Постанова

від 10.04.2014 по справі 911/27/25/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р. Справа№ 911/27/25/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

від позивача: не з'явилися

від відповідача - 1: не з'явилися

від відповідача - 2: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2014р. про відмову у задоволенні заяви про визнання наказу про примусове виконання рішення суду таким, що не підлягає виконанню

у справі № 911/27/25/13-г (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Приватного підприємства «Юридична фірма «Імператив

плюс», правонаступником якого є Товариство з

обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»

(відповідач - 1)

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїса Бела»

(відповідач - 2)

про стягнення 4 000 000, 00 грн.

В судовому засіданні 10.04.2014р. у відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2014р. у справі № 911/27/25/13-г у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» від 06.02.2014р. про визнання наказу про примусове виконання рішення суду таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Поновлено стягнення за наказом Господарського суду Київської області від 18.09.2013р. у справі № 911/27/25/13-г про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі» солідарно 2 000 000, 00 грн. основного боргу, 2 000 000, 00 грн. штрафу, 64 380, 00 грн. судових витрат з оплати судового збору за подання позову до господарського суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, відповідач -1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» задовольнити, а наказ про примусове виконання рішення суду по справі № 911/27/25/13-г від 18.09.2013р. визнати таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку апелянта, судом невірно застосовано положення ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 540, 541 ЦК України, у зв'язку з чим у виконавчому документі повинно бути встановлено про стягнення заборгованості в рівних частинах, а не солідарно.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» 12.03.2014р. передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Розпорядженням В. о. голови Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014р. для розгляду справи № 911/27/25/13-г сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 27.03.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 10.04.2014р., та за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції 10.04.2014р., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Оскільки явка в судове засідання вказаних осіб обов'язковою не визнавалась, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно із частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.03.2013р. у справі № 911/27/25/13-г у задоволенні позову Приватного підприємства «Юридична фірма «Імператив Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» про стягнення 4 000 000,00 грн. відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. у справі № 911/27/25/13-г, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2013р., рішення Господарського суду Київської області від 12.03.2013р. скасовано повністю.

Прийнято нове рішення, яким позов Приватного підприємства «Юридична фірма «Імператив Плюс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі» задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі» солідарно 2 000 000,00 грн. основного боргу, 2 000 000,00 грн. штрафу, 64 380,00 грн. судових витрат з оплати судового збору за подання позову до господарського суду.

18.09.2013р. у справі № 911/27/25/13-г Господарським судом Київської області видано наказ про примусове виконання судового рішення.

06.02.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» звернулося до Господарського суду Київської області із заявою (вх. № 2142/14 від 06.02.2014р.)в порядку ч. 4 ст. 117 ГПК України про визнання наказу про примусове виконання судового рішення від 18.09.2013р. у справі № 911/27/25/13-г таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданої заяви відповідач - 1 посилався на невідповідність прийнятого рішення вимогам ст. ст. 540, 541 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 від 01.09.2011р. до договору про надання юридично-консультативних послуг, укладеної між позивачем та відповідачами 1 та 2, останні зобов'язані були порівну сплатити платежі за вказаним договором. Вважаючи, що відповідачі не є солідарними боржниками і не можуть виконувати наказ суду солідарно, скаржник просив визнати наказ про примусове виконання рішення суду таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (надалі - постанова Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 9), якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 18.09.2013р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р., зокрема п. 4, було видано судовий наказ про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості, штрафу та судових витрат.

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом (ч. ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України).

Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково) (підпункт 3.3. пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність у даному випадку на момент розгляду справи в суді першої інстанції жодної з підстав, передбаченої ч. 4 ст. 117 ГПК України, для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість заяви ТОВ «Термінал Бровари» від 06.02.2014р. про визнання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2013р. у справі № 911/27/25/13-г таким, що не підлягає виконанню з підстав, викладених в заяві.

Посилання апелянта, в обґрунтування поданої заяви, на п. 3 додаткової угоди № 1 від 01.09.2011р. до договору про надання юридично-консультативних послуг, укладеної між позивачем та відповідачами 1 та 2, відповідно до якого останні зобов'язані були порівну оплатити платежі за вказаним договором, та невідповідність рішення нормам ст. ст. 540, 541 ЦК України, не заслуговують на увагу, оскільки стосуються предмету спору, який розглядався судами усіх інстанцій, за результатами розгляду якого по даній справі було прийнято рішення (постанова КАГС від 10.09.2013р.), на виконання п. 4 якої було видано наказ про солідарне стягнення з відповідачів визначеної суми заборгованості, штрафу та судового збору.

Отже, при розгляді питання про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не підлягають розгляду доводи сторін щодо предмету спору та порядку стягнення заборгованості, які вирішуються під час розгляду справи по суті.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що на момент розгляду заяви скаржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в суді першої інстанції, постанова КАГС від 10.09.2013р., на виконання якої було видано спірний наказ, була чинною (не скасованою в касаційному порядку).

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Київської області від 13.02.2014р. у справі № 911/27/25/13-г прийнята із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари», з підстав, викладених у ній, не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 85, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2014р. у справі № 911/27/25/13-г залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2014р. у справі № 911/27/25/13-г залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/27/25/13-г повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 15.04.2014р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді В.О. Зеленін

А.О. Мальченко