Постанова

від 26.05.2009 по справі 35/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/24

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.05.2009                                                                                           № 35/24

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: Костишена В.Л.- за дов.

Від відповідача: представник не з‘явився

Від третьої особи: представник не з‘явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.03.2009

 у справі № 35/24 (суддя  

 за позовом                               Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Домініон-С"

 третя особа           Головний центр забезпечення та обслуговування  

 про                                                   стягнення 239036,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2009р. у справі №35/24 повністю відмовлено  у позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон-С» про стягнення 239 036,50 грн. за Договором оренди нерухомого майна, що  належить до державної власності №2033 від 02.08.2005р., у т.ч. 211690,99 грн. – основного боргу (орендної плати), 13828,70 грн. – пені, 13516,81 грн. – збитків від інфляції.

          Позивач, не погодившись з рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського  апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове  рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на  неповне з‘ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення  норм матеріального і процесуального права.

          Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що при прийнятті  оскаржуваного рішення  всупереч ст.43 ГПК України судом не були  взяті до уваги всі докази  та доводи  надані РВ ФДМУ по місту Києву та не досліджено  норму ч.3 ст.207 Господарського кодексу України, відповідно до якої ,у разі, якщо за змістом господарського  зобов‘язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов‘язання визнається недійсним та припиняється на майбутнє.

           В судові засідання  суду апеляційної інстанції 05.05.2009р. та 26.05.2009р. не з‘явилися представники  відповідача та Головного центру забезпечення та обслуговування  -  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

          Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення  за № 630300, за яким була відправлена Головному центру забезпечення та обслуговування ухвала суду від 10.04.2009р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, уповноважений представник третьої особи «Дремлюк» одержав кореспонденцію «13.04.2009р.»

          Відповідачу судом апеляційної інстанції була надіслана ухвала від 10.04.2009р.за трьома адресами, а саме, 04071,м.Київ. вул. Лук‘янівська,63,кв.13; 03028, м.Київ, проспект Науки,37; 03039, м.Київ, вул..Грінченка,18,кв.46, але, як вбачається з повернутих  відділенням поштового зв‘язку конвертів з ухвалами суду та  Довідок Укрпошти, ТОВ «Домініон-С» за адресою вул..Лук‘янівська, 63,кв.13 «не знаходиться», а за адресою вул..Миколи Грінченка,18 «фірма не зареєстрована». Ухвала суду від 10.04.2009р. № 35/24, яка надсилалась судом відповідачу  за адресою: 03028, м.Київ, проспект Науки,37 , до суду апеляційної інстанції не була повернута  відділенням поштового зв‘язку.

          Неприбуття у судове засідання відповідача та третьої особи у справі, належним   чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду  справи.

          Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія установила наступне:

          Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон – С» про стягнення  239 036,50 грн. ,у т.ч. : 211 690,99 грн.- основного боргу (орендної плати) , 13 828,70 грн.- пені, 13 516,81 грн.- інфляційних за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 2033 від 02.08.2005р. з терміном дії до  02 серпня  2008 року включно.

          Предметом Договору є строкове платне користування нерухомим майном, площею 3373,7 кв.м, розміщеного за адресою: м.Київ, проспект Науки,37.

          Обгрунтовуючи  позовні вимоги, позивач стверджує, що станом на 21.12.2006р. (пред‘явлення позову) за відповідачем існує заборгованість перед Державним бюджетом з орендної плати,  загальний  розмір якої становить 211 690,99 грн. за період з грудня   2005р. по листопад 2006р.

          Відповідно до умов  п.3.3 договору та п.3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата перераховується орендарем ( ТОВ «Домініон-С») самостійно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до Державного бюджету; 30% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача , яким за договором оренди виступає ДП «Науково-виробниче природоохоронне об‘єднаня», що належить до сфери управління Мінприроди України, однак на час підписання договору приміщення знаходились на балансі  Головного центру забезпечення та обслуговування.

          Згідно пункту 3.5 Договору на відповідача покладено обов‘язок у разі несвоєчасної оплати сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період прострочення, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, яка за розрахунком позивача складає 13 828,70 грн. та, крім того, керуючись положеннями ст..625 ЦК України, позивачем здійснено нарахування інфляційних, розмір яких складає 13 516,81 грн.

          Як вбачається з матеріалів справи, у судове засідання суду першої інстанції 09.02.2009р. та 18.02.2009р. представники відповідача та третьої особи - Головного центру забезпечення та обслуговування не  з‘явились, про причини нез‘явлення суд не повідомили.

          Відповідач  на вимогу суду першої інстанції не надав письмового відзиву на позов з  викладенням  доказів, що обгрунтовують відхилення позовних вимог ( повне чи часткове), з  доданням до відзиву всіх документів, які підтверджують заперечення проти позову (ст.ст. 33, 59 ГПК України).

          Третя особа - Головний центр забезпечення та обслуговування ( ГЦЗО) у письмових поясненнях по справі № 35/24 повідомило, що предметом  Договору оренди нерухомого майна №2033 від 02.08.2005р.  є нерухоме майно, що належить до державної власності. Погодження на укладення даного Договору передбачене п.3 ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. № 2269-ХП, було надане Міністерством охорони навколишнього природного середовища, балансоутримувачем  майна було зазначено Державне підприємство «Науково-виробниче природоохоронне об‘єднання».

          Проте, третя особа звертає увагу  суду на те, що майно, яке  передане в оренду відповідно до Договору, на той час вже знаходилось на балансі Головного центру забезпечення та обслуговування, що підтверджується Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 21.06.2005р. №216 та від 11 березня 2005р. №89 та Актами приймання - передачі зазначеного в Наказах майна, а органом уповноваженим управляти визначеним майном, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.07.2005р. №267-Р, є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Тобто, видане Міністерством охорони навколишнього природного середовища погодження не має законної сили.

          Далі, третя особа зазначає, що ГЦЗО неодноразово звертався до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву з проханням про розірвання сумнівного договору оренди.

          В процесі розгляду даної справи було зупинено провадження у справі №35/24 до розгляду по суті пов‘язаної з нею справи №4/109 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою  відповідальністю  «Домініон – С» про розірвання договору оренди та до набрання законної сили судовим рішенням у зазначеній справі.

          Рішенням  Господарського суду міста Києва від 09.02.2007р, у справі №4/109 у задоволенні позову відмовлено повністю.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. №4/109 Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2007р. у справі №4/109 змінено.

          Провадження у справі №4/109 в частині розірвання Договору оренди №2033 від 02.08.2005р. припинено.

           Виселено Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон – С» з приміщень загальною площею 3 373,7 кв.м, розташованих за адресою пр.-т Науки,37, м.Київ, та зобов‘язано передати зазначені приміщення за Актом приймання – передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву.

           Як вбачається з матеріалів справи та вказаної вище Постанови Київського апеляційного господарського суду підставою припинення провадження у справі №4/109 в частині розірвання договору оренди №2033 від 02.08.2005р. були ті обставини, що рішенням Господарського суду м.Києва від 04.07.2007р. у справі №40/65 позовні вимоги  Головного центру забезпечення та обслуговування ( ГЦЗО) до Державної гідрометеорологічної служби МНС України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву  були задоволені повністю, визнано недійсним Договір оренди №2033 від 02.08.2005р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домініон – С».

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30..10.2007р. у справі №40/65 апеляційну скаргу ТОВ «Домініон-С» було задоволено , рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2007р. у справі №40/65 скасовано, прийняте нове рішення, яким у позові відмовлено повністю

          Постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2008р. у справі №40/65 касаційні скарги було задоволено частково, постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2007р. та рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2007р. у справі №40/65 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.          

          Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №40/65-8/95 від 21.08.2008р. позов задоволено повністю, визнано недійсним Договір оренди  нерухомого майна №2033 від 02.08.2005р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву та ТОВ «Домініон – С».

          Таким  чином, Договір оренди нерухомого майна №2033 від 02.08.2005р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву та ТОВ «Домініон, що є предметом спору у даній судовій справі №35/24, визнано недійсним у судовому порядку.

          В ході розгляду справи позивач на підставі ст..22 ГПК України  збільшував розмір позовних вимог і останній раз  09.02.2009р. ним  було подано  заяву з новим розрахунком ціни позову, про збільшення розміру позовних вимог станом на 06.02.2009р., а саме:  заборгованості  з орендної плати - до суми 626 020,70 грн. за  період - грудень 2005р.- серпень 2008р., та користуючись установленим розміром пені, нормами ст.. 258 ЦК України, якою  встановлено  термін позовної давності для пені -  1 рік, збільшив розмір пені  до суми 126 361,29 грн. за 362 дні за період – з 11.02.2008р. по 06.02.2009р.; та інфляційних - до суми 195 326,69 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України, за період – грудень 2005р.- серпень 2008р.

          Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його неправомірним  про те, що позовні вимоги є безпідставними та такими , що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

          Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не були взяті до уваги всі докази та доводи , які були надані РФ ФДМУ по м.Києву,  всупереч ст..43 ГПК України, в якій зазначено, що Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Згідно ч.1 ст.175 та ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно ст..629 Цивільного кодексу України «договір є обов‘язковим для виконання сторонами.»

          Відповідно до п.п. 1, 7 ст.193 ГК України суб‘єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов‘язання  не допускається.

          Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269 від 10.04.1992р. та п.5.2 Договору на Відповідача покладено обов‘язок своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату.

          За Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м.Київ, пр.-т Науки,37 від 02.08.2005р. ТОВ «Домініон – С» прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 3373,7 кв.м і відповідно до п.5.6 Договору орендар зобов‘язався подавати орендодавцю копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування 70 та 30 відсотків орендної плати до 12-го числа кожного місяця  наступного за звітним.

          Проте, станом на 06.02.2009р. за Відповідачем значиться заборгованість перед Державним бюджетом з орендної плати, що становить 626 020,70 грн. за розрахунком позивача, який доданий до матеріалів справи.

          Згідно п.3.5 договору, орендна плата, яка перерахована несвоєчасно, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з  урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

          У відповідності до п.2 ст.343 Господарського кодексу України ( відповідальність за порушення строків розрахунків) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

          Таким чином, користуючись установленим розміром пені, нормами ст..258 ЦК України, якою встановлено термін позовної давності для стягнення пені -  1 рік, приписами ст.. 232 ГК України, позивач на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. надав  уточнений розрахунок позовних вимог, Відповідно до якого пеня підлягає стягненню з відповідача  до Державного бюджету України  в сумі 74 969,73 грн.

          Крім того, керуючись нормами ст..625 ЦК України, якою передбачено, що боржник., який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахування  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, враховуючи ст..10 Закону  України «Про оренду державного та комунального майна» та п.п. 3.2,3.3,3.5 Договору, позивач правомірно вимагає від відповідача  сплати збитків від інфляції в сумі 195 326,69 грн. за весь час прострочення платежу ( грудень 2005р. – серпень 2008р.).

          За таких обставин, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, як таке, що прийняте по неповно з‘ясованим обставинам, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача підлягає стягненню на користь Державного бюджету  України 626 020,70 грн.- основного боргу, 74 969,73грн.- пені, 195 326,69 грн.- збитків від інфляції. В решті частини позову слід відмовити.

          Відповідно до ст..49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач  у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету, пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

          Також ,при задоволенні позову на відповідача покладаються витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Судова колегія повністю підтримує доводи апеляційної скарги позивача з таких підстав:

          21.08.2008р. рішенням Господарського суду м.Києва у справі №40/65-8/95 за позовом Головного центру забезпечення та обслуговування Державної гідрометеорологічної служби МНС України до РВ ФДМУ по місту Києву та ТОВ «Домініон – С» спірний Договір оренди №2033 від 02.08.2005р. було визнано недійсним.

          Дане рішення суду набрало законної сили.

          Відповідно до ч.1,2 ст.175, ч.1 ст.179 Господарського кодексу України укладений договір оренди є господарсько-договірним зобов‘язанням, оскільки зобов‘язання виникло між орендарем – суб‘єктом господарювання та орендодавцем – учасником господарських відносин, який здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (ст.55 ГК України) щодо передачі державного майна в оренду для ведення господарської діяльності.

          Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов‘язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

          Згідно ч.3 ст.207 Господарського кодексу України -  у разі, якщо за змістом господарського зобов‘язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов‘язання  визнається недійсним та припиняється на майбутнє.

          Судом першої інстанції при прийнятті  оскаржуваного рішення по даній справі не було досліджено та взято до уваги вищезазначену норму ГК України, а також правову позицію Вищого господарського суду України, яка викладена у п.3.2 Роз‘яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов‘язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999р. № 02-5/111 , яке затверджено згідно з постановою Пленуму Вищого арбітражного суду України від 29 лютого 2000 року ( із змінами  та доповненнями,  внесеними роз‘ясненнями президії Вищого господарського суду України станом на 10 грудня 2004р.):

          «… угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється  лише на майбутнє».

          Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу Україн, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

           1.Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити частково.

          2.Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2009р. у справі №35/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким -

          «Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон – С»  ( код ЄДРПОУ 32848231; 03039, м.Київ, вул..Миколи Грінченка,18) на користь Державного бюджету України 626 020,70 грн.- основного боргу з орендної плати, 74 969,73 грн.- пені, 195 326,69 грн.- збитків від інфляції, а всього: 896 317,12 ( вісімсот дев‘яносто шість тисяч триста сімнадцять) гривень 12 коп. та перерахувати відповідно до Державного бюджету України:

          ВДК у Голосіївському районі м.Києва, код 26077879, банк одержувача ГКДК в м.Києві, р/р 31119094700002, МФО 820019, КЕДК 22080300. Видати наказ.

          В решті частини позову відмовити.»

          3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон – С» ( код ЄДРПОУ 32848231, м.Київ, вул. Миколи Грінченка,18 ) в доход Державного бюджету України  8 963,17 грн.- держмита за подання позову, 4 481,59 грн.-  держмита за  подання апеляційної скарги. Видати наказ.

          4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон – С» ( код ЄДРПОУ 32848231; м. Київ, вул..Миколи Грінченка, 18) на користь  Державно го підприємства «Судовий інформаційний центр» ( 01021, м.Київ, вул..Липська, 18/5 ; р/р 26000300036851 в АКБ «Форум», МФО 322948 свідоцтво платника ПДВ № 100001802) 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

          5.Матеріали справи № 35/24 повернути до Господарського суду м.Києва.

          6.Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до суду касаційної інстанції.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді