Рішення

від 15.05.2009 по справі 50/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/182

15.05.09

За позовом     товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРКОРТ"

до                     Міністерства оборони України  

про                  стягнення 145 100,20 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                 Шапошник Т.М.(дов. від 08.04.2009)

Від відповідача         Маєвський С.В.(дов. від 29.12.2008)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 145 100,20 грн. штрафних санкцій за прострочення погашення заборгованості, що виникла по договору на закупівлю товарів за державні кошти від 01.06.2007 № 247/1/07/39.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2009 порушено провадження у справі №50/182 та призначено до розгляду на 03.04.2009.

Представники сторін в судове засідання 03.04.2009 з'явилися, надали пояснення по суті справи та подали докази по справі. В судовому засіданні була оголошена перерва на 22.04.2009 для витребування додаткових доказів по справі.

22.04.2009 в судовому засіданні з'явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову, про що надав письмовий відзив на позовну заяву. В даному відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що неналежне фінансування Міноборони із державного бюджету, стягнення додаткових коштів в порядку індексації та трьох процентів річних призведе до можливих збитків державі та вплине на боєздатність Збройних сил України. Крім того, відповідач вказав, що позовні вимоги позивача по справі № 32/11, рішення по якій набуло законної сили складались: із стягнення боргу у розмірі 620 120, 00 грн. та стягнення трьох процентів річних з простроченої суми. Позовних вимог щодо стягнення із відповідача суми боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення як окремої вимоги по справі № 32/11 заявлено позивачем не було.

Судом була оголошена перерва в судовому засіданні на 15.05.2009 для оголошення повного тексту рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши надані позивачем та відповідачем оригінали документів, та копії яких долучені до матеріалів справи суд –

ВСТАНОВИВ:

На виконання „Річного плану закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти Департаментом розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України за КПКВ 2101150 у 2007 році" затвердженого заступником Міністра оборони України 25.01.2007, між Міністерством оборони України (далі-відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Юркорт" (далі - позивач) було укладено договір на закупівлю товарів за державні кошти від 01.06.07 №247/1/07/39 (далі договір)на постачання окулярів нічного бачення ОНБ - 300 за державні кошти на суму 775 200, 00 грн.

Згідно з умовами договору (п.4.5 ) відповідач зобов'язувався оплатити позивачу фактично отриману продукцію протягом 10 банківських днів з дня надання постачальником належним чином оформлених документів.

Оплата відповідачем була здійснена частково по на суму 155 040, 00 грн. Залишкова вартість отриманої продукції на суму 620 160,00 грн. залишалась не оплаченою.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2008 по справі №32/11 з ТОВ «Юркорт» було стягнуто на користь Міністерства оборони України 49 612, 80 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання поставки, а з Міністерства оборони України на користь ТОВ «Юркорт»було стягнуто 620 160,00 грн. сума основного боргу та 4 511, 02 коп. трьох відсотків річних. Міністерство оборони України на вищезазначене рішення подало Апеляційну заяву в частині стягнення на їхню користь додатково суми банківської гарантії в розмірі 116 280, 00 грн. Апеляційним судом рішення першої інстанції було залишено без змін. Отже, рішення господарського суду м. Києва набрало законної сили 18.11.2008, на його виконання було видано судовий наказ та 30.12.2008 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення.

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість боржника погашена останнім в повному обсязі в період з 05.03.2009 по 25.03.2009.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем зобов'язання по оплаті отриманої від позивача продукції своєчасно не виконані, заборгованість повністю оплачена відповідачем на виконання рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2008 по справі №32/11 вже після подання позовної  заяви по даній справі.   

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.  

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, відповідно до п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.2008 р. N 01-8/685 «Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)»чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

Таким чином, нарахування санкцій відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України має відбуватися з 24.04.2008, тобто після винесення рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2008 по справі №32/11 про стягнення заборгованості з Міністерства оборони України.

Отже, твердження відповідача, що на нарахування трьох відсотків річних та інфляційних збитків позивач не має права є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 3% річних за період з 24.04.2008 по 10.01.2008(170 днів відповідно до розрахунку позивача) в розмірі 8 665,00 грн.

Щодо стягнення інфляційних збитків, то судом здійснено перерахунок даних санкцій, оскільки позивачем вони нараховані з грудня 2007 року, а рішення господарського суду м. Києва по справі №32/11 винесено 23.04.2008, отже інфляційні збитки позивача мають нараховуватись з 24.04.2008.

Відповідно до розрахунку суду сума інфляційних збитків позивача за період з 24.04.2008 по листопад 2008 року(відповідно до періоду, що вказаний в розрахунку позивача) становить:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період??Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

24.04.2008 - листопад.20086201601.05936589,44656749.44

Таким чином, сума інфляційних збитків позивача за вказаний період складає 36 589,44 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 38 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються державні замовники та виконавці державного замовлення - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб. Таким чином, держмито стягненню не підлягає.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85  ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022; м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; р/р  35222122003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" (код ЄДРПОУ 30488139; юридична адреса: 03164 м. Київ, вул. Генерала Наумова,  23-Б; фактична адреса: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 75/79; р/р 26009005087801 в ВАТ "СВЕДБАНК" м. Київ, МФО 300164, або з будь-яких рахунків, виявлених під час виконавчого провадження) 8 665(вісім тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. 3-х відсотків річних та 36 589(тридцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн.  44 коп. інфляційних втрат.

3. В іншій частині позову –відмовити.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                                Головатюк Л.Д.