Постанова

від 08.04.2014 по справі 911/27/25/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. Справа№ 911/27/25/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - 1 Пантєєв І.О.

від відповідача - 2 не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.01.2014 року (суддя Саванчук О.С.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі»

на рішення Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області

за позовом Приватного підприємства «Юридична фірма «Імператив Плюс» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела»

про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2014 року скаргу ТОВ «Транс Індастрі» про відмову у відкритті виконавчого провадження задоволено частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 року в задоволенні заяви було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, заявник звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому просить ухвалу скасувати та прийняти нову, якою заяву про розстрочку виконання рішення суду задовольнити.

Ухвалою суду від 13.03.2014 року прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 27.03.2014 року у складі колегії: головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Чорногуз М.Г.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 27.03.2014 року склад суду змінений на: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

В судове засідання з`явився представник апелянта та надав усні пояснення стосовно апеляційної скарги.

Представники позивача та відповідача - 2 в судове засідання не з`явилися про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.03.2013 року у справі № 911/27/25/13-г за позовом Приватного підприємства "Юридична фірма "Імператив Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» про стягнення 4 000 000,00 грн., у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року рішення господарського суду Київської області від 12.03.2013 року скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким позов Приватного підприємства "Юридична фірма "Імператив Плюс", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі» задоволено повністю та стягнуто з відповідача 1 і відповідача 2 на користь позивача солідарно 2 000 000,00 грн. основного боргу, 2 000 000,00 грн. штрафу, 64 380,00 грн. судових витрат з оплати судового збору за подання позову до господарського суду.

18.09.2013 року у справі № 911/27/25/13-г господарським судом Київської області видано наказ про примусове виконання судового рішення.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 30.09.2013 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі не відповідності виданого наказу вимогам ч.2 ст. 18 ЗУ « Про виконавче провадження»

10.12.2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області із скаргою на вказану постанову головного державного виконавця та просив скасувати її і зобов'язання відділ ДВС відкрити виконавче провадження та вчинити всі передбачені законодавством дії щодо виконання наказу господарського суду Київської від 18.09.2013 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2014 року скарга була задоволено частково. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 30.09.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, в іншій частині в задоволенні скарги було відмовлено.

Апелянт, звертаючись із скаргою до Київського апеляційного господарського суду та заперечуючи проти постановленої ухвали, мотивує це тим, що відповідно до вимог ч.2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягував, в той час як в наказі на виконання рішення суду від 12.03.2013 року у справі № 911/27/25/13-г зазначено два боржники та один стягувач.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із статтею 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

24.09.2013 року стягувач звернувся до відділу ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 18.09.2013 року № 911/27/25/13-г.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до вимог статей 25, 26 вказаного Закону державний виконавець протягом 3-х днів виносить постанову про відкриття виконавчого провадження або про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Проте, лише 30.10.2013 року відділом ДВС винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі повинна бути зазначена резолютивна частина рішення.

Частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває у кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним.

Таким чином, 18.09.2013 року на виконання, зокрема, пункту 4 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі № 911/27/25/13-г, видано судовий наказ про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості.

Крім того, як вбачається із Інформаційного листа № 01-08/530 від 29.09.2009 року Вищого господарського суду України «про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо кілька відповідачів, до яких пред`явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов`язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, але саме один, а не декілька.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Микитин О.С. щодо винесення постанови від 30.09.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 40014910 та скасування вказаної постанови.

Щодо вимоги скаржника зобов'язати головного державного виконавця відділу ДВС відкрити виконавче провадження та вчинити всі передбачені законодавством дії щодо виконання наказу господарського суду Київської від 18.09.2013, то відповідно до частини 4 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відтак, скарга в частині вимоги про зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області відкрити виконавче провадження та вчинити всі передбачені законодавством дії щодо виконання наказу господарського суду Київської від 18.09.2013 року у справі № 911/27/25/13-г задоволенню не підлягає.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції дане питання вирішено всебічно та повно, ухвала винесена з дотриманням норм процесуального права є законною та обґрунтованою, а отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 21.01.2014 року у справі № 911/27/25/13-г- без змін.

2. Матеріали справи № 911/27/25/13-г повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов