Ухвала

від 24.04.2014 по справі 2а-15244/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15244/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Послуги когенерації» про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Послуги когенерації» про накладення арешту на рахунки.

15.01.2014 року представником позивача було подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу у відкритті нових рахунків, які можуть бути використані у господарській діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2014 року в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представником позивача Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

У засідання учасники процесу не з'явились, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстави для вжиття заходів щодо забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ «Послуги когенерації» у відкритті нових рахунків, які можуть бути використані у господарській діяльності - відсутні.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правомірно вказав на відсутність правових підстав для задоволення клопотання, так як, відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України , суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити її відповідно до обставин справи.

Позивачем належним чином не було обґрунтовано та наведено достатніх та конкретних доказів того, що до ухвалення рішення в справі, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам держави, з метою захисту яких подано відповідне клопотання, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом (ч.2 ст.3 ГК України ).

Відповідно до ч.1 ст. 19 , ст. 42 та ч.1 ст. 43 ГК України , суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Згідно з положеннями ч.1 ст.333 ГК України , фінанси суб'єктів господарювання є самостійною ланкою національної фінансово-кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробництва продукції (робіт, послуг) і одержання прибутку.

Положеннями ст.342 ГК України визначено, що рахунки юридичної особи, що є клієнтом банку, відкриваються в установах банків за місцем її реєстрації чи в будь-якому банку на території України за згодою сторін. Порядок відкриття рахунків в установах банків за межами України встановлюється законом (ч.1 ст.342 ГК України ).

Вірно також встановлено, що чинне законодавство не містить норм, щодо можливості заборони суб'єкту господарювання відкривати нові рахунки, які можуть бути використані у господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання, адже не вбачається реальної загрози порушення прав, заподіяння шкоди чи можливості настання непоправних наслідків для держави в результаті відхилення клопотання позивача про забезпечення позову.

Крім того, у випадку задоволення клопотання позивача про забезпечення позову, можливе порушення законних прав та інтересів відповідача, як суб'єкта господарювання.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, так як, не підтверджують необхідності задоволення такого клопотання.

А тому, судом першої інстанції було правомірно відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Згідно зі ст. 199 ч.1 п.1 та ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін в зв'язку з правильним встановленням судом першої інстанції обставин справи та винесення спірного рішення з дотриманням норм права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 196, 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.