ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2010 р. № 8/92-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:
Козир Т.П. - головуючого , Малетича М.М., Мамонтов ої О.М.,
за участю представни ка позивача - Мастонової Л .Р. дов. б/н від 8.12.2009 року та пред ставників відповідача - П олякова Г.А. дов. №121/09 від 22.10.2009 р оку та Харченка Р.М. дов. № 2 1 від 27.07.2009 року,
розглянувши касаційн у скаргу ТОВ "Регіональний фо нд розвитку молодіжного дозв ілля "Дія" на постанову Дніпро петровського апеляційного г осподарського суду від 5 лист опада 2009 року у справі господа рського суду Дніпропетровсь кої області за позовом ТОВ "Ре гіональний фонд розвитку мол одіжного дозвілля "Дія" до ВА Т "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської об ласної дирекції, третя особа - ОСОБА_1, про визнання не дійсним договору,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2009 року ТОВ "Регі ональний фонд розвитку молод іжного дозвілля "Дія" звернул ось до господарського суду з позовом до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпроп етровської обласної дирекці ї про визнання недійсним дог овір іпотеки від 21 вересня 2007 р оку №012/02-40/1590.
Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 3 червня 2009 року в задово ленні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 5 листопада 2009 ро ку апеляційну скаргу ТОВ "Рег іональний фонд розвитку моло діжного дозвілля "Дія" на ріше ння господарського суду Дніп ропетровської області від 3 ч ервня 2009 року залишено без зад оволення, а рішення - без змі ни.
У касаційній скарзі ТОВ "Рег іональний фонд розвитку моло діжного дозвілля "Дія" просит ь скасувати постанову Дніпро петровського апеляційного г осподарського суду від 5 лист опада 2009 року та рішення госпо дарського суду Дніпропетров ської області від 3 червня 2009 ро ку і прийняти нове рішення, як им задовольнити позовні вимо ги.
Стверджує, що судами поруше но норми процесуального та м атеріального права.
Вважає, що договір іпотеки № 012/02-40/1590 від 21 вересня 2007 року не від повідає вимогам ст. 203 ЦК Украї ни.
Вислухавши пояснення пред ставників сторін, обговоривш и доводи касаційної скарги т а вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судами встановлено, що 16 листопада 2006 року між ВАТ “Р айффайзен Банк Аваль” в осо бі директора Дніпропетровсь кої обласної дирекції АППБ "А валь" - кредитор та ОСОБА_1 - позичальник були укладен і кредитні договори № К-Д 014/02-40/507 та № К-Д 014/02-40/508, відповідно до яки х банк надає позичальнику, а п озичальник приймає кредит в розмірі відповідно 380 000 дол. СШ А та 245 000 дол.США на придбання не рухомого майна та на розвито к бізнесу.
Кінцевою датою повернення кредитів сторони визначили 15 листопада 2016 року.
Відповідно до меморіальни х ордерів № 3 та № 4 від 16 листопа да 2006 року позичальнику було п ерераховано відповідно 380 000 до л. США та 245 000 дол. США.
21 вересня 2007 року між ВАТ “Р айффайзен Банк Аваль” в осо бі заступника директора з пи тань малого та середнього бі знесу Дніпропетровської обл асної дирекції “Райффайзе н Банк Аваль” та ТОВ “Регіо нальний фонд розвитку молоді жного дозвілля “ДІЯ” в особі директора ОСОБА_1 була ук ладена генеральна кредитна у года № 012/02-40/614.
Згідно умов даної генераль ної угоди відповідач зобов'я зувався надавати позичальни ку кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у креди тних договорах, укладених в р амках цієї угоди і які є її нев ід'ємними частинами.
Пунктом 2.2 розділу 2 договору визначено, що сторони встано влюють, що в рамках даної угод и на підставі додатково укла дених кредитних договорів по зичальнику можуть надаватис ь кредити у доларах США на умо вах, визначених даною угодою та відповідним кредитним до говором.
Пунктом 2.4 договору сторони визначили, що конкретні стро ки користування кредитними к оштами, відсоткові ставки за користування кредитними кош тами, об'єкти кредитування ви значаються сторонами окремо в кожному кредитному догово рі, укладеному в рамках цієї у годи.
На виконання кредитної уго ди 21 вересня 2007 року між тими ж с торонами був укладений догов ір № 012/02-40/614/1 відновлюваної креди тної лінії під іпотеку комер ційної нерухомості на основі генеральної кредитної угоди № 012/02-40/614 від 21вересня 2007 року.
Відповідно до умов договор у № 012/02-40/614/1 від 21 вересня 2007 року ві дновлюваної кредитної лінії під іпотеку комерційної нер ухомості відповідач відкри в позичальнику відновлюван у кредитну лінію на суму 2 557 250 гр ивень з визначеним строком п овернення 20 вересня 2017 року вкл ючно.
Пунктом 2.1 розділу 2 догов ору № 012/02-40/614/1 від 21 вересня 2007 року сторони визначили, що викона ння позичальником своїх зобо в'язань за цим договором забе зпечується іпотекою нерухом ості, а саме: об'єкти нерухомог о майна, адресою: м. Дніпропетр овське; вул. Набережна Заводс ька, буд. 82.
Також встановлено, що 21 в ересня 2007 року між ВАТ “Райф файзен Банк Аваль” в особі заступника директора банку т а ОСОБА_1 була укладена ге неральна кредитна угода № К-Г 014/02-40/613, відповідно до умов якої позивач зобов' язався надав ати позичальнику кредитні ко шти в порядку і на умовах, визн ачених у кредитних договорах , укладених в рамках цієї угод и і які є її невід'ємними части нами.
Загальний розмір п озичкової заборгованості по зичальника на кожний день пр отягом дії цієї угоди за нада ними в її рамках кредитами не повинен перевищувати 1 287 750 гри вень, строком на 120 місяців з 21 в ересня 2007 року по 20 вересня 2017 ро ку під відсоткову ставку 12,5 % р ічних.
Відповідно до пункт ів 2.2, 2.4 розділу 2 генеральної кр едитної угоди № К-Г 014/02-40/613 від 21 ве ресня 2007 року визначено, що в ра мках даної угоди на підставі додатково укладених кредитн их догорів позичальнику можу ть надаватись кредити у дола рах США на умовах, визначених даною угодою та відповідним кредитним договором.
Конкретні строки користу вання кредитними коштами, ві дсоткові ставки за користува ння кредитними коштами, об'єк ти кредитування визначаютьс я сторонами окремо в кожному кредитному договорі, укладе ному в рамках цієї угоди.
Встановлено, що на в иконання генеральної кредит ної угоди № К-Г 014/02-40/613 від 21 вересн я 2007 року між тими ж сторонами б ув укладений кредитний догов ір № К-Г 014/02-40/613/1 від 21 вересня 2007 рок у, за умовами якого відповіда ч надав позичальнику кредит у розмірі 1 287 750 грн. (один транш) н а розвиток бізнесу.
Забезпечення виконан ня зобов' язання за кредитни м договором здійснюється шля хом укладення договору іпоте ки та/чи договору поруки між с торонами чи третіми особами.
Відповідно до п. 5 части ни 1 договору, предметом іпоте ки за кредитним договором № К -Г 014/02-40/613/1 від 21 вересня 2007 року виз начено нерухоме майно загаль ною площею 4260,80 м2, що розташован е в м.Дніпропетровську по вул . Набережна Заводська, буд. 82.
Встановлено та не спрос товано позивачем, що на викон ання генеральної кредитної у годи № К-Г 014/02-40/613 від 21 вересня 2007 р оку та кредитного договору № К-Г 014/02-40/613/1 від 21 вересня 2007 року ОСОБА_1 21 вересня 2007 року було перераховано банком 2 287 750 грн.
21 вересня 2007 року, в забез печення зобов'язань за зазна ченими вище договорами № К-Д 01 4/02-40/507 від 16 листопада 2006 р., № К-Д 014/02-4 0/508 від 16 листопада 2006р., № К-Г 014/02-40/613 в ід 21 вересня 2007 р. та № 012/02-40/614 від 21 в ересня 2007р., між ВАТ “Райффай зен Банк Аваль” та ТОВ “Рег іональний фонд розвитку моло діжного дозвілля “ДІЯ” був у кладений договір іпотеки № 012/ 02-40/1590.
У відповідності до дода ного договору відповідач має право у випадку невиконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором отри мати задоволення за рахунок заставленого майна.
Відповідно до п. 1.2 догов ору предметом іпотеки визнач ено нерухоме майно, що розташ оване по вул. Набережна Завод ська, 82 в м.Дніпропетровську, я ке належить іпотекодавцю.
Договір іпотеки посв ідчений приватним нотаріусо м Дніпропетровського місько го нотаріального округу 21 вер есня 2007 року.
З матеріалів справи та з доводів касаційної скарги вбачається, що, на думку позив ача, спірний договір іпотеки укладений з порушенням ст. 18 З акону України "Про іпотеку" і в ньому не визначена така іст отна умова договору як розмі р забезпечених договором іпо теки основних зобов' язань.
Крім того, позивач ств ерджує, що кредитного догово ру № К-Г 014/02-40/613 від 21 вересня 2007 рок у та кредитного договору № 012/02- 40/614 від 21 вересня 2007 року сторони не укладали, тобто, спірний до говір іпотеки не спрямований на реальне настання правови х наслідків, а відтак, на його думку, спірний договір іпоте ки є недійсним у розумінні ст .ст. 203, 215 ЦК України.
Проте, зазначені дово ди заявника не відповідають дійсним обставинам справи, в становленим судами попередн іх інстанцій.
Частиною 1 ст.215 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що підставою недійсност і правочину є недодержання в момент вчинення правочину с тороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першо ю - третьою, п'ятою та шостою ст атті 203 цього Кодексу.
Частинами 1,5 ст. 203 Цивіл ьного кодексу України встано влено, що зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства, а також моральним засадам суспільства.
Правочин має бути спря мований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним.
Так, судами встановле но, що іпотечний договір міст ить посилання на правочини з а номерами К-Г 014/02-40/613 від 21 вересн я 2007 року та 012/02-40/614 від 21 вересня 200 7 року, якими встановлено осно вне зобов'язання та на викона ння яких укладені кредитні д оговори № К-Г 014/02-40/613/1 та № 012/02-40/614/1 від тієї ж дати, в яких визначені конкретні строки користуван ня кредитними коштами, відсо ткові ставки за користування кредитними коштами, об'єкти к редитування.
Отже, суди встановили , що спірний договір іпотеки с прямований на забезпечення в иконання реальних - існуючи х зобов'язань позивача.
Також судами зроблено п ідставний висновок щодо того , що зазначені кредитні догов ори є доповненнями та невід'є мними частинами генеральних кредитних угод, нерозривно п ов'язані з ними та породжують для сторін юридичні права та обов'язки.
Наведені обставини п озивач у встановленому закон ом порядку не спростував.
Відтак, вбачається, що судам не було надано належни х доказів того, що зміст спірн ого правочину суперечить Цив ільному кодексу України та і ншим актам цивільного законо давства, та доказів того, що са м спірний договір іпотеки не спрямований на реальне наст ання правових наслідків, які обумовлені ним.
Відповідно до ч.1 с т. 638 Цивільного кодексу Украї ни договір є укладеним, якщо с торони в належній формі дося гли згоди з усіх істотних умо в договору.
Істотними умовам и договору є умови про предме т договору, умови, що визначен і законом як істотні або є нео бхідними для договорів даног о виду, а також усі ті умови, що до яких за заявою хоча б одніє ї із сторін має бути досягнут о згоди.
Особливості укладенн я договору іпотеки регулюють ся зокрема і спеціальним зак онодавством - Законом Украї ни "Про іпотеку"
Так, статтею 18 Закону У країни "Про іпотеку", в редакц ії чинній на час укладення сп ірного договору, іпотечний д оговір укладається між одним або декількома іпотекодавця ми та іпотекодержателем у пи сьмовій формі і підлягає нот аріальному посвідченню.
Крім того, даною статт ею визначено істотні умови, д отримання яких при укладенні договору безпосередньо впли ває на чинність договору іпо теки.
Встановлено та не спр остовано позивачем, що у спір ному іпотечному договорі заз начені всі істотні умови дог овору іпотеки, які передбаче ні чинним законодавством Укр аїни, зокрема, і статтею 18 Зако ну України "Про іпотеку".
Таким чином договір і потеки містить чітке посилан ня на договори, в яких встанов лено основне зобов'язання, та встановлює чіткий розмір ви мог іпотекодержателя, які за безпечує спірний іпотечний д оговір.
Наведене, з огляду на в ідповідність спірного догов ору вимогам чинного законода вства, зокрема: ст. ст. 203, 215, 638 ЦК Ук раїни та ст. 18 Закону України " Про іпотеку", спростовує дово ди касаційної скарги повніст ю та свідчить про надуманіст ь останніх.
Відтак, враховуючи виклад ене, Вищий господарський суд України знаходить підставни ми висновки суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим оск аржувана постанова зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117-11 19, 11111 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу зали шити без задоволення, а поста нову Дніпропетровського апе ляційного господарського су ду від 5 листопада 2009 року - без зміни.
Головуючий Т . Козир
Судді М. Мале тич
О. Мамонтова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2010 |
Оприлюднено | 23.03.2010 |
Номер документу | 8213630 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Козир Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні