Ухвала

від 18.05.2015 по справі 33/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"18" травня 2015 р.Справа № 33/13-09

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Романченко Н.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом ДКП КГ "Харківкомуночиствод" м. Харків до ДП "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків про стягнення 56767,15 грн.

представника КП "Харківводоканал" - Жестков І.Є., дов. №271/810 від 25.11.2014р.

представника відповідача - Степанишена А.В., дов. №018/16 від 09.02.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2009р. позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" 53193,05 грн. боргу, 3124,70грн. інфляційних витрат, витрати по сплаті державного мита у сумі 567,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. В частині стягнення 449,40грн. пені в позові відмовлено. 23.03.2009р. видано наказ після набрання рішенням законної сили.

05 травня 2015 року до суду надійшла заява ДП "Завод ім.В.О. Малишева" про визнання наказу по справі №33/13-09 від 23.03.2009р. таким, що не підлягає виконанню. Заява обгрунтована тим, що на виконання вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» між сторонами було підписано акт звіряння розрахунків станом на 01.09.2012р. в частині не сплачених сум боргу станом на 30.10.2012р. в узгодженій до списання сумі 18570782,33 грн. Отже, списання заборгованості в сумі 18570782,33 грн. відбулося і кредиторська заборгованість ДП «Завод ім. В.О. Малишева» перед КП "Харківкомуночиствод" в сумі 53193,05 грн. боргу, 3124,70грн. інфляційних витрат, витрат по сплаті державного мита у сумі 567,67 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. відсутня з підстав її списання у визначеному вищевказаним Законом порядку, що підтверджено, на думку заявника, ухвалою суду від 18.01.2013р. та постановою ВГСУ від 23.04.2013р. по справі № 5023/10655/11, що набрали законної сили.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2015р. прийнято та призначено заяву ДП "Завод ім.В.О. Малишева" про визнання наказу по справі №33/13-09 від 23.03.2009р. таким, що не підлягає виконанню до розгляду в судовому засіданні на 18 травня 2015 року об 14:20.

15 травня 2015 року до суду надійшло заперечення позивача на заяву ДП "Завод ім.В.О. Малишева" про визнання наказу по справі №33/13-09 від 23.03.2009р. таким, що не підлягає виконанню. Заперечення обгрунтоване тим, що відповідачем не було дотримано порядок списання заборгованості, визначений Законом України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку»; поданий до справи в якості доказу списання акт звіряння розрахунків не відповідає вимогам вищевказаного закону та не є підставою для проведення списання заборгованості. Крім того, зазначеним законом не передбачено списання сум судового збору, який було стягнуто з відповідача. Ці суми до цього часу не сплачені, тому у разі задоволення заяви позивач не зможе в примусовому порядку їх стягнути.

Представник заявника ДП "Завод ім.В.О. Малишева" в судовому засіданні підтримав заяву в повному обсязі, просив суд її задовольнити з підстав, зазначених у заяві.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти заяви з підстав, зазначених в запереченні, а тому просив суд залишити заяву без задоволення.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Наказ суду по справі № 33/13-09 видано на виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2009р., яке набрало законної сили у відповідності до вимог ст.116,117 ГПК України. Підставою для звернення до суду з позовом стало неналежне виконання ДП «Завод ім.Малишева» обов*язків за договором № ІІ-7362/02-ЖКХ-2 на приймання стічних вод від 28.03.2005 р. За наказом суду від 23.03.2009р. стягнуто з Державного підприємства завод ім. В.О. Малишева на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", правонаступником якого є КП «Харківводоканал», 53193,05 грн. боргу, 3124,70грн. інфляційних витрат, витрати по сплаті державного мита у сумі 567,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. Даних стосовно перебування цього наказу на теперішній час на виконанні в органах Державної виконавчої служби, заявником до суду не подано.

Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" № 5213-VІ від 06.09.2012р. ( далі Закон № 5213 ) визначено, що цей Закон визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу). Вказаний Закон набрав чинності 30.10.2012р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011р. № 933 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром»» боржника було включено до складу Державного концерну «Укроборонпром».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону вирішення питань заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню відповідно до п.3 заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом (пункт 4)

Частиною 2 ст. 2 Закону № 5213 визначено порядок списання заборгованості, за яким кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства, як голова комісії, та головний бухгалтер, і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, а датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

Матеріали справи свідчать, що КП "Харківводоканал" наказом №1479 від 20.11.2012 р. було створено комісію з питань списання заборгованості підприємств, що входять до складу концерну "Укроборонпром". Головою комісії було призначено генерального директора КП "Харківводоканал" Корінько І.В. До складу комісії, відповідно до вимог Закону № 5213, було включено і головного бухгалтера "Харківводоканал" Абраменко В.С. Даних щодо створення відповідної комісії на Державному підприємстві завод ім. В.О. Малишева заявником до матеріалів справи не було надано.

Даючи оцінку акту звірки, на підставі якого, на думку заявника, проведено списання заборгованості в сумі 53193,05 грн. боргу, 3124,70грн. інфляційних витрат, витрат по сплаті державного мита у сумі 567,67 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. перед КП «Харківкомуночиствод» суд вважає необхідним зазначити наступне.

Звірка розрахунків між сторонами була проведена за іншим договором, ніж був предметом спору по справі № 33/13-09, а саме № ІІІ-11604/02-АП-2 від 01.08.2007р. Отже, проведення звірки розрахунків у порядку, визначеному Законом № 5213 за договором № ІІ-7362/02-ЖКХ-2 на приймання стічних вод від 28.03.2005 р., визнання та взаємного погодження цієї суми учасниками процедури списання заборгованості, заявником до суду не подано. Його твердження, що ця сума входить до загальної суми боргу, зазначеної в акті звірки в розмірі 19053824,99 грн. грунтується на припущеннях, є необгрунтованим та не підтверджене належними доказами. В акті не зазначено, що складовою загальної суми боргу за послуги каналізації в сумі 13139457,85 грн., інфляційних втрат та 3% річних в сумі 2520760,42 грн. та судових витрат в сумі 147522,85 грн. є, в тому числі, заборгованість за наказом суду від 23.03.2009р.по справі № 33/13-09, що, на думку суду, обов*язково має бути зазначено у відповідності до ч.1 ст.2 Закону № 5213.

Крім того, зі сторони КП «Харківкомуночиствод» цей акт підписаний заступником директора Департамента збуту по роботі з абонентами юридичними особами Л.Д.Епишевою, яка не входить до складу комісії зі списання заборгованості у відповідності до наказу № 1479 від 20.11.2012р., що свідчить про те, що вона не була уповноважена на підписання акту звірки на виконання вимог Закону № 5213. До того ж підпис керівника підприємства та головного бухгалтера на цьому акті відсутній. Зі сторони ДП «Завод ім.Малишева» та ДК «Укроборонпром» акт підписаний особою, яку неможливо ідентифікувати, оскільки відсутня її посада і прізвище, тому встановити повноваження цих осіб на підписання вказаного акту неможливо.

Крім того, цей акт не містить дати його підписання учасниками процедури списання, що є обов*язковим у відповідності до вимог Закону № 5213 для визначення дати списання заборгованості, з якої обов*язок по оплаті цих сум припиняється.

Крім того, низка поданих заявником до заяви додатків є ксерокопіями, які не засвідчені належним чином, що у відповідності до ст.36 ГПК України, унеможливлює визнання їх належними доказами по справі. До того ж заявником до матеріалів справи не надано обгрунтованого розрахунку сум, які підлягали списанню на виконання вимог Закону за наказом № 33/13-09, та доказів на підтвердження часткової оплати заборгованості в процесі виконання судового рішення, якщо відповідне виконання відбувалось.

Крім того, заявником не надано доказів оплати за наказом № 33/13-09 витрат по сплаті державного мита у сумі 567,67 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., які не підлягають списанню у відповідності до Закону № 5213, що підтверджує наявність обов*язку відповідача по оплаті вказаних сум на теперішній час та свідчить про відсутність правових підстав для визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню у відповідності до вимог ст.117 ГПК України.

Посилання заявника на ст.35 ГПК України суд вважає необгрунтованими та безпідставними, оскільки у відповідності до вимог цієї статті судом має бути взято до уваги факти, а не правові висновки судів, оскільки фактами є конкретні життєві обставини, явища реальної дійсності, якими не є правові висновки судів по іншим справам без дослідження необхідних матеріалів, які зроблені виключно на тлумаченні відповідних норм закону. Факт відсутності або наявності обов*язку відповідача по оплаті за відповідним договором та наказом суду не був предметом розгляду по справі № 10655/11.

Крім того, в ухвалі суду та постанові ВГСУ по справі № 10655/11 та акті звірки, який додано до заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, загальна сума боргу, сума судових витрат не співпадають. Так, по справі № 10655/11 було надано оцінку акту звіряння заборгованості, що обліковувалась станом на 01.09.2012р. і не сплачена станом на 30.10.2012р. в узгодженій сумі до списання - 18570782,33 грн.( з яких 151852,34 грн. судові витрати), в той час як до заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню надано акт звіряння станом на 30 жовтня 2012р. (за період з травня 2000р. по вересень 2012р.), в якому загальною погодженою сумою є 19053824,99 грн., з якої судові витрати складають 147522,85 грн. Вказані розбіжності свідчать про те, що судом по справі № 10655/11 було надано оцінку іншому акту, ніж той який є предметом даного судового розгляду.

У відповідності до ст. 117 ГПК України визнання наказу таким, що не підлягає виконанню можливе лише в наступних випадках:

- господарський суд у відповідності до ч.2 цієї статті може виправити помилку за заявою сторони, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом;

- господарський суд ухвалою суду вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню.

Аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави дійти висновку, що коло причин, з яких наказ суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов*язується саме з відсутністю у боржника обов*язку сплатити борг саме за цим наказом. Однак суд вважає, що подані заявником до справи докази свідчать про відсутність підстав для визнання наказу суду по справі № 33/13-09 таким, що не підлягає виконанню. Заявником не надано належних доказів та не доведено відсутність його обов*язку по оплаті 53193,05 грн. боргу, 3124,70грн. інфляційних витрат, витрат по сплаті державного мита у сумі 567,67 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн за наказом суду від 23 березня 2009р.

З урахуванням вищевикладеного вимога відповідача про визнання наказу № 33/13-09 від 23.03.2009р. таким, що не підлягає виконанню є безпідставною, не підтвердженою належними доказами та не підлягаючою задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 117 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ДП "Завод ім.В.О. Малишева" в задоволенні заяви про визнання наказу по справі №33/13-09 від 23.03.2009р. таким, що не підлягає виконанню.

Суддя А.А. Савченко