Рішення

від 03.02.2014 по справі 914/2088/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2014 р. Справа № 914/2088/13

За позовом:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ; до відповідача:Приватного підприємства «Гал-Дар», м. Львів; за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західекспертспецбуд», м. Львів; Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмонолітавто», м. Львів; про:стягнення 794 565,13 грн. в порядку регресу Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2:Лисов О.О. - представник (довіреність № 3392/18 від 24.12.2013р.); не з'явився; не з'явився; не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.05.2013р. (суддя Станько Л.Л.) порушено провадження у справі № 914/2088/13 за позовом ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» до ПП «Гал-Дар» про стягнення 794 565,13 грн. в порядку регресу.

30.07.2013р. провадження у даній справі було зупинене у зв'язку з призначенням судової автотоварозначої експертизи. Ухвалою від 06.09.2013р. суд поновив провадження у справі, оскільки, на адресу господарського суду надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, а сам розгляд справи призначив на 01.10.2013р.

Ухвалою суду від 01.10.2013р. провадження у даній справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової автотоварознавчої експертизи.

Так як оплата за проведення автотоварознавчої експертизи відповідачем здійснена не була, ухвалою суду від 04.12.2013р. провадження у справі № 914/2088/13 поновлено, розгляд справи призначено на 12.12.2013р.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Станька С.С. було призначено повторний автоматизований розподіл справ, внаслідок якого, справа № 914/2088/13 передана 11.12.2013р. судді Крупнику Р.В.

Ухвалою суду від 12.12.2013р. розгляд справи відкладено на 13.01.2014р., з підстав, вказаних в даній ухвалі. В подальшому розгляд справи відкладено на 03.02.2014р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні зокрема зазначив, що 28.07.2011р. на автодорозі М-10-01 Західний обхід м. Львів (міжнародні дороги) сталася ДТП (зіткнення) за участю автомобіля Volvo FM12 та автомобіля TATA LPT 613/58. У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у АТ «СК «АХА Страхування», згідно з умовами Договору страхування № 004-спт/11ЛВ (СХ) від 20.02.2011р. транспортний засіб Volvo FM12, що належить ТОВ «Західекспертспецбуд» на праві приватної власності.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №229 від 20.08.2011р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 1 058 230,03 грн. Відповідно до умов Договору страхування, на підставі Страхового акту № 2011/V/ OMOD09546/VESKO23579 від 17.11.2011р. та розрахунку суми страхового відшкодування, розмір виплати за пошкоджений транспортний засіб складає 843 565,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням №34513 від 21.11.2011р., яке позивачем було сплачено на рахунок вигодонабувача.

Як зазначив представник позивача, останній звернувся до страхової компанії відповідача, яка застрахувала його цивільно-правову відповідальність і дана компанія відповідно до ліміту полісу АА/6139012 відшкодувала шкоду завдану майну в результаті ДТП за вирахуванням франшизи, в розмірі 49 000,00 грн. А тому, на думку представника, з відповідача підлягає до стягнення решта суми у розмірі 794 565,13 грн.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом за адресою вказаною у наявному в матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ. Станом на 03.02.2014р., від відповідача повернувся конверт з ухвалою суду про відкладення розгляду справи на 13.01.2014р. з зазначенням причини повернення «За закінченням терміну зберігання».

В матеріалах справи мітиться клопотання відповідача в яких він просить призначити судову автотоварознавчу експертизу, оскільки додане позивачем до матеріалів справи експертне дослідження не може слугувати належним доказом розміру збитків, так як експерт-автотоварознавець не попереджався про кримінальну відповідальність при його складенні. Також міститься клопотання з проханням дослідити факт сплати власником пошкодженого транспортного засобу в повному обсязі страхових платежів по Договору страхування № 004-спт/11ЛВ (СХ) від 20.02.2011р., оскільки від цього залежить те, чи вказаний договір набув чинності і чи страхова сума була виплачена підставно та законно.

Третя особа-1 явки повноважного представника в судове засідання. не забезпечила, причин неявки представника суду не повідомила. Станом на 03.02.2014р., від відповідача повернувся конверт з ухвалою суду про відкладення розгляду справи на 13.01.2014р. з зазначенням причини повернення «За закінченням терміну зберігання».

Третя особа-2 явки повноважного представника в судове засідання. не забезпечила, причин неявки представника суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення ухвали суду від 13.01.2014р. №7901408685381 від 17.01.2014р. - вручено 20.01.2014р.

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, відповідач та треті особи вважаються такими, що належним чином повідомлені судом про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім цього, суд відмічає, що згідно положень ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Справа № 914/2088/13 передана судді Крупнику Р.В. 11.12.2013р. Так як, ні позивачем, ні відповідачем клопотання про продовження строку розгляду спору не заявлялося, суд вважає, що спір підлягає вирішенню в даному судовому засіданні, оскільки суд обмежений строком розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2011р. між АТ «СК «АХА Страхування» (надалі - позивач) та ТОВ «Трансмонолітавто» (надалі - страхувальник) укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів «Спецтехніка» № 004-спт/11ЛВ(СХ) від 20.02.2011р. (надалі - Договір страхування) предметом якого виступають майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону та пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом зазначеним в Додатку №1 до цього Договору, який є невід'ємною його частиною (Т.1 а.с.18-24) .

Згідно Додатку №1 до Договору страхування (Т.1 а.с.25) транспортним засобом, який передається на страхування згідно вказаного Договору являється самоскид Volvo FM12, 2007р.в., номерний знак - ВС 4734ВН, шасі - YV2JSG0G38A658704. Даний транспортний засіб згідно свідоцтва про реєстрацію від 12.01.2008р. (Т.1 а.с.36) належить на праві власності ТОВ «Західекспертспецбуд», котре відповідно до п.3 Договору страхування являється вигодонабувачем.

За умовами Договору страхування загальна страхова сума становить 1 000 100,00 грн. (п.6), а загальний страховий платіж 17 601,76 грн. (п.7). Відповідно до пунктів 12.1 та 12.2 Договору дата початку його дії - 20.02.2011р., а дата закінчення його дії - 19.02.2012р.

28.07.2011р. в 14 год. 50 хв. на дорозі М-10-01 Західний обхід м. Львів (Міжнародні дороги) сталася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення), учасниками якої являвся вантажний автомобіль TATA LPT 613/58, номерний знак ВС1164СК, шасі № Y6D38132795701796, що належить на праві власності ПП «Гал-Дар» (надалі - відповідач) та перебував під керуванням гр. Сладкіна М.В., а також вантажний автомобіль Volvo FM12, 2007р.в., номерний знак - ВС 4734ВН, шасі - YV2JSG0G38A658704, що належить ТОВ «Західекспертспецбуд» та перебував під керуванням гр. Тиховського Я.В. Даний факт підтверджується, зокрема, Відомостями про дорожньо-транспортну пригоду №8849776 та Довідкою за фактом дорожньо-транспортної пригоди ДТП СУ ГУМВСУ у Л/о від 28.07.2011р. (Т.1 а.с.42-45).

Як вбачається з Постанови про закриття кримінальної справи від 16.12.2011р. (Т.1 а.с.46-48) причиною дорожньо-транспортної пригоди стали дії з боку водія автомобіля TATA LPT 613/58 Сладкіна М.В., який порушив технічні вимоги розділу 1 п.п. 1.2, 1.5 ч.1; розділу 10 п.10.1; розділу 11 п.11.2 Правил дорожнього руху України; розділу 34 вимог дорожньої розмітки 1.6 додатку 2 до Правил дорожнього руху України.

29.07.2011р. ТОВ «Трансмонолітавто» було подано позивачу заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (Т.1 а.с. 26-29).

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №229 від 20.08.2011р. (Т.1 а.с. 51-101) вартість відновлювального ремонту автомобіля Volvo FM12, д.р.н. ВС4734ВН, внаслідок його пошкодження у ДТП становить, з урахуванням ПДВ - 1 058 230,03 грн.

Як встановлено судом на підставі вказаного висновку, Страхового акту № 2011/V/OMOD09546/VESKO23579 від 17.11.2011р. (Т.1 а.с.103-105) , Заяви щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 07.11.2011р. (Т.1 а.с.30) позивачем було виплачено вигодонабувачу - ТОВ «Західекспертспецбуд» 843 565,13 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №34513 від 21.11.2011р. (Т.1 а.с.106).

В подальшому ПрАТ СК «Граве Україна» - страхова компанія відповідача, яка застрахувала його цивільно-правову відповідальність в межах лімітів в порядку регресу відшкодувала позивачу 49 000,00 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №37240 від 28.02.2013р. (Т.1 а.с.110).

Водночас, як зазначає позивач його претензія до відповідача (Т.1 а.с.107-109) про виплату решти страхового відшкодування у розмірі 794 565,13 грн. залишилася без задоволення. А тому він просить вказану суму стягнути в судовому порядку.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вже було зазначено вище судом, на виконання вимог законодавства та на підставі Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №229 від 20.08.2011р., Страхового акту № 2011/V/OMOD09546/VESKO23579 від 17.11.2011р., Заяви щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 07.11.2011р. позивачем було виплачено вигодонабувачу - ТОВ «Західекспертспецбуд» 843 565,13 грн. страхового відшкодування.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що ДТП сталася з вини водія автомобіля марки TATA LPT 613/58 - Сладкіна М.В., який на час вчинення ДТП перебував в трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. А тому пред'явлення позову до відповідача, як особи, яка відшкодовує шкоду, завдану її працівником повністю узгоджується з вищенаведеними нормами законодавства.

Суд відхиляє доводи відповідача про неналежність наявного в матеріалах справи експертного дослідження як доказу розміру збитків, так як експерт-автотоварознавець не попереджався про кримінальну відповідальність при його складенні, враховуючи наступне.

Відповідно до п.1.5 та п.1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затв. Наказом Міністерства юстиції України 08.10.98р. № 53/5 (надалі - Інструкція), проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.

Підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта)), у якому обов'язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.

Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються .

За приписами п. 4.23 Інструкції експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження. Висновок експертного дослідження складається за структурою та змістом висновку експерта, за такими винятками : у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження; опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку .

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою-скеруванням позивача від 09.08.2011р. ТОВ «Фірма «Експертиза» проводила експертне автотоварознавче дослідження, а не експертизу. А тому, з огляду на положення Інструкції, відсутність у Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №229 від 20.08.2011р. запису, який стосується відповідальності експерта-автотоварознавця Галамая Я.І., за надання завідомо неправдивого висновку, жодним чином не свідчить про неналежність вказаного висновку як доказу, що підтверджує розмір збитків.

Натомість, як вбачається з самого висновку експертного дослідження, а також із офіційного сайту «Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності-суб'єктів господарювання» (http://www.spfu.gov.ua/_layouts/SPFUSiteDefinition/RegisterSOD.aspx) вказане дослідження було проведено експертом та суб'єктом оціночної діяльності, котрі володіли всіма необхідними для цього свідоцтвами та сертифікатами.

Крім того, суд зазначає, що за клопотанням відповідача ухвалами суду двічі призначалася судова автотоварознавча експертиза, котра експертами залишилася без виконання у зв'язку з її неоплатою відповідачем (Т.2 а.с.62, 129).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» №4 від 23.03.2012р. у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів . Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Враховуючи викладене, суд розглядає даний спір на підставі наявних в матеріалах справи доказів, беручи до уваги Висновок експертного автотоварознавчого дослідження №229 від 20.08.2011р., як належний доказ, що підтверджує розмір збитків, яких зазнав позивач.

Також, в матеріалах справи міститься клопотання відповідача з проханням дослідити факт сплати власником пошкодженого транспортного засобу в повному обсязі страхових платежів по Договору страхування № 004-спт/11ЛВ (СХ) від 20.02.2011р., оскільки від цього залежить те, чи вказаний договір набув чинності і чи страхова сума була виплачена підставно та законно (Т.1 а.с. 168-169) . З цього приводу суд зазначає слідуюче.

Відповідно до розділу 10 Договору страхування загальний страховий платіж (17 601,76 грн.) розбито на 4 платежі рівними частинами в розмірі 4 400,44 грн. Щодо строку сплати, то перший платіж мало бути сплачено до 20.02.2011р. включно, другий - до 19.05.2011р. включно, третій - до 19.08.2011р. включно, а четвертий до 19.11.2011р. включно.

Згідно п.18.2 та п.18.3 Договору страхування у випадку ненадходження або надходження не в повному обсязі на розрахунковий рахунок чи до каси страховика страхового платежу (першого страхового платежу) в сумі відповідно до п.10.1.2 Договору, він вважається таким, що не набув чинності. У випадку ненадходження або надходження не в повному обсязі на розрахунковий рахунок чи до каси страховика другої та наступної частини страхового платежу в сумі відповідно до п.10.1.2 Договору, в строк вказаний в п.10.1.3 Договору, він припиняє свою дію з 00-00 годин дня, наступного за днем, вказаним в п.10.1.3 Договору як дата граничного строку оплати відповідного чергового страхового платежу, оплата якого прострочена.

Як зазначив представник позивача та вбачається з матеріалів справи, страхувальником перший платіж було сплачено 01.02.2011р., другий платіж - 01.06.2011р., а третій платіж - 18.08.2011р. Водночас, четвертий платіж було вираховано з суми страхового відшкодування, що підтверджується Страховим актом № 2011/V/OMOD09546/VESKO23579 від 17.11.2011р.

Разом з тим суд зазначає, що виплата страхувальником другого платежу понад строк, який було вказано в Договорі страхування жодним чином не впливає на законність виплати йому страхового відшкодування позивачем та на зобов'язання відповідача повернути вказані кошти позивачу, оскільки положення п.18.3 Договору страхування, які регулюють питання його припинення стосуються лише правовідносин між сторонами вказаного Договору , а не відповідача. В даному випадку сторони Договору страхування своїми діями (звернення страхувальника з повідомленням про страховий випадок, із заявою про виплату страхового відшкодування, виплата страховиком (позивачем) страхового відшкодування, вирахування ним частини страхового платежу із суми страхового відшкодування тощо) підтвердили його дійсність, оскільки такі дії були направлені на виконання умов зазначеного договору (вказаної правової позиції притримується ВГСУ в Постановах №905/2482/13 від 26.11.2013р. та №5011-26/454-2012 від 21.08.2012р.).

Відповідно до положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4-3, 27, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гал Дар» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 195; код ЄДРПОУ 36828292) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) 794 565,13 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Гал Дар» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 195; код ЄДРПОУ 36828292) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) 15 891,32 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2014 р.

Суддя Крупник Р.В.