Рішення

від 03.06.2009 по справі 8/92-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/92-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.09р.

                                        Справа № 8/92-09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд розвитку  

                       молодіжного дозвілля "ДІЯ" (м. Дніпропетровськ)

до                    Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі

                      Дніпропетровської обласної дирекції (м. Дніпропетровськ)

про                     визнання недійсним договору

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Запривода В.Р. - представник (дов. б/№ від 31.03.09 р.)

від відповідача:          не з"явився

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання недійсним договору іпотеки від 21.09.07 р. № 012/02-40/1590, укладеного між сторонами.

Позов мотивовано наступним:

Вказаний договір забезпечує вимоги відповідача як іпотекодержателя, що витікають з:

v          кредитного договору № К-Д 014/02-40/507 від 16 листопада 2006 р.;

v          кредитного договору № К-Д 014/02-40/508 від 16 листопада 2006 р.;

v          кредитного договору № К-Г 014/02-40/613 від 21 вересня 2007 р.;

v          кредитного договору № 012/02-40/ 614 від 21 вересня 2007 р.

Як вбачається з тексту договору, з огляду на відсутність узгодження суттєвих умов, нечинність основних зобов'язань, зазначених у тексті договору, він містить ознаки недійсності, встановлені чинним законодавством України.

З тексту договору іпотеки неможливо встановити, яким є розмір основних зобов'язань, що витікають з: кредитних договорів № К-Д 014/02 -40/507 від 16 листопада 2006 р. та № К-Д 014/02 - 40/508 від 16 листопада 2006 р.

Між спірним договором іпотеки та зазначеними вище кредитними договорами існує пряма невідповідність щодо розміру зобов'язань, зокрема:

Відповідно до п. 1.1. договору іпотеки, розмір основного зобов'язання (кредиту) за кредитним договором № К-Д 014/02-40/507 від 16.11.06 р. становить 350 000 доларів США.

В той же час, в самому кредитному договорі № К-Д 014/02-40/507 від 16.11.06 р. розмір кредиту становить 380 000 доларів США.

Згідно договору іпотеки, розмір основного зобов'язання (кредиту) за кредитним договором №К-Д 014/02-40/508 від 16.11.06 р. становить 240 000 доларів США.

В той же час, в самому кредитному договорі № К-Д 014/02-40/508 від 16.11.06 р. розмір кредиту становить 245 000 доларів США.

Встановивши цю обставину, позивач звернувся до відповідача з листом № 68/п від 06.02.09 р., в якому просив надати роз'яснення з цього питання та пропонував врегулювати зазначену невідповідність.

16.02.09 р. відповідач надав відповідь, у якій ухилився від врегулювання вказаного питання, що створює підставу для визнання договору іпотеки недійсним.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про іпотеку», в договорі повинно бути зазначено зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Крім того, кредитні договори № К-Г 014/02 - 40/613 від 21 вересня 2007 р. та № 012/02-40/614 від 21 вересня 2007 р. не існують, а отже - зобов'язання, передбачені вищезазначеними кредитними договорами також відсутні.

Таким чином, спірний договір іпотеки не спрямований на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержателъ має право задовольнити свої вимоги по основному зобов'язанню в повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором.

Таким чином, за рахунок реалізації предмета іпотеки відповідач має право задовольнити свої майнові вимоги по кредитних договорах №№ К-Д 014/02-40/507 і К-Д 014/02-40/508 у сумах не більш відповідно 350 000 і 240 000 доларів США.

Розбіжності сум у договорі іпотеки і кредитних договорах №№ К-Д 014/02-40/507 і К-Д 014/02-40/508 викликані тим, що у період з листопада 2006 р. по вересень 2007 р. позивач частково повернув кредитні кошти згідно графіку погашення, внаслідок чого сума зобов'язань по кредитних договорах на дату укладання договору іпотеки зменшилася до відзначених у договорі іпотеки сум.

Таким чином, сторонами в договорі іпотеки при його укладанні погоджена і зазначена поточна сума зобов'язань по кредитних договорах з урахуванням часткового погашення.

При укладанні договору іпотеки сторонами обговорені всі істотні умови, передбачені ст. 18 Закону України «Про іпотеку»і ст. 584 ЦК України.

Згідно п. 1.1 договору іпотеки, забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що випливають:

v          з кредитного договору № К-Д 014/02-40/507 від 16.11.06 р. з Танцюрою В.Є в сумі 350 000 доларів США;

v          з кредитного договору № К-Д 014/02-40/508 від 16.11.06 р. з Танцюрою В.Є в сумі 240 000 доларів США;

v          з кредитного договору № К-Г 014/02-40/613 від 21.09.07 р. з Танцюрою В.Є в сумі 1 287 750 грн.;

v          з Генеральної кредитної угоди № 012/02-40/614 від 21.09.07 р., укладеного і всіх кредитних договорів, що були або будуть укладені в рамках вищевказаної Генеральної кредитної угоди між Іпотекодержателем і позивачем та всіх додаткових угод до неї, що можуть бути укладені надалі, за умовами якого Боржник зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути кредит у сумі 2557250 грн.

Кредитний договір К-Г 014/02-40/613 був укладений 21.09.07 р. з Танцюрою Віталієм Євгеновичем і в той же день останній отримав у банку1 287 750,00 грн. за меморіальним ордером № 3.

Кредитний договір № 012/02-40/614 від 21.09.07 р. був укладений з позивачем і підписаний директором останнього - Танцюрою Віталієм Євгеновичем.

Кредитні кошти перераховувались на позичковий рахунок позивача-позичальника, за заявами, підписаними Танцюрою В.Є., згідно графіку отримання.

Відповідно до п. 1.1. Генеральних кредитних угод, кредитор представляє Позичальникові кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках Генеральних кредитних угод, які є його невід'ємними частинами.

Таким чином, кредитні договори № К-Г 014/02-40/613/1 від 21.09.07 р. в сумі 1 287 750 грн. і №012/02-40/614/1 від 21.09.07 р. в сумі 2 557 250 грн. є невід'ємними частинами Генеральних кредитних угод.

Ухвалою голови господарського суду від 18.05.09 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 19.06.09 р. включно.

По справі оголошувались перерви: з 07.04.09 р. по 18.05.09 р. та з 18.05.09 р. по 03.06.09 р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин свого нез?явлення суду не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується розписками представників відповідача про оголошення їм перерви в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

21.09.07 р. між сторонами був укладений договір іпотеки № 012/02-40/1590, згідно п. 1.1. якого вказаний договір забезпечує вимоги відповідача як іпотекодержателя, що витікають з:

v          кредитного договору № К-Д 014/02-40/507 від 16 листопада 2006 р., укладеного між відповідачем та Танцюрою Віталієм Євгеновичем, за умовами якого останній зобов"язався перед відповідачем повернути кредити у розмірі 350 000 доларів США;

v          кредитного договору № К-Д 014/02-40/508 від 16 листопада 2006 р., укладеного між відповідачем та Танцюрою Віталієм Євгеновичем, за умовами якого останній зобов"язався перед відповідачем повернути кредити у розмірі 240 000 доларів США;

v          кредитного договору № К-Г 014/02-40/613 від 21 вересня 2007 р., укладеного між відповідачем та Танцюрою Віталієм Євгеновичем, за умовами якого останній зобов"язався перед відповідачем повернути кредити у розмірі 1 287 750 грн;

v          кредитного договору № 012/02-40/614 від 21 вересня 2007 р., укладеного між відповідачем та позивачем, за умовами якого останній зобов"язався перед відповідачем повернути кредити у розмірі 2 557 250 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, Танцюра Віталій Євгенович є директором позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд розвитку молодіжного дозвілля "ДІЯ".

Позивач вважає, що розбіжність між сумами основного зобов"язання (кредиту), вказаними у спірному договорі іпотеки та кредитних договорах №№ К-Д 014/02-40/507 і К-Д 014/02-40/508, суперечить вимогам ст. 18 Закону України «Про іпотеку», оскільки сторонами, на думку позивача, не визначено розмір основного зобов'язання, як істотної умови договору іпотеки.

Стаття 18 Закону України «Про іпотеку»дійсно визначає однією з істотних умов договору іпотеки зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

З огляду спірного договору іпотеки вбачається, що сторонами виконані вказані вимоги Закону.

Що стосується вищезгаданої розбіжності, на яку вказує позивач, то згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідач пояснив, що у період з листопада 2006 р. по вересень 2007 р. позивач частково повернув кредитні кошти згідно графіку погашення, внаслідок чого сума зобов'язань по кредитних договорах на дату укладання договору іпотеки зменшилася до відзначених у договорі іпотеки сум.

Таким чином, сторонами в договорі іпотеки при його укладанні була погоджена і зазначена поточна сума зобов'язань по кредитних договорах з урахуванням їх часткового погашення.

Наведене не спростовано позивачем, а дії сторін при укладенні договору іпотеки повністю відповідають вимогам ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку».

Господарським судом також встановлено:

21.09.07 р. були також укладені: генеральна кредитна угода № 012/02-40/614 між позивачем та відповідачем, а також генеральна кредитна угода № К-Г 014/02-40/613 між відповідачем та Танцюрою Віталієм Євгеновичем.

Відповідно до п. 1.1. вказаних Генеральних кредитних угод, кредитор представляє позичальникові кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цих угод, які є його невід'ємними частинами.

На виконання названих Генеральних кредитних угод сторонами за цими угодами також були укладені: кредитні договори: № К-Г 014/02-40/613/1 від 21.09.07 р. в сумі 1 287 750 грн. і №012/02-40/614/1 від 21.09.07 р. в сумі 2 557 250 грн. є невід'ємними частинами Генеральних кредитних угод.

Наявність кредитних правовідносин між сторонами за кредитними договорами: № К-Г 014/02 - 40/613 від 21 вересня 2007 р. та № 012/02-40/614 від 21 вересня 2007 р. підтверджується меморіальним ордером № 3 від 21.09.07 р., заявою на видачу кредитних коштів, підписаною директором позивача, самими кредитними договорами та іншими матеріалами справи, що одночасно спростовує ствердження позивача щодо відсутності вказаних кредитних угод.

При викладених обставинах господарський суд не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи також з наступного:

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами по справі тих фактів, на які він послався як на підставу своїх позовних вимог.

Більше того, ствердження позивача спростовуються об"єктивними обставинами і матеріалами справи, що є підставою для відмови в позові.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову.

Суддя                                                                                                                    І.Ю. Дубінін