Постанова

від 03.09.2009 по справі 50/182

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2009 № 50/182

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

позивача Ди шконт М.М. - довіреність №1/09-1 в ід 01.09.2009 р.

відповідача: не з' явився;

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Міністерства обо рони України

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 15.05.2009

у справі № 50/182 (суддя

за позовом Товариства з обмежен ою відповідальністю "Юркорт"

до Міністерства оборон и України

про стягнення 145100,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 15.05.2009 р. в спр аві № 50/182 позов Товариства з об меженою відповідальністю “Ю РКОРТ” (далі - Товариства з о бмеженою відповідальністю “ ЮРКОРТ”, позивач) про стягнен ня з Міністерства оборони Ук раїни (далі - Міноборони Укр аїни, відповідач) 145 100,20 грн.

Не погодившись з рішенням, в ідповідач звернувся до Київс ького апеляційного господар ського суду з апеляційною ск аргою, в якій просить скасува ти рішення в частині стягнен ня з Міністерства оборони Ук раїни 8 665 грн. трьох відсотків річних та 36 589 грн. 44 коп. інфляці йних втрат, оскільки під час й ого прийняття судом першої і нстанції неповно з' ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права.

Так, місцевим господарськи м судом взагалі не було дослі джено та взято до уваги той фа кт, що відповідно до статті 2 З акону України “Про оборону У країни” фінансування потреб національної оборони держав и здійснюється виключно за р ахунок Державного бюджету Ук раїни в обсягах, розмір яких в изначається щорічно Законом України “Про Державний бюдж ет України”.

Крім того, судом не надано о бґрунтування щодо застосува ння норм ст. 22 ГПК України та ро з' яснень президії Вищого ар бітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 “Про деякі питання пра ктики застосування Господар ського процесуального кодек су України”, згідно яких збіл ьшення позовних вимог поляга є у збільшенні всіх або окрем их із заявлених вимог і дане п раво може бути реалізоване д о прийняття судом рішення пе ршої інстанції.

Виходячи із зазначеного, ст ягнення із скаржника індекса ції суперечить вимогам ст. 22 Г ПК України, оскільки позивач ем по справі така вимога не за являлася.

У відзиві на апеляційну ска ргу позивач зазначив, що викл адені в скарзі доводи є надум аними та необґрунтованими, т ому просив залишити її без за доволення, а рішення без змін .

Ухвалою від 17.06.2009 р. апеляційн а скарга прийнята до провадж ення, розгляд справи признач ений на 03.09.2009 р.

В судове засідання з' явив ся представник позивача. Пре дставник відповідача в судов е засідання не з' явився. Про дату, час та місце слухання сп рави повідомлявся належним ч ином, в зв' язку з чим колегія вважає можливим здійснити п еревірку рішення суду першої інстанції у даній справі за н аявними матеріалами та без у часті представника відповід ача.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, відзив на неї, за слухавши пояснення представ ника позивача, перевіривши м атеріали справи, колегія вст ановила наступне.

На виконання “Річного план у закупівлі товарів, робіт і п ослуг за державні кошти Депа ртаментом розробок і закупів лі озброєння та військової т ехніки Міністерства оборони України за КПКВ 2101150 у 2007 році” за твердженого заступником Мін істра оборони України 25.01.2007, між Міністерством оборони Украї ни та товариством з обмежено ю відповідальністю “Юркорт” було укладено договір на зак упівлю товарів за державні к ошти від 01.06.07 №247/1/07/39 (далі - догов ір) на постачання окулярів ні чного бачення ОНБ - 300 за держ авні кошти на суму 775 200 грн.

Згідно з умовами договору (п . 4.5 ) відповідач зобов' язував ся оплатити позивачу фактичн о отриману продукцію протяго м 10 банківських днів з дня над ання постачальником належни м чином оформлених документі в.

Оплата відповідачем була з дійснена частково по на суму 155 040 грн. Залишкова вартість от риманої продукції на суму 620 160 грн. залишалась не оплаченою .

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 23.04.2008 по справі № 32/11 з ТОВ “Юркорт” було стягну то на користь Міністерства о борони України 49 612,80 грн. штрафн их санкцій за прострочення в иконання поставки, а з Мініст ерства оборони України на ко ристь ТОВ “Юркорт” було стяг нуто 620 160 грн. сума основного бо ргу та 4 511,02 коп. трьох відсотків річних. Міністерство оборон и України на вищезазначене р ішення подало апеляційну ска ргу в частині стягнення на їх ню користь додатково суми ба нківської гарантії в розмірі 116 280 грн. Апеляційним судом ріш ення першої інстанції було з алишено без змін. Отже, рішенн я Господарського суду м. Києв а набрало законної сили 18.11.2008, н а його виконання було видано судовий наказ та 30.12.2008 відкрито виконавче провадження по пр имусовому виконанню рішення .

На час звернення позивача д о господарського суду з дани м позовом, тобто до 05.03.2009 р. відпо відач заборгованість не спла тив, тому ТОВ “Юркорт” просит ь стягнути з Міноборони Укра їни 136 435,20 грн. індексу інфляції за весь час прострочення пла тежу та 8 665 грн. трьох відсоткі в річних від простроченої су ми.

Заслухавши представника п озивача, перевіривши юридичн у оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вв ажає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наст упних підстав.

У відповідності до ст. 35 Госп одарського процесуального к одексу України факти, встано влені рішенням господарсько го суду (іншого органу, який ви рішує господарські спори) пі д час розгляду однієї справи , не доводяться знову при вирі шенні інших спорів, в яких бер уть участь ті самі сторони.

Матеріалами справи підтве рджується, що заборгованість боржника погашена останнім в повному обсязі в період з 05.03. 2009 по 25.03.2009.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов ' язання має виконуватися на лежним чином відповідно до у мов договору та вимог цього К одексу, інших актів цивільно го законодавства.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України, суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов' язання відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов' язанн я - відповідно до вимог, що у пе вних умовах звичайно ставлят ься.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК У країни якщо у зобов' язанні встановлений строк (термін) й ого виконання, то воно підляг ає виконанню у цей строк (терм ін).

Відповідачем зобов' язанн я по оплаті отриманої від поз ивача продукції своєчасно не виконані, заборгованість по вністю оплачена відповідаче м на виконання рішення госпо дарського суду м. Києва від 23.04. 2008 по справі № 32/11 вже після пода ння позовної заяви по даній с праві.

Згідно ст. 173 ГК України один суб' єкт господарського зоб ов' язання повинен вчинити п евну дію на користь іншого су б' єкта, а інший суб' єкт має право вимагати від зобов' я заної сторони виконання її о бов' язку.

У відповідності до ст.610 ЦК Ук раїни порушенням зобов' яза ння є його невиконання або ви конання з порушенням умов, ви значених змістом зобов' яза ння (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов' яз ання або не виконав його у стр ок, встановлений договором а бо законом (ст. 612 Цивільного ко дексу України).

У відповідності до ст. 611 Циві льного кодексу України у раз і порушення зобов' язання на стають правові наслідки, вст ановлені договором або закон ом, зокрема сплата неустойки .

Згідно із ст. 599 Цивільного Ко дексу України, зобов' язання припиняється виконанням, пр оведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 Циві льного кодексу України боржн ик не звільняється від відпо відальності за неможливість виконання грошового зобов' язання. Боржник, який простро чив виконання грошового зобо в' язання, на вимогу кредито ра зобов' язаний сплатити су му боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом. Так им чином, частина 1 статті 625 Цив ільного кодексу України вста новлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплю є принцип вини як підставу ві дповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржник а грошей у готівковій формі а бо грошових коштів на його ра хунку в банку, і як наслідок, н еможливість виконання ним гр ошового зобов' язання, якщо навіть у цьому немає його про вини, не звільняють боржника від відповідальності за про строчення грошового зобов' язання.

Слід зазначити, що передбач ене законом право кредитора вимагати стягнення боргу вра ховуючи індекс інфляції та в ідсотків річних є способом з ахисту майнових прав та інте ресів кредитора, сутність як их складається з відшкодуван ня матеріальних втрат кредит ора та знецінення грошових к оштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання к омпенсації (плати) від боржни ка за користування ним грошо вими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, нарахування са нкцій відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України м ає відбуватися з 24.04.2008, тобто пі сля винесення рішення господ арського суду м. Києва від 23.04.2008 по справі №32/11 про стягнення за боргованості з Міністерства оборони України.

Отже, твердження відповіда ча, що на нарахування трьох ві дсотків річних та інфляційни х збитків позивач не має прав а є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь поз ивача підлягає стягненню сум а 3% річних за період з 24.04.2008 по 10.01.20 08 (170 днів відповідно до розраху нку позивача) в розмірі 8 665,00 грн .

Щодо стягнення інфляційни х збитків, то судом здійснено перерахунок даних санкцій, о скільки позивачем вони нарах овані з грудня 2007 року, а рішенн я господарського суду м. Києв а по справі №32/11 винесено 23.04.2008, от же інфляційні збитки позивач а мають нараховуватись з 24.04.2008.

Відповідно до розрахунку с уду сума інфляційних збитків позивача за період з 24.04.2008 по ли стопад 2008 року(відповідно до п еріоду, що вказаний в розраху нку позивача) становить 36 589,44 гр н. замість 136 435,20 грн.

Судова колегія зазначає, що посилання відповідача на то й факт, що Міноборони України є державним органом, який фін ансується з Державного бюдже ту України, тому не повинне не сти господарську відповідал ьність за неналежне виконанн я господарських зобов' язан ь є безпідставним, оскільки в ідповідач як і будь-який інши й суб' єкт господарської дія льності повинен дотримувати ся норм чинного законодавств а і виконувати господарські договори належним чином, а в і ншому випадку має нести відп овідальність.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довес ти ті обставини, на які вона по силається як на підставу сво їх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та інши ми учасниками судового проце су, господарський суд прийма є тільки ті докази, які мають з начення для справи, обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.

Відповідачем не було надан о суду першої інстанції нале жних доказів на спростування викладеного в позові, тому вр аховуючи викладене, суд перш ої інстанції вірно визначив вимоги позивача як частково обґрунтовані і такі, що підля гають частковому задоволенн ю.

Таким чином, враховуючи вик ладене, судова колегія Київс ького апеляційного господар ського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарс ький суд повно і всебічно з' ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оці нку. Порушень норм матеріаль ного чи процесуального права , які могли призвести до зміни чи скасування рішення по спр аві, судовою колегією не вста новлено.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК Україн и, Київський апеляційний гос подарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністе рства оборони України залиши ти без задоволення, а рішення Господарського суду міста К иєва від 15.05.2009 р. в справі № 50/182 - б ез змін.

Справу № 50/182 повернути до Гос подарського суду м. Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом одного місяця.

Головуючий суддя

Судді

11.09.09 (відправлено)