Рішення

від 10.03.2009 по справі 33/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2009 р.                                                            Справа № 33/13-09

вх. № 268/3-33

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача -  Трунова О.С., дов.№3495 від 06.10.08р.  відповідача - Шовков О.С., дов.№1291/16 від 30.12.08р.

розглянувши справу за позовом ДКП КГ "Харківкомуночиствод", м. Харків  

до  ДП  "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків  

про стягнення 56767,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 56767,15грн., у тому числі 53193,05грн. - основного боргу, 449,40грн. - пені та 3124,70грн. - інфляційних витрат за договором №ІІ-7362/02-ЖКХ-2 на приймання стічних вод, укладеним між сторонами 28.03.2005 року. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованність, яка до цього часу не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнає частково. Заперечує проти стягнення пені та інфляційних витрат з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема зазначив, що у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторія не нараховується неустойка (пеня, штраф), не застосовується інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

В судовому засіданні 17.02.09р. було оголошено перерву до 10.03.09р.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встанов наступне.

28.03.2005 року між сторонами був укладений договір №ІІ-7362/02-ЖКХ-2 про приймання стічних вод.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги з прийому стічних вод в обсязі встановлених відповідачеві лімітів на водокористування та водовідведення, а відповідач зобов'язався сплачувати вартість послуг позивача у встановленому договором порядку та розмірі. А саме, відповідно до п.п.4.1., 4.2. договору відповідач зобов'язався сплачувати вартість послуг з водовідведення в сімнадцятиденний строк з дня відправлення платіжного документу.

 Позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання за договором,  прийняв від відповідача стічні води, що складаються з фактичних обсягів водокористування та водовідведення підтверджених інформацією, наданою споживачем, та неурахованої кількості стічних вод, які надходять в міську каналізацію в період злив та сніготанення у розмірі 20% від розрахункового обсягу зливових стічних вод з загальної площі 5,2 га., згідно даних Харківського гідрометцентру, відповідно до п.2.1.3. Договору №ІІ-7362/02-ЖКХ-2 від 28.03.05р. і п.15.9. розділу15 "Правил користування мережами комунального водопостачання і водовідведення у містах і селищах України", затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України за №65 від 01.07.94р.

Відповідно до умов договору, на адресу відповідача позивачем була направлена відповідна платіжна вимога-доручення.

Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання за договором в частині оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого за період з 01.10.07р. по 30.09.08р. утворилась заборгованість у розмірі 53193,05грн. основного боргу, яка до цього часу не погашена.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст..526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 53193,05грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 3124,70 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що протягом дії мораторію не нараховуються як неустойка так і інші санкції за  неналежне виконання господарського грошового зобов'язання, в тому числі інфляційні витрати, суд вважає необґрунтованим  та  безпідставним, оскільки за своєю правовою природою передбачені законом  забезпечення  не  відносяться  до  неустойки ( штрафу, пені),  не  є  штрафними  санкціями за невиконання або  неналежне   виконання грошового зобов'язання, а   є сумою, на яку збільшується загальна сума боргу в разі прострочки виконання  грошового  зобов'язання.

Стосовно стягнення 449,40грн. пені суд вважає необхідним зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду від 17.09.07р. порушене провадження по справі №Б-39/161-07 про визнання ДП  "Завод ім.В.О. Малишева" банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі статею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом" від 14.05.1992 року №2343 "мораторій на задоволення вимог кредиторів" - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст.11 вищезазначеного закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.4 ст.12 вказаного закону, протягом дії мораторію не нараховується неустойка (пеня, штраф).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується штраф і пеня, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тобто, за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або не неналежне виконання не нараховуються.

За таких обставин, суд вважає необхідним в частині вимог про стягнення 449,40грн. пені в позові відмовити.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним  витрати по сплаті державного мита у сумі 567,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 118,00 грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526,  625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України,-     

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул.Плеханівська,126, у тому числі р/р 26001301730012 у Комінтернівському відділенні ПІБ у м.Харків, МФО 351362, код ЄДРПОУ 14315629) на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013, м.Харків, вул.Шевченка,2 у тому числі р/р 2600430114614 в АКБ "Золоті ворота" м.Харкова, МФО 351931, код ЄДРПОУ 03361715) 53193,05 грн. боргу, 3124,70грн. - інфляційних витрат,  витрати по сплаті державного мита у сумі 567,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 449,40грн. пені в позові відмовити.

Суддя