Вирок

від 19.03.2008 по справі 1-65/2007

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-65/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2008 року Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Бутенко С.Б.

при секретарі Ісаєвій Л.І.

за участю прокурора Ледовської Г.І.

потерпілої ОСОБА_1

захисників адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3

підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5

їх законних представників ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську кримінальну справу за звинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Комсомольська Полтавської області, громадянина України, освіти повної середньої, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

за ст. 296 ч.ч. 1, 2, ст. 122 ч. 1, ст. 121 ч. 2 КК України

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с Глухарине Середньоканського району Магаданської області РФ, громадянина України, освіти середньо-спеціальної, не одруженого, працюючого в ДП „Управління по ремонту мереж", проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, в силу ст. 89 КК України не судимого

за ст. 296 ч. 2, ст. 122 ч. 1, ст. 121 ч. 2 КК України

встановив:

19 жовтня 2003 року близько 20 год. 10 хв. біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_6 в результаті сварки, що виникла між потерпілим ОСОБА_8 та підсудними ОСОБА_5 і ОСОБА_4 з приводу зробленого їм потерпілим зауваження, ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязнених відносин наніс удар правою ногою в область лівого плеча потерпілого ОСОБА_8, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, у вигляді крововиливу на зовнішній поверхні лівого плеча.

Продовжуючи злочинну діяльність, в цей же день близько 20 год. 15 хв., повертаючись від знайомого ОСОБА_9, якого не виявилося за місцем його проживання, та виходячи з першого під'їзду будинку АДРЕСА_6, на сходах першого поверху ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зустріли потерпілого ОСОБА_8, який в цей час зайшов у під'їзд. Під час сутички, яка виникла між ними на ґрунті особистих неприязнених стосунків у продовження попереднього конфлікту, ОСОБА_4, діючи умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс потерпілому удар правою рукою в область обличчя та удар правою ногою по лівій нозі в області колінного суглобу. В цей час ОСОБА_5 наніс удар правою рукою в область обличчя потерпілого, а ОСОБА_4 - лівою ногою наніс удари по правій нозі та в область ребер з правого боку потерпілого, а потім наніс удар лівою ногою потерпілому в область шиї.

У продовження своїх злочинних дій, повернувшись до місця скоєння злочину, близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжили побиття потерпілого ОСОБА_8, який

лежав біля вхідних дверей у зазначений під'їзд. Діючи з прямим умислом з метою заподіяння

тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нанесли ОСОБА_8 декілька ударів

ногами в область грудної клітки, обличчя та волосистої частини голови.

Всього спільними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було нанесено не менше п'яти ударів у ділянку волосистої частини голови та обличчя, не менше двох ударів у ділянку грудної

клітки та семи ударів у ділянку передньої поверхні шиї і кінцівок потерпілого ОСОБА_8, внаслідок чого заподіяно:

закриту тяжку черепно-мозкову травму - крововиливи під тверду мозкову оболонку зліва (субдуральна гематома), тотальний крововилив під павутинну оболонку мозку (субарахноїдальний крововилив), крововиливи у речовину головного мозку з ділянкою розм'якшення мозкової тканини тім'яної, лобної, скроневої долей лівої півкулі з проривом крові в шлуночки мозку, масивний крововилив у м'які тканини волосистої частини голови, синці в ділянці спинки носа, в правій надбрівній області, в правій скроневій області, які по ступеню тяжкості стосовно живої особи в їх сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння;

закриту травму грудей - переломи ребер 6-го і 7-го по лівій середньо-ключичній лінії, 8-го і 9-го по лівій середньо-паховій лінії, 9-го по лівій задньо-паховій лінії з крововиливами в м'які тканини, синці на грудній клітці зліва, які по ступеню тяжкості відносно живої особи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що викликали довготривалий розлад здоров'я;

синці передньої поверхні шиї, в ділянці обох плечей, обох стегон, лівого колінного суглобу та лівої гомілки, зокрема, синюшний невизначеної форми крововилив на зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, рана на шкірі нижньої губи, крововилив у слизову оболонку нижньої губи, які по ступеню тяжкості стосовно живої людини відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Внаслідок тяжкої мозкової травми - крововиливів під оболонки мозку та в речовину мозку з проривом крові у шлуночки мозку потерпілий ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в реанімаційному відділенні Комсомольській міській лікарні.

В судовому засіданні підсудні свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнали частково. Повністю заперечували вчинення ними хуліганських дій, заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що потягли його смерть, та обсяг завданих ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.

Суду підсудний ОСОБА_4 показав, що 19 жовтня 2003 року близько 20 год. він із ОСОБА_5 прийшли додому до останнього на АДРЕСА_4, посиділи та пішли до свого знайомого ОСОБА_9, який проживав у першому під'їзді даного будинку. ОСОБА_5 пішов попереду та відкрив двері в під'їзд, а він затримався. Потерпілий, який сидів на лавочці біля під'їзду, перебуваючи в стані сп'яніння, почав лаятись на їхню адресу, забороняв заходити до під'їзду. Навіть після їх пояснень, що вони ідуть до знайомого, потерпілий продовжував нецензурно лаятись, вів себе агресивно, провокував конфлікт, намагався вставати. За те, що потерпілий лаявся на їхню адресу нецензурною лайкою, він (ОСОБА_4) наніс ОСОБА_8 удар ногою в плече, від чого той впав. Коли спускалися східцями до виходу на вулицю, повертаючись від ОСОБА_9, в під'їзд забіг потерпілий, схватив його (ОСОБА_4) за одяг та повалив на підлогу, а сам сів на нього зверху та наніс удар головою по його голові. ОСОБА_5 відтяг потерпілого від нього. Піднявшись та обтрушуючи одяг, він побачив як потерпілий піднявся та став направлятися в його бік, тоді він (ОСОБА_4) вдарив ОСОБА_8 кулаком правої руки в обличчя, на що потерпілий не відреагував, він вдарив потерпілого лівою ногою в праве коліно, а потім правою ногою в ліве коліно. Потерпілий обперся об стіну і присів. Коли потерпілий намагався піднятись, він (ОСОБА_4) наніс йому удар ногою в бік. При виході з під'їзду, він обернувся та побачив, що потерпілий піднімався. На пропозицію ОСОБА_5 вони пішли до свого знайомого ОСОБА_10, який проживає в АДРЕСА_7, щоб привести себе у порядок, оскільки у нього стала кровоточить стара рана на руці та куртка була в крові. Від ОСОБА_10 вони повернулись через 15-20 хвилин та побачили, що потерпілий напівлежить, наче спить, з лівого боку від вхідних дверей у під'їзд, підпираючи їх головою. Поруч стояла молода жінка, яка попрохала допомогти їй увійти в під'їзд. Він, вирішивши що потерпілий спить через сп'яніння, ногою відсунув його вбік від дверей, відчинив їх та пропустив жінку у під'їзд. Потім вони із ОСОБА_5 пішли до магазину „Південний", де їх чекали дівчата - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, яким вони розповіли про подію. О котрій годині він повернувся додому - не пам'ятає. Ударів по голові потерпілому він не наносив, головою об бетонне покриття його не ударяв, у скроні та тім'я ударів не наносив. В шию міг ударити, коли наносив потерпілому перший ковзний удар ногою в плече. Бив потерпілого по тулубу ногами, наносив удари в правий та лівий боки потерпілого. Рана на губі потерпілого могла утворитись від його удару кулаком. У присутності свідка ОСОБА_13 ударів потерпілому ні він, ні ОСОБА_5 не завдавали. Хто наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження йому не відомо. Перед подією вжив 0, 5 літра пива, але себе контролював, в стані сп'яніння не знаходився.

Підсудний ОСОБА_5 дав суду аналогічні показання, зазначивши, що особисто він удрав потерпілому не наносив. Весь час він намагався розборонити потерпілого та ОСОБА_4. В під'їзді, коли востаннє намагався відтягти ОСОБА_4 від потерпілого, він (ОСОБА_5) перечепився через ногу ОСОБА_8, мало не впав, чим неумисно міг заподіяти тілесні ушкодження. Він бачив як ОСОБА_4 бив ногами по ногах потерпілого, наніс йому один-два удари.

Потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що 19 жовтня 2003 року вони з чоловіком збирались їхати на похорон родича. Заїхали до кумів ОСОБА_14, які проживають в АДРЕСА_5, щоб залишити у них свою дитину. Чоловік із кумами, втрьох випили менше чекушки горілки. О 18 год. 20 хв. вона поїхала на роботу в нічну зміну, а чоловік з донькою залишився у кумів. Вранці вона стала розшукувати чоловіка, від кумів дізналася, що він пішов від них о 19 год. 30 хв. Знайшла його у реанімаційному відділенні міської лікарні. Він помер не приходячи до свідомості, так нічого їй і не сказав.

Свідок ОСОБА_13 показала суду, що станом на жовтень 2003 року вона проживала із своїм колишнім чоловіком - ОСОБА_15 в квартирі АДРЕСА_1. Того вечора о 20 год. 30 хв. вона поверталася додому. На ґанку під'їзду, біля вхідних дверей напівлежав на спині чоловік, підпираючи головою вхідні двері до під'їзду. Він лежав із закритими очима, наче спав, обличчя його було в крові. Вона подумала, що чоловік п'яний, схилилась над ним, щоб відсунути від дверей, але побачила, що чоловік без свідомості. З боку другого під'їзду підбігли підсудні та по черзі стали бити потерпілого ногами, били сильно, удари наносили по тілу потерпілого - в область грудної клітини зліва. В момент нанесення ударів вони знаходились з лівого боку потерпілого. На її запитання підсудні відповіли, що потерпілий їх „дістав", вони були п'яні і злі. Потім на її прохання вони допомогли відчинити двері, відсунувши голову потерпілого у правий бік, вона забігла до під'їзду, піднялась додому і викликала швидку допомогу. Коли вона зайшла до під'їзду, їй здалося, що потерпілого почали бити не ногами, а його головою об бетонну підлогу. Такого припущення вона дійшла, почувши глухі звуки, здавалось ніби чимось б'ють об підлогу, але особисто нанесення таких ударів потерпілому вона не бачила. Одразу приїхала швидка допомога і міліція, пізніше виявилось, що той потерпілий загинув. Про все що бачила та чула вона розповіла своєму чоловікові ОСОБА_15 Свідок також підтвердила суду показання, що вона давала на досудовому слідстві (т. 1 а.с. 41, 176), відповідно до яких хлопець, що був одягнений в шкіряну куртку темного кольору (підсудний ОСОБА_4) з особливою злобою вдарив потерпілого три-чотири рази ногою в область грудної клітини, а хлопець, який був одягнений в куртку із кашеміру темного кольору (підсудний ОСОБА_5) також пару разів вдарив потерпілого ногою в область грудної клітини.

Свідок ОСОБА_15 дав суду аналогічні показання щодо обставин події, які стали відомі йому зі слів колишньої дружини, підтвердивши показання свідка ОСОБА_13

Свідок ОСОБА_16, який під час виконання доручення по виявленню очевидців злочину, ІНФОРМАЦІЯ_2 встановив та опитав свідка ОСОБА_13, підтвердив пояснення, що їх давала ОСОБА_13 при проведені дослідчої перевірки (т. 1 а.с. 170, 7).

Свідок ОСОБА_14 показала суду, що 19 жовтня 2003 року потерпілий прийшов до них додому із донькою та дружиною десь о 18 год. Вони повечеряли, випили з ним по 100 гр. горілки. ОСОБА_1 пішла на роботу раніше, а вона (свідок), її чоловік - ОСОБА_17 та потерпілий ОСОБА_1 вийшли разом з дому десь о 19 год. 40 хв. Вона з чоловіком пішла ліворуч від під'їзду, а потерпілий пішов праворуч на автобусну зупинку. Тілесних ушкоджень на ньому вона не бачила, одягнутий він був акуратно, по сезону. Вона провела свого чоловіка і коли повернулась - біля під'їзду нікого не було. Десь через годину чула шум в під'їзді, хтось бігав. Вранці зателефонувала ОСОБА_1 і сказала, що потерпілий не повернувся додому. Потім від працівників міліції вона дізналась, що сталось. На час події біля їх під'їзду проводились земляні роботи, тому люди ходили через їхнє крильце та палісадник.

Свідок ОСОБА_17 дав суду аналогічні показання, уточнивши, що вони з потерпілим вийшли з дому о 19 год. 30 хв.

Свідок ОСОБА_18 показав суду, що він із сім'єю проживає на п'ятому поверсі першого під'їзду будинку АДРЕСА_6. ОСОБА_5 є другом його сина. Того дня підсудні дійсно приходили до його сина, але того вдома не було. Пробули хвилини дві та пішли. Після уходу хлопців будь-якого шуму, криків він не чув. Зовнішні двері до їхнього під'їзду в жовтні 2003 року були металевими, зачинялись на кодовий замок. В дворі в той час проводився ремонт теплотраси і всі ходили через газони та ґанок їхнього під'їзду, тому сторонні особи могли проходити повз під'їзд.

Свідок ОСОБА_19 показав суду, що на час події він працював лікарем швидкої медичної допомоги. Потерпілого без свідомості знайшли по АДРЕСА_4 біля першого під'їзду. Він

лежав у палісаднику на землі поряд з ґанком. При огляді у потерпілого була виявлена рана на голові, інших тілесних ушкоджень свідок не пам'ятає. Від потерпілого також було чути запах алкоголю. Бригадою швидкої медичної допомоги потерпілий був доставлений в прийомне відділення лікарні.

Свідок ОСОБА_12 показала суду, що того дня вона та ОСОБА_11 зустрічалися із підсудними. На зустріч ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийшли після 20 год. 55 хв. випивши, з пляшкою пива. ОСОБА_4 кульгав на одну ногу і у нього була подряпана щока, на руці було видно кров, походження якої вона не знає, але той мав на руці зашиту стару рану. На їх запитання підсудні сказали, що побились біля під'їзду. Про обставини події їй того ж дня розповів ОСОБА_4 Пояснення підсудного ОСОБА_4 свідкові не суперечать його показанням на досудовому слідстві та в суді (т. 1 а.с. 43).

Показання свідка ОСОБА_11, що їх було оголошено судом в порядку ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України не суперечать показанням підсудного ОСОБА_5, зі слів якого свідкові стало відомо про обставини події (т. 1 а.с. 44).

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що він не пригадує якого дня, ввечері після 19 год. до нього додому на АДРЕСА_2 прийшли його знайомі підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і попросили попити води та почистити свій одяг від бруду та землі. Вони були схвильовані і розповіли, що біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_6 до них пристав чоловік, з яким у них виник конфлікт і вони побили його біля під'їзду. Приходили підсудні до нього того вечора лише один раз, пробули недовго - 10-15 хв. та пішли. В даний час він не пригадує, що саме йому розповідали підсудні по обставинах справи, але на час допиту 24 листопада 2003 року слідчому він добровільно та правдиво розповів все, що чув від підсудних, і слідчий записав його показання до протоколу (т. 1 а.с. 50-51), які свідок підтвердив в судовому засіданні.

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_10 на досудовому слідстві, 19 жовтня 2003 року підсудні заходили до нього додому приблизно з 20 до 21 год., вони були випивши, збуджені, їх куртки були в плямах від побілки та в землі, у ОСОБА_4 була кров на пальцях правої руки. Підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розповіли йому, що їм потрібно було сходити до друга, який живе у першому під'їзді будинку АДРЕСА_6. Коли ОСОБА_5 набирав кодовий замок вхідних дверей під'їзду, чоловік, який сидів на лавочці, спитав чого той „ломиться" в під'їзд, на що ОСОБА_5 відповів нецензурною лайкою і чоловік йому відповів тим же. ОСОБА_4, який підійшов та почув цю розмову, „не розгубився" та ногою ударив чоловіка у голову, в цей час до чоловіка підскочив ОСОБА_5 та став бити його руками по обличчю. Потім підсудні сказали, що чоловік обхопив їх обох руками, повалив та став притискати до землі. Вони продовжували його бити і змогли визволитись. Підвівшись вони продовжили бити чоловіка і коли той перестав чинити опір, вони залишили його та пішли у під'їзд. Чоловік їх гукнув, але вони не звернули на нього увагу, зайшли до під'їзду та піднялися до ОСОБА_9, якого не опинилося вдома. Вони спустились униз та вийшли до під'їзду. Далі ОСОБА_5 розповів свідкові, що коли вони вийшли на вулицю, побачили жінку з п'ятого поверху цього будинку, яка попросила допомогти їй зайти у під'їзд, так як на землі лежить якійсь чоловік і вона його боїться. Вони підійшли до чоловіка, подивились на нього та сказали дівчині щоб вона проходила і не боялась, так як той все одно лежить. Коли дівчина увійшла до під'їзду, цей чоловік став „очухуватися" і вони, перебуваючи у збудженому стані, продовжили його бити. Далі з розповіді підсудних, ОСОБА_10 зрозумів, що після їхніх ударів чоловік знову „вирубився", після чого вони залишили його та прийшли до свідка. Підсудні пропонували свідкові піти з ними, вони покажуть де лежить чоловік, та переконатись у їх розповіді, на що він відмовився. ОСОБА_4, який ще знаходився в збудженому стані, пропонував ОСОБА_5 „добити" чоловіка, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою. Свідок запропонував підсудним заспокоїтись, піти по домівках, оскільки це може для них погано закінчитись. Після цього підсудні пішли від нього (т. 1 а.с. 50-51).

Свідок ОСОБА_22 показала суду, що 19 жовтня 2003 року у неділю о 20 год. 20 хв. вона вийшла від подруги на автобусну зупинку, щоб поїхати додому. Біля будинку АДРЕСА_6 було вирито траншею і щоб пройти через двір, їй довелось підійти до першого під'їзду даного будинку, де вона побачила бійку. Билось троє дорослих чоловіків, а четвертий сидів на лавці. Вони сварились. Той, що сидів на лавці, сказав: „досить". Чоловіки були не молоді, високі і сплутати їх з хлопцями неможливо. ОСОБА_5, якого вона знає особисто, серед цих чоловіків не було. Один з чоловіків пішов в її бік, вона перелякалась, повернулась і пішла на іншу зупинку. Нікого лежачого на місці події вона не бачила.

Згідно висновків судово-медичних експертиз №№ 859/1, 859/4 від 22.11.2003 p., №№ 859/5, 859/6, 859/7, 859/8 від 19.01.2004 p., № 859/9 від 02.02.2004 p., комісійної судово-

медичної експертизи № 104 від 26.03.2004 р. на трупі ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження:

закрита тяжка черепно-мозкова травма - крововиливи під тверду мозкову оболонку зліва (субдуральна гематома), тотальний крововилив під павутинну оболонку мозку (субарахноїдальний крововилив), крововиливи у речовину головного мозку з ділянкою розм'якшення мозкової тканини тім'яної, лобної, скроневої долей лівої півкулі з проривом крові в шлуночки мозку, масивний крововилив у м'які тканини волосистої частини голови, синці в ділянці спинки носа, в правій надбрівній області, в правій скроневій області, які по ступеню тяжкості стосовно живої особи в їх сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння;

закрита травма грудей - переломи ребер 6-го і 7-го по лівій середньо-ключичній лінії, 8-го і 9-го по лівій середньо-паховій лінії, 9-го по лівій задньо-паховій лінії з крововиливами в м'які тканини, синці на грудній клітці зліва, які по ступеню тяжкості відносно живої особи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що викликали довготривалий розлад здоров'я;

синці передньої поверхні шиї, в ділянці обох плечей, обох стегон, лівого колінного суглобу та лівої гомілки, зокрема, синюшний невизначеної форми крововилив на зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, рана на шкірі нижньої губи, крововилив у слизову оболонку нижньої губи, які по ступеню тяжкості стосовно живої людини відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Механізмом утворення даних тілесних ушкоджень слугувало: не менше п'яти ударів у ділянку волосистої частини голови та обличчя, не менше двох ударів у ділянку грудної клітки та семи ударів у ділянку передньої поверхні шиї і кінцівок тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, домірною ушкодженням, якими найбільш вірогідно, були кисті рук, стиснені в кулаки, ноги людини у взутті. Тілесні ушкодження були заподіяні в невеликий проміжок часу і в указаний строк (19.10.2003 p.).

Тяжка мозкова травма - крововиливи під оболонки мозку та в речовину мозку з проривом крові у шлуночки мозку стала причиною смерті ОСОБА_8, що її було констатовано в реанімаційному відділенні Комсомольської міської лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 6 год. 10 хв.

Середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження не знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілого

Наявність рани на шкірі нижньої губи свідчить про незначну зовнішню кровотечу, (т. 1 а.с. 62, 108-110, 187, 193, 199, 205, 231-250).

Як пояснила суду член експертної комісії, доповідач по справі, судово-медичний експерт ОСОБА_20, тяжка черепно-мозкова травма, яка призвела до смерті потерпілого, має трьохфазне протікання і лише після розвитку всіх еквівалентів ЧМТ, втратою потерпілим свідомості, що було встановлено лише при огляді лікарями, позбавляла потерпілого можливості здійснювати самостійні рухи та інші активні дії. Під час розвитку ЧМТ, що триває певний час, потерпілий міг здійснювати активні дії, пересуватись, тому виявлення потерпілого у непритомному стані за 3 метри від ганку - у палісаднику, де він опинився на протязі проміжку часу з 20 год. 30 хв. до 21 год., не суперечить об'єктивним судово-медичним даним.

З роз'яснень судово-медичних експертів Шайдук О.Є., та ОСОБА_20 суду вбачається, що показання підсудних, які вони давали під час досудового слідства, за локалізацією, кількістю ударів та тяжкістю заподіяних потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень не відповідають об'єктивним доказам по справі.

Згідно протоколу огляду предметів від 03.11.2003 p., 07.11.2003 р. та висновків судово-медичних експертиз речових доказів № 588 від 20.11.2003 p., № 590 від 28.11.2003 р. на джинсових брюках та правому черевикові підсудного ОСОБА_4, а також на куртці потерпілого виявлено сліди крові людини, що можуть походити від потерпілого ОСОБА_8 та від домішку крові підсудного ОСОБА_4 Походження цих слідів від ОСОБА_5 виключається (т. 1 а.с. 39, 116, 137-141, 147, 148, 153-157).

З врахуванням локалізації плям крові на одязі підсудного ОСОБА_4, походження даних слідів, характеру тілесних ушкоджень, що було виявлено у потерпілого (п. 6 висновку комісійної судово-медичної експертизи № 104), суд доходить висновку, що рана на шкірі нижньої губи, крововилив у слизову оболонку нижньої губи потерпілого утворились від дій підсудного ОСОБА_4

На одязі підсудного ОСОБА_5 слідів крові потерпілого не виявлено - протокол огляду предметів від 03.11.2003 p., висновок експерта № 587 від 20.11.2003 р. (т. 1 а.с. 38, 115, 127-130).

Аналізуючи надані по справі докази, суд критично оцінює показання підсудних в частині заперечення ними факту заподіяння потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень, що суд розцінює як обраний ними спосіб захисту.

Відповідно до показань підсудних в суді та на досудовому слідстві (т. 1 а.с. 271, 20-23), 19 жовтня 2003 року вони вийшли з четвертого під'їзду будинку АДРЕСА_6, де проживає ОСОБА_5, о 20 год. 10 хв. і, прямуючи до ОСОБА_9, біля першого під'їзду цього будинку зустріли потерпілого ОСОБА_8, з яким у них виник конфлікт, під час якого ОСОБА_4 наніс потерпілому однин удар ногою в плече. Після цього вони піднялись на п'ятий поверх до кв. НОМЕР_1, де з показань свідка ОСОБА_18 пробули дві хвилини та пішли. Спускалися сходами і з того часу, як вони зайшли у під'їзд, а потім спустились на перший поверх, пройшло 3-5 хвилин. На першому поверсі біля вхідних дверей під'їзду вони знову зустріли потерпілого, з яким виникла бійка, під час якої потерпілий декілька разів падав та піднімався. Після нанесення потерпілому ударів в під'їзді, вони пішли до ОСОБА_10 - в АДРЕСА_7, що зі слів свідка знаходиться в 25 метрах від місця події, де перебували 15-20 хв. та повернулись назад, побачивши потерпілого, лежачим на ґанку.

Як вбачається з показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_19, карти виїзду швидкої медичної допомоги № 11012/21 (т. 1 а.с. 164) та медичної карти № 7329 стаціонарного хворого ОСОБА_8 свідок ОСОБА_13 стала очевидцем побиття підсудними потерпілого о 20 год. 30 хв., та одразу, піднявшись додому, зателефонувала на СШМД. Виклик СШМД було одержано від ОСОБА_13 о 20 год. 33 хв., о 20 год. 40 хв. бригада прибула на місце і з 21 год. до 21 год. 15 хв. потерпілий був госпіталізований до реанімаційного відділення лікарні, де знаходився в глибокій комі до 6 год. 10 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2 - коли помер.

Згідно висновків судово-медичних експертиз, та пояснень судово-медичних експертів в суді, тяжкі тілесні ушкодження, в причинно-наслідковому зв'язку з якими знаходиться смерть потерпілого, утворились від неодноразових дій тупих предметів, можливо як в результаті ударів тупими предметами по голові, так і в результаті ударів головою потерпілого, що знаходилась в руках нападника о тупі предмети. Характер, морфологічна суть черепно-мозкової травми виключає можливість її утворення внаслідок ударів самим потерпілим головою об бетонну або іншу поверхню, а також при падінні потерпілого з висоти власного росту. Тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 були заподіяні в невеликий проміжок часу. Тяжка черепно-мозкова травма, що потягла смерть потерпілого, як правило супроводжується втратою свідомості, що позбавляє потерпілого здійснювати самостійні рухи та інші активні рухи: самостійно пересуватись, кричати, чинити опір та ін. (т. 1 а.с. 193, 248).

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених доказів, перебігу та тривалості події злочину, часу розвитку тяжкої черепно-мозкової травми потерпілого, суд находить, що середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження були завдані потерпілому ОСОБА_8 одночасно діями підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Суд вважає, що пояснення, які вони давали свідкові ОСОБА_10 безпосереднього після вчинення злочину, коли іще знаходились у збудженому стані, є найбільш правдивими. Підстав у свідка оговорювати підсудних, давати завідомо неправдиві показання по справі не встановлено. Той факт, що підсудні розповіли свідкові про дівчину, якій вони допомагали пройти до під'їзду (свідка ОСОБА_13) свідчить, що до ОСОБА_10 вони потрапили вже після вчинення злочину і їх версія про заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень іншими особами під час їх відсутності, є неспроможною.

Суд не приймає як доказ не винуватості підсудних показання свідка ОСОБА_22, оскільки вони є неконкретними щодо обставин справи і стосуються бійки інших осіб, що не відноситься до пред'явленого підсудним обвинувачення. Крім того, показання свідка щодо часу вказаної нею події є непослідовними. При допиті на досудовому слідстві 22.04.2004 р. свідок вказувала що о 20 год. 40 хв. 19 жовтня 2003 року вона знаходилась у подруги ОСОБА_22, в чому вона була впевнена, оскільки дивилась на годинник (т. 1 а.с. 274-275).

Органами досудового слідства підсудним було інкриміновано вчинення злочинів, що кваліфікуються за ст. 296 ч. 2, ст. 122 ч. 1, ст. 121 ч. 2.КК України, відносно ОСОБА_4 -також за ч. 1 ст. 296 КК України. Під час судового розгляду пред'явлене підсудним обвинувачення державним обвинувачем двічі змінювалось. За останнєю редакцією з обвинувачення підсудних виключено посилання на ст. 122 ч. 1 КК України, оскільки за думкою

державного обвинувача дії підсудних в частині заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості повністю охоплюються ст. 296 ч. 2 КК України, тому додаткової кваліфікації за ст. 122 ч. 1 КК України не потребують. Державним обвинувачем обом підсудним було інкриміновано вчинення злочинів, передбачених ст. 121 ч. 2 та ст. 296 ч. 2 КК України, а підсудному ОСОБА_4 також - за ст. 296 ч. 1 КК України. Проте потерпілою ОСОБА_1 обвинувачення підсудних було підтримано у раніше пред'явленому обсязі.

Виходячи із встановлених судом обставин справи, спрямованості умислу, мотивів, мети, наслідків та характеру дій кожного з підсудних, за відсутності доказів порушення підсудними громадського порядку та вчинення ними злочинних дій з мотивів явної неповаги до суспільства, суд не находить доведеним обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 296 ч.ч. 1, 2 КК України та ОСОБА_5 за ст. 296 ч. 2 КК України. Оскільки, як встановлено судом, тілесні ушкодження потерпілому були завдані підсудними на ґрунті раптово виниклих особистих неприязнених відносин, в діях підсудних вбачаються ознаки злочинів проти життя та здоров'я особи, за якими їх дії і мають бути кваліфіковані.

Отже, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд доходить висновку про доведеність вини підсудних у вчинені умисних злочинних дій, що їх викладено в описовій частині вироку, та кваліфікує:

дії підсудного ОСОБА_4 за ст. 125 ч. 1 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, та за ст. 121 ч. 2 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого;

дії підсудного ОСОБА_5 за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, та за ст. 121 ч. 2 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення підсудним покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених ними злочинів, дані про особу підсудних та обставини, що впливають на призначення покарання.

За місцем проживання та навчання підсудні характеризувались посередньо.

Згідно медичного висновку ЛКК вони є практично здоровими, загальнофізичну працю виконувати можуть, примусового лікування від алкогольної та наркотичної залежності не потребують, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають.

15 грудня 2003 року ОСОБА_5 був засуджений Комсомольським міським судом Полтавської області за ст. 289 ч. 2, ст. 69, 75, 76 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, від якого по закінченню іспитового строку тривалістю один рік звільнений постановою Комсомольського міського суду від 28 грудня 2004 року.

ОСОБА_4 також засуджувався вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2006 року за ч. 1 ст. 309, ст.ст. 75, 76 КК України - за злочин, вчинений 11.10.2005 р., до одного року обмеження волі з іспитовим строк один рік і був звільнений від призначеного покарання постановою Комсомольського міського суду від 06 лютого 2007 року.

(т. 1 а.с. 282-283, 286, 294, 295, 305, 307-309, 254, т. 2 а.с. 245, 290, 297, 298).

В силу ст. 89 КК України зазначені судимості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на даний час погашені і суд визнає їх особами, що не мають судимості.

Підсудні скоїли злочини в неповнолітньому віці, відшкодували потерпілій завдану шкоду, що суд враховує як обставини, які пом'якшують їх покарання.

З урахуванням ступеню тяжкості, характеру та конкретних обставини вчинених ними злочинів, їх наслідків, особи підсудних, за наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання - їх неповнолітнього віку та відшкодування завданої шкоди, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення підсудних та попередження нових злочинів, є покарання у виді реального відбуття ними позбавлення волі із застосуванням правил ст. 69 КК України - призначенням покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 121 КК України.

Враховуючи тяжкість злочинів, обставини їх скоєння, наслідки що вони потягли, суд не находить можливим застосування відносно підсудних ст. 75 КК України - звільнення їх від відбування покарання з випробуванням.

Оскільки на час розгляду справи в суді минули строки давності у разі вчинення злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за цей злочин у відповідності до п. 1 ч. 1, ч.3 ст. 49 КК України.

Потерпілою ОСОБА_1 по справі було заявлено цивільний позов про стягнення з підсудних та їх законних представників 60 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином (т. 1 а.с. 160, 361). В судовому засіданні потерпіла відмовилась від своїх позовних вимог в зв'язку з відшкодуванням підсудними завданої їй моральної шкоди, тому цивільний позов потерпілої в кримінальній справі суд залишає без розгляду.

Питання про речові докази вирішено судом у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 121 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України із призначенням кожному покарання у виді З (трьох) років позбавлення волі, за ст. 122 ч. 1 КК України із призначенням кожному покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 остаточне покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки кожному.

ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України звільнити на підставі ст. 49 КК України в зв'язку із закінченням строків давності.

В строк відбування покарання зарахувати строк затримання підсудних з 23 жовтня по 01 листопада 2003 року (а.с. 14, 32, 99, 102).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Речові докази по справі повернути їх володільцям.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженим змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту негайно в залі судового засідання.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.