9/37-09
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" травня 2009 р. Справа № 9/37-09
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Мітрофанової О.І. - представника за довіреністю №16/110 від 02.01.2009р.,
від відповідачів:
- ПП "Кармалюківський Аграрій": Ільницької Ю.Ю. - представника за довіреністю від 23.12.2006р.,
- ТОВ"Інагро-Гайсин": не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин", м. Одеса
на рішення господарського суду Вінницької області
від "17" лютого 2009 р. у справі № 9/37-09 (суддя Балтак О.О.)
за позовом приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ
до - приватного підприємства "Кармалюківський Аграрій", с.Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області
- товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин", м. Одеса
про стягнення 200935,66 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.02.2009р. у справі №9/37-09 задоволено позов приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" до приватного підприємства "Кармалюківський Аграрій" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" про стягнення 200935,66 грн.
Стягнуто солідарно з приватного підприємства "Кармалюківський Аграрій" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" на користь приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" 200935,66 грн. заборгованості (з яких 150757,65грн. основного боргу, 8525,04грн. пені, 30897,55грн. 15% від ціни договору штрафу, 5328,15грн. - 15% річних та 5427,27грн. інфляційних), 2009,36 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Інагро-Гайсин" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначений судовий акт скасувати в частині стягнення з відповідачів солідарно 30897,55 грн. штрафу, 8525,04 грн. пені, 5328,15 грн. 15% річних, а в решті рішення залишити без змін.
Мотивуючи апеляційну скаргу ТОВ "Інагро-Гайсин" зазначає, що за період прострочки оплати позивачем нараховано до стягнення 8525,04грн. пені та 30897,55грн.грн. штрафу. Проте, згідно ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності. Отже стягнення з відповідачів солідарно 30897,55грн. штрафу не відповідає приписам чинного законодавства. Крім того, згідно п.3.3 договору поруки від 09.09.2008р. поручитель (ТОВ "Інагро-Гайсин"), зобов'язаний сплатити суму боргу у 10- денний термін з дня отримання письмової вимоги від кредитора (ПП "Хімагромаркетинг 2000"), тобто до 01.12.2008р. включно, оскільки вимогу отримано 21.11.2008р. Отже, нарахування пені та 15% річних має здійснюватися з 02.12.2008р. до моменту подачі позову - 26.01.2009р., тобто за 56 днів - 5551,19грн. пені та 3469,49грн. - 15% річних. Втрати від інфляції також мають бути нараховані за період з 02.12.2008р. по 26.01.2009р. у розмірі 3165,91грн. (а.с. 60 - 62).
ПП "Кармалюківський Аграрій" та його представник у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу ТОВ "Інагро-Гайсин". Вважаючи рішення суду першої таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, просять його скасувати в частині стягнення з відповідачів солідарно 30897,55грн. штрафу у розмірі 15% від суми зобов'язання, 8525,04грн. пені, 5328,15грн. - 15% річних, 5427,27грн. інфляційних та судових витрати, прийнявши в цій частині нове рішення - про відмову в позові, а в решті рішення залишити без змін (а.с. 77-79).
У відзиві на апеляційну скаргу №6-30/049-Г від 30.04.2009р. позивач та його представник у судовому засіданні проти скарги заперечили, вважаючи оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а скаргу - без задоволення. Позивач зазначив, що, згідно рішення Конституційного суду України №1-рп/99 від 09.02.1999р., положення статей розділу 2 Конституції України (зокрема ст.61) стосуються фізичних осіб і не поширюється на юридичних. Що ж стосується стягнення штрафу, то згідно ч.24 ст.231 ГК України, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно п.3.5 договору поруки, кредитор має право пред'явити до поручителя позов із нарахуванням всіх штрафних санкцій, передбачених основним договором. Таким чином, скаржник помилково вважає, що позивач не мав права нараховувати штрафні санкції за листопад 2008р. Так, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за основним договором, включаючи сплату основного боргу та штрафних санкцій, передбачених основним договором та чинним законодавством України, у випадку пред'явлення до нього позову. (а.с. 71 - 74).
Представник ТОВ "Інагро-Гайсин" у засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника ТОВ "Інагро-Гайсин", належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить реєстр рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду за 27.03.2009р.) не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ "Інагро-Гайсин".
Заслухавши представників ПП "Хімагромаркетинг 2000" та ПП "Кармалюківський Аграрій", обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Інагро-Гайсин" підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.04.2008р. між ПП "Хімагромаркетинг 2000" (продавець) та ПП "Кармалюківський Аграрій" (покупець) укладено договір поставки №Х2 -02-0165 (далі - договір поставки), у відповідності до п.1.1 якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити засоби захисту рослин (а.с. 16).
Згідно п.1.4 договору поставки, кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п.1.1 даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшений, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати.
Так, додатковими угодами №Х2-02-0165ДС1 від 17.04.2008р., №Х2-02-0165ДС4 від 18.06.2008р., №Х2-02-0165ДС5 від 26.08.2008р. сторони внесли зміни до договору поставки, щодо кількості, асортименту товару, що підлягає поставці, та строку оплати (а.с. 17-19).
На виконання договору поставки та додаткових угод до нього, позивач поставив ПП "Кармалюківський Аграрій" засоби захисту рослин на загальну суму 205983,65грн., що стверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с. 20 - 28)
Відповідно до умов договору поставки та додаткових угод до нього, ПП "Кармалюківський Аграрій" зобов'язалося оплатити отриманий товар не пізніше 28.08.2008р.
Згідно п.5.2 договору поставки, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п.2.1 даного договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюється з дня прострочення, але продавець має право застосовувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів.
У випадку прострочення виконання зобов'язання, передбачених п.2.1 даного договору (несвоєчасної оплату товару), більше ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору (п.5.4 договору поставки).
ПП "Кармалюківський Аграрій" здійснило частковий розрахунок за отриманий товар у сумі 55226,00грн., що стверджується банківськими виписками від 18.04.2008р. на суму 20000,00грн. та від 12.06.2008р. на суму 35226,00 грн. (а.с. 29 - 30).
Таким чином, сума боргу за договором поставки становить 150757,65грн.
У зв'язку з тим, що ПП "Кармалюківський Аграрій" не могло вчасно провести розрахунки за отриманий товар, в забезпечення виконання договору поставки, 09.09.2008р. між ТОВ "Інагро-Гайсин" (поручитель), ПП "Хімагромаркетинг 2000" (кредитор) та ПП "Кармалюківський Аграрій" (боржник) укладено договір поруки, у відповідності до п.3.1 якого, поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за невиконання або неналежне виконання зобов'язаннь боржником, в повному обсязі, тобто у тому ж обсязі, як і боржник за договором поставки, включаючи сплату основного боргу та штрафних санкцій передбачених договором поставки та чинним законодавством України, у випадках пред'явлення до нього позову. (а.с. 31-32).
У відповідності до п.1.1 договору поруки, поручитель зобов'язався перед кредитором за виконання боржником обов'язку щодо сплати боргу, який становить 150757,65грн. за договором поставки.
За договором поруки сторони дійшли згоди надати боржнику термін для проведення остаточних розрахунків з кредитором за договором поставки до 01.11.2008р. (п.2.2 договору поруки).
Пунктом 3.2 договору поруки передбачено, що при неперерахуванні боржником суми основного боргу у строк, передбачений у п.2.2 цього договору, кредитор має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою про виконання ним такого обов'язку за цим договором.
Поручитель зобов'язаний сплатити кредитору несплачену боржником суму основного боргу у 10 - денний строк з дня отримання письмової вимоги від кредитора шляхом перерахування несплаченої суми на поточний рахунок кредитора (п. 3.3 договору поруки).
Згідно п.3.5 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання поручителем свого зобов'язання перед кредитором, передбаченого п.3.3 цього договору, кредитор має право пред'явити до поручителя позов із нарахуванням всіх штрафних санкцій, передбачених договором поставки.
ПП "Кармалюківський Аграрій", всупереч вимог п.2.2 договору поруки, остаточних розрахунків з ПП "Хімагромаркетинг 2000" у строк до 01.11.2008р. не провело.
Керуючись п.3.2 договору поруки, позивач (кредитор) звернувся до ТОВ "Інагро - Гайсин" (поручителя) з письмовою вимогою №1-06/118-Г від 07.11.2008р. про сплату боргу приватного підприємства "Кармалюківський Аграрій" за договором поставки, що становить 150757,65грн. (а.с. 33).
ТОВ "Інагро-Гайсин" вимогу позивача залишило без відповіді виконання.
За вказаних обставин, ПП "Хімагромаркетинг 2000" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою №1-03/128-Г від 26.01.2009р. про стягнення солідарно з ПП "Кармалюківський Аграрій" та ТОВ "Інагро-Гайсин" заборгованості у сумі 200935,66грн., з яких 150757,65грн. основного боргу, 8525,04грн. пені, 30897,55грн. 15% штрафу, 5328,15грн. 15% річних, 5427,27грн. інфляційних (а.с. 2 - 5).
З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне:
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Інагро-Гайсин" поручилося перед ПП "Хімагромаркетинг 2000" за виконання ПП "Кармалюківський Аграрій" грошового зобов'язання по договору поставки.
Згідно ч.1 і 6 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч.1,2 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи встановлено, що ПП "Кармалюківський Аграрій" не виконало зобов'язання щодо проведення розрахунку з позивачем по договору поставки у повному обсязі та у строк, встановлений п. 2.2 договору поруки, - до 01.11.2008р., у зв'язку з чим ПП "Хімагромаркетинг 2000", керуючись п.3.2 договору поруки, звернулося до ТОВ "Інагро - Гайсин" з письмовою вимогою №1-06/118-Г від 07.11.2008р. про сплату боргу ПП "Кармалюківський Аграрій" , що становить 150757,65грн. (а.с. 33).
ТОВ "Інагро - Гайсин" отримало вимогу позивача 21.11.2008р., однак всупереч п.3.3 договору поруки, не виконало грошове зобов'язвання щодо погашення боргу ПП "Кармалюківський Аграрій" по договору поставки у сумі 150757,65грн. в 10 - денний термін, тобто до 01.12.2008р. (а.с. 34).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачі, всупереч ст.33 ГПК України не надали господарському суду доказів виконання грошового зобов'язання у сумі 150757,65грн. у повному обсязі та у строки передбачені договором поруки, а тому вважаються такими, що прострочили.
Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Системний аналіз обставин справи та норм чинного законодавства свідчить про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідачів у солідарному порядку 150757,65грн. основного боргу.
Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.4 договору поставки сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання зобов'язання, передбачених п.2.1 даного договору, більше ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору.
Згідно зазначеного, положення п.5.4 договору поставки суперечить ч.2 ст.549 ЦК України, згідно якої штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а не від ціни договору.
Таким чином, колегія суддів, керуючись п.2 ст.549 ЦК України, вважає за необхідне зменшити розмір штрафу та стягнути з відповідачів у солідарному порядку 22613,65грн. (150757,65грн. х 0,15).
Слід відмітити, що стягуючи у солідарному порядку з відповідачів пені, річних та інфляційних, суд першої інстанції не врахував, що, остаточний термін виконання розрахунків з позивачем для ПП "Кармалюківський Аграрій" закінчився 01.11.2008р. (п.2.2 договору поруки), а для ТОВ "Інагро - Гайсин" - 01.12.2008р. (п.3.3 договору поруки), а тому відповідальність за порушення строків проведення розрахунків по договору поставки у ПП "Кармалюківський Аграрій" виникла з 02.11.2008р., а у ТОВ "Інагро-Гайсин" - з 02.12.2008р.
Таким чином, з 02.11.2008р. по 01.12.2008р. відповідальність за порушення виконання грошового зобов'язання (пеня, річні, інфляційні) за договором поставки покладається лише на ПП "Кармалюківський Аграрій", а з 02.12.2008р. по 26.01 2009р. - на ПП "Кармалюківський Аграрій" та ТОВ "Інагро - Гайсин" солідарно.
Пунктом 5.2 договору поставки сторони передбачили, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п.2.1 даного договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюється з дня прострочення, але продавець має право застосовувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів.
У відповідності до ст.ст.1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. N 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, за порушення виконання грошового зобов'язання ПП "Кармалюківський Аграрій" має сплатити позивачу пеню у розмірі 2973,85грн. за період з 02.11.2008р. по 01.12.2008р.
За період з 02.12.2008р. по 26.01.2009р. пеня у розмірі 5551,19грн. підлягає стягненню з ПП "Кармалюківський Аграрій" та ТОВ "Інагро - Гайсин" солідарно.
Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.5.5 договору поставки, сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, і встановили її у розмірі 15%.
Отже, річні підлягають стягненню з відповідачів у наступному порядку:
- з ПП "Кармалюківський Аграрій" - 1858,66грн. 15% річних за період з 02.11.2008р. по 01.12.2008р.
- солідарно з ТОВ "Інагро - Гайсин" та ПП "Кармалюківський Аграрій" - 3469,49грн. 15% річних за період з 02.12.2008р. по 26.01.2009р.
Інфляційні втрати за порушення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2261,37грн. за період з 02.11.2008р. по 01.12.2008р. підлягають стягненню з ПП "Кармалюківський Аграрій". За період з 02.12.2008р. по 31.12.2008р. у розмірі 3165,90грн. інфляційні втрати підлягають стягненню у солідарному порядку з ТОВ "Інагро - Гайсин" та ПП "Кармалюківський Аграрій".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідачів про те, що стягнення одночасно пені і штрафу, що відносяться до одного виду юридичної відповідальності, є порушенням ст.61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Однак, згідно рішення Конституційного суду України №1-рп/99 від 09.02.1999р., розділ ІІ "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" Конституції України закріплює конституційні права, свободи і обов'язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії. А тому, положення ст. 61 Конституції України стосується фізичних осіб, а не юридичних, і не застосовується до господарських відносин.
Положення про можливість одночасного застосування до порушників господарського зобов'язання пені та штрафу відображено також у постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2007р. у справі №04/2976.
Згідно п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
У відповідності до вищевикладеного, апеляційна скарга ТОВ "Інагро - Гайсин" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Вінницької області від 17.02.2009р. зміні у частині стягнення пені, штрафу, 15% річних, інфляційних втрат та судових витрат.
Керуючись ст.ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин", м. Одеса задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 17 лютого 2009 року у справі №9/37-09 змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:
"Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Кармалюківський Аграрій" (вул.Слободецька, с.Кармалюкове, Жмеринського району Вінницької області, код34744745) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" (м. Одеса, вул. Канатна, 41/16, код 35019916) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (м. Київ, пр-т Возз'єднання,15, код 30369454) 150757,65грн. боргу, 5551,19грн. пені, 22613,65грн. штрафу, 3165,90грн. інфляційних, 3469,49грн. - 15% річних, 1855,58грн. витрат по сплаті державного мита, 108,96грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Приватного підприємства "Кармалюківський Аграрій" (вул.Слободецька, с.Кармалюкове, Жмеринського району Вінницької області, код34744745) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (м. Київ, пр-т Возз'єднання,15, код 30369454) 2973,85грн. пені, 2261,37грн. інфляційних, 1858,66грн. - 15% річних, 70,94грн. витрат по сплаті державного мита, 4,17грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (м. Київ, пр-т Возз'єднання,15, код 30369454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" (м. Одеса, вул. Канатна, 41/16, код 35019916) 42,31грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Повернути з державного бюджету України ( рахунок 31118095700002 в ГУДКУ у Житомирській області, м.Житомир код банку 811039 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" (м. Одеса, вул. Канатна, 41/16, код 35019916) 769,94 грн. зайво сплачених коштів за подання апеляційної скарги."
3. Вважати наказ господарського суду Вінницької області №9/37-09 від 03.03.2009р. таким, що втратив чинність.
4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.
5. Справу №9/37-09 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя:
судді::
Віддрук. 5 прим.:
1 – до справи,
2-4 – сторонам,
5 - в наряд.
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3682706 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Щепанська Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні