Рішення

від 22.04.2009 по справі 2/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/295

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.04.09 р.                                                                                                       Справа № 2/295                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь

до відповідача: Об'єднання багатоквартирного будинку “Альфа Луч” м. Маріуполь

про стягнення заборгованості у сумі 24753,49 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:       Новікова Л.О. - за довір.

від відповідача:   Валуйський Ю.Я. – голова правління

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство “Маріупольтепломережа”                        м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Об'єднання багатоквартирного будинку “Альфа Луч” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 24753,49грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 56 від 01.10.2005р. на відпуск теплової енергії для житлового фонду, рахунки, акти на включення опалення, акти на відключення опалення, здійснені перерахунки та повернення по гарячої воді та опаленню за спірний період з вересня 2007 року до жовтня 2008 року. Позивач посилається на неповну оплату виставлених відповідачеві рахунків, невиконання відповідачем заходів щодо підготовки жилого будинку та технічного обладнання до опалювального періоду 2007-2008р.р., у зв'язку з чим на звільнення себе від претензій за неякісне надання послуг споживачу в силу вимог Правил користування теплової енергії.

Також, позивач посилаєтьчся на відстуність жодних скарг, у тому числі актів-претензій, на неякісне опалення чи невідповідність температури гарячої води, за виключенням листів голови Валуйського Ю.Я., внаслідок яких складалися відповідні акти, за якими не були встановлені відхилення якісних показників.

За обрунтуванням позивача розрахунок спожитої теплової енергії здійснювався за показниками лічильника, а гарячої води – частково за квартирними лічильниками та розрахунковим шляхом за даними, що надавались відповідачем щомісяця.  

Відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки вважає, що договір № 56 від 01.10.2005р. не відповідає типовому договору, передбаченому Правилами надання послуг з централізованого опалення, поставці холодної води та водовідведенню, у зв'язку з чим відповідач вважає, що між сторонами укладено, діє та фактично виконується інший новий договір № 56 від 01.10.2007р. Відповідач вказує на той факт, що у відповідності із договором та нормами діючого законодавства, відповідачем створена комісія, яка здійснює щоденний контроль за якістю теплової енергії шляхом складання акту про результати замірів температури гарячої води та теплоносія. Відомості про відхилення споживчих властивостей, кількісних показників та режимів поставки теплової енергії направлялися позивачу для зменшення нарахованої тепломережею вартістю централізованого опалення та гарячого водопостачання. Сума перерахунків за період з листопада 2007р. по жовтень 2008р. складає 17248,94грн., однак вказана сума позивачем не врахована при виставленні рахунків.

Відповідач послався на той факт, що його заборгованість складає лише 7571,24грн. та на час розгляду справи ця сума вже погашена платіжним дорученням № 160 від 12.11.2008р. та № 187 від 26.12.2008р., у зв'язку з чим відповідач вважає, що за позовний період у нього не має заборгованості.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем повинно бути зменшено розмір раніше нарахованих сум на вартість непоставленої теплової енергії у зв'язку з відхиленнями її якісних характеристик та встановлених норм.

Відповідачем надано клопотання від 29.01.2009р., де останній просить винести окрему ухвалу про порушення законності при здійсненні фінансово-господарської діяльності ККП “Маріупольтепломережа”; зобов'язати Тепломережу при зниженні якості послуг та порушення режимів постачання теплової енергії, здійснювати перерахунки у відповідності з вимогами законодавства; заборонити ККП “Маріупольтепломережу” вимагати стягнення зі споживача заборгованість без документального підтвердження якісних характеристик, споживчих властивостей та режимів поставки теплової енергії.

15.01.2009р. відповідачем надано клопотання про витребування від позивача письмових доказів: сертифікат відповідності якості послуг; ліцензію на здійснення господарської діяльності з виробництва теплової енергії та централізованому водопостачанню за позовний період; довідку про фактичний режим подачі гарячого водопостачання за період з вересня 2007р. по жовтень 2008р. з вказанням дати та часу початку та закінчення перерві у водопостачанні; акти замірів температури гарячої води в точці розбору відповідача за період з вересня 2007р. по жовтень 2008р.; акти перевірки якості води на предмет відповідності ГОСТу № 2874-82 за період з вересня 2007р. по жовтень 2008р.; акти замірів температури теплоносія, що подавалися на будинок відповідача за період з вересня 2007р. по жовтень 2008р.; довідку про середньодобовій температурі зовнішнього повітря за період опалювального періоду 2007-2008р.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Процесуальний строк вирішення справи продовжувався за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2005р. між Комунальним комерційним підприємством “Маріупольтепломережа”  м. Маріуполь (Постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом “Орджонікідзевський - 148” (Споживач) правонаступником якого є позивач, був укладений договір № 56 на відпуск теплової енергії для житлового фонду.

Відповідно до п. 6.1. договору вказаний договір укладається строком на три роки, та вступає в законну силу після його прийняття та підписання обома сторонами, а в частині взаєморозрахунків до повного їх закінчення.

Згідно до п. 6.2. договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заява від однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Альфа Луч” було створено власниками квартир та приміщень багаоквартирно будинку № 74 по Комсомольскому бульвару в місті Маріуполі шляхом реорганізації житлово-будівельного кооперативу „Орджонікідзевський - 148”, правонаступником якого є відповідач.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із стверенням ОСББ „Альфа Луч” 14.09.2007р. позивачем на адресу відповідача було направлено проект договору № 56 від 01.10.2007р. на відпуск теплової енергії.

Вказаний договір було підписано відповідачем з протоколом розбіжностей направлено на адресу позивача, яким було отримано останнім 28.09.07р., згідно відмітки на супровідному листі № 52 від 27.09.2007р.  

Цей протокол розбіжностей до договору № 56 від 01.10.2007р. на відпуск теплової енергії було підписано позивачем з протоколом погодження розбіжностей та з супровідним листом № 3539/04 від 05.11.2007р. було направлено відповідачу, який був отриманий останнім 12.11.2007р. про що свідчить відмітка на супровідному листі.

За приписами ст. 181 Господарського кодексу України: сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Доказів звернення до суду з позовною заявою про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору в межах строку встановленого Господарським кодексом України позивачем до матеріалів справи не надано. Однак, між отриманням договору з протоколом розбіжностей від відповідача (28.09.07р.) та передачею позивачем цього договору з протоколом узгодження розбіжностей (12.11.07р.) пройшло 45 днів. Тобто, позивач прострочив строк передачи неврегульованих розбіжностей за договором на вирішення суду, у зв'язку з цим та з огляду на вимоги статті 181 Господарського кодексу України, суд вважає прийнятими розбіжності відповідача за протоколом, та договір № 56 від 01.10.07р. на відпуск теплової енергії укладеним із протоколом розбіжностей за редакцією відповідача.  

Виходячи з позиції позивача, викладеній на вимогу суду в поясненнях від 12.02.2009р., позивач вважає, що попередній договір № 56 від 01.10.2005р. діє й на сьогоднішній день у відповідності до п. 6.2. договору.

Проте, відповідач в поясненнях від 12.02.2009р. вважає, що зазначений договір № 56 від 01.10.2005р. не міг діяти в позовний період, так як він не відповідає типовому договору; суперечив вимогам ст. 36 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”; в позовний період сторонами укладений новий договір № 56 від 01.10.2007р. та цей договір фактично виконувався сторонами.

Дослідивши первинні документи на підставі яких позивач просить стягнути борг судом встановлено, що первинні документи виписувалися на виконання умов саме договору № 56 від 01.10.2007р., отже за висновками суду сторонами здійсненні фактичні дії направлені на виконання умов № 56 від 01.10.2007р. та своїми конклюдентними діями сторони також визнали факт його укладання.   

Предметом договору № 56 від 01.10.05р. є зобов'язання Постачальника подавати теплоносій для житлового фонду, що знаходиться на балансі у Споживача, відповідно Правил надання послуг по централізованому опаленню, забезпеченню холодною та гарячою водою та водовідведенню”, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, нормативних документів, діючих в договірний період.

Предметом договору № 56 від 01.10.07р. є зобов'язання Енергопостачальної організації по забезпеченню житлового фонду, який знаходиться на утриманні Обслуговуючої організацією, тепловою енергією на потреби опалення та гарячого водопостачання для населення. Обслуговуюча організація, в межах тарифу затвердженого рішенням виконкому міської ради, здійснює утримання та технічне обслуговування внутрибудинкових мереж теплопостачання та гарячого водопостачання та забезпечує розподілення та регулювання теплової енергії по стояках центрального опалення та гарячого водопостачання, яка подається Енергопостачальною організацією к житловому фонду (п. 1.1., 1.2. договору).

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що предмет договору № 56 від 01.10.2007р. охоплює предмет договору № 56 від 01.10.2005, а отже припиняє дію попереднього договору. Предмет договору про відпуск теплової енергії № 56 від 01.10.07р. є спорідненим з предметом договору про відпуск теплової енергії № 56 від 01.10.2005. Позивач не довів, що предмети цих договорів про умови надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води якимось чином відрізняються по суті. Таким чином, з моменту звернення з договором про відпуск теплової енергії № 56 від 01.10.2007 договір на постачання теплової енергії № 56 від 01.10.2005 припинив свою дію, оскільки звернення з боку однієї з сторін договору з проектом іншого договору з таким же предметом є одночасно вимогою про припинення дії попереднього договору.

Таким чином, на думку господарського суду, на час спірних правовідносин у період з 07.09.07р. до 21.10.08р. діяли обидва договори. Зокрема, у період з 07.09.07р. до 01.10.07р. діяв договір про відпуск теплової енергії від 01.10.05р., тоді як він припинив свою дію 01.10.07р. та у спірний період виникнення заборгованості з 01.10.07р. до 21.10.2008р. діяв договір на постачання теплової енергії № 56 від 01.10.2007р.  

Об'єктом відповідача, відповідно до договору № 56 від 01.10.2007р. та матеріалів справи є багатоквартирний будинок № 74 по Комсомольському бульвару м. Маріуполь та має єдину централізовану систему опалення, що підтверджується відповідною Схемою розміщення теплотраси від ЦТП –42  до будинку 72 по бул. Комсомольський в місті Маріуполь.

В підтвердження виконання договірних зобов'язань з боку позивача надано акт про включення централізованого опалення від 23.10.2008р. та від 15.10.2007р. Вказані акти підписані уповноваженими особами з боку обох сторін та скріплені печатками без зауважень.

Пунктом 2.2.1 договору № 56 від 01.10.07р. встановлено, що Енергопостачальна організація зобов'язана забезпечити поставку теплової енергії з дотримання споживчих властивостей, якісних показників та режимів:

- централізоване гаряче водопостачання – безперебійно в продовж року з витратою води в точки забору – не менше 0,2л/сек.;

- склад та властивості гарячої води – в відповідності з нормативами, встановленими органом Держстандарту та Мінздраву;

- подача гарячої води з нормативною температурою в точці розбору – не менше + 500С та тиском – не менше 4,2кг/см2;

- своєчасний початок та закінчення опалювального періоду – визначається погодними умовами (середньодобова температура зовнішнього повітря менше +80С) та встановлюється рішенням виконкому міської ради;

- безперебійне теплопостачання в продовж всього опалювального періоду;

- подача теплофікаційної води з температурою відповідно п. 3.10 СниП 2.04.05-91 (+950С – при температурі зовнішнього повітря – 230С, +570С – при температурі зовнішнього повітря 00С та т.д.);

- тиск теплофікаційної води не менше 4,0кг/см2 та не більше 8,0кг/см2.   

          Відповідно до п. 9 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, споживач зобов'язаний своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

          Аналогічний обов'язок покладений на відповідача й пунктом 3.1.1 договору на відпуск теплової енергії від 01.10.07р. № 56.

          Також, згідно пунтків 40, 41 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07р., які є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями та споживачами незалежно від форми власності, споживач теплової енергії зобов'язаний:

-          дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору;

-          зберігати вузол обліку та пломби на ньому в належному стані;

-          у міжопалюваний період виконувати обов'язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об'єкта до опалюваного періоду або надати рішення (лист) щодо гарантії забезпечення безпечної екплуатації системи теплосопоживання.

Крім того, спживач несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи теплоспоживання, що перебуває у межах його балансової наслежності (експлуатаційної відповідальності).

У свою чергу за приписами п. 2 статті 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” позивач як виконавець послуги з надання теплової енергії, зобов'язаний:

1) забезпечити вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг

згідно із законодаством та умовами договору;

          2) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.

          Як вбачається з наданих позивачем документів до матеріалів справи із супровідним листом від 18.0209р., відповідачеві вручалися під розписку письмові вимоги про підготовку інженерних систем опалення та гарячого водоспоживання до опалюваних періодів 2007-2008р.р. та 2008-2009 р.р., які підписані директором ККП „Маріупольтепломережа”, заступником міського голови та керівником управління комунального господарства.

          Відповідачем відповідними листами № 53 від 05.10.07р. та № 94 від 26.09.08р. було повідомлено позивача про підготовку внутрібудинкових систем опалення та гарячого водоспоживання, що знаходяться в багатоквартирному будинку № 74 по Комсомольському бульвару м. Маріуполя.

          Судом встановлено, що будь-яких гарантійних листів та інших доказів належної готовності з боку відповідача, у тому числі, сумісних з позивачем перевірок чи обстежень систем опалення та гарячого водоспоживання у спірний період сторонами не надано, та належними доказами не підтверджено.

Виходячи із наданих позивачем пояснень від 12.02.2009р., на протязі опалювального періоду 2007/2008р. та до теперішнього часу на адресу ККП “Маріупольтепломережа” скарг від мешканців будинку № 74 по бул. Комсомольський на незадовільне опалення та невідповідність температури гарячої води не надходило.

Згідно до п. 4.1. договору за отриману теплову енергію абонентами, що мешкають в житлових будинках, Обслуговуюча організація здійснює збір коштів з фізичних осіб з метою їх подальшого перерахування Енергопостачальній організації не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, по тарифам:

-          за опалення при розрахунку за приладами обліку при тарифі 181,53грн./Гкал в т.ч. ПДВ 20%;

-          за гаряче водопостачання житлового фонду при споживанні гарячої води від ЦТП норма 1 чол. 3,51м3 при тарифі 8,03грн./м3 в т.ч. ПДВ;

-          за гаряче водопостачання при розрахунку за приладами обліку при тарифі 8,03грн./м3 в т.ч. ПДВ 20%.

Пунктом 4.2. договору визначено, населення здійснює оплату за утримання внутрибудинкових інженерних систем теплопостачання Обслуговуючій організації в відповідності з тарифами, затвердженими виконкомом міської ради.

Відповідно до п. 4.3. договору в разі зміни тарифів, нові тарифи є обов'язковими для сторін, з моменту введення їх в дію. Сума оплати змінюється в залежності від зміни тарифів.

Як вбачається з наданих позивачем документів, згідно рішення виконкому Маріупольської міської ради від 27.08.08р. № 314, введені в дію нові тарифи на послуги теплопостачання на опалення за 1 Гкал. з 1 жовтня 2008р. в розмірі 233,28грн. з ПДВ та 10,92грн. з ПДВ за 1м3 гарячої води.

          Про зміну тарифів позивач належним чином письмово повідомив відповідача, про що свідчить лист від 15.09.2008р. № 2299/04.

          Згідно до матеріалів справи, зокрема акту прийняття теплового вузлу обліку від 07.07.2006р., облік теплової енергії, що поступає на будинок здійснюється за показаннями повіреного теплолічильника.  

          Облік споживання відповідачем гарячої води визначався частково за квартирними приладами обліку та в іншій частині по нормі споживання.

          Зняття показань лічильників гарячої води та теплолічильника здійснювалось відповідачем та дані про кількість та об'єми витраченої гарячої води та теплової енергії надавались щомісячно позивачеві.   

На підставі зазначених даних приладів обліку, розрахункових норм споживання гарячої води та виходячи із діючих тарифів, позивачем були виставлені рахунки, які отримувались відповідачем, та додані до матеріалів справи за спірний період, зокрема: від 21.10.2008р. на суму 2792,15грн., від 24.09.2008р. на суму 2679,07грн., від 21.08.2008р. на суму 1160,69грн., від 28.07.2008р. на суму 1447,90грн., від 25.06.2008р. на суму 1850,51грн., від 21.05.2008р. на суму 2660,24грн., від 24.04.2008р. на суму 11100,51грн., від 21.03.2008р. на суму 20335,12грн., від 21.02.2008р. на суму 23083,16грн., від 22.01.2008р. на суму 23211,38грн., від 25.12.2007р. на суму 19997,31грн., від 21.11.2007р. на суму 14323,51грн., від 22.10.2007р. на суму 2967,20грн., від 20.09.2007р. на суму 2335,14грн., а всього на загальну 127240,21грн.

Пунктом 4.6 договру визначено, що нарахування вартості послуг по ценралізованому опаленню та гарячому водоспоживанню здійснюється Енергопостачальною організацією на підставі даних, надаваємих Обслуговуючою організацією згідно п. 3.1.11 договру.

У відповідності до пункту 3.1.11 до обов'язків Обсліговуючої організації віднесено щомісячне (не пізніше 15 числі наступного місяця) надавати дані про: кількість мешканців, прописаних у квартирах, які не обладанні приборами обліку споживання гарячої води; кількості пільговиків; об'ємах гарячої води, що споживаються пільговими категоріями громадян; об'ємах споживання гарячої води згідно показників внутрикартирних водолічильників; показання загальнобудинкового теплолічильника; відхилення споживчих якостей, кількісних показників та режимів поставки теплової енергії.

Із змісту наданих рахунків та документів, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що розрахунок нарахувань за споживання теплової енергії на опалення здійснено позивачем за показаннями теплового лічильника, що повністю відповідає вимогам пункту 23 Правил користування тепловою енергією, яким передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею банасової належності (відповідальності) відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази перерахунків в 100% розмірі за не поставку гарячої води у спірному періоді, що здійснені позивачем у зв'язку з причинами пов'язаними з підготовкою до опалювального періоду, проведенням ремонтних робіт. Вказані перерахунки враховані позивачем у виставлених рахунках.    

Відповідно до п. 3.1.10. договору в разі недопоставки теплової енергії (центрального опалення та гарячого водопостачання) з вини Енергопостачальної організації або з вини Обслуговуючої організації перерахунок мешканцям будинку здійснюється Обслуговуючою організацією за рахунок винної сторони.

Відповідач наполягає на тих обставинах, що крім вищезазначених перерахунків фактично зроблених позивачем, він має додатково право на зменшення розміру плати й за отримані теплову енергію та гарячу воду, внаслідок тих підстав, що надані позивачем послуги мали відхилення щодо якісних показників від нормативно завтерджених та передбачених договором.

В обґрунтування проведення додаткових перерахунків вартості теплової енергії та гарячої води позивач надав щоденні акти вимірів температури води та перевірки показань загальнобудинкового теплолічильника за спірний період.

Із змісту цих актів вбачається, що комісія у складі: Валуйского Ю.Я., Дюндик Л.А., КолесніковоїТ.Ю. здійснили виміри температури поданої на будинок гарячої води та теплоносія, температура гарячої води вимірювалась ртутним термометром в точці розбору (води зливалась не меньш 10 хвилин), температура теплононія визначається згідно показань загальнобудинкового теплолічильника. Ці акти містять рядки в яких вказан дата, результати вимірів, відповідність чи невідповідність норме, підписи мешканців квартир №№ 17, 62, 68.

Зазначені складені відповідачем одноособово без участі позивача, підписані голворю правління ОСББ „Альфа Луч” Валуйским Ю.Я., скріплені печаткою відповідача та направлялись позивачу разом із щомісячними даними на викоання п. 3.1.11 договору.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Посилаючись на безпідставність неврахування з боку позивача даних встановлених актами щоденного виміру температури гарячої води та перевірки показань загальнобудинкової приладу обліку теплової енергії у спірний період, позивач вказує на відповідність своїх дій умовам укладеного між сторонами договору на відпуск теплової енергії № 56 від 01.10.07р.

          Проте, дослідивши положення договору, судом встановлено, що його умовами не передбачено таких зобов'язань сторін та підстав щоденної участі у вимірах температури гарячої води та перевірки тепло лічильника, а також складання щоденних актів за результатами таких обстежень, порядок та спосіб проведення таких вимірювань також договорм не передбачається.

Також, договором не визначено й обов'язку теплопостачальної організації приймати однобічно складені акти відповідача та підстави їх врахування при обчисленні об'ємів поставленого теплового носія.  

Крім того, із змісту актів відповідача встановлено, що відповідачем вимірювалась температура теплоносія у градусах та її невідповідність нормі за показаннями прибору обліку. Саме з невідповідністю температури за показниками лічильника відповідач пов'язує невідповідність наданої послуги з постачання теплової енергії вимогам якості, які визначені нормативно та договором.

Проте, відповідно до п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договру про надання послуг, затверджених Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.05р. № 630, споживач має право на: зменшення плати у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.   

Згідно пунтку 6 вказаних Правил № 630, відповідність послуг з ценралізованої опалення якісним характеристикам визхначається не по показникам теплолічильника, а згідно нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (баансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку.

Однак, відповідачем доказів невідповідності теператури повітря у квартирах мешканців букдинку суду не надано, та такі обставини не підтверджені іншими матеріалами, що містяться у справі.

Крім того, як видно із матеріалів справи на протязі спірного опалюваного періоду, а саме 21.11.2007р., 24.02.2008р., 28.02.2008р., 28.03.2008р. 19.09.08р. контролерами позивача на вимогу відповідача, викладену в листах голови ОСМД „Альфа-Луч” Валуйського Ю.Я. здійснювались обстеження та перевірка систем гарячого водоспоживання, за резульатами яких складались акти, якими зафіксовані параметри котельної, ЦТП 42 від якої здійснюється простачання теплової енергії, параметри роботи системи на вводі будинку та вибірково в певних картирах жилого будинку. Зокрема, за результатами перевірки 21.11.07р. працівниками позивача було встановлено, що температура гарячої води на виході із ЦТП-42 складає 68 градусів, температура на вводі в будинок – 58 градусів, різниця 10 градусів. За висновками позивача така різниця у температурах виникає внаслідок відсутності олії в гільзі теплолічильника, що знижує вимірювані параметри. У зв'язку з чим, листом від 26.11.07р. № 170/08 позивачем була направлена письмова вимога про усунення такого порушення та необхідність залиття олії в гільзу для правильності вимірів температури гарячого водоспоживання.

Інших відхилень від нормативно встановлених вимог встановлено не було. Однак, й факту  виконання з боку відповідача викладених вимог, суду не надано.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За таких обставин, вказані акти як докази у справі, судом до уваги не приймаються у зв'язку з тим, що складання таких щоденних актів умовами договору взагалі не передбачено.

Також, оцінюючи зазначені акти та доводи відповідача у відповідності до фактичних обставин та вимог ст. 18 Закону України “Про житлово-комунальні ослуги” суд виходить з тих підстав, що цією нормою встановлений особливий порядок перевірки та контролю споживача за одержанням своєчасних та відповідної якості житлово-комунальних послуг та оформлення претензій та вимог до виконавців та виробників таких послуг. Зокрема, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складаються споживачем та представником виконавця та скріплюється їхніми підписами. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмову споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

З огляду на викладене, належною підставою та документальним підтверджуючим доказом для здійснення перерахунку за спожиті комунальні послуги є акт-претензія, який складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами.

Таким чином, подані відповідачем щоденні акти замірів за спірний період не є підставою для перерахунку за спожиту теплову енергію та гарячу воду, оскільки відповідачем не дотримано порядку, що відповідає закону та умовами договору не передбачений.

Отже, надані відповідачем щоденні акти замірів щодо неякісної поставки теплоносія не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи із матеріалів справи, відповідач умови договору виконав частково, за отримані послуги у спірному періоді розрахувався в сумі 82624,21 грн., згідно платіжних доручень № 19 від 14.02.2008р. на суму 12000грн., № 29 від 28.02.2008р. на суму 15000грн., № 30 від 04.03.2008р. на суму 5982,62грн., № 37 від 20.03.2008р. на суму 21340,03грн., № 55 від 18.04.2008р. на суму 10000грн., № 65 від 12.05.2008р. на суму 8901,56грн., № 84 від 12.06.2008р. на суму 4000грн., № 96 від 07.07.2008р. на суму 2400грн.,  № 111 від 15.08.2008р. на суму 1500грн., № 126 від 08.09.2008р. на суму 1500грн. зазначені платіжні документи містять призначення платежів, в яких є посилання на рахунки позивача, на підставі яких виник спірний борг.

Крім того, між сторонами було підписано акт приймання-передачі векселя від 17.10.2007р. на суму 1000грн., від 17.12.2007р. на суму 6000грн., від 28.01.2008р. на суму 12500грн. в рахунок оплати за теплову енергію за спірний період. Згідно до пояснень представників сторін, та за даними, викладеними у актах звірки взаєморозрахунків обох сторін, вказаними актами приймання-передачі векселів було погашено поточні рахунки жовтня 2007р., грудня 2007р. та січня 2008р. З огляду на вказане, судом приймаються зазначені акти приймання – передачі векселів в якості оплати за спірний період.     

Також, дослідивши оплату на суму 3000 грн. за платіжним дорученням № 143 від 07.10.2008р., враховуючи віднесення відповідачем за актом звірки взаєморозрахунків до погашення своїх зобов'язань перед позивачем за жовтень 2008р. та підтвердження такого стану представником відповідача у судовому засіданні 22.04.09р., вказана оплата прийнята судом в якості оплати за спірний період.    

Крім того, судом приймається до уваги, що платіжним дорученням № 160 від 12.11.2008р. на суму 3000 грн. відповідачем було здійснено оплату заборгованості у спірний період, однак корегування призначення платежу з посиланням саме на рахунки спірного періоду було здійснено відповідачем після порушення провадження у справі.

Також, після порушення провадження у справі відповідачем було здійснено часткове погашення суми боргу платіжним дорученням № 187 від 29.12.2008р. на суму 13200грн., в розмірі 2640,04грн. згідно до зміни призначення платежу, яка була здійснена відповідачем лише у квітні 2009р. Отже, вказана оплата судом також приймається в якості оплати за спірний період.

Таким чином всього за спірний період відповідачем було здійснено оплату в розмірі 110764,25грн., з яких 2640,04грн. після порушення провадження у справі.

З огляду на вказане провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 2640,04грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

На підставі здійснених відповідачем оплат та з врахуванням зміни призначення платежу  на момент слухання справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 16475,96грн., що підтверджено матеріалами справи.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 16475,96 грн.

Щодо клопотання відповідача від 29.01.2009р., де останній просить винести окрему ухвалу про порушення законності при здійсненні фінансово-господарської діяльності ККП “Маріупольтепломережа”; зобов'язати Тепломереж при зниженні якості послуг та порушення режимів постачання теплової енергії, здійснювати перерахунки в відповідності з вимогами законодавства; заборонити ККП “Маріупольтепломережу” вимагати стягнення зі споживача заборгованість без документального підтвердження якісних характеристик, споживчих властивостей та режимів поставки теплової енергії, то суд відмовляє у його задоволенні у зв'язку з не обґрунтованістю за мотивами викладеними у мотивувальній частині даного рішення.  

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судові витрати підлягають частковому розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

           Позов Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа”                    м. Маріуполь до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Альфа-Луч”                        м. Маріуполь про стягнення 24753,49 грн. – задовольнити частково.

Провадження у справі стосовно стягнення заборгованості в розмірі 2640,04грн. припинити на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.  

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Альфа-Луч” (87529,  бул. Комсомольський 74/17, м. Маріуполь, Донецька область, р/р 26001215008910 в філії “Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО 334011, ЗКПО 23775991) на користь Комунального комерційного  підприємства „Маріупольтепломережа” (87518,  вул. Гризодубовой, 1,                         м. Маріуполь, Донецька область р/р 26033480234100,  МФО 334970, ОКПО 33760279) заборгованість в розмірі 16475,96грн., державне мито у сумі 191,16 грн. та витрати на інформаційно –технічне   забезпечення судового процесу у сумі 91,13 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.  

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в розмірі 58,47грн.

Повний текст рішення підписаний 27.04.2009р.

               Суддя                                                                                                            Мартюхіна Н.О.