Рішення

від 26.05.2009 по справі 27/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/218

26.05.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт»

доТовариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічної компанії «Укренергоіндустрія»

простягнення  79 513, 78 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Згуровська В.В. –представник за довіреністю від 16.11.2007 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічної компанії «Укренергоіндустрія»про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 61 146, 40 грн., пені у сумі 7 196, 85 грн., 3% річних у розмірі 1 753, 98 грн. та індексу інфляції у сумі 9 416, 55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2009 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.04.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 року розгляд справи відкладено до 28.04.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподання сторонами витребуваних доказів.

У судовому засіданні 28.04.2009 року розгляд справи відкладено до 26.05.2009 року у зв'язку із неявкою представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 26.05.2009 року надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

У судове засідання 26.05.2009 року представник відповідача не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим  повідомленням.

У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

27.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» (надалі - субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічною компанією «Укренергоіндустрія»(надалі - генпідрядник) був укладений договір № 53 (надалі - Договір) на виконання фасадних робіт по об'єкту «Пілотний проект «Соціальне житло»м. Вишневе Київської області (комплексна реконструкція п'ятиповерхового будинку існуючого гуртожитку по вул. Святошинська, 46 під соціальне житло).

Відповідно до п. 1.1 Договору субпідрядник зобов'язується виконати, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити роботи по об'єкту «Реконструкція п'ятиповерхового будинку існуючого гуртожитку по вул. Святошинського, 46».

Згідно із п. 4.1 Договору замовник перераховує підряднику аванс у сумі 140 000, 00 грн.

27.12.2007 року, у відповідності до п. 4.1 Договору, відповідач перерахував на рахунок позивача аванс в розмірі 140 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

17.01.2008 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору № 53 від 27.12.2008 року, відповідно до якої доповнили Договір п. 4.6 згідно якого замовник повинен перерахувати підряднику аванс в сумі 126 554, 40 грн.

Відповідач зобов'язання по перерахуванню авансу виконав частково на суму 80 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Однак позивач не зважаючи на неналежне виконання своїх зобов'язань відповідачем виконав взяті на себе зобов'язання згідно умов договору та виконав роботи на загальну суму 281 146, 40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2007 року, актом приймання виконаних підрядних робіт № 2 за березень 2008 року та довідками про вартість виконаних підрядних робіт.

Згідно із п. 4.3 Договору остаточний розрахунок за виконані субпідрядником роботи здійснюється генпідрядником шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок субпідрядника протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання об'єкту за вирахуванням авансових платежів.

Таким чином, за вирахуванням авансу відповідач повинен був сплатити позивачу 61 146, 40 грн.

Враховуючи те, що акт приймання виконаних підрядних робіт № 2 за березень 2008 року був підписаний 31.03.2008 року, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок у строк до 07.04.2008 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 61 146, 40 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 9 416, 55 грн. та 3% річних у розмірі 1 753, 98 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач повинен був розрахуватися у строк до 07.04.2008 року, тому штрафні санкції повинні нараховуватися починаючи з 08.04.2008 року.

Розрахунок 3% річних:

61 146, 40 грн. (заборгованість) * 3% * 347 (з 08.04.2008 року по 20.03.2009 року) / 365 = 1 743, 93 грн.

Отже, 3% річних за перерахунком суду становить 1 743, 93 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Індекс інфляції складає:

61 146, 40 грн. (заборгованість) * 103,1% * 101,3% * 100,8% * 99,5% * 99,9% * 101,1% * 101,7% * 101,5% * 102,1% * 102,9% * 101,5% - 61 146, 40 грн. = 10 062, 36 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач вищезазначене клопотання не заявляв, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення індексу інфляції у розмірі заявленому позивачем, а саме 9 416, 55 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 196, 85 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку несвоєчасної сплати передбачених цим договором платежів генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 5% від загальної суми договору.  

   Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

         Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені становить:

61 146, 40 грн. (заборгованість) * 20% * 22 (з 08.04.2008 по 29.04.2008) / 365 = 737, 11 грн.

61 146, 40 грн. (заборгованість) * 24% * 159 (з 30.04.2008 по 05.10.2008) / 365 = 6 392, 73 грн.

Таким чином, за перерахунком суду пеня становить 7 129, 84 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

  2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічної компанії «Укренергоіндустрія»(04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15, оф. 512: код ЄДРПОУ 33945631) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» (02090, м. Київ, Новаторів, 9; код ЄДРПОУ 24729540) суму основного боргу у розмірі 61 146 (шістдесят одна тисяча сто сорок шість) грн. 40 коп., пеню у сумі 7 129 (сім тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 1 743 (одна тисяча сімсот сорок три) грн. 93 коп., індекс інфляції у сумі 9 416 (дев'ять тисяч чотириста шістнадцять) грн.. 55 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 794 (сімсот дев'яносто чотири) грн. 33 коп. та 117 (сто сімнадцять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 01.06.2009 року