Ухвала

від 09.04.2014 по справі 2а-21929/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 квітня 2014 року м. Київ В/800/1369/14

Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Карася О.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

перевіривши заяву Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року

у справі № 2а-21929/10/0570 (К-41564/10)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Азовспецпром»

до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі міста Маріуполя

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року у справі № 2а-21929/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Азовспецпром» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі міста Маріуполя про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, якою постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року було залишено без змін.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частин 1-3, 5, 6 статті 203, частин 1-2 статті 215 Цивільного кодексу України, Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області до заяви про перегляд судового рішення додані постанова Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2013 року у справі № 2-а-6366/09/0670 (К-31852/10) та постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 червня 2010 року № 10/96.

Дослідивши заяву Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та податку на додану вартість і було підтверджено висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність таких рішень, з огляду на встановлений судами факт виконання сторонами умов договору, який підтверджений належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не були досліджені податковим органом під час проведення перевірки.

В постанові Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2013 року у справі № 2-а-6366/09/0670 (К-31852/10), на яку посилається заявник як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану варітьсь і було підтверджено висновки судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність формування позивачем податкового кредиту, з огляду на відсутність інших, крім податкових накладних, первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт поставок позивачу товарно-матеріальних цінностей його контрагентом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Таким чином, мова йде про застосування положень Закону України «Про податок на додану вартість» до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому, колегія суддів відзначає, що судовими рішеннями, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ». Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.

Як вбачається зі змісту доданої до заяви про перегляд судового рішення копії постанови Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 червня 2010 року № 10/96, на яку заявник також посилається як на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, вона прийнята за результатом перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 10 лютого 2010 року, тобто переглянута судом касаційної (четвертої) інстанції.

Таким чином, зазначена вище постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 червня 2010 року № 10/96 не відноситься до переліку рішень, на які можуть робитися посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Донецького окружного адміністративного суду № 2а-21929/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Азовспецпром» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі міста Маріуполя про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

О.В. Карась

---

А.М. Лосєв

---

Н.Г. Пилипчук

---

Т.М. Шипуліна