Постанова

від 02.06.2009 по справі 10/192

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/192

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.06.2009  року                                                                      Справа № 10/192

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                              Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Бойченка К.І.

                                                      Єжової С.С.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Антонової І.В.

та представників сторін:

від позивача                                        - Барсук О.М., паспорт СА № 753049, виданий

Мелітопольським МВ УКВС України в Запорізькій

області від 12.05.98, директор ЗАТ „Діна”;

від відповідача                             - Вальчук Б.Н., довіреність № 13/5 від 02.01.09,

                                                  начальник юридичного відділу ВАТ „Трест

                                                  Луганськшахтопроходка”;

                                                  -  Стексова Л.С., довіреність № 13/879 від 30.12.08,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні          

апеляційну скаргу                               Відкритого акціонерного товариства  „Трест

Луганськшахтопроходка”, м. Луганськ

на рішення          

господарського суду           Луганської області

від                                                   07.04.09 (підписано 13.04.09)

у справі                                        № 10/192 (головуючий суддя –Мінська Т.М.,

судді –Москаленко М.О., Зюбанова Н.М.)

за позовом                                        Закритого акціонерного товариства  

„Діна”, м. Мелітополь Запорізької області

до відповідача:                              Відкритого акціонерного товариства  „Трест

Луганськшахтопроходка”, м. Луганськ

про                                                   стягнення майна, набутого без достатніх правових підстав у сумі 110454 грн. 85 коп.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Діна”, м. Мелітополь Запорізької області (далі за текстом - ЗАТ „Діна”, позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Трест Луганськшахтопроходка”,                  м. Луганськ про стягнення  майна, набутого без достатніх правових підстав у сумі 110454грн. 85 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.04.09 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача вартість майна набутого без достатніх правових підстав у сумі 97817 грн. 85 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 978 грн. 18 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 104 грн. 50 коп.

Дане судове рішення мотивовано ст. ст. 16, 257, 261, ч. ч. 4, 5 ст. 267,  ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою               № 13/594 від 21.04.09, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі № 10/192 від 07.04.09.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує на те, що він не згоден  з рішенням суду і вважає, що воно прийнято з порушенням норм діючого законодавства та недоведеності обставин, що мають значення для  справи, а саме:

- при прийнятті рішення судом не було враховано, що  позовні вимоги позивача ґрунтуються на визнаному  неукладеним за рішенням господарського суду Запорізької області договору оренди з правом викупу бази відпочинку „Юний рибак”, зі змінами та доповненнями внесеними сторонами, в тому числі і в назву договору –договір фінансового лізінгу, у зв'язку з чим до правовідносин сторін не застосовуються норми Цивільного кодексу України (ст. ст. 1212-1213);  

- при прийнятті рішення про стягнення суми за наданими позивачем актами заліків взаємної заборгованості на суму 27229 грн. 88 коп. судом не враховано норми              ст. 602 Цивільного кодексу України, якою заборонено залік зустрічних вимог  в разі спливу позовної давності;

- що позивач не довів, що з нього як з кредитора в зобов'язанні про переведення боргу була списана сума боргу  67070 грн. 50 коп.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 29.04.09 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 07.04.09 у справі № 10/192 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Баннова Т.М., судді –Бойченко К.І., Єжова С.С.

Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 29.04.09 прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача, справу  було призначено на 26.05.09.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 12.05.09,  на підставі ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відпусткою, головуючу суддю Баннову Т.М. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної  скарги у справі № 10/192 та введено  до складу колегії головуючого суддю Семендяєву І.В.

У судовому засіданні  26.05.09 було оголошено перерву до 02.06.09.

Постанова приймається 02.06.09.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою своїх позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача вартості майна, набутого без достатніх правових підстав у сумі 110454 грн. 85 коп., позивач визначив той факт, що  спірне майно було  передане відповідачу на виконання умов договору оренди з правом викупу б/н (надалі –фінансового лізінгу, оскільки в даний договір було внесено зміни і доповнення, в тому числі в назву договору –договір фінансового лізінгу), підписаному 27.12.98 між ШПУ –4 ДВАТ „Трест Луганськшахтопроходка” (орендодавцем) і АТЗТ „Діна” (орендарем) –позивачем у справі, який у подальшому був визнаний неукладеним, тобто відповідач набув це майно безпідставно.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, при підписанні зазначеного договору сторони обумовили, що орендна плата за згодою сторін могла вноситись в  натуральній або змішаній формі, в  тому числі товарами, послугами, ремонтами (п. 5.4).

Також сторони передбачили, що позивач зобов'язаний був в рахунок орендної плати  сплатити ТОВ „Будівельник” за виконані роботи - 67070 грн. 51 коп., за електроенергію  Акимівській РЕС –1117 грн. 98 коп., Кирилівський селищній раді податок на землю –1215 грн. 00 коп. та пеню –19300 грн. 00 коп. (додаток № 1 а. с. 13           т. І), а згідно  додатку № 3  до цього договору (а. с. 16 т. І) позивач зобов'язаний був здійснювати оплату земельного податку.

У користування позивачу на умовах оренди 01.04.99 відбулась передача основних засобів, що знаходились на балансі ШПУ - 4 ДВАТ „Трест Луганськшахтопроходка” на ділянці бази відпочинку „Юний рибак”, позивачу у справі, про що був складений акт передачі (а. с. 17 т. І).

Рішенням  господарського суду  Запорізької  області  від 11.02.05 по  справі              № 17/356д-8/349д, яке залишено в силі постановою Запорізького апеляційного господарського  суду  від 29.06.05, при  розгляді  справи  встановлено, що  договір  оренди з  правом  викупу  бази  відпочинку  „Юний  рибак” від   27.12.98 і договір  фінансового  лізингу  не мають  всіх  істотних умов  договору,   в  зв'язку  з чим  вважаються неукладеними.

Постановою  Вищого господарського суду  України від 13.12.05  по  справі              №  17/356д-8/349д  постанову  Запорізького апеляційного господарського  суду  від 29.06.05  по  цій  справі  залишено без змін.  

Ухвалою Верховного Суду України від 27.04.06 відмовлено  у  порушенні  касаційного провадження з перегляду Постанови Вищого господарського суду України від 13.12.05.  по  справі  №  17/356д-8/349д.

За період фактичного знаходження  бази відпочинку „Юний рибак” в користуванні позивача, останнім були понесені витрати, які, за твердженням позивача,  пов'язані з виконанням договору оренди бази відпочинку „Юний рибак” від 27.12.98 на загальну суму 110454 грн. 85 коп., в тому числі:

- 16.05.01 відповідно до накладної № 21 та довіреності серії КАН № 550058 відповідачем отримано путівки в кількості 34 шт. по 220 грн. 00 коп. кожна на загальну суму з ПДВ 8976 грн. 00 коп.

   - відповідно до додаткової угоди № 1 до договору оренди від 27.12.98 бази відпочинку „Юний рибак” та акту звірки взаємних розрахунків від 03.12.01 ЗАТ „Діна” погасило заборгованість ШПУ - 4 ДВАТ „Трест Луганськшахтопроходка” перед:  ТОВ „Будівельник” в сумі 67070 грн. 51 коп., Акимівською РЕС –1117 грн. 98 коп., а також сплатило Кирилівський селищній раді податок на землю –1215 грн. 00 коп., пеню –    19300 грн. 00 коп. та податку (пені) на землю 138 грн. 36 коп.;

- на суму 12637 грн. 00 коп.  позивачем за згодою відповідача на благоустрій бази було зроблене озеленення території бази відпочинку, що підтверджується актом приймання виконаних робіт, які були оплачені позивачем.

Суд апеляційної інстанції вважає, що  місцевий господарський суд безпідставно прийняв до уваги надані позивачем документи як доказ обґрунтованості його позовних вимог.

Стосовно суми вартості переданих відповідачу путівок на загальну суму 8976 грн. 00 коп. слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами було укладено два договори оренди закладів відпочинку –вищезазначений договір оренди з правом викупу (фінансового лізінгу) бази відпочинку „Юний рибак” від 27.12.98 (а. с. 10-12 т. І) та договір оренди пансіонату „Шахтобудівник” від 27.12.98 (а. с. 76-78 т. І). Ці договори містять однакові умови щодо орендної плати та порядку розрахунків (п. 5) –у безготівковому порядку на  розрахунковий рахунок орендодавця; орендна плата по узгодженню сторін може вноситись в натуральній або змішаній формі (продуктами харчування, товарами, послугами, ремонтами).

Можливість розрахунків по орендній платі шляхом надання путівок випливає тільки із договору оренди пансіонату „Шахтобудівник”, оскільки саме до  нього внесено доповнення  № 2 до п. 5.3, за яким розмір орендної плати є  фіксованим і зміні не підлягає.  У цьому ж пункті 5.3 зазначено, що вартість однієї путівки  на 12 днів відпочинку  складає 264 грн. 00 коп., є фіксованою і зміні не  підлягає. Викладене свідчить про поєднаність орендної плати і надання путівок як  вигляд орендної плати.

Саме така вартість путівок зазначена у накладній № 21 від 16.05.01 (а. с. 34 т. І). Крім того, вказана накладна не містить посилання на те, що путівки видані в рахунок договору оренди бази відпочинку „Юний рибак”. Зазначене свідчить про те, що відсутні підстави  приймати в якості доказу проведення орендних  платежів по договору від 27.12.98 оренди бази  відпочинку „Юний рибак” у вигляді наданих путівок на суму            8976 грн. 00 коп.

Також відсутні належні документи які б підтверджували проведення інших платежів та передачу майна саме за договором оренди бази відпочинку „Юний рибак”.

Акт звірки взаємних розрахунків від 03.12.01 (а. с. 33 т. І) не може бути  доказом отримання відповідачем  безпідставно набутого майна на суму 88841 грн. 85 коп., оскільки також не містить посилання на договір  оренди бази відпочинку „Юний рибак”; цей акт підписаний та скріплений печаткою  ШПУ - 4 ДВАТ „Трест Луганськшахтопроходка”, яке не є юридичною особою і відомості щодо надання  повноважень на складання такого акту  від юридичної особи  ШПУ –4 відсутні. Крім того, сам по собі акт звіряння розрахунків не має правового значення як доказ наявності (відсутності) заборгованості або  передачі майна чи грошових коштів без первинних документів, які підтверджують передачу майна або оплати послуг.

Є передчасним висновок господарського суду  про те, що позивач виконав свої зобов'язання за договором оренди бази відпочинку „Юний рибак” в частині погашення суми 67070 грн. 51 коп., яка є боргом відповідача перед ВАТ  „Будівельник” та час виникнення цієї заборгованості.

У якості доказу погашення позивачем заборгованості відповідача ВАТ „Будівельник” згідно додатку № 1 до договору від 27.12.98 оренди бази відпочинку „Юний рибак” на суму 67070 грн. 51 коп. позивач надав накладні на отримання ВАТ „Будівельник” від позивача путівок, масла  М10Т2К, аптечок, цементу, двигуна ГАЗ-52, шассі, автозапчастин до автомобіля ГАЗ-52, руберойду, транспортних послуг (а. с. 141-147 т. І) за якими загальна сума переданих матеріальних цінностей склала 29751 грн. 00 коп.; ці накладні не містять посилання на те, що ці цінності передані позивачем ВАТ „Будівельник” на виконання додатку № 1 до  договору від 27.12.98 оренди бази відпочинку „Юний рибак”, який був підписаний сторонами у справі. З тих же  підстав оцінюються критично судом апеляційної інстанції  акти безбанківського заліку, складені позивачем, ВАТ „Будівельник” та ТОВ „БМБ” в період з березня 2000 року по листопад 2000 року (а. с. 137-140 т. І), акт безбанківського заліку від 18.08.99, складений  за участю позивача, ВАТ  „Будівельник” та ВАТ „Запоріжбудмеханізація № 7”. Крім того, ці акти складені без участі відповідача.

Стосовно погашення суми 1117 грн. 98 коп. Акимівському РЕС слід зазначити наступне.

Надані позивачем платіжні доручення № 83 від 25.05.99 на суму 1000 грн. 00 коп. та № 97  від 09.06.99 на суму 200 грн. 00 коп. містять призначення платежу „заборгованість за електричну енергію б/в „Шахтобудівник”” і тому не мають відношення до спірних правовідносин сторін.

Лист Акимівської державної податкової інспекції № 1894 від 28.08.00 (а. с. 120         т. І), на який посилається позивач у якості доказу проведення  платежів по податку на землю та пені містить інформацію щодо нарахованої пені за прострочення платежу за землю без зазначення об'єкту, в той час як позивач користувався двома базами відпочинку - „Юний рибак” та „Шахтобудівник”.

Платіжними дорученнями № 16 від 20.06.00 та № 85 від 26.05.99 позивач сплатив податок на землю на суму  200 грн. 00 коп. та 1000 грн. 00 коп., (за платіжним дорученням № 16 - це податок за землю за 2000 рік, а платіжне доручення № 85 не містить періоду, за який сплачується пеня) (а. с. 135 т. І)  але  ці  платежі неможливо прийняти в якості доказу виконання додатку № 1 до договору оренди бази відпочинку „Юний рибак” від 27.12.98, оскільки в платіжних дорученнях  відсутні посилання на договір від 27.12.98 (додаток           № 1) оренди бази відпочинку „Юний рибак”.

Меморіальний ордер № 75 від  21.10.99 (а. с. 136 т. І)  на суму 200 грн.                   00 коп. має посилання на акт звірки без номеру з ВАТ „Будівельник” із зазначенням: часткова  оплата від 18.06.99, тобто цей меморіальний ордер також не є доказом виконання позивачем умов договору від 27.12.98 оренди бази відпочинку „Юний рибак”, який в подальшому був визнаний неукладеним.

Не можна вважати також доказом проведення оплат за відповідача квитанцією від 20.08.01 (а. с. 141 т. І)  на суму  9764 грн. 63 коп., яка містить відомості  „платежі населення” та вид платежу „заборгованість”, тобто цей документ також не має посилання на те, що він складений на виконання  договору від 27.12.98 оренди бази відпочинку „Юний рибак”.

Інкасове доручення № 73 від 16.06.99 на списання  ПДВ згідно акту звірки від 26.05.99 за ВАТ „Будівельник” (а. с. 2 т. ІІ) повернуто банком за листом ДПІ № 780 від 30.03.00 (а. с. 3 т. ІІ).

Надані позивачем  акти звірки розрахунків від 18.08.99 (а. с. 22 т. ІІ), від 28.02.00 (а. с. 23 т. ІІ), б/д (а. с. 24 т. ІІ),  від 18.12.01  (а. с. 25 т. ІІ), від 20.08.01 (а. с. 26 т.ІІ), від 15.08.01 (а. с. 27 т. ІІ), від 10.05.01 (а. с. 28 т. ІІ), від 10.10.00 (а. с. 29 т. ІІ), від 09.08.00         (а. с. 30 т. ІІ), від 14.06.00 (а. с. 31 т. ІІ), від 21.03.01 (а. с. 32 т. ІІ), від 03.02.00 (а. с. 33           т. ІІ), від 07.12.99 (а. с. 34 т. ІІ), від 26.10.99 (а. с. 35 т. ІІ), від 03.12.01 (а. с. 36 т. ІІ) складені без участі відповідача.

Лист ВАТ „Будівельник” № 12 від  24.03.09 про те, що позивачем погашена заборгованість ШПУ –4 ДВАТ „Трест Луганськшахтопроходка” в сумі 67070 грн. 51 коп. згідно договору  оренди з правом викупу від 27.12.98 судом апеляційної інстанції оцінюється  критично, оскільки ніякі первинні документи, які б підтверджували викладене, до листа не надані.

Апеляційний господарський суд погоджується з доводами відповідача про те, що у рішенні суду Запорізької області від 11.02.05 у справі № 17/356д-8/349д   (а. с. 23-25 т. І) зазначено про те, що у поясненнях по спору по визнанню  недійсним договору оренди бази відпочинку „Юний рибак” ЗАТ „Діна” зазначив, що воно є добросовісним користувачем майна та своєчасно та в повному обсязі здійснював лізінгові платежі, проте, на вимогу суду, не надав жодного документа, що свідчив би  про сплату лізингових платежів та їх розміру. Те, що вказані у додатку № 1 до договору  від 27.12.98 оренди бази відпочинку  „Юний рибак” є лізинговими платежами відповідно до договору  від 01.06.00 про внесення змін  до вищезазначеного договору свідчить редакція п. 7.3 договору „орендар зобов'язується в рахунок  орендної плати  по базі відпочинку „Юний рибак” проплатити…(далі зазначені заявлені до стягнення спірні суми).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо безпідставності  вимог по стягненню суми витрат позивача на озеленення на загальну суму 12637 грн. 00 коп.,  так як не  можна  вважати, що дане майно отримано відповідачем, оскільки  на  час  приймання виконаних робіт по озелененню  в травні  2003 року  база відпочинку  „Юний рибак”  вже не знаходилась у власності  відповідача так як була відчужена  за договором купівлі-продажу  від 30.04.03.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав їх необґрунтованості та недоведеності, тому питання поновлення строку позовної давності судом апеляційної інстанції не досліджується.

На підставі викладеного, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Трест Луганськшахтопроходка”, м. Луганськ підлягає задоволенню, а рішення господарського суду  від 07.04.09 по справі № 10/192  скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про відмову в позовних вимогах.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом: державне мито в сумі 1104 грн. 54 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., а також державне мито за апеляційною скаргою в сумі 489 грн. 09 коп.  покладаються на позивача у справі.

Оскільки заявником апеляційної скарги Відкритим акціонерним товариством „Трест Луганськшахтопроходка”, м. Луганськ було зайве сплачене платіжним дорученням  № 330 від 17.04.09 державне мито у сумі 63 грн. 18 коп., його слід повернути з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок заявника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  „Трест Луганськшахтопроходка”, м. Луганськ № 13/594 від 21.04.09 на рішення господарського суду Луганської області від 07.04.09 по справі № 10/192 задовольнити.

2. Рішення  господарського суду Луганської області від 07.04.09 у справі                   № 10/192  скасувати.

3. Прийняте нове рішення.

4. У задоволенні позову відмовити.

5. Судові витрати за позовом покласти на позивача.

6. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Діна”, Запорізька область,           м. Мелітополь, пр-т  Богдана Хмельницького, 70, ідентифікаційний код 22153371 на користь Відкритого акціонерного товариства „Трест Луганськшахтопроходка”, м. Луганськ, вул. Новоселова, 2-а, ідентифікаційний код 00181668, за апеляційною скаргою  державне мито у сумі 489 грн. 09 коп.

7. Повернути з Державного бюджету України Відкритому акціонерному товариству  „Трест Луганськшахтопроходка”, м. Луганськ, вул. Новоселова, 2-а, ідентифікаційний код 00181668, зайве сплачене державне мито в сумі 63 грн. 18 коп., платіжним дорученням від 17.04.09 № 330 на суму 552 грн. 27 коп. (оригінал знаходиться у матеріалах справи) на його розрахунковий рахунок.

              Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.

Підставою для повернення зайве сплаченого державного мита  Відкритому акціонерному товариству  „Трест Луганськшахтопроходка”, м. Луганськ, є зазначена постанова, скріплена гербовою печаткою суду

Головуючий суддя                                                            І.В. Семендяєва

Суддя                                                                                 К.І. Бойченко

Суддя                                                                                С.С. Єжова