Постанова

від 18.06.2015 по справі 33/13-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р. Справа № 33/13-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю:

стягувача - Жесткова І.Є., за довіреністю № 271/810 від 25 листопада 2014 року;

боржника - Коваль В.І., за довіреністю № 508/16 від 10 лютого 2015 року

Комінтернівський ВДВС Харківського МУЮ - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника (вх. № 3150 Х /1-6 ) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18 травня 2015 року у справі № 33/13-09, винесену за результатом розгляду заяви ДП "Завод ім.В.О. Малишева" про визнання наказу по справі №33/13-09 від 23 березня 2009р. таким, що не підлягає виконанню

за позовом ДКП КГ "Харківкомуночиствод", м. Харків

до ДП "Завод імені В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10 березня 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" 53193,05 грн. боргу, 3124,70 грн. інфляційних витрат, витрати по сплаті державного мита у сумі 567,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. В частині стягнення 449,40грн. пені в позові відмовлено.

23 березня 2009р. видано наказ після набрання рішенням законної сили.

05 травня 2015 року до суду першої інстанції надійшла заява ДП "Завод імені В.О. Малишева" про визнання наказу по справі №33/13-09 від 23 березня 2009р. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 травня 2015 року у справі № 33/13-09 (суддя Савченко А.А.) відмовлено боржнику в задоволенні заяви про визнання наказу по справі №33/13-09 від 23 березня 2009 року таким, що не підлягає задоволенню.

Боржник - ДП "Завод імені В.О. Малишева", з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18 травня 2015 року та постановити нове рішення, яким визнати наказ від 23 березня 2009 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу у розмірі 53193,05 грн. та інфляційних витрат у сумі 3124,67 грн.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано те, що списання заборгованості ДП «Завод імені В.О. Малишева» у розмірі 53193,05 грн. та інфляційних витрат 3124,67 грн. перед ДКПКГ «Харківкомуночиствод» відбулось на виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», до складу якої, зокрема, входить заборгованість встановлена наказом Господарського суду Харківської області у справі №33/13-09 від 23 березня 2009 року. Списання заборгованості, в т. ч. 53 193,05 грн. та 3 124, 70 грн. підтверджується судовими рішеннями по справі №5023/10655/11.

17 червня 2015 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від стягувача - КП «Харківводоканал» (правонаступник ДКПКГ «Харківкомуночиствод») надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких проти апеляційної скарги ДП «Завод імені В.О. Малишева» заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені всі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка (вх. 9488). На думку стягувача, акт звіряння взаємних розрахунків наданий з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню суду першої інстанції, не є підставою для проведення списання заборгованості у відповідності до Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром», а тому відсутні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконаню.

Представник Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (т. 2 а.с. 38).

Колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності належно повідомленого Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та в запереченнях доводи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Відмовляючи в задоволенні заяви ДП «Завод імені В.О. Малишева» про визнання наказу по справі № 33/13-09 від 23 березня 2009 року таким, що не підлягає виконанню, місцевий господарський суд зазначив, що у відповідності до статті 117 Господарського процесуального кодексу України, заявником не надано належних доказів та не доведено відсутність його обов'язку по оплаті 5 3193,05 грн. боргу, 3 124,70 грн. інфляційних витрат, витрат по сплаті державного мита у сумі 567,67 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн за наказом суду від 23 березня 2009 року, що свідчить про відсутність підстав для визнання наказу по справі № 33/13-09 таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно- промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" № 5213-VІ від 06 вересня 2012 року визначено, що цей Закон визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно- промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу). Вказаний Закон набрав чинності 30 жовтня 2012 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року за № 993 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" підприємство боржника - ДП "Завод ім. В.О. Малишева" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" - вирішення питань заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню відповідно до пункту 3 заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.

Списання заборгованості (у тому числі з пені, інфляційних, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до статті 2 Закону здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

За змістом п.2 ч. 2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" визначено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Зазначені комісії складають акти звіряння, а датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

Так, списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення.

Як встановлено місцевим господарським судом, на виконання вимог вищевказаного Закону в передбаченому порядку КП "Харківводоканал" та ДП "Завод імені В.О. Малишева" було підписано акт звіряння заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляції, судових витрат, індексації, що обліковувались станом на 01 вересня 2012 року і не сплачена станом на 30 жовтня 2012 рік (т. 1 а.с. 191).

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", зазначений акт погоджено з ДП "Завод імені В.О. Малишева", про що свідчить відповідний підпис та печатка на його копії.

Враховуючи приписи п. 4 ч. 2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" заборгованість боржника перед апелянтом у розмірі 18 570 782,33 грн. згідно акту звіряння заборгованості є списаною з моменту (з дати) підписання такого акту.

Зазначені обставини підтверджуються ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 січня 2013 року по справі № 5023/10655/11 та постановою Вищого господарського суду України від 23 квітня 2013 року (т. 1 а.с. 167-170).

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Так, предметом розгляду справи про банкрутство № 5023/10655/11 була заява КП «Харківводоканал» (правонаступник ДКП КГ «Харківкомуночиствод») про визнання кредиторських вимог на суму 18 722 634,67 грн., яка складається, зокрема, з суми боргу у розмірі 53 193,05 грн. та інфляційних в сумі 3 124,70 грн., стягнутих за рішенням Господарського суду Харківської області від 10 березня 2009 року у справі №33/13-09, на виконання якого виданий 23 березня 2009 року судовий наказ (т. 2 а.с. 171-189).

Судовими рішеннями у справі про банкрутство № 5023/10655/11 встановлено, що грошові вимоги боржника - ДП «Завод імені В.О. Малишева» в сумі 18 570 782,33 грн. є списаними, відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Згідно ч. 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на корить боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Як зазначено у п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17 жовтня 2012 року, частина 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його було видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

На підставі наведеного, судова колегія дійшла висновку, що кредиторська заборгованість ДП "Завод ім. В.О.Малишева" перед КП "Харківкомуночиствод" в сумі 53 193,05 грн. та інфляційних у розмірі 3124,70 грн. відсутня, що в свою чергу є підставою для задоволення заяви боржника про визнання наказу в цій частині від 23 березня 2009 року у справі № 33/13-09 таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів зазначає, що акт звіряння має окремі формальні дефекти, проте, наявність таких дефектів не може бути підставою для висновку про те, що списання не відбулось, оскільки факт списання грошових коштів вже встановлений, як вже зазначалось в цій постанові, судовими рішеннями у справі 5023/10655/11, які набули законної сили і є обов'язковими до виконання.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що наказ Господарського суду Харківської області від 23 березня 2009 року у справі № 33/13-09 в частині стягнення з ДП «Завод імені В.О. Малишева» суму основного боргу у розмірі 53 193,05 грн. та інфляційних в сумі 3 124,70 грн., є таким, що не підлягає виконанню, а тому оскаржувана ухвала місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню.

В іншій частині ухвалу слід залишити без змін, оскільки судовими рішеннями справі № 5023/10655/11 та положеннями Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" списання судових витрат не передбачено і вони були включені до реєстру вимог кредиторів ДП «Завод імені В.О. Малишева».

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДП "Завод імені В.О. Малишева", м. Харків задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18 травня 2015 року у справі № 33/ 13-09 скасувати частково.

Прийняти нове рішення.

Заяву ДП "Завод імені В.О. Малишева" про визнання наказу від 23 березня 2009 року у справі №33/13-09 таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати наказ Господарського суду Харківської області від 23 березня 2009 року у справі № 33/13-09 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ДП "Завод імені В.О. Малишева" на користь ДКПКГ «Харківкомуночиствод» суми основного боргу у розмірі 53 193,05 грн., інфляційних витрат у розмірі 3 124,70 грн.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 18 травня 2015 року у справі № 33/13-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 23.06.2015 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.