Рішення

від 30.04.2009 по справі 13/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.09                                                                                           Справа№ 13/54

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ПП „Фірма Львівінвеставто”, м.Львів

до відповідача: ЗАТ „Автонавантажувач”, с.м.т.Шкло

про стягнення 99969,60грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Касій В.В. –адвокат

Від відповідача: не з”явився

      Порушено провадження у справі за позовом ПП „Фірма Львівінвеставто”, м.Львів до відповідача: ЗАТ „Автонавантажувач”, с.м.т.Шкло про стягнення 99969,60грн.

       Представником позивача в судовому засіданні позов підтримано.

       Відповідачем явки представника в судовому засіданні не забезпечено, заперечень не подано, хоча про час і місце судового засідання його повідомлено належним чином.

       Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З'ясовано:

01 січня 2006 року між приватним підприємством фірмою «Львівінвеставто»та ЗАТ «Автонавантажувач»укладено договір № 31210049.

        За умовами даного договору ПП «Львівінвеставто»зобов'язувалось поставляти автозапчастини, комплектуючі і мастильні матеріали (товар), в свою чергу ЗАТ «Автонавантажувач»зобов'язувалось вчасно оплачувати отриманий товар.

Відповідно до умов договору, приватним підприємством фірмою «Львівінвеставто» належним чином виконано взяті на себе зобов'язання і за період 2007-2008 років було здійснено поставку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 103227,83 грн. Факт здійснення поставки та отримання відповідачем товару підтверджується рахунками-фактурами, накладними, довіреностями та податковими накладними, долученими до матеріалів справи.

       Відповідачем взяті зобов”язання виконуються неналежним чином і допущено заборгованість по оплаті товару становить 95772,66грн., що підтверджується також складеними і підписаними сторонами актами звірки розрахунків.

Проте, як вказується позивачем, свій примірник договору ним втрачено, а тому, для визначення строків оплати товару, він керувався ч.2 ст.530 ЦК України.

       Претензії позивача №131 від 25.12.08р. та №04 від 19.01.09р. відповідачем залишено без відповіді і задоволення.

За неналежне виконання грошового зобов”язання, позивачем нараховано 653,35грн. 3% річних та  3543,59грн. інфляційних втрат.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

у відповідності до ст. 509 ЦК України, збов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони.          

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд –

                                                         В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

        2.Стягнути з ЗАТ „Автонавантажувач” (с.м.т.Шкло Яворівського району Львівської області, пров.Новий, 1, код ЄДРПОУ 31210049) на користь ПП „Фірма Львівінвеставто” (м.Львів, вул.Юнаківа,9, код ЄДРПОУ 22359575) 95772,66грн. основного боргу, 653,35грн. 3% річних, 3543,59грн. інфляційних втрат, 999,70грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

        4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя