТОВ «Автоленд-Дніпро» не було доведено існування одночасно чотирьох умов, які встановлені п.п. 1-4 ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, що в свою чергу є обов'язковою умовою для зміни або розірвання договору. Також ПАТ «УніКредіт Банк» просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на те, що на момент винесення оскаржуваного судового рішення діяльність ТОВ «Автоленд-Дніпро» фактично вже було припинено внаслідок визнання банкрутом, що в свою чергу унеможливлювало розгляд позовних вимог даного товариства, а натомість було підставою для припинення провадження у справі в частині заявлених ТОВ «Автоленд-Дніпро» позовних вимог. Вважає, що провадження у даній справі в частині зустрічних позовних вимог ТОВ «Автоленд-Дніпро» підлягає припиненню на підставі п. 6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, що також входить в компетенцію апеляційного господарського суду. Відносно позовних вимог позовної заяви ОСОБА_3 вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки фізична особа ОСОБА_3 не може бути позивачем у господарському судочинстві, а до того ж, аналогічні позовні вимоги ОСОБА_3 було розглянуто місцевими загальними судами України, зокрема Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська та Апеляційним судом Дніпропетровської області у цивільній справі №22-8274/2011.

У зв'язку з неявкою представників ТОВ «Лендіс ЛТД», ТОВ «Агроленд - Дніпро» та ОСОБА_3 розгляд справи в апеляційній інстанції відкладався в судовому засіданні на 13.01.2014р.

В судове засідання 13.01.2014р. представник апелянта - ТОВ «Лендіс ЛТД» не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із чим колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник ПАТ "УніКредит Банк" в судовому засіданні 13.01.2014р. заперечував на задоволенні апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Вважає, що в даному судовому засіданні можливо розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без представника ТОВ "Автоленд-Дніпро", якого на цей час виключено з державного реєстру юридичних осіб, та без представника фізичної особи ОСОБА_3, оскільки ухвала про призначення справи до розгляду на 16.12.2013р. та ухвала про відкладення розгляду справи на 13.01.2014р. цією особою були отримані вчасно.

У судовому засіданні 13.01.2014р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПАТ "УніКредіт Банк", який був присутній в судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як встановлено матеріалами справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013р. у даній справі №34/5005/6771/2011 було призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено питання чи виконано підпис на довіреності від 20.06.2008р. ТОВ Лендіс ЛТД» ОСОБА_4, а проведення цієї експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; зобов'язано ТОВ «Лендіс ЛТД» оплатити попередню вартість цієї експертизи. Цією ж ухвалою місцевого господарського суду провадження у справі №34/5005/6771/2011 було зупинено до вирішення експертом вищенаведеного питання (а.с.48-50 том 6).

15.04.2013р. господарським судом Дніпропетровської області отримано клопотання експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання судової експертизи, а саме: оригінали двох примірників довіреності від 20.06.2008р.; реєстр їх реєстрації за №5587; експериментальні зразки почерку і підпису ОСОБА_4, вільні зразки підпису ОСОБА_7 за 2008 рік на будь-яких документах до 15 документів. Зразки мають бути завірені підписом судді (а.с. 57 том 6).

Означена вище ухвала місцевого господарського суду про призначення судової експертизи була оскаржена ПАТ «УніКредіт Банк» в апеляційному порядку, але постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. апеляційна скарга ПАТ «УніКредіт Банк» залишена без задоволення, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013р. у справі №34/5005/6771/2011 залишена без змін.

Після завершення розгляду справи в апеляційній інстанції 03.07.2013р. матеріали цієї справи повернуті до суду першої інстанції. Однак 05.07.2013р. Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз направив до господарського суду Дніпропетровської області повідомлення № 965-13 від 07.06.2013р. про неможливість надання висновку почеркознавчої експертизи у справі №34/5005/6771/2011 у зв'язку з тим, що клопотання судового експерта (вих. №08/1112/1217) про надання додаткових матеріалів не виконано (а.с.132-133 том 6).

Таким чином, місцевим господарським судом були виконанні вказівки, зазначені в постанові Вищого господарського суду України від 13.04.2011р. у даній справі щодо розгляду клопотання ТОВ "Лендіс ЛТД" про призначення судової почеркознавчої експертизи, однак дослідження фахівцями питання чи виконано підпис на довіреності від 20.06.2008р. ТОВ Лендіс ЛТД» ОСОБА_4 - фактично не проведено.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013р. провадження у справі №34/5005/6771/2011 було поновлено, а справу призначено до розгляду у судовому засідання на 30.07.2013р. о 11:40 год. Ця ухвала містить відмітку канцелярії суду про відправку чотирьом адресатам (а.с. 134-135 том 6).

Однак, як свідчать матеріали справи, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013р. ТОВ «Автолед-Дніпро» отримана не була з причин не знаходження цієї особи за адресою її реєстрації вул. Автотранспортна, 2 в м.Дніпропетровську та повернута поштою до господарського суду без вручення адресату (а.с. 142-143 том 6).

В матеріалах справи наявні також рекомендовані повідомлення про поштове відправлення, які свідчать, що копія ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013р. про поновлення провадження у справі не були отримана ТОВ «Лендіс ЛТД» за адресою м. Дніпропетровськ, тупик Запорізький, 5/6 та повернута поштою до господарського суду 19.08.2013р. за спливом терміну зберігання. Не була отримана копія цієї ухвали і фізичною особою ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, оскільки також повернута поштою до господарського суду 23.08.2013р. за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 175-178 том 6).

Не зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів про належне повідомлення усіх учасників судового процесу про поновлення розгляду справи, місцевий господарський суд не відклав розгляд справи, як це передбачено ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, а оголосив в судовому засіданні перерву до 05.08.2013р. о 10:00 год. При цьому про час і місце розгляду справи в цьому судовому засіданні було повідомлено лише ПАТ «УніКредит Банк», про що свідчить відповідний протокол судового засідання в матеріалах справи (а.с. 148-149 том 6). Доказів про повідомлення решти учасників судового процесу, зокрема ТОВ «Лендіс ЛТД», матеріали справи не містять.

Копія оскаржуваного рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2013р. у справі №34/5005/6771/2011 надсилалась місцевим господарським судом на адресу ТОВ «Лендіс ЛТД», але не була отримана останнім та повернута до суду із відмітками пошти за закінченням строку встановленого для зберігання (а.с.167-174 том 6).

У справі наявна заява ТОВ «Лендіс ЛТД» про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 194 том 6), яка підтверджує доводи апелянта, що про прийняте у даній справі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2013р. ця особа дізналась 16.10.2013р.

Отже, в матеріалах справи знайшли підтвердження доводи ТОВ «Лендіс ЛТД» про те, що ця особа не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду цієї справи місцевим господарським судом в судовому засіданні 05.08.2013р., що призвело до порушення прав цієї сторони спору через недотримання принципу змагальності, який гарантовано ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

З урахуванням встановлених вище обставин колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги ТОВ "Лендіс ЛТД", яка підлягає задоволенню частково - щодо вимог про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2013р. з підстав, передбачених п. 4 ч.1 та п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, а щодо вимог про направленню справи на новий розгляд до суду першої інстанції, задоволенню не підлягає, оскільки в компетенцію суду апеляційної інстанції входить прийняття у даній справі нового рішення, згідно п. 2 ч.1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи по суті спору, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, між ТОВ "Автоленд-Дніпро" та ПАТ "УніКредит Банк" був укладений кредитний договір № 121-СВ від 30.05.2008р. із додатковими угодами (надалі - кредитний договір), в якому ТОВ "Автоленд-Дніпро" виступило в якості Позичальника, а ПАТ "УніКредит Банк" в якості Банку (а.с. 12-22 том 1).

Відповідно до умов п.п.1.1., 7.1, 7.2, 11.4 вказаного кредитного договору Банк надає Позичальнику револьверну кредитну лінію з загальною сумою кредиту 6000000,00 доларів США з можливістю отримувати в доларах США, євро та гривні, з терміном кредиту до 30.05.2009р., а повернення або дострокове погашення частки або будь-якої її частини здійснюється у валюті, в якій така частка була надана; відсотки сплачуються у валюті наданої частки; комісії та інші платежі, належні до сплати Позичальником згідно з цим договором сплачуються у еквіваленті гривні або за вимогою Банку - у валюті відповідної бази для розрахунку; банк має право на списання коштів з рахунків Позичальника в інших валютах, ніж валюта відповідного платежу, в розмірі, еквівалентному сумі заборгованості за курсами, що діють в такий час в Банку.

В якості забезпечення виконання взятих на себе обов'язків ТОВ "Автоленд-Дніпро" звернувся до ТОВ "Лендіс ЛТД" виступити майновим поручителем за вищеозначеним кредитним договором.

04.07.2008р. гр. ОСОБА_5, який діяв за довіреністю № 5587 від 20.06.2008р. було укладено від імені ТОВ "Лендіс ЛТД" з ПАТ "УніКредит Банк" іпотечний договір (а.с. 23-31 том 1), за яким ТОВ "Лендіс ЛТД" передало в іпотеку належні йому будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, в якості забезпечення виконання зобов'язання ТОВ "Автоленд-Дніпро" перед Банком по поверненню кредитних коштів за кредитним договором № 121-СВ від 30.05.2008р .

Іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, який зареєстрований в реєстрі за № 726 та за № 727/91 в Реєстрі заборон відчуження було зареєстровано заборону відчуження вищеозначеного майна.

ТОВ «Лендіс ЛТД» вважає, що оскільки спірний кредитний договір містить умови про надання та повернення кредитних коштів, сплату відсотків не в грошовій одиниці України, а в іноземній валюті - доларах США, то на вказану операцію з іноземною валютою Банк повинен мати індивідуальну ліцензію, яка у сторін на його думку відсутня. Таким чином, позивач вважає, що видача кредиту резиденту України в іноземній валюті для розрахунків цією валютою є порушенням Банком своїх обов'язків агента валютного контролю. Позивач вважає оспорюваний кредитний договір не відповідає вимогам Закону та повинен бути визнаний недійсним. Також позивач стверджує, що при уважному ознайомлені з текстом довіреності №5587 від 20.06.2008р., виданої колишнім директором ТОВ "Лендіс ЛТД" ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5 на право укладення іпотечного договору, замість директора підписалась інша особа, у зв'язку з чим, при її посвідчені порушені умови ст.ст. 207, 246 Цивільного кодексу України.

Стаття 202 Цивільного кодексу України визначає двостороннім правочином погоджені дії двох сторін, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, що надає підстави вважати вказаний Кредитний договір, який встановлює взаємні права та обов'язки сторін, вчиненим правочином.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

ТОВ "Лендіс ЛТД" обґрунтовує свої позовні вимоги порушенням ст. ст. 2, 19 Закону України "Про банківську діяльність", які надають право здійснення банківських операцій з валютними цінностями лише за наявності ліцензії Національного банку України.

Як встановлює ч.1 ст. 227 Цивільного кодексу України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 92 Конституції України, виключно законами України встановлюється статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України. Декрет Кабінету Міністрів України "Про системи валютного регулювання і валютного контролю" (ст. 3), Закон України "Про Національний банк" (ст. 35) визначаючи національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, не містять заборони на вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті. Частина 2 ст. 524 Цивільного кодексу України прямо дозволяє сторонам визначити грошові зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому в Законі.

Таким чином, можливість використання в Україні іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом, передбачено ст. 192, ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України.

За визначенням, наведеним в ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Як встановлено ч.ч. 1 і 2 ст. 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України.

Згідно п.1 ч.2 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Відповідно до ч.5 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Національний банк України встановлює порядок надання банком дозволу на здійснення таких операцій.

Відповідно до положень ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. за № 15-93, на здійснення валютних операцій НБУ видаються відповідні ліцензії.

Згідно п. 5 Постанови правління Національного банку України від 17.12.1998р. №524, банки можуть надавати кредити в іноземній валюті і в тому разі, якщо для цього вони залучають депозити чи кредити в іноземній валюті від резидентів чи нерезидентів.

Отже визначення грошового зобов'язання в кредитному договорі в іноземній валюті не суперечить законодавству України і відповідно не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.

ПАТ «УніКредіт Банк» подав до матеріалів справи нотаріально посвідчену копію банківської ліцензії № 176 від 30.06.2006р., виданої Національним банком України, та нотаріально посвідчену копію дозволу Національного банку України № 176-3 від 02.08.2007р. із додатком, які надають цьому банку право на проведення операцій з валютними цінностями, зокрема залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Таким чином, ПАТ «УніКредіт Банк» має всі необхідні дозволи на здійснення операцій з валютними цінностями.

Відтак, посилання ТОВ "Лендіс ЛТД" на відсутність у ПАТ "УніКредіт Банк" індивідуальної ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті спростовуються поясненнями Банку та наданими в їх обґрунтування доказами, з яких вбачається, що Національним банком України видано ПАТ "УніКредіт Банк" банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий дозвіл на право здійснювати операції з валютними цінностями. Тобто банк на підставі банківської ліцензії має право здійснювати кредитування в іноземній валюті.

Не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи і твердження ТОВ «Лендіс ЛТД» про визнання договору іпотеки № 726 від 04.07.2008р. недійсним із посиланням на те, що підпис на іпотечному договорі не є справжнім підписом ОСОБА_4

Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про нотаріат", не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України).

Підпис кожної особи може змінюватися з віком особи та залежить від певних ситуацій, при яких особа вчиняє такі дії (п.7 роз'яснення Національного банку України №11-111/2069-7902 від 19.12.2001р.).

Таким чином, нотаріус лише встановлює особу яка підписує документ та посвідчує факт підпису цієї особи на документі у своїх присутності.

За клопотанням ПАТ "УніКредіт Банк" до матеріалів судової справи було залучено нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_4 (а.с.149 том 2), в якій ця особа підтвердила, що довіреність від імені ТОВ "Лендіс ЛТД" на імя представника ОСОБА_5 щодо укладення іпотечного договору належних товариству будівель була підписана ним особисто 20.06.2008р. в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_2 та посвідчена останньою (зареєстрована в реєстрі за №5587) та що перебування на лікуванні в Клінічній лікарні швидкої допомоги міста Дніпропетровська станом на 20.06.2008р. не завадило йому особисто прибути до нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_2 з метою підписання вказаної довіреності. Після підписання довіреності остання була передана ОСОБА_5 для вчинення подальших дій в інтересах ТОВ "Лендіс ЛТД", зокрема, для укладання договору іпотеки належних ТОВ "Лендіс ЛТД" будівель та споруд (загальною площею 1412,5 кв. м, АДРЕСА_2) з ВАТ "УніКредіт Банк".

ОСОБА_5 зі своєї сторони нотаріально засвідченою заявою від 13.12.2010р. також підтвердив підписання вказаної вище довіреності ОСОБА_4 в приміщенні нотаріальної контори в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_2 (а.с. 150 том 2).

Таким чином, подана позивачем довідка із Клінічного об'єднання швидкої медичної допомоги м.Дніпропетровська про знаходження ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні у період з 16.06.2008р. по 24.06.2008р. (а.с. 69 том 1) не доводить факт неможливості присутності ОСОБА_4 під час посвідчення зазначеної довіреності.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами ПАТ «УніКредіт Банк», про те, що нотаріус не міг посвідчити спірну довіреність за відсутністю ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.13р. місцевий господарський суд призначив судову експертизу, на вирішення якої було поставлене питання: чи виконано підпис на довіреності №5587 від 20.06.2008р. ТОВ "Лендіс ЛТД" ОСОБА_4, а проведення цієї експертизи доручив Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Однак у зв'язку з тим, що експерту не були надані оригінали двох примірників довіреності від 20.06.2008р. та експериментальні зразки почерку і підпису ОСОБА_4, вільні зразки підпису ОСОБА_4 за 2008р. на будь-яких документах в кількості до 15 штук, експертній установі неможливо було виконати призначену судом експертизу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що кредитний договір №121-СВ від 30.05.2008р. був укладений у відповідності з приписами актів цивільного та господарського законодавства і підстави для визнання його недійсним, що були наведені у позові ТОВ "Лендіс ЛТД", так і підстави для визнання недійсними договору іпотеки №726 від 04.07.2008р., відсутні. Тому у позовних вимогах ТОВ «Лендіс ЛТД» до ПАТ «УніКредіт Банк» про визнання зазначених договорів недійсними, а також похідних вимог про скасування та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів щодо існуючого обмежень на нерухоме майно - слід повністю відмовити, як необгрунтованих.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ «Автоленд-Дніпро», то провадження у справі з їх розгляду у господарському суді має бути припинено, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2013р. у справі №29/5005/6905/2012 про визнання банкрутом ТОВ «Автоленд-Дніпро» було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «Автоленд-Дніпро», ліквідовано юридичну особу - ТОВ «Автоленд-Дніпро», м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Автотранспортна, 2 (код ЄДРПОУ 31614281), а провадження у справі про банкрутство припинено (а.с. 57-64 том 7).

На виконання цієї ухвали господарського суду державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 01.08.2013 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про державну реєстрацію припинення ТОВ «Автоленд-Дніпро», що підтверджується відповідним Витягом Державної реєстраційної служби України (а.с. 65-73 том 7).

Відповідно до ч.2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, на час розгляду даної справи апеляційним господарським судом діяльність ТОВ «Автоленд-Дніпро» як юридичної особи припинено, що унеможливлює розгляд позовних вимог цього товариства по їх суті.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що провадження у даній справі щодо зустрічних позовних вимог ТОВ «Автоленд-Дніпро» підлягає припиненню на підставі п. 6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З цих же підстав на час вирішення спору у суді апеляційної інстанції ТОВ "Автоленд-Дніпро" не може бути стороною - відповідачем у спорі за первісним позовом ТОВ "Лендіс ЛТД".

Щодо позовних вимог фізичної особи ОСОБА_3, який був допущений місцевим господарським судом до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами ПАТ «УніКредіт Банк» про те, що ця фізична особа не може бути позивачем у господарському судочинстві.

Відповідно до п. 1.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 роз'яснено господарським судам, що вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54-57 ГПК, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК). Питання про прийняття такої заяви, відмову в прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах, згідно зі статтями 61-63 ГПК.

Згідно з ч.2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, а згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 цього Кодексу, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Як роз'яснено у п.п. 4.2.5 п. 4.2 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18, припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Матеріалами даної справи підтверджено, що позовна заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору подана фізичною особою ОСОБА_3, який не мав статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а також не є учасником корпоративних відносин у спірних обставинах.

Отже, у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, позов фізичної особи ОСОБА_3 не підлягає розгляду в господарських судах України.

Таким чином, слід визнати помилковим прийняття місцевим господарським судом позовної заяви ОСОБА_3 до спільного розгляду у даній справі в порядку господарського судочинства. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 у даній справі припинити на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак не може бути прийнята до уваги під час вирішення спору у даній справі, як підстава для припинення провадження у справі, та обставина, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.09.2011р. у справі №22-8274/2011 вже вирішено спір між ОСОБА_3 та ТОВ «Лендіс ЛТД», третя особа ПАТ «УніКредіт Банк» про визнання права власності, припинення права власності та усунення перешкод у здійсненні права власності із тим же предметом і з тих же підстав, що розглядається у даній справі.

Зважаючи на повну відмову ТОВ «Лендіс ЛТД» в його первісному позові, судові витрати ПАТ «УніКредіт Банк», понесені у зв'язку із апеляційним та касаційним оскарженням процесуальних актів у даній справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 10. ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на ТОВ «Лендіс ЛТД» та підлягають відшкодуванню ПАТ «УніКредіт Банк» за рахунок ТОВ «Лендіс».

Зважаючи на припинення провадження у даній справі за зустрічною позовною заявою ТОВ «Автоленд-Дніпро» та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - фізичної особи ОСОБА_3, враховуючи положення ст. 7 Закону України «Про судовий збір», які не передбачають повернення судового збору у випадку припинення провадження у справі, судові витрати у справі, понесені цією особою, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на цих осіб та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 99, п.п. 1 і 6 ст. 80, 101, 104-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендіс ЛТД" - на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2013р. у справі №34/5005/6771/2011 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2013р. у справі №34/5005/6771/2011 - скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендіс ЛТД" за первісним позовом відмовити повністю.

У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоленд - Дніпро" провадження у справі припинити.

Провадження у справі за позовом фізичної особи ОСОБА_3, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендіс ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" судові витрати у справі у сумі 573 грн. 50 коп. грн. за розгляд апеляційних та касаційних скарг.

Доручити видачу судового наказу господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено - 17.01.2014р.

Головуючий суддя Подобєд І.М.

Суддя Березкіна О.В.

Суддя Іванов О.Г.